Ухвала

від 08.10.2019 по справі 921/519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08 жовтня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/519/19 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Матковського Олега Любомировича , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про забезпечення позову від 07.10.2019 (вх. № 18047 від 07.10.2019)

у справі № 921/519/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Матковського Олега Любомировича, АДРЕСА_1

до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "РИФ", вул. У.Самчука, буд. 37, кв. 3, м. Тернопіль

про стягнення коштів в сумі 24 200,00 грн.

Встановив:

Фізична особа-підприємець Матковський Олег Любомирович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою від 15.08.2019 до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "РИФ" про стягнення коштів в сумі 24 200,00 грн та 1921,00 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) від 20 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 вересня 2019 року, яке неодноразово відкладалось, востаннє протокольною ухвалою суду від 25 вересня 2019 року на 15 жовтня 2019 року.

07 жовтня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області, у зв`язку з перебуванням судді Хоми С.О. з 07.10.2019 по 11.10.2019 у відпустці, відповідно до п. 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 921/519/19 для розгляду заяви від 07.10.2019 (вх. №18047 від 07.10.2019) про забезпечення позову, за результатами якого справу розподілено судді Охотницькій Н.В.

Як вбачається із поданої заявником ФОП Матковським О.Л. заяви про забезпечення позову, останній просить накласти арешт на грошові кошти відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "РИФ" (46002, м. Тернопіль, вул. У. Самчука, буд. 37, кв. 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14056046), які знаходяться на його рахунках в банківських установах, в межах ціни позову та сплаченого судового збору - 26 121,00 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач не визнає позов, не повертає позивачу кошти в сумі 24 200,00 грн, тобто діє недобросовісно, тому у позивача є підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову, утруднеться виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у зв`язку з чим заявник просить накласти арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача. Зазначає про те, що такий захід забезпечення позову є співмірним позовним вимогам ФОП Матковського О.Л., убезпечить позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, попередить потенційні труднощі у виконанні рішення суду, якщо воно буде прийняте в користь позивача, не завдасть відповідачу жодних негативних майнових наслідків.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначеного ним заходу до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття такого, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Як зазначено заявником у заяві, відповідач діє недобросовісно, оскільки не повертає позивачу кошти в сумі 24200,00 грн та не визнає позов, а тому у позивача є підстави вважати, що при невжитті таких заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Проте, суд вважає, що не сплата грошових коштів відповідачем не є безумовною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Разом з тим, суд констатує, що заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову утруднить виконання рішення суду у даній справі. Адже доводи останнього базуються лише на припущеннях.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому або небажання останнього добровільно сплачувати заборгованість.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно утруднити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст.ст. 74-80, 136-140, 233-235, 253-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви фізичної особи - підприємця Матковського Олега Любомировича , АДРЕСА_1 про забезпечення позову від 07.10.2019 (вх. №18047 від 07.10.2019) шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "РИФ" (46002, м. Тернопіль, вул. У. Самчука, буд. 37, кв. 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14056046), які знаходяться на його рахунках в банківських установах, в межах ціни позову та сплаченого судового збору - 26121,00 грн - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановленні ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами визначеними статтями 253-259 ГПК України.

Ухвала підписана 08.10.2019.

Інформацію по справі, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://te.court.gov.ua/sud502.

Суддя Н.В. Охотницька