Рішення

від 07.10.2019 по справі 922/2467/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2467/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Гиренко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ) до Управління економіки Куп`янської міської ради(63701,Харківська область, м. Куп`янськ , пр-т Конститції,3) , Фізичної особи - підприємця Бринцова Сергія Віталійовича ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним договору за участю представників:

позивача - Гиренко О. С . особисто;

представника позивача - Сиротенко С. Є., , без належних повноважень;

представника відповідача-1 -Марюхник В. В., довіреність №852-04 від 14.08.19, ;

представника відповідача-2 -не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Гиренко Олександр Сергійович звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Управління економіки Куп"янської міської ради та Фізичної особи - підприємця Бринцова Сергія Віталійовича, в якій просить суд :

Визнати недійсним укладений між Управлінням економіки Куп`янської міської ради та ФОП Бринцовим С.В. договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07.06.2018 р. №192.

Витребувати від відповідача Управління економіки Куп`янської міської ради засвідчену копію оскарженого договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07.06.2018 р. №192, оскільки на запит позивача була надана копія цього договору без зазначення персональної інформації ФОП Бринцова С.В.

Ухвалою суду від 06.08.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 03.09.2019 року.

Витребувано від відповідача Управління економіки Куп`янської міської ради засвідчену копію оскарженого договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07.06.2018 р. №192.

23.08.2019 року від першого відповідача, через канцелярію суду (вх№20312) надійшло клопотання про закриття провадження у справі №922/2467/19 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України .

23.08.2019 року від першого відповідача, через канцелярію суду (вх№20313) надійшов відзив на позовну заяву, вказаний відзив долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2019 року, на підставі ст. 42, ст. 183, ст. 232 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 17 вересня 2019 року о(б) 12:30 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час судового засідання ухвалами суду від 03.09.2019.

В судовому засіданні 17.09.2019 постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №922/2467/19 на підставі п.1.ч.1 ст.231 ГПК України, також постановлено ухвалу про відкладення підготовчого провадження на 02.10.2019 об 12:00 год.

В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час судового засідання по суті ухвалами суду від 17.09.2019.

З огляду на виконання завдань підготовчого провадження, вирішення усіх поданих сторонами клопотань, повідомлення сторонами усіх відомих їм обставин стосовно предмета позову та подання усіх доказів, 02.10.2019 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.10.2019 о 12:00.

В судовому засіданні 07.10.2019 позивач заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

В судовому засіданні 07.10.2019 відповідач 1 проти заявленого позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позов (т.с. І а.с. 56-59), в задоволенні позову просить відмовити як у безпідставному та необґрунтованому.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення № 023641 про вручення рекомендованого поштового відправлення та відміткою відповідача про його отримання.

В ході розгляду справи, господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні позивач та представник першого відповідача погодились з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника другого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.10.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Між управлінням економіки Куп`янської міської ради як органом Куп`янської міської ради (далі скорочено - КМР) та ФОП Бринцовим С.В. за результатами проведених 04 та 23 травня 2018р. засідань конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників виконавчого комітету КМР конкурсу та на підставі рішення виконавчого комітету КМР від 25 травня 2018р. №167 було укладено договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07.06.2018 р. №192 на міському автобусному маршруті загального користування Промбуд-3 м-н Ювілейний у м. Куп`янську (далі - маршрут №6).

Вказаний договір, як це слідує з законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про автомобільний транспорт , а також Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 р.. укладається за результатами проведеного конкурсу та відповідно є єдиною підставою для здійснення перевезень на маршрутах загального користування.

Отже підставою для укладення договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є кілька юридичних фактів (юридичний склад), а саме: прийняття за результатами проведеного конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування конкурсним комітетом рішення про визначення переможця та введення такого рішення в дію розпорядчим документом організатора, без якого рішення конкурсного комітету не набирає чинності та не породжує для перевізника правових наслідків.

Преамбула вказаного договору містить посилання на його укладання на підставі рішення виконавчого комітету КМР від 25.05.2018 р. №167, оскільки виконавчий комітет КМР має статус організатора конкурсів щодо міських автобусних маршрутів.

У справі що розглядається, позивач просить суд визначити недійсним договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом №192, укладений між Управлінням економіки Куп`янської міської ради та ФОП Бринцовим С .В. 07.06.2018, посилаючись на те, що спірний договір безпосередньо стосується прав та інтересів ФОП Гиренко О.С. (позивача), оскільки унеможливлює призначення та проведення нового конкурсу щодо того ж об`єкту та позбавляє позивача прийняти в ньому участь на рівних передбачених законом умовах, у тому числі й бути визнаним його переможцем та при наявності підстав вимагати укладення договору з позивачем.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. ч. 2 та 3 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" надано в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам".

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина перша статті 203 цього Кодексу зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Аналогічні положення містяться і у ст. 207 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з положеннями статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, як це слідує з вимог статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 7, 43 - 45 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також п.п. 1, 5, 8, 46, 47, 49, 51, 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 (далі - Порядок №1081), укладається організатором за результатами проведеного конкурсу та відповідно є єдиною підставою для здійснення перевезень на маршрутах загального користування.

Статтею 43 Закону "Про автомобільний транспорт" передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах є, серед іншого, створення конкурентного середовища (п.5 Порядку №1081).

Пунктом 46 Порядку №1081 передбачено, що переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу (п. 51 Порядку №1081).

Відповідно до п. 53 Порядку №1081 організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір згідно з обов`язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

Судом встановлено, що підставою для укладення спірного договору є рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради від 25.05.2018 №167 "Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників".

Рішенням виконавчого комітету від 25 травня 2018 року № 167 Про визначення можця/переможців конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування було визнано переможцем конкурсу, як такого, який набрав найбільшу кільсть балів за результатами розгляду відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників - предентів, підготовлених конкурсним комітетом, на об`єкт конкурсу № 2: міський автобусний маршрут загального користування № 6 Промбуд-3 - м-н. Ювілейний - ФОП Бринцова С.В. (пункт 1) та доручено Управлінню економіки Куп`янської міської ради провести підготовчу роботу ласти відповідний договір з відповідачем 2 (пункт 3).

Позивач (ФОП Гиренко О.С.) не погодився із зазначеним та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з відповідним позовом до Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП Бринцов В.С. про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року по справі№2040/5300/18 було відмовлено в задоволенні позовних вимог ФОП Гиренко О.С.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 р. у справі № 2040/5300/18 було частково задоволено позовні вимоги Гиренка О.С. до виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП Бринцов С . В . про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення. Вказаним рішенням від 31.07.2019 р. визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської Харківської області від 25 травня 2018 року № 167 Про визначення переможця/переможців конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, відхиляючи доводи Управління економіки Куп`янської міської ради Харківської області, які зазначені останнім у своєму відзиві на позов, суд зазначає, що законна можливість укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування можлива при сукупності юридичних фактів (фактичного складу), які включають, зокрема, призначення, організацію, проведення конкурсу з перевезення пасажирів, затвердження результатів конкурсу уповноваженим органом, виключно за наявності яких можливе укладення відповідного договору.

Укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом за відсутності вказаних фактичних обставин чи їх юридичній нікчемності є незаконним.

Таким чином, встановлені адміністративним судом у справі №2040/5300/18 обставини свідчать, що права позивача були порушені, а обставини, які передували укладенню спірного договору, вимогам закону не відповідають та скасовані у судовому порядку.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним договору №192 від 07.06.2018 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

За таких обставин суд зробив висновок про те, що Управлінням економіки Куп`янської міської ради Харківської області не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат у справі № 922/2467/19.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки господарського суду про повне задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються у даному разі на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним укладений між Управлінням економіки Куп`янської міської ради(63701,Харківська область, м. Куп`янськ , пр-т Конститції,3, код 25850923) та Фізичною особою - підприємцем Бринцовим Сергієм Віталійовичем ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07.06.2018 р. №192.

Стягнути з Управління економіки Куп`янської міської ради (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, пр-т Конституції, 3, код 25850923) на користь ФОП Гиренко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) - 960,50 грн. судового збору.

Стягнути з ФОП Бринцова Сергія Віталійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь ФОП Гиренко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) - 960,50 грн. судового збору.

Видати накази суду після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа - підприємець Гиренко Олександр Сергійович ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ).

Відповідач : Управління економіки Куп`янської міської ради(63701,Харківська область, м. Куп*янськ , пр-т Конститції,3, код 25850923).

Відповідач: Фізична особа - підприємець Бринцов Сергій Віталійович ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "08" жовтня 2019 р.

Суддя О.О. Присяжнюк