Рішення

від 07.10.2019 по справі 460/1561/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1561/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" доГоловного управління ДФС у Рівненській області Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення та забов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації № 1098193/36221872 від 07.03.2019, про відмову у реєстрації податкової накладної № 29, складеної позивачем 20.11.2018;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну, складену позивачем 20.11.2018 № 29.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у надісланій квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків без вказівки конкретного виду критерію, чим порушено норми пункту 201.16 статті 201 ПК України та пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117. Зазначає, що визначення конкретної ознаки ризиковості впливає на можливість надання в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у пункті 14 Порядку № 117. Стверджує, що для реєстрації податкової накладної позивачем надано необхідні, на його думку, документи, які були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, відтак спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.07.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 30.07.2019.

Відповідачі позову не визнали. Представник відповідачів подала відзив на позовну заяву (а.с.52-53), у якому зазначила про безпідставність тверджень позивача щодо не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, який має бути подано. Натомість подане платником податку повідомлення не містило повного пакету документів, визначеного пунктами 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117. В оскаржуваному рішенні чітко зазначено, що позивачем не додано до повідомлення жодних документів на підтвердження наявності у позивача власних чи орендованих основних засобів, де б зберігалися придбані товари 31.05.2018, оскільки податкова накладна виписана 20.11.2018. З таких підстав стверджувала про обгрунтованість спірного рішення, тому просила суд відмовити в позові повністю.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що доводи відповіді на позовну заяву є необгрунтованими, позаяк можливість надання платником податку вичерпного переліку документів для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а відповідна невизначеність призводить до обмеження права платника бути обізнаним щодо подання окремих документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не визначених на власний розсуд (а.с.76).

Ухвалою суду від 30.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2019.

Ухвалою від 03.09.2019 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

17.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (ідентифікаційний код 25415133, адреса 68300, Одеська обл., Кілійський район, місто Кілія, вулиця Кубишкіна, будинок 1) укладено договір поставки (а.с.20-21), за умовами якого позивач зобов`язався передавати у власність ТОВ "ТИТАН» товар в асортименті, визначеному у видаткових накладних та специфікаціях (пункт 1.1. договору ). Термін дії договору поставки три роки (пункт 7.1. договору).

25.10.2018 позивачем виставлено для ТОВ "ТИТАН" рахунок-фактуру № 0000025 на придбання сендвіч-панелей на загальну суму 299330,76 грн (а.с.22), часткову проплату за яким у сумі 79802,56 грн здійснено 20.11.2018 та підтверджується банківською випискою (а.с.23).

20.11.2018 позивачем як продавцем (постачальником) сформовано податкову накладну № 29 на суму 79802,56 грн., в т.ч. податок на додану вартість 13300,43 грн (а.с.35), та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2018 реєстраційний номер в ЄРПН 9280585885, документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с.35). У квитанції зазначено, що реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав її відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податків та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06.03.2019 позивачем надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.36), з доданням додатків на 23 аркушах.

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.03.2019 № 1098193/36221872 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 29 від 20.11.2019 із зазначенням такої причини: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи): ТОВ "ТЕРМО-ФРОСТ" не надано жодних документів, що свідчать про наявність у ТОВ "ТЕРМО-ФРОСТ" власних чи орендованих основних засобів, де зберігались придбані товари, оскільки згідно наданих документів придбання товару відбулося 31.05.18, а податкова накладна на реалізацію виписана 20.11.18 (а.с.38-39).

Позивачем подано скаргу на рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 1098193/36221872 від 07.03.2019 (а.с.40-41).

Рішенням Комісії питань розгляду скарг ДФС України від 28.03.2019 № 17526/36221872/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с.43).

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Наведені норми дають підстави для висновку про встановлення переліку обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Зокрема, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати серед іншого і конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної та пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Критерії ризиковості платника податку затверджені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Зі змісту квитанції від 14.12.2018, якою зупинено реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" від 20.11.2018 № 29, убачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направленої позивачем на реєстрацію податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Проте, податковим органом не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості.

Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

При вирішенні цього спору суд вважає за доцільне звернути увагу також на таке.

У пункті 70 рішення від 20.10.2011 "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на підпункт 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", а чітко зазначати конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що:

а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;

б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Водночас, згідно з пунктом 14 Порядку № 117 14 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 06.03.2019 (а.с.36) для реєстрації контролюючим органом податкової накладної від 20.11.2018 № 29 позивачем направлено відповідні пояснення та документи на 23 аркушах.

У позовній заяві позивач стверджує, що до вказаних пояснень ним було долучено: зовнішньоекономічний контракт № 06/11.../2017 від 07.11.2017 (а.с.1113); рахунок-фактуру 20/08/2018 на придбання сандвіч-панелей на суму 5744,60 Євро (а.с.14); банківську виписку за 16.08.2018 про оплату 5744,60 Євро (а.с.15); митну декларацію UA209200/2018/012293 (а.с.16); CMR від 29.08.2018 (а.с.19); договір поставки від 17.10.2017 (а.с.20-21); рахунок-фактуру № 0000025 від 25.10.2018 (а.с.22); банківську виписку за 20.11.2018 про оплату 79802,56 грн (а.с.23); товарно-транспортну накладну № 0000000007 від 30.11.2018 (а.с.57); видаткову накладну РН-0000035 від 30.11.2018 (а.с.25); нотаріально посвідчений договір оренди (найму) транспортного засобу від 25.01.2018 (а.с.26).

У відзиві на позовну заяву представником відповідачів не заперечується подання означених документів контролюючому органу. Однак зазначається, що позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 20.11.218 № 29 у зв`язку із ненаданням жодних документів, які б свідчили про наявність у позивача власних чи орендованих основних засобів, де зберігалися придбані товари, оскільки згідно з наданими документами придбання товару відбулося 31.05.2018, а податкова накладна на реалізацію виписана 20.11.2018.

Суд критично оцінює вказані доводи оскільки за змістом квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2018 реєстраційний номер в ЄРПН 9280585885 (а.с.35) податковим органом запропоновано позивачу "надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", тобто без визначення таких.

У позовній заяві позивач зазначає про укладення 03.01.2017 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія" (ідентифікаційний код 25320869) договору оренди № 12, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія" передало в оренду позивачу офісне приміщення загальною площею 12 кв м, площадку загальною площею 120 кв м, що знаходяться за адресою: місто Рівне, провулок Робітничий, 5, а на підставі пункту 4.2. договір оренди був автоматично пролонгований до 03.01.2019 (а.с.27). При цьому позивач пояснює ненадання означеного договору оренди у поданому пакеті документів разом з повідомленням від 06.03.2019 позаяк у квитанції від 14.12.2018 фіскальним органом не було зазначено ані конкретної ознаки ризиковості позивача, ані конкретного переліку документів.

Аналізуючи доводи позивача суд доходить висновку, що абстрактна пропозиція податкового органу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без визначення конкретних документів є недостатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18 та від 21.05.2019 по справі № 940/1240/18.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Відповідно до викладеного суд дійшов висновку, що не зазначення комісією Головного управління ДФС у Рівненській області у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 14.12.2018 конкретного критерію ризиковості платника податку та конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 20.11.2018 № 29 у Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто зазначення загальної, неконкретизованої підстави зупинення реєстрації податкової накладної, свідчить про прийняття відповідачем 1 невмотивованого рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2019 по справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19) звернув увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Поряд з цим, судом встановлено, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.11-28), оформлені в рамках господарських відносин із контрагентами позивача, підтверджують факт реального виконання господарських зобов`язань.

Однак, Комісією Головного управління ДФС у Рівненській області, незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та відсутності фактичних критеріїв ризиковості, відмовлено у реєстрації податкової накладної від 20.11.2018 № 29 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане додатково підтверджує висновок про невідповідність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1098193/36221872 від 07.03.2019 вимогам КАС України.

Таким чином, за результатом розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної без зазначення конкретних мотивів та визначених підстав, та прийняття внаслідок цього негативного для платника податків рішення про відмову у реєстрації податкової накладної дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування спірного рішення № 1098193/36221872 від 07.03.2019.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 20.11.2018 № 29 позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Викладене вище у сукупності дає підстави для висновку, що належним способом відновлення порушеного права платника податків та дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, є зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 20.11.2018 № 29 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за результатом розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позовні вимоги грунтуються на нормах матеріального закону та відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, що дає суду підстави для задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, за подання даного позову із заявленими позовними вимогами позивачу слід було сплатити 1921 грн судового збору. Оскільки позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом на 1921 грн (3842 грн - 1921 грн), вказана сума підлягає поверненню за клопотанням позивача за ухвалою суду відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у сумі 1921 грн (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, провулок Робітничий, будинок 5, код ЄДРПОУ 36221872) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 39394217), Державної фіскальної служби України (04053, Київська обл., м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1098193/36221872 від 07.03.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" від 20.11.2018 № 29 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Фрост" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя Нор У.М.