Рішення

від 26.09.2019 по справі 520/5858/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 вересня 2019 р. № 520/5858/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Шимка Ф.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 11 квітня 2019 року №1551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що поставлені у зверненні про надання індивідуальної податкової консультації питання щодо практичного застосування норм податкового кодексу було залишені відповідачем без відповіді, а зміст оскаржуваної консультації зведено до цитування норм податкового кодексу без надання роз`яснень щодо їх практичного застосування у практичній ситуації, що наведена у зверненні позивачем. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позовну заяву, проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та вказав, що у податковій консультації викладено висновки контролюючого органу, що базуються на положеннях Податкового кодексу України, а отже доводи позивача є необґрунтованими та засновані на помилкових висновках.

Протокольною ухвалою суду, проголошеною без видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 12.09.2019 року, замінено відповідача Державну фіскальну службу України на правонаступника Державну податкову службу України.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв або клопотань від представника відповідача до суду не надходило.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС" направлено до Головного управління ДФС у Харківській області звернення від 27.02.2019 року №3 про надання індивідуальної податкової консультації в порядку вимог п.52.1 та п.52.2 ст.52 Податкового кодексу України, в якому підприємством поставлено питання:

- чи є корпоративними правами, у розумінні пп. 14.1.90 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, частка члена споживчого товариства?

- чи вважається частка (у вигляді паю та цільового внеску) у споживчому товаристві операцією, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість у розумінні пп. 196.1.1. п. 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України?

Листом від 11.04.2019 року №1551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК Державною фіскальною службою у порядку, визначеному п.52.5 ст. 52 Податкового кодексу, надано ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС" індивідуальну податкову консультацію, відповідно до змісту якої податковий орган стосовно питання звернення зазначив наступне.

Згідно з підпунктами а і б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Відповідачем вказано, що відповідно до підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Водночас, відповідачем вказано, що відповідно до підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб`єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, форма, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Також, відповідачем вказано, що під поняттям корпоративні права розуміються права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З врахуванням наведених норм відповідачем вказано, що операція з продажу за грошові кошти корпоративних прав, що виражені в інших, ніж цінні папери формах, не є об`єктом оподаткування податку на додану вартість.

При цьому, відповідачем рекомендовано з питання можливості віднесення частки члена споживчого кооперативу до категорії корпоративних прав звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Суд зазначає, що підпунктом 14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до пп. 52.1-52.2 ст.52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно з положеннями абзацу 1 пункту 53.2. статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Позивач, не погодившись із отриманою податковою консультацією та вважаючи її такою, що суперечить положенням Податкового кодексу України, звернувся до суду з даним позовом.

Положеннями ст. 2 Закону України Про кооперацію передбачено, що пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки, а цільовий внесок, як грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 4 ст. 6 Закону України Про споживчу кооперацію член споживчого товариства має право, зокрема, брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску тощо.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що зміст п. 4 ст. 6 Закону України Про споживчу кооперацію та пп. 14.1.90 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, передбачає зміст прав, які належать члену споживчого кооперативу відповідає змісту корпоративних прав у розумінні Податкового кодексу України.

Так, приписами ст. 14 Закону України Про кооперацію передбачено, що асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що приписи ст.6 Закону України Про споживчу кооперацію і ст. 14 Закону України Про кооперацію встановлюють обсяг прав члена споживчого кооперативу, що передбачає право на участь в управлінні споживчим кооперативом, а також право на отримання частини майна кооперативу. Набуття статусу члена кооперативу (у тому числі асоційованого члена) завжди пов`язано з внесенням майнового внеску до кооперативу.

Крім пп. 14.1.90 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначення корпоративних прав міститься у ст. 167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином визначення, що містяться у Податковому та Господарському кодексах є аналогічними за своїм змістом.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що зі змісту положень пп. 14.1.90 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вбачається, що частка у споживчому кооперативі є корпоративними правами, а отже операція з продажу такої частки має для цілей пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу розглядатися як операція з корпоративними правами.

Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС" є власником часток у Споживчому товаристві Житлово-будівельний кооператив "Авантаж", право власності на які було набуто на підставі договору купівлі-продажу №31/08-18/6 частки у Споживчому товаристві Житловий будівельний кооператив Авантаж від 31.08.218 року.

З огляду на вказане, позивач є членом зазначеного споживчого товариства.

При цьому, Споживче товариство Житлово-будівельний кооператив Авантаж є споживчим кооперативом, який створено і діє у відповідності до Закону України Про кооперацію і Закону України Про споживчу кооперацію .

Водночас, як встановлено судом підставою для набуття членства у Споживчому товаристві ЖБК Авантаж є договір асоційованого членства.

Отже, позивачем набуто статусу асоційованого членства у Споживчому товаристві ЖБК Авантаж , зміст та обсяг прав якого визначаються Законами Про кооперацію , Про споживчу кооперацію та договором.

Під час розгляду справи судом зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що підприємство має намір здійснити відчуження належної йому частки у споживчому кооперативі, а оскільки вартість такої частки перевищує 1 мільйон гривень, то, як вказано позивачем, така операція може вплинути на обов`язок реєстрації позивача платником податку на додану вартість, що і зумовило звернення позивача до відповідача за отриманням індивідуальної податкової консультації.

Суд, враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини справи, зазначає, що оскаржувана консультація у своєму змісті не містить відповідей на поставлені підприємством у зверненні про її надання питання.

Водночас, суд зазначає, що зміст положень пп.14.1.172 п.14.1 ст.14, ст.52, с. 53 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Зазначена позиція суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.10.2018 року по справі №820/4461/17.

Отже, надана Державною фіскальною службою України позивачу індивідуальна податкова консультація від 11 квітня 2019 року №1551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК не відповідає положенням Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 11 квітня 2019 року №1551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС", такою, що суперечить положенням Податкового кодексу України та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС" (вул. Велика Панасівська, 68, м. Харків, 61052) до Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 11 квітня 2019 року №1551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ДІ СІ ПАРТНЕРС" (вул. Велика Панасівська, 68, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ - 41544525) сплачену суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.