Ухвала

від 07.10.2019 по справі 400/339/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №400/339/19

адміністративне провадження №К/9901/27384/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Радишевської О.Р.,

суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 13 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

30 вересня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши зміст касаційної скарги у взаємозв`язку з обставинами справи, в якій ухвалені оскаржувані рішення, Суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення ухвалені в справі, предмет якої стосується індексації грошового забезпечення позивача, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і був звільнений наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 15 грудня 2017 року №517.

У розумінні пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є справами незначної складності.

Отже, ця справа у розумінні КАС України, є справою незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та №35548/06).

Європейський суд з прав людини керується тим, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням одного з основоположних аспектів верховенства права, а саме принципу правової визначеності та дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення; відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункти 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, заява № 52854/99, пункти 46, 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року, заява № 32053/13).

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону встановлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, судові рішення у справах, пов`язаних із прийняттям громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) можуть бути оскаржені в касаційному порядку виключно за наявності умов, визначених у пунктах «а»«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності із встановленими в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку умов, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 13 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року в справі №400/339/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач:О.Р. Радишевська

Судді:О.В. Кашпур

С.А. Уханенко