Рішення

від 09.10.2019 по справі 440/2399/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2399/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрбудсервіс - ДВМ" до Державної служби геології та надр України про визнання дій протиправними та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2019 року позивач Приватне підприємство "Укрбудсервіс - ДВМ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України про :

- визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПП "Укрбудсервіс - ДВМ";

- скасування припису від 05.06.2019 №51.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що спірний припис винесений з порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Зазначав, що позивачем було отримано повідомлення про проведення планової перевірки №8559/03/14-19 від 08.05.2019, в якому зазначено, що перевірку будуть проводити посадові особи Державної служби геології та надр України, а не міжрегіонального територіального органу - Північний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України. В направлені на проведення перевірки №30 від 03.06.2019 відповідачем зазначено, що воно видане на ім'я начальника Північного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр Коляда Ю.В., головного спеціаліста Північного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр Ляшенко О.В., провідного геолога ДО "Північно- Східна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" Самойленко Ю.В. Стверджував, що працівник Державної організації "Північно-Східна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" Самойленко Ю.В., в розумінні Закону № 877-V не відноситься до посадових осіб органу державного нагляду (контролю). Вказана організація є окремою юридичною особою, і в розумінні Закону № 877-V не є контролюючим органом. Направлення на проведення перевірки №30 від 03.06.2019 не містить вказаного переліку питань залежно від цілей заходу та ступеня ризику, а відтак воно не відповідає вимогам Закону №877-V. Вказував, що позивач не був повідомлений про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3866 від 09.06.2006 р. та його причини. Подані реєстраційні документи на роботи та дослідження з геологічного вивчення надр переєрестровані Держгеонадра України під державними реєстраційним номером У-17- 297/1. Разом з тим, до листа додано перелік РДГВН № 297, згідно якого строк виконання робіт закінчується IV квартал 2019 року.

Ухвалою суду від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, стверджуючи про правомірність проведення планової перевірки ПП "Укрбудсервіс - ДВМ", оскільки відповідно до переліку державних підприємств та організацій, що належать до сфери управління Державної служби геології та надр України входить Державна організація Північно-східна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр . Таким чином, залучення до проведення перевірки провідного геолога ДО Північно-Східна ТІДГК Самойленко Ю.В. є правомірним. Держгеонадра зазначає про правомірність вимоги, як уповноваженого органу держави, який здійснює захист права власності від імені українського народу щодо проведення повторної експертизи запасів корисних копалин з метою об'єктивної оцінки мінерально-сировинної бази, забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання, створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища тобто в межах здійснення права власності та з урахуванням необхідності періодичного аналізу результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр (п. 2 Класифікації), тобто здійснення обліку та визначення ефективності використання корисних копалин в інтересах суспільства, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій вказував на те, що залучений працівник Державної організації "Північно-Східна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" Самойленко Ю.В., в розумінні Закону № 877-У не відноситься до посадових осіб органу державного нагляду (контролю). Зазначав, що з метою здійснення планування і контролю якості виконання кожного етапу будівництва підземних споруд та згідно з вимогами Закону України Про охорону праці для виконання маркшейдерських робіт підприємства по добуванню корисних копалин зобов'язані мати у своєму складі маркшейдерську службу. Згідно штатного розпису апарату управління ПП Укрбудсервіс-ДВМ на підприємстві працюють маркшейдер, інженер з гірничих робіт та геолог (відповідні витяги з наказу, диплом, кваліфікаційний сертифікат та інші підтверджуючі документи). Разом з тим, в разі необхідності підприємством залучались відповідні працівники на договірних засадах згідно цивільно-правових угод. Вважає, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог чинного законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуваний припис складений з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

09.06.2006 Державна служба геології та надр України видала ПП Укрбудсервіс-ДВМ спеціальний дозвіл на користування надрами № 3866 /а.с. 53/.

Невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 09.06.2006 № 3866 є угода № 3866 від 16.12.2015 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, згідно умов якої Держгеонадра надає надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства (а.с.55-61).

З 04 по 05 червня 2019 року Північним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра проведено планову перевірку ПП Укрбудсервіс-ДВМ щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), дозвіл № 3866, на Гадяцькому-4 родовищі, Полтавська область, Гадяцький район, 2,0 км на південний захід від м. Гавдяч, площею 18,2 га, за результатами якої 05.06.2019 складено акт перевірки № 51/3866 (а.с.19-47).

Актом перевірки під час державного геологічного контролю встановлено порушення позивачем вимог законодавства, зокрема:

1) статті 51 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України - робочий проект Розробка Гадяцького-4 родовища суглинків , розроблений науково-виробничим ТОВ Інтерагроцентр , м. Полтава, 2017, не погоджено Державною службою геології та надр України та в органах гірничого нагляду;

2) статті 24 Кодексу України про надра, постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - не виконується Угода про умови користування надрами від 16 грудня 2015 року № 3866 в частині:

- стаття 5 пункт 5.3 при виконанні робіт відповідно до умов цієї Угоди надрокористувач зобов'язаний: дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами; зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці робіт, передбачених Дозволом, після зупинення дії Дозволу або анулювання Дозволу. (Надрокористувач після зупинення дії спеціального дозволу № 3866 від 09.06.2006 року не зупинив проведення робіт з видобування суглинку Гадяцького-4 родовища (наказом Державної служби геології та надр України № 226 від 17.05.2017 зупинити дію спеціального дозволу з 01.02.2018 року). У 2018 році, згідно форми звітності 5-гр підприємством видобуто 7,7 тис.м 3 суглинку);

- стаття 7 п. 7.1 надрокористувач зобов'язаний щороку подавати до Держгеонадр інформацію щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно з законодавством та надавати відповідні пояснення з питань, що входять до компетенції Держгеонадр (інформацію щодо стану виконання Програми робіт за 2017 та 2018 рік підприємством не надана).

3) постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин - не розпочаті роботи з виконання повторної геолого-економічної оцінки суглинків Гадяцького-4 родовища і перерахунку запасів та затвердження їх ДКЗ України (згідно форми 3-гр, державний реєстраційний номер У-17-297/1, початок виконання робіт - II квартал 2016 року);

На підставі акту перевірки та у зв`язку з виявленням вказаних порушень вимог законодавства Держгеонадра 05.06.2019 за №51 складено припис, яким зобов`язано у строк до 04.07.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Не погодившись з приписом, ПП Укрбудсервіс-ДВМ оскаржило його у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно із статтею 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V /надалі - Закон 877-V/.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону 877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади /стаття 3 Закону України №877-V/.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України №877-V виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Статтею 61 Кодексу України про надра визначено, що державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №391 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

З вищевикладеного слід дійти висновку, що органом, який має повноваження здійснювати у відповідності до Закону № 877-V державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності є центральний орган виконавчої влади - Державна служба геології та надр України.

Згідно Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1145-р "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної служби геології та надр", утворено міжрегіональні територіальні органи як структурні підрозділи апарату Служби за переліком: Північний міжрегіональний відділ, Південний міжрегіональний відділ, Західний міжрегіональний відділ, Східний міжрегіональний відділ, Центральний міжрегіональний відділ, Азово-Чорноморський міжрегіональний відділ.

Із зазначеного встановлено, що Північний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної службі геології та надр України є міжрегіональним територіальним органом Державної служби геології та надр, як структурний підрозділ апарату Служби.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Частиною 6 ст. 7 Закону 877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 ст. 7 Закону 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За вимогами частини 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Тобто, прийняття припису можливе виключно у разі безпосереднього здійснення (проведення) заходу державного нагляду (контролю).

Отже, системний аналіз наведених правових норм діє підстави дійти до висновку про те, що органи Державної служби геології та надр України уповноважені здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, результати яких оформлюються у формі акту, а у разі необхідності вжиття інших заходів - у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною першою статті 10 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

За таких обставин, суд зазначає, що встановлення порушення вимог законодавства суб`єктом господарювання можливе виключно у разі допуску останнім посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю.

Частиною третьою статті 7 Закону № 877-V обумовлено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

В направлені на проведення перевірки №30 від 03.06.2019 відповідачем зазначено, що воно видане на ім`я начальника Північного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр Коляда Ю.В., головного спеціаліста Північного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр Ляшенко О.В., провідного геолога ДО "Північно-Східна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" Самойленко Ю.В.

Провідний геолог ДО "Північно-Східна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" Самойленко Ю.В., в розумінні Закону № 877-V не відноситься до посадових осіб органу державного нагляду (контролю). Вказана організація є окремою юридичною особою, і в розумінні Закону № 877-V не є контролюючим органом.

Суд зазначає, що стаття 8 Закону №877-V визначає повноваження та обов`язки органу державного нагляду (контролю). Аналіз вказаної норми закону вказує на відсутність права відповідача на залучення інших, не посадових осіб органу державного нагляду (контролю) при здійсненні державного нагляду. Лише в статті 17 Закону № 877-V обумовлено випадок коли орган державного нагляду (контролю) має право залучати інших осіб до здійснення заходів державного нагляду (контролю) - експертів при призначенні експертизи.

Варто зазначити, що Закон №877-V взагалі не передбачає механізм залучення інших осіб для проведення заходу державного контролю.

Крім того, в абз. 9 частини другої статті 5 Закону №877-V зазначено, що виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Направлення на проведення перевірки №30 від 03.06.2019, яке вручене позивачу, не містить вказаного переліку питань залежно від цілей заходу та ступеня ризику, а відтак воно не відповідає вимогам Закону №877-V.

Суд зазначає, що суб`єкт господарювання не зобов`язаний допускати сторонніх осіб до перевірки, оскільки згідно з статтею 11 Закону №877-V зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Разом з тим, позивачем допущено посадових осіб органу державного нагляду до перевірки, про що останнім не заперечується.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПП "Укрбудсервіс - ДВМ", суд виходить з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України).

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Як вже встановлено судом, відповідачем видано ПП "Укрбудсервіс-ДВМ" припис №30 від 03.06.2019.

При цьому, позивачем окремо заявлені позовні вимоги щодо скасування цього припису №30 від 03.06.2019.

Суд зазначає, що обов`язковою ознакою дій, рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер, тобто вказані дії встановлюють, змінюють або припиняють права та обов`язки певної особи (певного кола осіб).

В даному випадку породжує певні правові наслідки для позивача саме спірний припис №30 від 03.06.2019, а не дії посадової особи щодо проведення перевірки.

Таким чином, оскаржувані за цим позовом дії відповідача самі по собі не створюють порушень прав чи інтересів позивача у розумінні наведених правил адміністративного процесуального законодавства.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПП "Укрбудсервіс - ДВМ".

Вирішуючи позовні вимоги позивача про скасування припису від 03.06.2019 № 30, суд виходить з наступного.

За встановлених у справі обставин, у п. 1 припису зазначено про відсутність у позивача погодженого Державною службою геології та надр України та в органами гірничого нагляду робочого проекту Розробка Гадяцького-4 родовища суглинків , розробленого науково-виробничим ТОВ Інтерагроцентр , м. Полтава, 2017.

Так, згідно вимог статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Відповідно до статті 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Матеріалами справи підтверджено, що у позивача станом на 2014 рік наявний затверджений та погоджений у встановленому порядку проект розробки родовища корисних копалин /а.с. 192/.

Законодавством про надра не передбачено повторного розроблення, погодження і затвердження технічного проекту розробки одного і того ж родовища корисних копалин.

Отже, відсутність погодженого робочого проекту Розробка Гадяцького-4 родовища суглинків , розробленого науково-виробничим ТОВ Інтерагроцентр , м. Полтава 2017, не свідчить про порушення позивачем норм законодавства про надра.

Пунктом 2 припису визначено порушення статті 24 Кодексу України про надра, постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами , а саме - не виконується Угода про умови користування надрами від 16 грудня 2015 року № 3866 в частині не зупинення проведення на наданій у користування ділянці робіт після зупинення дії дозволу та не надання підприємством інформації щодо стану виконання програми робіт за 2018 рік.

Щодо даного пункту припису суд зазначає, що питання про надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Відповідно до пункту 10 Порядку №615 невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування. що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.

Відповідно до норм статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

З моменту отримання спеціального дозволу, на користування надрами, у користувача надр виникають права та обов'язки, передбачені Кодексом України про надра, Порядком №615 тощо.

Так, відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов'язані:1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр: 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 41) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відсутність у підприємств, установ, організацій і громадян спеціального дозволу на користування надрами та належним чином оформлених усіх дозвільних документів не дає права здійснювати геологічне вивчення корисних копалин, які є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Відповідно до п. 22 Порядку № 615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) підпункт 3 пункту 22 виключено; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) наявності підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"; 7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Як вбачається з матеріалів справи, Держгеонадра України листом від 15.06.2017 №13445/02/14-17 (а.с. 133-135) повідомило позивача, що наказом Держгеонадр від 17.05.2017 №226 надрокористувачу продовжено терміни проведення експертизи і відтерміновано зупинення дії дозволу з 01.02.2018. У разі ненадання інформації щодо проведення експертизи, дію дозволу буде зупинено з 01.02.2018.

Доказів винесення наказу про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3866 від 09.06.2006 з 01.02.2018 відповідачем не надано.

Одночасно, представником позивача надано до суду інформацію з ДНВП "Геоінформ України" (а.с. 64), згідно якої станом на 04.06.2019 спеціальний дозвіл на користування надрами № 3866, виданий ПП "Укрбудсервіс-ДВМ" 09.06.2006, є дійсним.

Щодо пункту 3 припису, то на час проведення перевірки та винесення припису п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (надалі - Положення №865, у редакції на день винесення оскаржуваного припису) не містить обов'язку щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Така вимога була зумовлена виключно внесенням постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 змін до Положення №865 шляхом викладення п.25 цього Положення у новій редакції, яка дійсно передбачала обов'язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Разом з тим, до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 було внесено ряд змін, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 п.25 Положення №865 викладено у новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1236 вищевказану Постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 визнано такою, що втратила чинність.

У подальшому, зміни до Положення №865 не вносились, попередня редакція п.25 зазначеного Положення не відновлювалась.

Тобто, на день прийняття спірного припису вимога щодо обов'язковості проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр з боку законодавця була відсутня.

Крім того, підстави для виконання повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр визначені Положенням №865, а саме, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або Додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачено до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують Нормативи, встановлені законодавством.

Також листи Державної Фіскальної служби України та Міністерства юстиції України від 03.06.2016 № 9651/5/99-99-12-02-03-16 та від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, мають лише інформаційний характер та не є обов'язковими до застосування, а тому не можуть братись до уваги.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, підприємством отримано форму 3-ГР (а.с. 62-63), згідно якої строк проведення повторної експертизи та оцінки запасів Гадяцього-4 родовища суглинків зазначено у період з ІІ кварталу 2016 року по ІV квартал 2019 року.

Також слід зазначити, що Держгеонадра при встановленні факту даного порушення посилається на норми Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865. Але положення даних законодавчих норм не вимагають дотримання надрокористувачем точної відповідності дотримання встановлених строків початку виконання робіт з виконання повторної геолого-економічної оцінки суглинків, тобто саме з ІІ кварталу 2016 року.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що припис №51 від 05.06.2019 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов ПП "Укрбудсервіс - ДВМ" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрбудсервіс - ДВМ" (вул. Гагаріна, 55, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 36249683) до Державної служби геології та надр України ( вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ 57, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання дій протиправними та скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 05 червня 2019 року №51.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Укрбудсервіс - ДВМ" (вул. Гагаріна, 55, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 36249683) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 960,50 грн (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України ( вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ 57, 03057, код ЄДРПОУ 37536031).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва