Постанова

від 08.10.2019 по справі 826/14428/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14428/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Маруліна Л.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Беспалова О.О., Степанюка А.Г.

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю представника

ПАТ Укрсоцбанк Шкурко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року про скасування заходів забезпечення позову в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Гадячсир , Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Альміра з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Гадячсир , Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково шляхом заборони державним виконавцям Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника товариства з обмеженою відповідальністю Гадячсир (код ЄДРПОУ 33460268) за виконавчим провадженням ВП № 54937258, у тому числі, але не виключно, приймати постанови про арешт коштів, майна боржника та направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти вимоги до будь-яких банківських установ про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1400/16 від 03 жовтня 2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15 листопада 2016 року у справі № 917/1400/16.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.04.2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 року про забезпечення позову та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 року у справі №826/14428/17 залишено без змін.

26.07.2018 року ТОВ Альміра подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову, в якому просить доповнити позовні вимоги наступними:

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І. С. скасувати постанову від 17.07.2018 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. скасувати постанову від 17.07.2018 року про арешт майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. скасувати постанову від 17.07.2018 року про розшук майна боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 56311245.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 року прийнято заяву про зміну (доповнення) предмету позову.

06.08.2018 року надійшло клопотання ТОВ Альміра про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, в якому просить, а саме:

- заборонити Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника - ТОВ Гадячсир за виконавчим провадженням ВП №54937258 та виконавчим провадженням ВП № 56311245, у тому числі, але невиключно, приймати постанови про арешт коштів, майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти вимоги про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1400/16 від 03.10.2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі № 917/1400/16;

- заборонити державним виконавцям Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України до набрання рішенням по справі № 826/14428/17 законної сили, вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/1400/16 від 03.10.2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі № 917/1400/16;

- заборонити органам Міністерства внутрішніх справ України, органам Національної поліції України та банкам, що здійснюють свою діяльність в Україні, вчиняти будь-які дії по виконанню постанов від 17.07.2018 року про арешт коштів боржника та розшук майна боржника, винесених в рамках виконавчого провадження №56311245 до набрання законної сили рішенням суду по справі №826/14428/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2018 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра про заміну одного заходу забезпечення позову іншим задоволено частково. Замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову, на наступний:

- заборонено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника - ТОВ Гадячсир за виконавчим провадженням ВП №54937258 та виконавчим провадженням ВП № 56311245, у тому числі, але невиключно, приймати постанови про арешт коштів, майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти вимоги про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1400/16 від 03.10.2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2016 року по справі № 917/1400/16. Клопотання ТОВ Альміра про заміну одного заходу забезпечення позову іншим в іншій частині залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2018 року залишено без змін.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2018 року в задоволені позову ТОВ Альміра відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2018 року скасовано з власної ініціативи заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.08.2018 року.

Підставою для скасування з власної ініціативи заходів забезпечення позову стало те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2018 року встановлено правомірність винесених державним виконавцем оскаржуваних постанов у межах виконавчих проваджень № 54937258 та № 56311245.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі ухвалу суду від 07.08.2018 року.

Також апелянт просить зупинити дію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2018 року, якою скасовано з власної ініціативи заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.08.2018 року.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про його безпідставність, оскільки оскаржувана ухвала скасована судом, який її ухвалив, а зупиненню підлягає лише рішення, яке може мати наслідки, або на підставі якого може бути вчинено певні дії.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За правилами ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог , визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В даному випадку, Окружним адміністративним судом міста Києва було здійснено всі можливі заходи для захисту прав позивача, шляхом постановлення ухвал про забезпечення позову від 10.11.2017 року та від 07.08.2018 року про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Між тим, 30.11.2018 року, після встановлення правомірності винесених державним виконавцем оскаржуваних постанов у межах виконавчих проваджень № 54937258 та № 56311245, судом з власної ініціативи скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.08.2018 року.

Таким чином, колегія судів апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правомірно скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.08.2018 року, оскільки відпали обставини існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альміра - залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року про скасування заходів забезпечення позову - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.О. Беспалов

А.Г. Степанюк