Постанова

від 08.10.2019 по справі 826/9047/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/9047/16

адміністративне провадження №К/9901/20638/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі №826/9047/16 за позовом Підприємства Джіометрі Глобал Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Підприємство "Джіометрі Глобал Україна" (надалі також - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 квітня 2016 року №0001331402, №0001341402, №0002371303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, позов задоволено повністю.

29 березня 2018 року Підприємство подало до апеляційного суду заяву, в якій просило суд ухвалити додаткове судове рішення (додаткову постанову), якою стягнути з ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства сплачені судові витрати у розмірі 48710 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року заяву Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року частково задоволено касаційну скаргу представника позивача, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що висновок суду про відсутність підстав для задоволення заяви у зв`язку з ненаданням доказів прийняття позивачем послуг, а саме актів приймання-передачі наданих послуг, а також доказів, на підставі яких визначено обсяг правової допомоги є помилковим, оскільки у матеріалах справи наявний звіт про роботу адвокатів Адвокатського об`єднання "Адвокатська компанія "Правочин" від 07.03.2018, в якому зазначено конкретні види послуг, надані адвокатами підприємству, а також їх вартість. Крім того, суд звернув увагу, що у звіті перед підписом директора Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" зазначено слово "Погоджено". Таким чином, суд касаційної інстанції зазначив, що за своїм змістом звіт про роботу адвокатів Адвокатського об`єднання "Правочин" від 07.03.2018 є доказом щодо прийняття Позивачем послуг, а також щодо обсягу наданих послуг та їх вартості. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не дослідив звіт про роботу адвокатів Адвокатського об`єднання "Правочин" від 07.03.2018 в якості доказу, на підставі якого підприємством визначено обсяг правової допомоги; не встановив, чи підтверджено належними та допустимими доказами надання адвокатами усіх вказаних у звіті послуг; а також не перевірив, чи є у розумінні вимог ч. 5 ст. 134 КАС України заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвокатів співмірним.

Шостий апеляційний адміністративний суд 30 січня 2019 року прийняв додаткову постанову, якою заяву Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково та стягнув з ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 41941, 63 грн.

Постановою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41941 грн скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи відповідне рішення та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою дослідження обставин про те, як узгоджується дата складення звіту про роботу адвокатів із датою здійснення оплати за зазначені у такому звіті послуги згідно з пред`явленим платіжним дорученням, а також з датою їх фактичного виконання представниками Адвокатського об`єднання "Адвокатська компанія "Правочин". При цьому, судом касаційної інстанції роз`яснено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду встановив, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41941 грн є передчасним, оскільки не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин, які мають значення для правильного вирішення питання.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь Підприємства "Джіометрі Глобал Україна" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28329 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Не погодившись з цією додатковою постановою апеляційного суду, ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову в частині задоволення заяви та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що представником позивача до суду апеляційної інстанції надано додаткову угоду № 2 від 22 лютого 2018 року до Договору про надання правової допомоги, укладеної між Адвокатським обєднанням Адвокатська компанія Правочин та Підприємством Джіометрі Глобал Україна ; Звіт про роботу адвокатів АО АК Правочин , згідно з яким, станом на 7 березня 2018 року виконано послуг на 1650 USD; платіжне доручення № 149 від 26 лютого 2018 року, згідно з яким, Підприємством Джіометрі Глобал Україна сплачено за надання правової допомоги 48564 грн. З наданого до суду апеляційної інстанції Звіту про роботу адвокатів АО АК Правочин від 7 березня 2018 року, вбачається, що розрахунок вартості виконаних послуг подано в іноземній валюті. В порушення ч. 4 ст 134 КАС України не надано суду разом з заявою доказів прийняття позивачем послуг, а саме: актів приймання - передачі наданих послуг. Також не надано доказів, на підставі яких визначено обсяг правової допомоги, що повинно було враховуватись під час визначення обґрунтованого розміру гонорару. Позивач просив відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 48710 грн та зазначає, що така сума виникла, в тому числі і, у зв`язку із включенням вартості отриманих двох витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно ТОВ Дейв Груп у загальному розмірі 146 грн. Однак, як вбачається зі Звіту від 7 березня 2018 року, вартість за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вже була врахована в суму, визначену в іноземній валюті. Разом з цим, у наданих суду апеляційної інстанції витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно ТОВ Дейв Груп не вказано замовника даних витягів. Отже, позивачем не надано в повному обсязі документів та обґрунтування наданих таких послуг.

Фактично, доводи касаційної скарги дублюють зміст ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, яка була скасована Верховним Судом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Судом апеляційної інстанції установлено, що за змістом додаткової угоди № 2 від 22 лютого 2018 року до договору про надання правової допомоги укладеного між АО Адвокатська компанія Правочин та Підприємством Джіометрі Глобал Україна , сторони узгодили, що Адвокатське об`єднання надає правову допомогу клієнту у податковому спорі в рамках адміністративної справи № 826/9047/16, що знаходиться в апеляційному провадженні Київського апеляційного адміністративного суду, а саме:

- ознайомлення з апеляційною скаргою та ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження та визначає план дій з захисту інтересів клієнта (1 година);

- ознайомлення з матеріалами справи у суді апеляційної інстанції в частині документів, які були додані до даної апеляційної скарги та не були надіслані позивачу, а також які були додані до повернутої судом попередньої апеляційної скарги відповідача (1,5 годин);

- підготовчу роботу, необхідну для підготовки відзиву - направлення запитів про отримання платних витягів з ЄДР ЮО ФОП, отримання інформації з відкритих джерел (баз даних) ДФС України, ЄДРСР (1 година);

- узагальнення зібраних матеріалів, формування правової позиції захисту інтересів клієнта в апеляційному провадженні та погоджує її з клієнтом (1 година);

- підготовка відзиву та направлення його до суду та відповідачу (5 годин);

- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції під час розгляду адміністративної справи № 826/9047/16 (1 година сукупно).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що певні послуги правової допомоги Підприємству Джіометрі Глобал Україна надавались АО Правочин без погодження їх з клієнтом, а також без погодження їх вартості, а саме АО Правочин у період з 12 лютого 2018 року по 21 лютого 2018 року було надано послуги на суму 525 USD, що еквівалентно 14164, 50 грн.

Таким чином, на підставі даних Звіту про роботу адвокатів АО АК Правочин від 7 березня 2018 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та достовірність наданих адвокатським об`єднанням послуг щодо формування правової позиції в справі та тактики захисту інтересів клієнта під час апеляційного провадження, а також погодження її з клієнтом (1 година) та підготовки відзиву на апеляційну скаргу (5 годин). З матеріалів справи судом встановлено, що представники позивача брали участь у судових засіданнях, на що умовами Додаткової угоди передбачалась 1 година сукупно.

Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на оплату правової допомоги за 7 годин (1 година , 5 годин, 1 година) роботи адвокатів, що еквівалентно 1050 USD та за курсом НБУ на дату підписання угоди № 2 між сторонами становить 28 329 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний розмір витрат на правову допомогу є співмірним із наданими послугами адвокатського об`єднання позивачу під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, ціною даного позову, що дорівнює 1' 002' 399 грн, а також складністю даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відбувся втретє, натомість клопотань від ГУ ДФС у м. Києві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявлялося.

Апеляційний суд, перевіривши та надавши оцінку наданим позивачем документам на підтвердження вартості послуг представництва інтересів позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що ці документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, який є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи те, що при визначенні сум відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, суд виходив із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності того, що такі витрати були фактичними, а їхній розмір - обґрунтованим, що узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, викладеної у справі "East/West Alliance Limited" проти України", Верховний Суд дійшов висновку, що додаткову постанову суду апеляційної інстанції прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування ухваленої у справі додаткової постанови, оскільки Верховний Суд у цій справі вже надавав оцінку тим обставинам, які викладені у касаційній скарзі, у зв`язку з чим доводи скаржника про ненадання позивачем належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу є безпідставними.

Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає, що оскаржене судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі №826/9047/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду