Рішення

від 01.10.2019 по справі 335/2068/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/2068/19 2/335/1309/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Палац культури Титан про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2019 р. позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у трудових відносинах з КЗ Палац культури Титан та була звільнена 18.12.2018 року за ч.1 п.1 ст. 40 КЗпП України з посади швейцара. Вказала на необізнаність про строк поновлення прав при звільненні, вважала що його тривалість 3 роки. Вважає вказаний наказ незаконним, винесеним з порушенням гарантій щодо переважного права на залишення на роботі при скороченні штату, так як на її утриманні знаходиться непрацездатна мати 1931 року народження, та донька студент денної форми навчання, в той час як за штатним розписом в закладу передбачено 10 посадових одиниць швейцара. Також звільнення не було узгоджено з профспілковим комітетом, членом якої вона є. Пропозицій про переведення на іншу вакантну посаду від відповідача не надходило. Посилаючись на незаконне звільнення та вимушений прогул, позивачка просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, скасувати наказ про звільнення за скороченням штату з поновленням на посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10 427,16 грн., та витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 22 лютого 2019 року позовна заява прийнята до розгляду та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

12.04.2019 р. від представника позивача, адвоката Коломоєць І.В. надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 за останні два місяці роботи та завіреної належним чином копії наказу про звільнення ОСОБА_1 .

Ухвалою від 12.04.2019 р. клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Комунального закладу Палац культури Титан :1)довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 , за останні два місяці роботи перед звільненням; 2) завірену належним чином копію наказу про звільнення ОСОБА_1 , із наданням суду до 07.06.2019 року. Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.06.2019 року о 13-00 год.

Заявами від 13.06.2019 р., 28.08.2019 р., 29.08.2019 р. та 19.09.2019 р. 16.03.2018 року позивач збільшував свої позовні вимоги в частині збільшення розміру суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка в остаточній редакції становила 31762,02 грн.

Відзиву на позов від відповідача не надходило, однак в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.

В судовому засіданні, представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити. Додатково пояснила, що 03 жовтня 2018 року, наказом № 135 Комунального закладу Палац культури Титан , на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за порушення трудової дисципліни, яке рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2019 р. по справі № 335/12958/18 - скасовано. Рішення набуло законної сили, відповідачем не оскаржувалось. Вказала на систематичність порушення відповідачем трудового законодавства.

В судовому засіданні, представник відповідача адвокат Щербина К.В. вказав, що звільненню позивача передувало створення комісії, яка і рекомендувала звільнити саме ОСОБА_1 До профспілкового органу відповідач звертався для погодження звільнення ОСОБА_1 , однак відповіді не отримали. Можливості запропонувати іншу посаду ОСОБА_1 у відповідача не було, а тому на засіданні комісії 14.09.2018 р. встановили про звільнення саме ОСОБА_1 Більш детальних обставин щодо назви згаданої комісії, реквізитів протоколу чи рішення, дати запиту до профспілки, наявності інших вакантних посад в закладі, представник відповідача адвокат Щербина К.В. пояснити не зміг.

Будь яких заяв чи клопотань від представників відповідача не надходило.

23.09.2019 р. від представника позивача адвоката Коломоєць І.В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

25.09.2019 р. від представника відповідача Адвоката Шербина К.В. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.

20.09.2019 р. від представника відповідача, на виконання ухвали суду від 12.04.2019 р., надійшла довідка про середню заробітну плату ОСОБА_1 , за період з січня по грудень 2018 року. До заяви не додані докази вручення та направлення копії довідки позивачу.

Розрахунку середнього заробітку у відповідності до вимог постанови КМ України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати та розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідачем не надано.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги обставини, викладені сторонами, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Комунальний заклад Палац культури Титан є юридичною особою, який відповідно до Статуту створено та зареєстровано в порядку у відповідності д Закону України Про культуру та законодавства, що регулює діяльність комунальних закладів культури, як неприбуткових організації.

З 03 березня 2011 р. ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Комунальним закладом Палац культури Титан , на підставі наказу № 22 від 03.03.2011 р., за яким, її було прийнято на посаду швейцара.

09 березня 2016 р. в Комунальному закладі Палац культури Титан створено первинну профспілкову організацію комунального закладу Палац Культури Титан Запорізької місцевої вільної профспілки Світанок , членами якого є позивач - ОСОБА_1 , про що повідомлено Комунальний заклад Палац культури Титан , листом від 02.05.2018 р. вих. № 1 (вх. № 80 від 02.05.2018 р.).

Повідомленням КЗ ПК Титан від 18 жовтня 2018 р. за вихідним № 268, ОСОБА_1 попереджено про скорочення її посади з 18.12.2018 р. та про відсутність вакантних посад, які б могли були запропоновані для подальшого працевлаштування.

Наказом від 10 грудня 2018 р. за № 106-к к/тр ОСОБА_1 звільнено з посади швейцара Комунального закладу Палац культури Титан з 18.12.2018 р. за ч. 1 п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України - за скороченням штату.

Відповідно до ст.19 Конституції України, Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується… Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, серед яких також скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з наведеної підстави, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Також при звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП України, обов`язковим є дотримання вимог ст. ст. 42, 43, 492 КЗпП України, зокрема врахування переважного права працівника на залишення на роботі, наявність попередньої обґрунтованої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а також попередження про наступне вивільнення не пізніше, ніж за два місяці з одночасною пропозицією іншої роботи у тій самі установі.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Суду не надано доказів змін в організації праці Комунального закладу Палац культури Титан , та відсутності можливості перевести ОСОБА_1 на іншу роботу, відсутності вільних вакантних посад.

Згідно ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець повинен запропонувати працівнику роботу: 1) яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, а за відсутності такої - будь-яку іншу; 2) яка існує на підприємстві у період з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору (постанова Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року, № 6-40цс15 та від 01 липня 2015 року у справі № 6-491цс15).

Представник відповідача не заперечував проти обставин, щодо відсутності пропозицій позивачу про переведення на іншу посаду, що суперечить вимогам ст. 49-2 КЗпП України.

В додатку до штатного розпису станом на 01.01.2017 р., на посаду швейцар передбачено 10 (десять) одиниць, що свідчить про необхідність працедавця при скороченні працівників дотриматися гарантованих переваг.

Обставини, які б свідчили про врахування відповідачем переважного права при звільненні ОСОБА_1 на залишення на роботі, в матеріалах справи відсутні.

Натомість позивачем надано докази утримання доньки, студентки Економіко-правничого коледжу Запорізького Національного університету, денної форми навчання за спеціальністю Туристичне обслуговування , що підтверджується договором № 262 від 15.08.2016 р., а також непрацездатної матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована разом з позивачкою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 КЗпП, Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Відповідно до вимог п. 8.1. Колективного договору Комунального закладу Палац культури Титан на 2017 -2018 роки, прийнятого на загальних зборах трудового колективу 28.04.2017 року (зареєстровано управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району, реєстраційний номер 137 від 06 червня 2017 р.), - член профспілки не може бути звільнений з роботи без узгодження з профспілковим комітетом, крім випадків визначених чинним законодавством.

Матеріали справи не містять згоди виборного органу первинної профспілкової організації комунального закладу Палац Культури Титан Запорізької місцевої вільної профспілки Світанок щодо звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату.

Статтею 235 КЗпП визначено, що у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Позивачем надано розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 18 березня 2018 р. по 23 вересня 2019 р., із наданням доказів вручення даного розрахунку відповідачу 17 вересня 2019 р.

Згідно п. 1 ст. 76 ЦПК України, Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заперечень щодо вказаного розрахунку суми вимушеного прогулу в розмірі 31768,02 грн., від відповідача не надійшло.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 року у справі № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суд має визначати суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюються без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Таке відрахування податків й обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становища працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувалися б податки та збори.

Отже, згідно вказаного правового висновку, середній заробіток який стягується судом на користь працівника з роботодавця мають зазначатись судом без виключення з них податків і зборів, які сплачуються роботодавцем під час виконання рішення суду.

За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу у розмірі 31768,02 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.

З приводу поновлення строку позовної давності для звернення до суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 233 КЗпП, Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст. 234 КЗпП, У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Клопотання про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, позивачем заявлено.

Позовна давність - це часове обмеження права на доступ до суду. Часові кордони чинності права на судовий захист є несумісними з положеннями Європейського суду з прав людини, тільки у разі, коли такі кордони не є розумно виправданими з точки зору критеріїв, вироблених у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Поновлення строку на звернення до суду для поновлення на роботі, яка є єдиним джерелом доходу працівника, є розумно виправданим, адже місячний термін оскарження звільнення, у порівнянні з трирічним строком позовної давності та тримісячним строком для всіх трудових спорів, ставить позивача у нерівне становище, у порівнянні з іншими суб`єктами порушених прав.

Суд погоджується з твердженням позивача, щодо поважності причин для пропуску місячного строку звернення до суду, якою є необізнаність про строки для оскарження звільнення, відсутності роз`яснення прав працедавцем при звільненні.

Суд також враховує ту обставину, що на утриманні позивача знаходиться двоє непрацездатних осіб - матері, 1931 року народження та доньки студента, денної форми навчання, а робота на посаді швейцара, була єдиним джерелом доходу позивача.

На підставі зазначеного, суд вважає за можливе визнати поважною причиною пропуску позивачем строку на звернення до суду за вирішенням трудового спору про поновлення на роботі.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10700,00 грн., суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено: договором про надання адвокатської (правничої) допомоги від 22.10.2018 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 097025, квитанціями до прибуткового касового ордеру на суму 10700,00 грн., актом прийому передачі виконаних робіт/правничих послуг від 23.09.2019 р. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, від відповідача не надходили. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2,3,10-12,13,81,82,141,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу Палац культури Титан про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду за вирішенням трудового спору про звільнення, та поновити строк на звернення до суду.

Скасувати наказ Комунального закладу Палац культури Титан (Ідентифікаційний код юридичної особи 32539530, вул. Перемоги, буд. 131, м. Запоріжжя) № 106-к к/тр від 10.12.2018 р. року про звільнення ОСОБА_1 з посади швейцара з 18.12.2018 р. за п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, у зв`язку зі скороченням штату.

Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 18 грудня 2018 року на посаді швейцара Комунального закладу Палац культури Титан (Ідентифікаційний код юридичної особи 32539530, вул. Перемоги, буд. 131, м. Запоріжжя);

Стягнути з Комунального закладу Палац культури Титан (Ідентифікаційний код юридичної особи 32539530, вул. Перемоги, буд. 131, м. Запоріжжя) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування (утримання) податків і зборів, у сумі 31 768,02 грн (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят вісім ) гривень 00 копійок.

Стягнути з Комунального закладу Палац культури Титан (Ідентифікаційний код юридичної особи 32539530, вул. Перемоги, буд. 131, м. Запоріжжя) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати (витрати на правову допомогу) в розмірі 10 700,00 (десять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Дата складання повного тексту рішення: 07.10.2019 року.

Суддя Рибалко Н.І