Рішення

від 09.10.2019 по справі 614/375/19

БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/375/19

провадження: 2/614/95/19

категорія: 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

07.10.2019 Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

представника позивача ОСОБА_6

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в смт. Борова цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , представник позивача ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , 3 особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

про розірвання договору оренди землі

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою (із урахуванням уточненої позовної заяви від 07.10.2019), в якій вказав, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №369190 від 03 серпня 2012 р. позивач являється власником земельної ділянки кадастровий №6321055100:16:003:0251 загальною площею 5.4338, що розташована на території Борівської с/ради Борівського р-ну Харківської обл.

05 квітня 2013 р. позивач уклав з відповідачем договір оренди землі відповідно до якого передав останньому в оренду власну земельну ділянку.

25 квітня 2013 р. вищезазначений договір оренди був зареєстрований державним реєстратором Борівського районного управління юстиції Харківської обл.

Таким чином, договір оренди набув чинності відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст.4 спірного договору оренди розмір орендної плати складав 3506 грн. на рік, оплата повинна проходити до 31 грудня кожного року оренди.

Проте протягом 2016-2018 років відповідач взагалі не сплачував позивачу орендну плату за користування землею.

Крім того, відповідно до ст.21 ЗУ Про оренду землі від 06 жовтня 1998 р. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, орендна плата за період дії спірного договору оренди землі повинна складати:

2014 р. - 4371 грн. 50 коп.

2015 р. - 6264 грн. 35 коп.

2016 р. - 7041 грн. 12 коп.

2017 р. - 8005 грн. 75 коп.

2018 р. - 8790 грн. 31 коп.

В той же час відповідачем надані до суду документи, які підтверджують факт сплати орендної плати в сумі 3500 грн. 00 коп. за один рік.

Таким чином, на теперішній час існують всі підстави для розірвання спірного договору оренди.

25.04.2019 ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.05.2019 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просив у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що 5 квітня 2013 р. вони разом з ОСОБА_5 уклали договір оренди земельної ділянки строком на 49 років на умовах, які були прийнятні для них обох. Стверджує, що орендна плата за спірні роки (2016-2018), які вказані в позовній заяві, ним сплачена позивачу в повному обсязі, заборгованості немає.

15.05.2019 від 3-ої особи - Головного управління Держгеокадастру у Харківській обл. надійшло пояснення, відповідно до якого у відповідності до ст.4 Договору оренди землі, укладеного 05.04.2013 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передбачено строки і порядок внесення орендної плати. Також статтею 12 вищевказаного Договору передбачено випадки зміни умов та припинення його дії, зокрема у разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

16.05.2019 ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. визнано обов`язковою явку позивача.

27.05.2019 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 03.06.2019 по справі призначена судово-почеркознавча експертиза.

15.07.2019 з Харківського НДІСЕ ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи №13904.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 23.07.2019 витребувано від Борівського РС ГУ ДМС України в Харківській обл. оригінал форми 1 на ОСОБА_5 та за наявності, оригінали будь-яких заяв написаних ОСОБА_5 власноручно або підписаних ним.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 24.07.2019 витребувано від відділу обробки даних ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської обл. оригінал форми 1 на ОСОБА_5 та за наявності, оригінали будь-яких заяв написаних ОСОБА_5 власноручно або підписаних ним..

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 26.07.2019 витребувано від Борівського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській обл. актовий запис про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ; актовий запис про встановлення батьківства.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 08.08.2019 продовжено судовому експерту Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса строк проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 13.08.2019 витребувано від Борівської с/ради Борівського р-ну Харківської обл. наявні документи, які містять підпис ОСОБА_5 , або оригінали будь-яких заяв написаних ОСОБА_5 власноручно або підписаних ним.

25.09.2019 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №13904 від 09.09.2019.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 25.09.2019 поновлено провадження у справі.

В судовому засідання представник позивача підтвердив вищевикладене та підтримав позовні вимоги. Зауважив, що позивач не подавав відповідачу заяву про виплату орендної плати наперед. Крім того, змін у вказаному договорі про виплату орендної плати наперед, теж не було.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов не визнали, ОСОБА_3 пояснив, що в грудні 2012 р. до нього звернувся позивач ОСОБА_5 з проханням надати йому в борг 50000 грн. Він погодився дати в борг вказану суму, на що ОСОБА_5 зобов`язувався повернути йому борг до 30.01.2013. При умові неповернення боргу ОСОБА_5 взяв на себе обов`язок здати ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку площею 5.4338 га, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. Для підстраховки відповідач попросив позивача написати йому розписку і на таких умовах дав в борг ОСОБА_5 50000 грн., на що останній написав розписку 21 грудня 2012 р. У квітні 2013 р. в розмові з ОСОБА_5 , той заявив, що борг йому сплачувати нічим, тому він віддає ОСОБА_3 на великий строк в оренду свою земельну ділянку. На початку грудня 2013 р. ОСОБА_5 попросив заплатити йому орендну плату наперед на 10 років в розмірі 35000 грн., оскільки йому дуже потрібні гроші. 10 грудня 2013 р. ОСОБА_3 виписав касові ордери на виплату орендної плати за 2013-2022 роки по 3500 грн. щорічно. Таким чином, орендна плата за спірні роки: 2016-2018 роки ним позивачу сплачена в повному обсязі, заборгованості немає. Зазначив, що вказаний договір оренди землі є дійсним та законним.

Представник ГУ Держгеокадастру у Харківській обл. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

В суді встановлено, що згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 5.4338 га, яка розташована на території Борівської с/ради Борівського р-ну Харківської обл. та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

Орендодавець ОСОБА_5 надав, а орендар ОСОБА_3 прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Борівської с\ради Борівського р-ну Харківської обл. загальною площею 5.4338 га; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання, розмір орендної плати становить 3506 грн., орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди; що підтверджується копією Договору оренди землі б/н від 05 квітня 2013 р. (а.с.7-8).

Землевласник земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали акт про визначення меж земельної ділянки, яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку за номером ЯМ в„–369190 загальною площею 5.4338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі ріллі 5.4338 га в натурі з земель власності, яка розташована на території Борівської с/ради Борівського р-ну Харківської обл., що підтверджується копією Акту визначення меж земельної ділянки Борівської с/ради в натурі (на місцевості) на території Борівського р-ну Харківської обл. від 05 квітня 2013 р. (а.с.9).

Орендодавець ОСОБА_5 передав, а орендар ОСОБА_3 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа земельної ділянки 5.4338 га; що підтверджується копією Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду, Додатком до договору оренди від 05 квітня 2013 р. (а.с.10-13).

25.04.2013 р. було зареєстровано договір оренди землі б\н, виданий 05.04.2013, видавник: ОСОБА_3, ОСОБА_5 , земельна ділянка площею 5.4338 га, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с.14).

Відповідно до копії розписки від 21 грудня 2012 р., ОСОБА_5 взяв у борг у ОСОБА_3 50000 грн., які зобов`язується повернути до 30.01.2013 або здати в оренду на 49 років земельний пай, який належить йому на підставі Державного акта ЯМ №369190 (а.с.32).

Згідно копій видаткового касового ордеру від 10 грудня 2013 р. ОСОБА_5 була сплачена орендна плата за 2015 р. згідно договору оренди землі в розмірі 3500 грн., за 2016 р. - в розмірі 3500 грн., за 2017 р. - в розмірі 3500 грн. та за 2018 р. - в розмірі 3500 грн. (а.с.33-34).

Відповідно до висновку експерта Харківського НДІСЕ ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №13904 від 09.09.2019, підписи від імені ОСОБА_5 у видаткових касових ордерах від 10 грудня 2013 р. про сплату орендної плати за 2015 р., 2016 р., 2017 р., 2018 р., розташовані у рядку Підпис одержувача - виконано ОСОБА_5 (а.с.113-123).

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із вимогами ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому частинами 1-3 ст.89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, як зазначено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Орендна плата справляється у грошовій формі.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди землі його сторонами.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов?язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV. За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі, орендна плата за земельну ділянку це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об?єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В суді встановлено, що 5 квітня 2013 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі.

Сторонами в логоворі погоджено, що орендна плата за землю вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди. Відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 3506 грн., при цьому обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно копій видаткових касових ордерів від 10 грудня 2013 р. ОСОБА_5 була сплачена орендна плата за 2015 р. згідно договору оренди землі в розмірі 3500 грн., за 2016 р. - в розмірі 3500 грн., за 2017 р. - в розмірі 3500 грн. та за 2018 р. - в розмірі 3500 грн., при цьому вказані копії були датовані - 10 грудня 2013 р., хоча вказувалась сплата орендної плати за 2015, 2016, 2017 та 2018 роки, без врахування індексу інфляції (який відповідач не міг знати наперед, датуючи платіжні доручення 10 грудня 2013 р.), що суперечить п.4.2 ст.4 спірного договору, відповідно до якого обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Таким чином, відповідачем була допущена систематична несплата орендної плати, відповідно до умов договору з урахуванням індексу інфляції, оскільки інша форма виплати не передбачена договором оренди, при цьому ніяких змін до вказаного договору не вносилось та додаткових угод не укладалось.

Крім того, згідно п.3.4 ст.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (чинний на момент спірних правовідносин), затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (втратив чинність 05.01.2018), видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами, документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Однак, з наданих відповідачем копій видаткових касових ордерів від 10 грудня 2013 р., вбачається, що в графі найменування підприємства (установи, організації) - записано прізвище та ініціали фізичної особи - ОСОБА_11 , що суперечить вищевказаним правовим нормам.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Вищезазначена норма закону вимагає саме систематичності (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому фундаментальне значення крім ознаки систематичність має значення саме несплата орендної плати.

Вищезазначені висновки повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах: від 06 березня 2019 р. у справі №61-41932сво18; від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, і підстав для відступлення від цього висновку немає.

Відповідно до п.4.1 договору оренди землі № б/н від 05.04.2013 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання; розмір орендної плати у рік становить 3506 грн.; згідно п.4.3 вищевказаного договору оренди, орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня кожного року оренди.

Орендар ОСОБА_3 порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою ОСОБА_5 та відповідно знехтував терміном, зазначеним в п.4.3 договору оренди землі - орендна плата вноситься в такі строки: до 31 грудня кожного року оренди, який є його істотною умовою.

З пояснень сторін у справі та наданих доказів вбачається, що будь-яких додаткових угод до договору оренди від 05 квітня 2013 р., які б регламентували порядок сплати орендної плати наперед, сторонами не укладались і відсутні відомості про ініціювання сторонами таких змін.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов`язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п.12.4 Договору оренди землі №б/н від 05.04.2013 р. дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Згідно п.12.5 Договору оренди землі №б/н від 05.04.2013 р., розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Крім того, згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Як вже зазначалось, ОСОБА_3 не сплачує орендну плату у встановленому договором розмірі з урахуванням індексів інфляції, тобто належним чином не виконує умови договору.

Орендна плата за період дії спірного договору оренди землі повинна складати:

2014 р. - 4371 грн. 50 коп.

2015 р. - 6264 грн. 35 коп.

2016 р. - 7041 грн. 12 коп.

2017 р. - 8005 грн. 75 коп.

2018 р. - 8790 грн. 31 коп.

Відповідачем не надано будь-яких доказів про те, що він не порушував умов договору (сплачував орендну плату з урахуванням індексів інфляції).

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки ОСОБА_3 допущено порушення істотних умов договору, доказів на спростування даних обставин суду не надано, суд вважає, що вказаний договір оренди землі № б/н від 05.04.2013 року підлягає розірванню.

Згідно ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 16.04.2019 р.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 768,40 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.317,651,792, ЦК України, п.д ч.1 ст.141 ЗК України, ст.ст.13,21,31,32 Закону України Про оренду землі , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 , представник позивача ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , 3 особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про розірвання договору оренди землі- задовольнити.

Розірвати договір оренди землі без номера від 05 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що був зареєстрований 25 квітня 2013 року державним реєстратором Борівського районного управління юстиції Харківської області, та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , ІН НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_2 ) витрати за сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 09.10.2019.

Головуючий суддя Гуляєва Г. М.