Постанова

від 09.10.2019 по справі 192/2257/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6125/19 Справа № 192/2257/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б. М. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

09 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Просив, з урахуванням уточнень, визнати протиправним та скасувати рішення Солонянської селищної ради Солонянського району Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 від 03 вересня 2015 року за №18-56/VI та визнати договір оренди земельної ділянки від 04 вересня 2015 року укладений між Солонянською селищної радою та відповідачем ОСОБА_2 - недійсним (том 1 а.с.1-4,45-48).

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року в задоволені вищевказаного позову відмовлено (том 1 а.с.139-143). Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін (том 1 а.с.191-194).

Постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції (том 1 а.с.254-258).

Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи, справу передано до Криничанського районного суду Дніпропетровської області (том 1 а.с.260,262).

Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено (том 1 а.с.273-276).

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року заочне рішення від 28 вересня 2019 року скасовано справу призначено до розгляду (том 2 а.с.13-14).

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01 липня 2019 року, ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Солонянської селищної ради Солонянського району "Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 " від 03 вересня 2015 року № 18-56/VI та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,272 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225055100:03:005:9013, укладеного 04 вересня 2015 року між Солонянською селищною радою та ОСОБА_2 та зареєстрованого державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори 21 грудня 2015 року, номер запису про інше речове право 12650018 - відмовлено (том 2 а.с.52-58,85).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі (том 2 а.с.67-70).

В порядку ст. 360 ЦПК України, від Солонянської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду просили відмовити позивачу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області № 6 від 20 травня 2010 року Про виключення квартири з житлового фонду та зміни її цільового призначення квартиру АДРЕСА_1 виключено з житлового фонду та змінено її цільове призначення, погоджено розробку містобудівного обґрунтування реконструкції квартири під магазин промислових товарів з можливою добудовою за рахунок земель прибудинкової території (том 1 а.с.79).

Рішенням Солонянської селищної ради шостого скликання десятої сесії від 19 липня 2011 року №30-10VI Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою (том 1 а.с. 59 зворот).

Такий проект щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для реконструкції з добудовою та обслуговування нежитлового приміщення магазину промтоварів) на території Солонянської селищної ради був розроблений ТОВ Агровектор Плюс на замовлення ОСОБА_2 (том 1 а.с.57-95).

Рішенням шостого скликання тридцятої сесії Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області від 09 листопада 2011 року № 22-13VI Про надання в оренду земельної ділянки для комерційного використання ОСОБА_2 було надано в оренду земельну ділянку площею 0,0272 га строком на три роки та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 12225055100:03:005:9013.

ОСОБА_2 звернувся до Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області з заявою щодо поновлення договору оренди на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 , яка була розглянута та рішенням Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 №18-56/VI поновлено договір оренди земельної ділянки площею 0,0272 га, кадастровий номер 1225055100:03:005:9013 по АДРЕСА_1 і укладено договір оренди земельної ділянки від 04 вересня 2015 року між Солонянською селищною радою та ОСОБА_2 терміном на п`ять років (том 1 а.с.6-7,30-32).

Договір було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 21 грудня 2015 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори, номер запису про інше речове право 12650018 (том 1 а.с.27).

Солонянська селищна рада 16 вересня 2015 року згідно Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку їх розмежуванням здійснила реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0272 га (том 1 а.с.28).

Дані про передачу вказаної земельної ділянки у власність чи постійне користування власникам квартир будинку по АДРЕСА_1 відсутні. Таким чином, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0272 га є територіальна громада, яка реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, тобто через Солонянську селищну раду.

Як власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 , Солонянська селищна рада уклала з відповідачем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки площею 0,0272 га від 04 вересня 2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, виходив із того, що власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0272 га є територіальна громада, яка реалізувала це право через Солонянську селищну раду, яка у свою чергу правомірно, відповідно до вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , уклала оспорюваний договір оренди цієї земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Правовий режим спірної земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок та прибудинкової території, визначається земельним законодавством, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Частинами 1-3 ст. 42 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Як роз`яснено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , при приватизації громадянами одно- або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з п. 5 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду здійснюється в порядку та на умовах, передбачених ч. 3 ст. 42 ЗК України, якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Тобто у разі приватизації громадянами квартир, земельна ділянка як така, що входить у житловий комплекс, може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . В такому разі земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Позивачем не надано доказів, приватизації квартири, в якій він проживає.

Позивачем не надано доказів щодо передачі земельної ділянки, на якій побудований багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, або доказів передачі безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також позивачем не було надано до матеріалів справи будь-яких доказів стосовно того, що співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 створили та зареєстрували у порядку, визначеному Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року № 2866-III відповідне ОСББ.

Будинок АДРЕСА_1 станом на 16 грудня 2016 року знаходився на балансі комунального підприємства "Солонянське ЖКУ" (том 1 а.с.185).

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 є землею комунальної власності, а відповідач Солонянська селищна рада зокрема на земельну ділянку площею 0,0272 га, кадастровий номер 1225055100:03:005:9013 по АДРЕСА_1 здійснила реєстрацію свого права комунальної власності, то саме Солонянська селищна рада має право щодо розпорядження цією земельною ділянкою на підставі ст. 12 ЗК України.

Крым того, позивачем не надано належних та допустимих доказі порушення будь-яких його прав

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

З урахуванням зазначеного апеляційна скарга підлягає залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: