Постанова

від 03.10.2019 по справі 918/271/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Справа № 918/271/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М. , суддя Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.07.19р. у справі №918/271/18 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд"

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Національної поліції в Рівненський області

про розірвання Договору №3-п "Про дольову участь та будівництво житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями", Договору №3-п-02 "Про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями"

за участі представників:

позивача та третьої особи - Брагіна О.Л., від 25.03.19р.,

відповідача - Гуль Н.В., ордер № НОМЕР_1 від 03.10.19р.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" в якому просило розірвати Договір №3-п від 22.02.2006р. "Про дольову участь та будівництво житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 12 та комплексу споруд Автотранспортного господарства УМВС України в Рівненській області з мікрорайоном малоповерхової забудови на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 101", укладений між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" та розірвати Договір №3п-02 від 22.02.2006р. "Про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: вул.Ст.Бандери, 12 в м.Рівне", укладений між відділом капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд".

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.08.2018р. (суддя Марач В.В.) у справі №918/271/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018р. (колегія суддів Огороднік К.М., Коломис В.В., Дужич С.П.) у справі №918/271/18 рішення господарського суду Рівненської області від 20.08.2018р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2019р. рішення господарського суду Рівненської області від 20.08.2018р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018р. у справі №918/271/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначив, що із оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди дійшли висновку про відсутність у позивача підстав для відмови від спірних договір на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, оскільки саме внаслідок вини позивача щодо передачі відповідачу будівельного майданчика та документації, відповідач не приступив до виконання своїх зобов`язань за спірними договорами. Однак, у даному випадку суди дійшли невірного висновку, оскільки саме частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України підлягає застосуванню при встановлені обставин несвоєчасного початку підрядником робіт, внаслідок вини замовника щодо передачі підряднику будівельного майданчика та відповідної документації. Касаційний суд зазначив, що дійсно стаття 849 Цивільного кодексу України передбачає випадки відмови замовника від договору. При цьому, частина 2 зазначеної статті визначає випадок, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. Натомість частина 4 цієї ж статті не передбачає ніяких умов для замовника для відмови від договору. Касаційний суд зазначив у даній справі саме на наявність умови відмови від спірних договорів посилався позивач, тобто, на приписи частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а не на частину 2 зазначеної статті. Однак, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановлювали обставин обґрунтованості чи необґрунтованості саме таких підстав позову (частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України). Крім того, касаційний суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій належно не дослідили листи позивача від 28.11.2012р. №1/4465, від 04.02.2013р. №1/396, від 01.10.2014р. №1/4154, від 26.02.2016р. №1/5820, направлені відповідачу, а саме, чи є зазначені листи відмовою позивача від спірних договорів, у розумінні частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, чи ні. Та, як наслідок, належно не встановили чи наявний, чи відсутній предмет спору у даній справі.

Відповідно до ч.5 ст.310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.07.2019р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.07.19р.) у справі №918/271/18 закрито провадження у справі №918/271/18 за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про розірвання Договору №3-п від 22.02.2006р. "Про дольову участь та будівництво житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, вул.Степана Бандери, 12 та комплексу споруд Автотранспортного господарства УМВС України в Рівненській області з мікрорайоном малоповерхової забудови на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 101", укладений між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" та про розірвання Договору №3-п-02 від 22.02.2006р. "Про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: вул.Степана Бандери, 12 в м.Рівне", укладений відділом капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд".

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.3, арк.справи 73-79).

В скарзі апелянт, зокрема зазначає, що листом від 18.01.2018р. №1/12 Про розірвання договору , позивач зазначив, що на даний час в УМВС України в Рівненській області відпала необхідність у подальшому будівництві, враховуючи об`єктивну неможливість передання відповідачу будівельного майданчика на земельних ділянках, зазначених у Договорі №3п, оскільки право постійного користування цими земельними ділянками УМВС припинено, позивач запропонував відповідачу укласти додаткову угоду до Договору про його розірвання за взаємною згодою (додано два примірники проекту додаткової угоди, підписані УМВС), у разі відмови від підписання додаткової угоди і розірвання Договору було запропоновано письмово обґрунтувати причини. Аналогічного змісту був направлений УМВС в Рівненській області лист від 18.01.2018р. №1/11 про розірвання Договору №Зп-02. Позивач запропонував відповідачу укласти додаткову угоду до Договору про його розірвання за взаємною згодою (додано два примірники проекту додаткової угоди, підписані УМВС), у разі відмови від підписання додаткової угоди і розірвання Договору було запропоновано письмово обґрунтувати причини.

Посилаючись на зміст ст.188 Господарського кодексу України, п.1 ст.651 Цивільного кодексу України, апелянт стверджує, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

В даному випадку, листи УМВС України в Рівненській області про розірвання договору за своєю правовою природою є пропозицією про розірвання договору в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України, а не односторонньою відмовою від договору на підставі ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України. Про це свідчить зміст самих листів в яких міститься пропозиція розірвати договір за взаємною згодою сторін.

За таких обставин, зазначені листи позивача від 18.01.2018р. №1/11 та №1/12 за своєю правовою природою є виключно пропозицією досудового врегулювання між сторонами відносин стосовно дострокового розірвання договору, в порядку ст.188 Господарського кодексу України, а не односторонньою відмовою від договору, як помилково вказав суд.

Апелянт посилається на позицію висловлену в п.4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України та постанові Вищого господарського суду України від 05.09.2012р. №21/045-12).

Звертає увагу, що згідно ч.4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач відмовився від Договорів №3п та №3п-02 від 22.02.2006р. в односторонньому порядку, а отже вони з 22.01.2018р. є розірваними, а отже відсутній предмет спору в даній справі.

Також апелянт звертає увагу на діючість спірних договорів, яка встановлена рішенням господарського суду Рівненської області від 15.06.2017р. у справі №918/410/16, яке набрало законної сили на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2017р., залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2017р. Позов ТОВ Аванті-Житлобуд до УМВС України в Рівненській області задоволено. Зобов`язано УМВС України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 08592282) виконати умови договорів №Зп від 22.02.2006р. та Зп-02 від 22.02.2006р. шляхом передачі ТОВ Аванті-Житлобуд (33022, м.Рівне, вул.Кн.Романа, 4, код ЄДРПОУ 34021057) документації необхідної для виконання функцій замовника та оформлення акту про початок будівництва житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою м.Рівне, вул.С.Бандери, 12-Б (земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:048:032).

Окрім того звертає увагу на те, що п.42 Постанови Верховного Суду від 18.03.2019р. у справі №918/271/18, Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій належно не дослідили листи позивача від 28.11.2012р. №1/4465, від 04.02.2013р. №1/396, від 01.10.2014р. №1/4154, від 26.02.2016р. №1/5820, направлені відповідачу. Тобто, чи є зазначені листи відмовою позивача від спірних договорів, у розумінні частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, чи ні. Та, як наслідок, належно не встановили чи наявний, чи відсутній предмет спору у даній справі.

Зазначає, що усі листи, які направлялись позивачем на адресу відповідача щодо одностороннього розірвання Договору №Зп-02 від 22.06.2006р. та Договору №3п, в тому числі і від 18.01.2018р. №1/11 та №1/12 стосувались розірвання спірного Договору з підстави довготривалого не розпочинання відповідачем будівництва, що підпадає під дію ч.2 ст.849 ЦК України, а не частини 4, як зазначив суд.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.07.2019р. у справі №918/271/18, справу №918/271/18 направити до господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/643/19 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" на ухвалу господарського суду Рівненської області, ухваленого 17.07.19р. - залишено без руху. Зобов`язано апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1921,00 грн. за реквізитами, які вказані у мотивувальній частині даної ухвали. Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.

02.09.2019р. на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано квитанцію про сплату судового збору від 09.08.2019р. на суму 1921 грн.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від "02" вересня 2019р. №01-04/845 у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі №918/271/18 - Юрчука М.І. у період з 02 вересня 2019 р. по 27 вересня 2019р. включно. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/271/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від "03" вересня 2019 р. №01-04/846 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі № 918/271/18 - Крейбух О.Г. у період з 02 вересня 2019 р. по 30 вересня 2019р. включно. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначити заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/271/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 17.07.2019р. у справі №918/271/18; відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 19.09.2019р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

17.09.2019р. (вх.№32044/19) на адресу суду від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.3, арк.справи 98-100).

У відзиві зазначає, що оскільки замовник на підставі ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України відмовився від договору, надіславши підряднику лист-вимогу про розірвання договору підряду, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір є припиненим, а предмет спору у даній справі відсутній.

Зазначена позиція висловлена в п.3 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) та постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012р. №5010/1495/2011-18/65.

Позивач стверджує, що зі змісту листів, направлених відповідачу, вбачається, що вони є не пропозицією розірвати договір за взаємною згодою (незважаючи на долучені до них проекти додаткових угод про розірвання), а є саме листом-вимогою (повідомленням) про розірвання спірних договорів, оскільки підставою для відмови від спірних договорів зазначено відсутність потреби у будівництві, а також об`єктивна неможливість виконати умови договорів у зв`язку із вибуттям земельної ділянки, на якій планувалось будівництво, із постійного користування позивача.

Тому вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підставою для односторонньої відмови від спірних договорів з боку позивача є саме ч.4 ст.849 ЦК України, яка не потребує узгодження із відповідачем, а отже договори є розірваними з 22.01.2018р. в силу закону, а отже не потребують розірвання у судовому порядку, у зв`язку з чим предмет спору у даній справі відсутній.

Зазначає, що Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у п.п.37-40 постанови від 19.02.2019р. чітко вказав на необхідність застосування у даному спорі саме ч.4 ст.849 ЦК України (одностороння відмова замовника від договору підряду без узгодження з підрядником та відсутність будь-яких умов для такої відмови). Крім того, суд касаційної інстанції у п.42 наголосив на необхідності з`ясування під час нового розгляду даної справи питання щодо наявності чи відсутності предмета спору, зважаючи на листи, направлені позивачем відповідачу.

На підставі викладеного позивач просить суд залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.07.2019р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.10.2019р. представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу №918/271/18 до господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Представник позивача та третьої особи заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, такою, що винесена з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

22.02.2006р. між Управлінням МВС України в Рівненській області, від імені якого діяв Відділ капітального будівництва Управління МВС України в Рівненській області (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" (Сторона 2) був укладений договір №3п (далі - Договір №3п від 22.02.2006р.; т.1, арк.справи 18-26), предметом якого є дольова участь Сторін щодо організації проектування, будівництва та введення в експлуатацію житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, Ст.Бандери, 12 (надалі - Об`єкт 1) та комплексу споруд Автотранспортного господарства УМВС України у Рівненській області з мікрорайоном малоповерхової забудови на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 101 (надалі - Об`єкт 2).

Як погоджено п.1.2 Договору №3п від 22.02.2006р., внеском Сторони 1 у будівництво є діяльність по організації будівництва шляхом отримання дозвільної та іншої документації, необхідної для виконання будівельних робіт та введення Об`єктів будівництва в експлуатацію, а також грошові витрати фактично понесені нею до підписання цього Договору, підтверджені документально.

Згідно п.1.3 Договору №3п від 22.02.2006р. передбачено, що внеском Сторони 2 у будівництво є організація будівництва Об`єкту, що включає:

- здійснення Стороною 2 функцій забудовника та землекористувача, делегованих їй за цим Договором на період будівництва;

- укладення договорів з проектними, субпідрядними організаціями; постачальниками матеріалів;

- фінансування будівництва та інших витрат, пов`язаних із будівництвом Об`єктів;

- залучення згідно чинного законодавства інвесторів будівництва або відчуження в межах своєї долі житлових та нежитлових приміщень у порядку, що не суперечить чинному законодавству;

- виконання Стороною 2 функцій підрядника, покладених на неї цим Договором.

Пунктом 1.4 Договору №3п від 22.02.2006р. погоджено, що термін закінчення будівництва та введення їх в експлуатацію здійснюється в два етапи:

Перший етап - введення в експлуатацію Об`єкта 2 (АТГ УМВС) у 3 кв.2008 році;

Другий етап - введення в експлуатацію Об`єкта 1 у 4 кв.2009 року.

Третій етап - введення в експлуатацію Об`єкта 2 (мікрорайон малоповерхової забудови) у 4 кв.2010 року.

Як встановлено п.1.5. Договору №3п від 22.02.2006р., за взаємною згодою Сторони встановлюють наступний розподіл площ Об`єктів будівництва: у результаті виконання Договору після здачі Об`єктів в експлуатацію Сторона 1 залишає у своєму розпорядженні 100% від загальної площі збудованого Об`єкта 2 комплекс споруд Автотранспортного господарства УМВС України у Рівненській області, 6% від загальної площі житла мікрорайону малоповерхової забудови Об`єкта 2 та 6% від загальної площі житла Об`єкту 1.

Сторона 2 при сприянні Сторони 1 отримує право будівництва Об`єкту 1 на земельній ділянці площею 0,757 га за адресою м.Рівне, вул. АДРЕСА_1 .Бандери, 12 і після здачі Об`єкта 1 в експлуатацію 94% його площі залишаються у розпорядженні сторони 2.

Сторона 2 при сприянні Сторони 1 отримує право будівництва Об`єкту 2 на земельній ділянці площею 9,47 га за адресою м. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Київська, 101 і після здачі Об`єкта 2 в експлуатацію 94% площ мікрорайону малоповерхової забудови залишається у розпорядженні Сторони 2.

Відповідно до п.2.2. цього Договору, Сторона 1 зобов`язується передати Стороні 2 всю документацію необхідну для виконання функцій Забудовника на строк дії цього Договору, а Сторона 2 зобов`язується прийняти цю документацію.

Згідно п.2.2.2 Договору Моментом передачі документації є підписання акту прийому-передачі документації уповноваженими особами Сторін.

Пунктом 5.1.1. Договору на Сторону 1 покладено обов`язок по отриманню згоди органів місцевої влади та інших державних органів на збір технічних даних, проектування і будівництво багатоповерхових будівель на земельних ділянках де буде розташовано об`єкти будівництва, а також дозвіл на знесення старих будівель та інших споруд, що знаходяться на території забудови Об`єктів.

Згідно п.12.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

З метою продовження реалізації інших умов договору №3п від 22.02.2006р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" (далі - Сторона 2) та Відділом капітального будівництва УМВС України в Рівненській області (далі - Сторона 1) було укладено договір №3п-02 від 22.02.2006р. (надалі Договір №3п-02 від 22.02.2006р.; т.1, арк.справи 27-35), предметом якого є дольова участь сторін щодо організації будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку на земельній ділянці по вул.Ст.Бандери, 12 в м.Рівне.

Як погоджено п.1.2 Договору №3п-02 від 22.02.2006р. внеском Сторони 1 у будівництво є діяльність по організації будівництва та грошові витрати фактично понесені нею до підписання цього Договору, підтверджені документально.

Згідно п.1.3 Договору №3п-02 від 22.02.2006р. внеском Сторони 2 у будівництво є організація будівництва Об`єкту, що включає:

- здійснення Стороною 2 функцій забудовника, делегованих їй за цим договором;

- укладення договорів з проектними, субпідрядними організаціями; постачальниками матеріалів; а також залучення згідно чинного законодавства інвесторів будівництва, або відчуження житлових та нежитлових приміщень у порядку, що не суперечить чинному законодавству;

- виконання Стороною 2 функцій підрядника, покладених на неї цим Договором.

Як встановлено п.1.4 Договору №3п-02 від 22.02.2006р. термін закінчення будівництва Об`єкта - орієнтовно 4 квартал 2007 року.

Пунктом 1.5. Договору №3п-02 від 22.02.2006р. встановлено, що за взаємною згодою Сторони встановлюють наступний розподіл площ Об`єктів будівництва:

У результаті виконання Договору після здачі будинку в експлуатацію Сторона 1 залишає у своєму розпорядженні 10% від загальної площі збудованого житла. У вказаний відсоток входять всі обов`язкові розрахунки з відповідними службами міста.

Сторона 2 отримує у своє розпорядження 90% всіх збудованих площ.

Відповідно до п.2.2. цього Договору №3п-02 від 22.02.2006р., Сторона 1 зобов`язується передати Стороні 2 всю документацію необхідну для виконання функцій Забудовника на строк дії цього Договору, а Сторона 2 зобов`язується прийняти цю документацію.

Моментом передачі документації є підписання акту прийому-передачі документації уповноваженими особами Сторін (п.2.2.2 Договору).

Згідно п.5.1.1 Договору №3п-02 від 22.02.2006р. на Сторону 1 покладено обов`язок по отриманню дозволу Держархбудконтролю на будівництво та іншу документацію, необхідну для здійснення будівництва.

Згідно п.9.1.Договору №3п-02 від 22.02.2006р. Сторона 1 може зупинити дію Договору за наступних обставин:

- виявленої недоцільності інвестування коштів у будівництво Об`єкта, у т.ч. з обставин непереборної сили, прорахунків у проекті, тощо;

- банкрутства Сторони 2.

За пунктом 9.3. Сторона, що прийняла рішення про призупинення робіт або розірвання Договору, повідомляє другу Сторону в письмовій формі, не менше, ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення і, якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінилися, Сторона, яка проявила ініціативу, має право розірвати Договір.

Відповідно до п.12.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Листом №1/4465 від 28.11.2012р. УМВС України в Рівненській області повідомило відповідача про розірвання Договору №3п-02 від 22.02.2006р. у зв`язку з тим, що будівництво житлового будинку не розпочато та на підставі п.9.1 договору №3п-02 від 22.02.2006р. (т.1, арк.справи 44).

Листом №1/396 від 04.02.2013р. УМВС України в Рівненській області повідомило відповідача, що 22.12.2012р. Міністерством внутрішніх справ України прийнято рішення про припинення діяльності відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області як юридичної особи. Повідомило, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, яке є правонаступником відділу капітального будівництва, зважаючи на тривале невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" умов Договору №3п-02 від 22.06.2006р., не вважає за доцільне продовжувати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" будь-яку співпрацю. Вказало, що не зважаючи на переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд", як виконавцю будівництва, дозвіл на виконання будівельних робіт №74 від 11.02.2009р., будівництво об`єкту за Договором не розпочалося, а тому, приймаючи до уваги ліквідацію сторони-замовника за Договором, та керуючись п.9.3. Договору, УМВС повторно повідомило про розірвання договору. Крім того, позивач повідомив про відсутність будь-якої кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" (т.1, арк.справи 45, 46)

Листом №1/4154 від 01.10.2014р. УМВС України в Рівненській області повідомило відповідача, що 22.12.2012р. Міністерством внутрішніх справ України прийнято рішення про припинення діяльності відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області як юридичної особи. Повідомило, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, яке є правонаступником відділу капітального будівництва, зважаючи на тривале невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" умов Договору №3п-02 від 22.06.2006р., не вважає за доцільне продовжувати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" будь-яку співпрацю. Крім того, позивач повідомив про відсутність будь-якої кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" (т.1, арк.справи 47, 48)

Листом №1/5820 від 26.02.2016р. УМВС України в Рівненській області повідомило відповідача, що наполягає на односторонньому розірванні Договору від 22.06.2006р. №3п-02 про що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" неодноразово повідомлялось листами від 28.11.2012р., 04.02.2013р. та 01.10.2014р. (№1/4465, №1/396, №1/4154). Крім того, позивач повідомив про відсутність станом на 01.01.2010р. будь-якої кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд", що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (т.1, арк.справи 49, 50).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №3п від 22.02.2006р. та Договору №3п-02 від 22.02.2006р., які за своєю правовою природою є договорами підряду.

Як встановлено ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 2 статті 320 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, зазначені норми, за однакових підстав, а саме, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, передбачив різні повноваження замовника щодо такого договору підряду:

- вимагати від замовника розірвання договору, а в разі відсутності згоди останнього звертатися до суду з позовом про таке розірвання (ч.2 ст.320 Господарського кодексу України);

- відмовитися від договору підряду (ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, обидві ці норми передбачають, що за наявності вищевказаної підстави, а саме, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, саме замовник і саме з підрядника має право вимагати відшкодування збитків.

Як було встановлено, причиною для відмови Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області від спірних договорів, вказаною позивачем в листах від 28.11.2012р. №1/4465, від 04.02.2013р. №1/396, від 01.10.2014р. №1/4154, від 26.02.2016р. №1/5820, є несвоєчасний початок робіт і невиконання відповідачем своїх зобов`язань по договору, що фактично підпадає під правову підставу, зазначену у ч.2 ст.849 ЦК України.

При цьому, відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2017р. у справі №918/410/16, яке набрало законної сили на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2017р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2017р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області задоволено, зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області виконати умови договорів №3п від 22.02.2006р. та 3п-02 від 22.02.2006р. шляхом передачі Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" документації необхідної для виконання функцій замовника та оформлення акту про початок будівництва житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою м.Рівне, вул.С.Бандери, 12-Б (земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:048:032).

Мотивами прийняття вказаного рішення стало те, що договори є чинними та діючими, а отже породжують взаємні права та обов`язки Сторін, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області.

Договір №3п від 22.02.2006р. та Договір №3п-02 від 22.02.2006р. не встановлюють будь-якої відкладальної умови для Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в частині виконання останнім зобов`язання щодо виконання умов договорів, а саме - передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" дозвільної документації необхідної для виконання функцій забудовника, зокрема і такої, як перенос діючого автотранспортного господарства (АТГ УМВС України в Рівненській області) в інше місце та звільнення відповідної території.

Можливість початку будівництва житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою м.Рівне, Ст.Бандери, 12 пов`язана з переносом діючого автотранспортного господарства (АТГ УМВС України в Рівненській області) в інше місце та звільнення відповідної території.

Однак, ні Договір №3п від 22.02.2006р., ні Договір №3п-02 від 22.02.2006р. не покладають виконання зобов`язань по переносу діючого автотранспортного господарства (АТГ УМВС України в Рівненській області) в інше місце та звільнення відповідної території на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд". Навпаки, зазначеними Договорами передбачено, що саме Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області зобов`язаний здійснити діяльність по організації будівництва, що, зокрема, включає в себе одержання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) у порядку, встановленому ДБН А.3.1-2-93 "Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", передання підрядній організації будівельного майданчику і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його повноцінного використання.

Умовами договорів саме до зобов`язань позивача відноситься діяльність по організації будівництва шляхом отримання дозвільної та іншої документації, необхідної для виконання будівельних робіт та введення об`єктів будівництва в експлуатацію, то, відповідно, саме останній зобов`язаний передати підрядній організації будівельний майданчик і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його повноцінного використання.

Відтак, вищенаведене покладає на Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в тому числі і отримання (набуття) земельної ділянки, в разі її відсутності у нього, для можливості організації будівництва житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 12, зокрема, шляхом передання підрядній організації будівельного майданчика і оформлених у встановленому порядку документів, необхідних для його повноцінного використання.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" не приступило до виконання своїх зобов`язань з вини Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, тому в даному випадку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області не може в односторонньому порядку, посилаючись на ч.2 ст.849 ЦК України відмовитись від укладених Договорів, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Разом з тим, як було встановлено, в подальшому Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" було направлено листи №1/6939 та №1/6940 від 08.12.2017р. про розірвання договорів (т.1, арк.справи 96-105), відповідно до яких повідомлено відповідача, що в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області відпала необхідність у будівництві. Вказаними листами також позивачем повідомлено відповідача, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з об`єктивних причин не має можливості передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" будівельні майданчики на земельних ділянках, зазначених в Договорі, оскільки право постійного користування цими земельними ділянками УМВС припинено. У зв`язку із чим, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" укласти додаткову угоду до Договорів про їх розірвання за взаємною згодою, проекти додаткових угод долучено позивачем до вказаних листів.

Вказані листи направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" рекомендованими поштовими відправленнями, з описом вкладень за зареєстрованою поштовою адресою відповідача. Однак, зазначені поштові відправлення не були вручені відповідачу, та повернуті на адресу Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області відділенням поштового зв`язку по причині відсутності адресата.

18.01.2018р. Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" було повторно направлено листи №1/11 та №1/12 від 18.01.2018р. про розірвання договорів (т.1, арк.справи 106-113), відповідно до яких повідомлено, що в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області відпала необхідність у будівництві. Вказаними листами також позивачем повідомлено відповідача, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з об`єктивних причин не має можливості передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" будівельні майданчики на земельних ділянках, зазначених в Договорі, оскільки право постійного користування цими земельними ділянками УМВС припинено. У зв`язку із чим, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" укласти додаткову угоду до Договорів про їх розірвання за взаємною згодою, проекти додаткових угод долучено позивачем до вказаних листів.

Вказані листи №1/11 та №1/12 від 18.01.2018р. отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" 22.01.2018р., про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень.

Однак, вказані листи залишені Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" без відповіді та задоволення.

Згідно ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов`язків сторін договірних зобов`язань.

Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Як було встановлено, позивач звертався до відповідача з листами №1/11 та 1/12 від 18.01.2018р. про розірвання договорів №3п від 22.02.2006р. та №3п-02 від 22.02.2006р., в яких повідомив, що в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області відпала необхідність у будівництві.

Як встановлено ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, доводи відповідача, що позивачем порушено норми ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України, яка зобов`язує позивача відшкодувати відповідачу плату за частину виконаної роботи, а також у разі наявності відшкодувати завдані збитки, не є правомірною підставою для відмови у позові, оскільки, не позбавляє підрядника на право звернутися до суду із самостійними вимогами про стягнення плати за виконану частину роботи та збитків, завданих внаслідок розірвання договору, в разі їх доведення.

Оскільки одностороння відмова від договору підряду, з огляду на положення ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з відповідачем, а також, враховуючи, що листи №1/11 та 1/12 від 18.01.2018р. про розірвання договорів №3п від 22.02.2006р. та №3п-02 від 22.02.2006р. були отримані відповідачем 22.01.2018р., господарський суд Рівненської області дійшов вірного висновку, що відповідно договір №3п від 22.02.2006р. та договір №3п-02 від 22.02.2006р. є розірваними з 22.01.2018р.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом про відсутність предмету спору у справі №918/271/18.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на відсутність предмету спору, судом першої інстанції правомірно закрито провадження у справі №918/271/18.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Пронін проти України , Кузнєцов та інші проти Російської Федерації одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії» )

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.07.19р. у справі №918/271/18 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.07.19р. у справі №918/271/18 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 08.10.2019р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Гудак А.В.