Рішення

від 17.09.2019 по справі 360/2332/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2332/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області, управління), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 20.08.2019 (а.с.95-104), просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не розгляду заяви про перерахунок пенсії від 11.03.2019 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.03.2019 з урахуванням вимог абзацу 6 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» , здійснивши її розрахунок визначивши середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактично відпрацьовані місяці служби підряд перед звільненням, тобто 4 місяці та здійснити її перерахунок з моменту набуття права на пенсію з 01.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі рішення суду позивача було поновлено на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки у Вінницькій області Департаменту внутрішньої безпеки з 19.02.2016 наказом № 108 о/с від 06.02.2018, після чого він продовжив службу в поліції до 30.06.2018 та звільнився.

З 01.07.2018 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до пункту б статті 20 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з-військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262 по лінії Національної поліції України.

11.03.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992. Позивач вважає, що його пенсійне забезпечення повинно бути нараховане, шляхом ділення загальної суми додаткового виду нарахованого грошового забезпечення за період часу з 06.02.2018 по 30.06.2018 на повні фактичні місяці служби (4 місяці), а не на 24 місяці, як це зроблено при розрахунку його пенсії.

15.04.2019 позивачем отримана відповідь від 29.03.2019 № 207/Т- 11 в якій зазначено, що заяву від 11.03.2019 долучено до звернення від 12.03.2019 та розглянуто. Крім того, було направлено рішення про відмову в призначенні пенсії б/н від 22 березня 2019 року, в якому не вказано, яке саме рішення прийняте за заявою позивача про перерахунку пенсії.

24.04.2019 позивач повторно звернувся з заявою до відповідача та просив повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 11.03.2019.

Йому була надана відповідь листом відповідача від 07.05.2019 № 7545/03- 01, в якому зазначено, що стосовно звернення позивача від 11.03.2019 йому було вже надано відповідь листом від 09.04.2019 № 206/Т-11.

Позивач вважає, що його права порушені бездіяльністю відповідача, а саме: не розглядом його заяви від 11.03.2019 про здійснення перерахунку (розрахунку) пенсії відповідно до вимог абзацу 6 пункту 7 Постанови № 393, яку він просить визнати протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Ухвалою суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.1,2).

Ухвалою суду від 02.07.2019 відкладено судовий розгляд справи (а.с.74).

Ухвалою суду від 06.08.2019 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.81,82).

20.08.2019 відкладено підготовче засідання (а.с.92).

Ухвалою суду від 09.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.124).

27.06.2019 від представника ГУ ПФУ в Луганській області надійшов відзив на позов від 25.06.2019 № 9657/07 (а.с.45,46), в якому зазначено, що управління позовних вимог не визнає та заперечує проти їх задоволення з таких підстав.

18.09.2018 на адресу відповідача надійшло подання ГУ НП в Луганській області про призначення пенсії ОСОБА_1 з додатками, серед яких була відсутня довідка про додаткові види грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 31.03.2018, яка надійшла пізніше. Згідно з цією довідкою про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за останні 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 14.09.2018 № 138 за період з 01.07.2016 по 31.03.2018, позивач отримував додаткові види грошового забезпечення лише за лютий, березень 2018 року, за інші місяці йому такі види грошового забезпечення не нараховувалися. Згідно з довідкою від 12.09.2018 №823/111/22-2018 позивач отримував додаткові види грошового забезпечення в квітні, травні, червні 2018 року.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 та витягу з наказу ГУ НП в Луганській області по особовому складу від 26.06.2018 № 266 о/с, період служби позивача в органах внутрішніх справ та служби в Національній поліції складає більше 24 календарних місяців. Норма права згідно якої позивач просить здійснити перерахунок пенсії стосується осіб, які не мають 24 календарні місяці служби.

Враховуючи, що ОСОБА_1 має 24 і більше календарні місяці служби підряд перед звільненням, управління не має правових підстав враховувати для обчислення розміру пенсії норму права, зазначену у вимогах.

Крім того ГУ ПФУ в Луганській області здійснює перерахунок та виплату пенсії військовослужбовцям виключно на підставі документів, що надані уповноваженим структурним підрозділом, де особа проходила службу, та не наділено повноваженнями повторно розглядати заяву позивача про перерахунок пенсії з урахуванням пп.5 п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393.

Таким чином, управлінням правомірно обчислено середню суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача шляхом ділення отриманої позивачем суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 5 місяців служби (згідно з наданими довідками) на 24 календарних місяці, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності 3 групи, інвалідність армії, що підтверджується: паспортом громадянина України № НОМЕР_2 (а.с.14), карткою платника податків (а.с.15), пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 03.10.2018 (а.с.17).

Трудова книжка позивача серії АД № 025780 містить наступні записи про трудову діяльність:

26.08.1996 - прийнято на службу в органах внутрішніх справ (запис №1);

07.08.2009 - звільнено з органів внутрішніх справ (запис №2);

01.07.2011 - прийнято на службу в органах внутрішніх справ України (запис №3);

06.11.2015 - звільнено з органів внутрішніх справ України (запис № 4);

07.11.2015 - прийнято на службу до Національної поліції України (запис № 5);

19.02.2016 - звільнено зі служби в Національній поліції України (запис № 6);

23.06.2016 - призначено на посаду судового експерта-вибухотехніка відділу вибухотехнічних та пожежних досліджень (запис № 7);

10.05.2018 - призначено на посаду старшого судового експерта відділу вибухотехнічних та пожежних досліджень (запис № 8);

06.02.2018 - звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпПУ (запис № 9);

19.02.2016 - на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 та ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018 у справі № 826/3050/16 поновлений на службі в Національній поліції України (запис № 10);

запис під номером шість вважати недійсним;

30.06.2018 - звільнено з Національної поліції України (а.с.18-19).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 по справі № 826/3050/16, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ від 16.02.2016 №101о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з 19.02.2016 зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову -невідповідність) статті 77 Законі України Про Національну поліцію . Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 19.02.2016. Стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 53207,65 грн. Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 7571,50 грн (а.с.137-139).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 № 826/3050/16 виправлено описку, допущену в п. 3 резолютивної частини постанови №826/3050/16 від 04.12.2017, а саме, замість: Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, з 19.02.2016 , читати: Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки у Вінницькій області Департаменту внутрішньої безпеки з 19.02.2016 (а.с.135,136).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року по справі № 826/3050/1 апеляційну скаргу Національної поліції України - задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року в її резолютивній частині змінено. Викладено абзац четвертий в наступній редакції: Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь Позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 53 207,65 грн . В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року залишено без змін (а.с.131-134).

18.09.2018 року на адресу відповідача від ГУ НП в Луганській області надійшло подання про призначення пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з установленням з 02.08.2018 інвалідності (а.с.52), до подання додану: заява про призначення пенсії (а.с.54), грошовий атестат (а.с.55), свідоцтво про хворобу (а.с.58,59), заява Ощадбанку (а.с.62), копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.63-65), витяг з наказів (а.с.57).

В зазначених рішеннях судів першої та другої інстанцій зазначено, що позивач протягом часу вимушеного прогулу з 23.06.2016 по 06.02.2018 працював в Луганському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України на посаді судового експерта-вибухотехніка відділу вибухотехнічних та пожежних досліджень та старшого судового експерта цього відділу. Тому сума середнього заробітку позивачу за час вимушеного прогулу в органах поліції з 19.02.2016 по 04.12.2017 обчислена і стягнута на його користь судом за відрахуванням отриманої ним заробітної плати в зазначеній установі.

Згідно з записами трудової книжки позивача на виконання вказаних рішень судів його поновлено на службі в поліції з 19.02.2016 на підставі наказу від 06.02.2018 №108 о/с, звільнено з Національної поліції України - 30.06.2018.

Відповідно до довідки УКЗ ГУНП в Луганській області, що надана на вимогу суду з листом від 27.08.2019 №813/111/28-2019, ОСОБА_1 проходив службу:

- з 07.11.2015 по 15.03.2018 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки у Вінницькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України,

- з 15.03.2018 по 30.06.2018 на посаді старшого інспектора-вибухотехніка сектору забезпечення вибухобезпеки вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області, звільнений зі служби в поліції через хворобу (а.с.114).

Таким чином, після поновлення на посаді на підставі рішення суду позивач проходив службу та отримував грошове забезпечення протягом часу з 06.02.2018 по 15.03.2018 в управлінні внутрішньої безпеки у Вінницькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, а з 15.03.2018 по 30.06.2018 в ГУНП в Луганській області.

За інформацією реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України за формою ОК-5 стосовно позивача за 2016-2019 роки судом встановлено, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (код 40116086) сплачував за позивача єдиний соціальний внесок з отриманого ним доходу за період: лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року, а також лютий та 14 днів березня 2018 року.

За період з липня 2016 року по січень 2018 включно цією установою єдиний соціальний внесок не сплачено. За цей період з липня 2016 року по січень 2018 включно єдиний соціальний внесок з доходу позивача Луганський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (код 25574305).

Головне управління Національної поліції в Луганській області сплачувало єдиний соціальний внесок за позивача протягом квітня, травня та червня 2018 року (а.с.105)

Таким чином, хоча період вимушеного прогулу позивача у зв`язку з його незаконним звільненням з 19.02.2016 по 06.02.2018 повністю зараховано до стажу його служби в поліції на підставі рішення суду про поновлення його на посаді, однак, через те, що він з 23.06.2016 по 06.02.2018 працював в Луганському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, єдиний соціальний внесок за період з липня 2016 року по січень 2018 включно не сплачувався установою поліції, оскільки середній заробіток судом стягнуто на користь позивача з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з відрахуванням його заробітної плати, отриманої в Луганському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.

Неотримання позивачем доходу з 01.07. 2016 року по 31.01.2018 року в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України, що входять в останні 24 календарні місяці перед звільненням позивача, вплинуло на розрахунок пенсії позивача, що підтверджено такими доказами.

Згідно з копією довідки Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за останні 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 14.09.2018 № 138 за період з 01.07.2016 по 31.03.2018, позивач отримував додаткові види грошового забезпечення лише за лютий, березень 2018 року, тобто після поновлення на службі, за інші місяці йому такі види грошового забезпечення не нараховувалися (а.с.67).

Згідно з копією довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 12.09.2018 №823/111/22-2018 позивач отримував додаткові види грошового забезпечення в квітні, травні, червні 2018 року (а.с.56 зв. бік).

Зворотній бік копій цих довідок містить копію розрахунку середньомісячного грошового забезпечення за 24 місяці, виконані працівниками пенсійного органу шляхом ділення фактично отриманої суми на 24 місяці (а.с. 67 зв. бік, а.с.56).

За протоколом ГУ ПФУ в Луганській області за пенсійною справою № 1213010515 від 01.07.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 01.07.2018, а потім зроблено перерахунки розміру його пенсії на доплату з 01.11.2018 та з 01.12.2018, оскільки довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення надійшли до пенсійного органу пізніше (а.с.50, 66, 66 зв. бік, 69, 69 зв. бік).

11.03.2019 та 24.04.2019 позивач звертався до відповідача з заявами про перерахунок пенсії відповідно до вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (а.с.29,30).

Листами управління від 09.04.2019 № 206/Т-11, від 29.03.2019 № 207/Т-11 та від 17.05.2019 № 7545/03-01 повідомлено, що звернення про перерахунок пенсії долучені до заяви про призначення пенсії від 14.03.2019 і були розглянуті (а.с.30-33).

Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 22.03.2019 № 17 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, визначеної пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262 (а.с.34).

Суд звертає увагу на той факт, що вказане рішення не містить висновку про відмову позивачу в перерахунку його пенсії. У відзиві пенсійного органу на позов також не вказано, коли саме позивач звернувся до них з вимогами про перерахунок пенсії, в якому порядку розглянуто це звернення, чи приймалося рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії, не вказано реквізитів цього рішення.

Отже спірними питаннями цієї справи є правомірність відмови в перерахунку пенсії позивачу в частині здійснення розрахунку середньомісячного грошового забезпечення (додаткових видів) за 24 календарні місяці підряд перед звільненням шляхом ділення фактично отриманих сум на 24 місяці, а не на кількість місяців, коли їх позивач фактично отримував, оскільки за інші місяці установою поліції єдиний соціальний внесок не сплачувався. А також правомірність відповіді пенсійного органу на заяву позивача про перерахунок пенсії листом без ухвалення відповідного рішення.

Суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог абзацу першого, другого частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених, законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.11.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" ( із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) Пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, згідно з вимогами ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено судом, єдиний соціальний внесок позивачу органами поліції сплачено лише за останні 5 місяців служби позивача перед звільненням. За інші 19 календарних місяців підряд позивач не отримував грошового забезпечення через незаконне звільнення. Отже, грошове забезпечення позивачу (в тому числі додаткові види) в цей період не нараховувалися, єдиний внесок не сплачувався. Це сталося у зв`язку з порушенням права позивача органами поліції на продовження служби, що встановлено в зазначених вище рішеннях судових інстанцій.

Позивач просить поновити його право на отримання пенсії в більшому розмірі шляхом зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок розміру його пенсії з урахуванням вимог абзацу 6 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, визначивши середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактично відпрацьовані місяці служби підряд перед звільненням, тобто 4 місяці та здійснити її перерахунок з моменту набуття права на пенсію з 01.07.2018.

Відповідно до вимог абзацу 6 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ і продовжують проходити службу на посадах поліцейських, у разі звільнення із служби після 7 листопада 2015 року, якщо в них немає 24 календарних місяці служби на посаді поліцейського, або які померли (загинули) в зазначений період (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким проводилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 року № 748 і від 9 березня 2006 року № 2681) середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 7 листопада 2015 року на кількість таких місяців. При цьому для поліцейських, звільнених у листопаді 2015 року, сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається на день звільнення із служби з розрахунку таких виплат за повний місяць.

Позивач має стаж 24 календарних місяці служби на посаді поліцейського перед звільненням і він не загинув (помер) в зазначений період, отже ця норма права не розповсюджується на його випадок.

Відповідно до вимог пункту 6 ст.7 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Тому суд не знаходить підстав для застосування вимог абзацу 6 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 до спірних правовідносин і в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі вимог цієї норми законодавства суд відмовляє.

Однак, з урахуванням, вимог ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та встановлених судом обставин, що, позивачу органи поліції не сплачували грошового забезпечення (в тому числі додаткові види) протягом перших 19 календарних місяців підряд (з 24-х) перед звільненням, у пенсійного органу не було правових підстав при обчисленні розрахунку середньомісячного грошового забезпечення (додаткових видів) враховувати розмір грошового забезпечення (з 0 показником), з якого не було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки це прямо суперечить вказаним нормам чинного законодавства.

Оскільки сам Пенсійний фонд України є утримувачем Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то відповідачу достеменно було відомо, з яких сум грошового забезпечення позивача та за який період установами поліції було сплачено єдиний соціальний внесок, тому вони не можуть посилатися на відсутність в них такої інформації на час призначення пенсії та здійснення наступних перерахунків на підставі отриманих довідок.

Отже правильним відповідно до вимог ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 буде визначення розміру пенсії позивачу в частині розрахунку середньомісячного грошового забезпечення за 24 календарні місяці підряд перед звільненням шляхом ділення фактично отриманих сум додаткових видів грошового забезпечення на 5 місяців, коли їх позивач фактично отримував, оскільки саме за ці місяці установами поліції сплачено суми єдиний соціальний внесок з грошового забезпечення позивача.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі Порядок №22-1).

Згідно з розділом 4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до розділу 4.2. даного Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до розділу 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення (розпорядження) органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно з пунктом 4.7. даного Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Суд встановив, що рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 22.03.2019 № 17 не містить висновку щодо задоволення заяви позивача від 11.03.2018 про перерахунок пенсії, а також не містить висновку про відмову в перерахунку. Отже, це рішення відповідачем прийнято з інших питань. Інших будь-яких рішень щодо розгляду звернень позивача відповідач суду не надав, отже не довів факт розгляду цього звернення по суті.

Суд зазначає, що заява про перерахунок пенсії повинна була розглядатись відповідно до приписів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, а за наслідками розгляду такої заяви, мало бути прийняте відповідне рішення.

Як свідчать матеріали справи, заява про перерахунок пенсії позивача розглянута не була, а йому була надана відповідь, що свідчить про порушення прав позивача на розгляд його заяви відповідачем з постановлення рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду зазначеної заяви, у зв`язку з чим позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково; у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до вимог ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тому, враховуючи дискреційні повноваженні пенсійного органу щодо розгляду заяви позивача, з метою відновлення його порушених прав, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області розглянути заяву позивача від 11.03.2018 про перерахунок його пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

З врахуванням того, що позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не розгляду заяви про перерахунок пенсії від 11.03.2019 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 21782461; місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Шевченка,9) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про перерахунок пенсії від 11.03.2019 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян