Постанова

від 08.10.2019 по справі 640/368/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/368/19 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛА" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛА", про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2019 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мила про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення ТОВ МИЛА , розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В в Святошинському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом опечатування (опломбування та відімкнення від джерел електроживлення); обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на позивача; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки і погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінувати зупинення експлуатації приміщень, покласти на позивача; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року позов задоволено частково: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення товариства з обмеженою відповідальністю МИЛА , розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В в Святошинському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що виявлені у ході перевірки порушення вимог чинного законодавства становлять небезпеку для життя та здоров`я людей. Наголосив, що наданий Відповідачем висновок експерта до уваги не приймається, оскільки вирішення правових питань не належить до компетенції експерта. Підкреслив, що ДБН є загальними нормами, які поширюються на всі об`єкти будівництва, а тому приміщення, належні ТОВ Мила мають їм відповідати.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог суд зауважив, що Позивачем не доведено необхідності зміни загального порядку виконання рішення суду. Крім того, Управлінням ДСНС у м. Києві не надано доказів понесення судових витрат, відшкодування яких передбачено ч. 2 ст. 139 КАС України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої доводи обґрунтовує тим, що висновки про те, що виявлені порушення становлять небезпеку для життя і здоров`я людей є необґрунтованими, адже відповідні питання належить вирішувати з урахуванням експертного висновку, крім того, в оскаржуваному рішенні не вказано, які конкретно порушення допущено Відповдачем. Наголошує, що належними та допустимим доказами підтверджується відповідність приміщення ТОВ Мила проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, у тому числі й правилам безпеки. Зазначає, що зупинення експлуатації адміністративної будівлі призведе до фактичного припинення роботи підприємства, а відтак заподіє останньому значну шкоду. Підкреслює, що станом на день підписання апеляційної скарги будь-які порушення у належних Відповідачу складських приміщеннях відсутні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу УДСНС у м. Києві зазначає про відсутність підстав для її задоволення. При цьому наголошує на відсутності у Відповідача необхідної системи заходів для уникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її винекнення. Крім того, звертає увагу, що надані ТОВ Мила фотознімки не можуть визнаватися належними та допустимими доказами на підтвердження факту усунення виявлених порушень пожежної безпеки. На спростування твердження ТОВ Мила щодо необхідності висновків експерта для підтвердження небезпеки виявлених порушень життю та здоров`ю людей вказує, що відповідні обставини встановлюються судом на підставі наявних доказів. Наголошує, що норми ДБН поширюються на всі об`єкти, а не тільки під час проектування чи реконструкції будівель. Стверджує, що людина, її життя і здоров`я є найвищою соціальною цінністю, а тому встановлення хоча б одного порушення, яке створює загрозу для життя та здоров`я людини, є достатньою підставою для застосування заходів реагування.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 вересня 2019 року, яке у подальшому було перенесено на 02 жовтня 2019 року.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ № 687 від 15 листопада 2018 року Про проведення планових перевірок , яким доручено провести планову перевірку приміщення ТОВ МИЛА , розташованого за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Повідомлення № 25/2759 від 20 листопада 2018 року про проведення планової перевірки вручено комерційному директору ТОВ МИЛА Фрейбергу В.Л.

На підставі вказаного вище наказу видано посвідчення № 4220 від 10 грудня 2018 року на проведення позапланової перевірки відповідача, яке вручене комерційному директору ТОВ МИЛА Фрейбергу В.Л .

Судом було встановлено, що в ході перевірки посадовими особами позивача встановлено, що приміщення ТОВ МИЛА за адресою: вул. Пшенична, 2-В у Святошинському районі м. Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок (пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року № 252/26697 (далі - ППБУ);

2) відсутні розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (пункт 2.26 розділу IV ППБУ);

3) групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16 розділу IV ППБУ);

4) відсутні акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки (пункт 1.12 розділу IV ППБУ);

5) ирина сходових маршів менша за 1м (пункт 7.3.13 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

6) ширина сходової площадки менша за ширину сходового маршруту в адміністративній будівлі (пункт 7.3.14 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу IІІ ППБУ);

7) влаштовано під сходовою клітиною підсобне приміщення (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

8) у складських приміщеннях робоче місце комірника без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8м. які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей (пункт 9 розділу IV ППБУ);

9) ліфтовий хол не відокремлений від інших приміщень протипожежними дверима (3й поверх основного корпусу) (пункт 6.32 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.3 розділу IІІ ППБУ);

10) сходинки в межах маршу, що відноситься до шляхів евакуації сходової клітки, мають різні розміри по висоті підйому (пункт 7.3.9 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу IІІ ППБУ);

11) відстань між стінами та штабелями менше 0,8м (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);

12) ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);

13) не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1м (підпункт 7 пункту 9.1 ППБУ);

14) захаращено шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

15) знято пристрої для самозачинення дверей сходових кліток (основного та двоповерхового корпусу) (пункт 2.37 розділу IІІ ППБУ);

16) протипожежні двері не забезпечені пристроями для самозачинення, ущільнення в притулах, відповідне маркуванні, згідно з ДСТУ БВ.2-6-77 (порушення пункту 6.29 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.3 розділу IІІ ППБУ);

17) не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з`єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) (Ж пункт 7.2.2 ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

18) не в усіх приміщеннях забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані (пункт 2.2 розділу ІІІ ППБУ);

19) не всі вогнегасники навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (пункт 3.10 розділу V ППБУ);

20) допускається складування матеріалів на відстані меншій ніж 0,5м до сповіщувачів (пункт 7.1.3 ДБН 2.5-56:2014) (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

21) двері з приміщень, які відчиняються в загальний коридор, не перенавішені таким чином, щоб не зменшувати мінімальну допустиму ширину коридору (другий поверх основного корпусу, другий поверх двоповерхового корпусу) (пункт 7.3.7 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

22) компоненти системи протипожежного захисту не перевірені на відповідність технічним умовам виробників та чинним нормативним документам та не наданий акт технічного обстеження СПЗ (Ж.6.4. ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

23) не здійснено перевірку працездатності пожежних гідрантів (пункт 2.1 розділу V ППБУ);

24) не здійснено перевірку пожежних кран-комплектів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

25) на дверцятах не всіх пожежних шафок із зовнішнього боку вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

26) посадова особа, відповідальна за протипожежний стан приміщень, не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 26.05.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (пункт 16 розділу ІІ ППБУ);

27) члени пожежної дружини (команди) не застраховані відповідно до Закону України Про страхування (пункт 12 розділу ІІ ППБУ);

28) сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ);

29) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських приміщень основного корпусу через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди не відповідають межі вогнестійкості цих огороджувальних конструкцій або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолюючої спроможності) (пункт 2.4 розділу ІІІ ППБУ);

30) допускається відкрите прокладання електропроводів транзитом через пожежонебезпечні зони складського приміщення (3й поверх основного корпусу) (пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

31) на шляхах евакуації влаштовано поріг, висота якого перевищує 0,05м (4й поверх основного корпусу) (пункт 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги (пункти 2.23, 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

32) не менше одного разу на рік комісією не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву металевих конструкцій (просочення) (пункт 2.8 розділу ІІІ ППБУ);

33) у разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) металевих конструкцій не уживаються заходи щодо його відновлення (ремонту або заміни) (пункт 2.8розділу ІІІ ППБУ);

34) коридори без природного освітлення обладнати системою димовидалення (пункт 8.3.3 ДБН В.2.2-9-2009) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

35) висота евакуаційних виходів менша 2м (пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

36) в об`ємі сходової клітини прокладено трубопровід, який виступає за площину стіни і знаходиться на висоті, меншій 2,2м (пункт 7.3.22 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

37) двері евакуаційного виходу групи приміщень 2го поверху основного корпусу не відчиняються в напрямку виходу людей з будівлі (пункт 7.2.9 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункт 2.27 розділу ІІІ ППБУ);

38) допускається застосування на шляхах евакуації першого поверху двоповерхової будівлі килимового покриття з невизначеним показником щодо горючості (за ДСТУ Б В.2.7-19), займистості (за ДСТУ Б В.1.1-2), димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044) та токсичності продуктів горіння (за ГОСТ 12.1.044) (порушення пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ) (пункти 2.23, 2.28 розділу ІІІ ППБУ);

39) на вікнах групи приміщень двоповерхової будівлі, де перебувають люди, встановлено глухі грати (пункт 6 розділу VI ППБУ).

За результатами перевірки державним інспектором складено акт планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 277 від 14 грудня 2018 року.

При цьому, примірник вказаного вище акта направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки складено протокол КИ № 087293/292 від 11 грудня 2018 року про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно посадової особи суб`єкта господарювання ТОВ МИЛА .

Разом з тим, на підставі звернення відповідача Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку приміщення ТОВ МИЛА за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2-В та складено акт № 240 від 20 березня 2019 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зауважив, що відповідно до даного акта ТОВ МИЛА не усунуто 14 порушень із тих, які зафіксовані в акті планової перевірки № 277 від 14 грудня 2018 року, а саме порушення, зафіксовані у пунктах 5, 6, 8, 9, 10, 18, 20, 21, 22, 28, 31, 34, 35, 37.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що матеріалами справи не спростовуються доводи Позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров`я людей, належних і допустимих доказів їх усунення у повному обсязі матеріали справи не містять, а відтак позовні вимоги про застосування заходів реагування є обґрунтованими.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС України у м. Києві просить суд застосувати заходи реагування, які пов`язані з повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, наведені норми закону дають право Позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

На переконання судової колегії, виявлені у ході перевірки ТОВ Мила та не усунуті станом на момент розгляду справи судом першої інстанції порушення, зазначені в акті № 240 від 20 березня 2019 року, об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є абсолютно неприпустимим.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне наголосити, що з наданих Відповідачем фотоматеріалів не можливо встановити факт усунення ТОВ Мила порушень правил пожежної безпеки. Враховуючи вимоги чинного законодавства, належним та допустимим доказом усунення порушень є складений відповідним органом акт, а здійснення фото чи відеофіксації є допоміжним засобом документування.

Посилання Апелянта на акт готовності об`єкта до експлуатації та сертифікат відповідності КВ № 000 від 18 січня 2011 року як на доказ відповідності приміщення ТОВ Мила вимогам правил пожежної безпеки судом оцінюється критично, оскільки вказані в згаданих документах відомості не спростовують наявність встановлених УДСНС у м. Києві порушень.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу УДСНС у м. Києві обґрунтовано звернуло увагу на те, що належних і допустимих доказів усунення ТОВ Мила порушень у вигляді того, що ширина сходових маршів менша за 1м; ширина сходової площадки менша за ширину сходового маршруту в адміністративній будівлі; у складських приміщеннях робоче місце комірника без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8м. які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей; ліфтовий хол не відокремлений від інших приміщень протипожежними дверима (3й поверх основного корпусу); сходинки в межах маршу, що відноситься до шляхів евакуації сходової клітки, мають різні розміри по висоті підйому; не в усіх приміщеннях забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані; допускається складування матеріалів на відстані меншій ніж 0,5м до сповіщувачів; двері з приміщень, які відчиняються в загальний коридор, не перенавішені таким чином, щоб не зменшувати мінімальну допустиму ширину коридору (другий поверх основного корпусу, другий поверх двоповерхового корпусу); компоненти системи протипожежного захисту не перевірені на відповідність технічним умовам виробників та чинним нормативним документам та не наданий акт технічного обстеження СПЗ; сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним; на шляхах евакуації влаштовано поріг, висота якого перевищує 0,05м (4й поверх основного корпусу); коридори без природного освітлення обладнати системою димовидалення; висота евакуаційних виходів менша 2м; двері евакуаційного виходу групи приміщень 2-го поверху основного корпусу не відчиняються в напрямку виходу людей з будівлі, Апелянтом не надано.

При цьому доводи Відповідача про те, що законодавство не зобов`язує власників об`єктів нерухомого майна здійснювати їх перебудову або реконструкцію у зв`язку зі зміною державних будівельних норм, на думку судової колегії є помилковими, оскільки пунктом 1.1 ДБН В.1.1-7:2016 визначено, що ці норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення (далі - будинків), що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках; забезпечення безпечної евакуації людей; забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей під час пожежі; застосування систем протипожежного захисту.

Викладене свідчить, що ДБН В.1.1-7:2016 є загальними нормами, які поширюються на всі об`єкти будівництва, а не тільки під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, а тому приміщення, належні ТОВ МИЛА мають відповідати вказаним нормам.

Крім того, як було вірно зазначено судом першої інстанції, існування хоча б одного з порушень виявлених Позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до Відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

Судовою колегією враховується, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, поняття загроза життю та здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.

Наведеним, на переконання судової колегії, спростовуються доводи ТОВ Мила про те, що надання оцінки існування реальної загрози життю та здоров`ю людини перебуває поза площиною повноважень контролюючого органу та суду і потребує експертного висновку.

Твердження Апелянта про те, що застосованими заходами реагування фактично зупинено роботу підприємства, що матиме для нього значні негативні наслідки, судовою колегією оцінюється критично, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 68 КЦЗ України за шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.

Відтак законодавець передбачив можливість завдання правомірним застосування превентивних санкцій центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шкоди юридичним та фізичним особам, що, на думку колегії суддів, повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Викладене, у свою чергу, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

З огляду на викладене посилання Апелянта на можливі негативні наслідки у вигляді повного зупинення роботи підприємства є виправданими у розрізі того, що експлуатація приміщення ТОВ Мила до усунення виявлених у ході перевірки порушень становить небезпеку для життя та здоров`я людей.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ Мила виявлених порушень.

Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.

Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації приміщення ТОВ Мила .

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мила - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 рокуи - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов