Постанова

від 09.10.2019 по справі 2-108/10

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-108/10 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю. Провадження № 22-ц/802/970/19 Категорія: 61 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Данилюк В. А.,

суддів - Бовчалюк З. А., Шевчук Л. Я.,

з участю секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,

представника заявника Ніколаєва Л. ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Полінкевич А. В. про відкриття виконавчого провадження, стягувач - Акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Ірклієнка Ю. П., за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеною скаргою, у якій просила скасувати постанову державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Полінкевич А.В. про відкриття виконавчого провадження № 58742059 від 28.03.2019 року; постановити ухвалу про відмову АТ Банк Фінанси та Кредит в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Ірклієнка Ю. П. у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом від 07.05.2010 року; зобов`язати державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Полінкевич А.В. повернути АТ Банк Фінанси та Кредит виконавчий лист від 07.05.2010 року без виконання.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2019 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив в даній справі не подавався.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Залишаючи скаргу ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником пропущено визначені процесуальним законом строки на оскарження дій державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з висновками суду враховуючи таке.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За правилами, визначеними статтею 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно з ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У поданій скарзі ОСОБА_2 зазначила, що про порушення своїх прав їй стало відомо 14 серпня 2019 року, після надання державним виконавцем відповіді на звернення її представника до державного виконавця.

За захистом порушеного права звернулася до суду 19 серпня 2019 року.

Таким чином вважала, що вона не пропустила строк на оскарження дій державного виконавця.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, про порушення її прав ОСОБА_2 стало відомо ще 09 квітня 2019 року, про що зазначено в поданій до суду скарзі, де вказано, що цього числа її представник звернувся до ВДВС ГТУЮ у Волинській області за фактом подання виконавчого листа неналежним стягувачем.

Таким чином ОСОБА_2 знала про порушення своїх прав ще 09 квітня 2019 року.

Звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою, ОСОБА_2 не заявила клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги та не навела поважних причин його пропуску.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що предметом оскарження є відмова державного виконавця у задоволенні заяви про скасування постанови про відкриття провадження, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються поданою скаргою, з тексту якої убачається, що оскаржено дії виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390,391 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді