Ухвала
19 червня 2020 року
м. Київ
справа № 2-108/10
провадження № 61-8770ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 травня 2020 року за заявою Державної іпотечної установи про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі
за позовом публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 та ОСОБА_3
про солідарне стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області
від 20 лютого 2020, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 06 травня 2020 року, заяву Державної іпотечної установи задоволено.
Замінено стягувача, а саме: публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит на Державну іпотечну установу у виконавчих провадженнях з виконання виконавчих листів, виданих 07 травня 2010 року на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2010 року у справі № 2-108/10 за позовом відкритого акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі
філії Північно-західне регіональне управління до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
05 червня 2020 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого
2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 травня
2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Державної іпотечної установи відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексуУкраїни провадження у цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460- IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,
що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції та специфіку його повноважень як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанції.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження
є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
У відповідності до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах
про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,
яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 178 925, 38 грн, тобто суму, яка станом
на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн).
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,
які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі
не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого
2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 травня
2020 року за заявою Державної іпотечної установи про заміну сторони
у виконавчому провадженні у справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1
та ОСОБА_3 про солідарне стягнення
заборгованості - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2020 |
Оприлюднено | 25.06.2020 |
Номер документу | 90021370 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні