Постанова

від 08.10.2019 по справі 196/391/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5501/19 Справа № 196/391/19 Суддя у 1-й інстанції - Гудим О. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року про забезпечення позову Приватного підприємства «Агропром 2000» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Китайгородська сільська обєднана громада, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним , -

в с т а н о в и л а:

У березні 2019 року ПП «Агропром 2000» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Китайгородська сільська обєднана громада, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (а.с. 31-37).

Одночасно з позовною заявою, ПП «Агропром 2000» подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, яка розташована на території Китайгородської сільської об`єднаної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225684600:01:002:0494, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном та використовувати його; накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, яка розташована на території Китайгородської сільської об`єднаної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225684600:01:002:0469, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 , шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном та використовувати його (а.с. 2-4).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 рокузаяву ПП «Агропром 2000» задоволено частково.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, яка розташована на території Китайгородської сільської об`єднаної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225684600:01:002:0494, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, яка розташована на території Китайгородської сільської об`єднаної ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225684600:01:002:0469, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 , шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

В іншій частині заяви - відмовлено (а.с. 9-12).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , який є особою, яка не брала участі при розгляді даного питання, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначена ухвала зачіпає його права та винесена з порушенням процесуального права (а.с. 19-23).

Сторони передбаченим ст. 360 ЦПК України правом на подання відзиву не скористались.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.

Згідно з п.п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача,щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Агропром 2000» звернулось з вимогами про визнання правочину укладеним, а також про визнання недійсними інших правочинів, а саме: договорів оренди земельної ділянки з іншими особами в тому числі договору стороною в якому є апелянт. Тобто, в межах даних позовних вимог вирішується питання щодо вчиненого правочину відносно спірної земельної ділянки та права апелянта.

Разом з цим, ПП «Агропром 2000» звернулось із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити заявлені вимоги накладенням арешту на спірні земельні ділянки шляхом шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.

Задовольняючи заяву ПП «Агропром 2000» про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості та прийшов до висновку за можливе вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельні ділянки шляхом заборони будь-яким особам будь-яким чином розпоряджатись вказаними земельними ділянками, а саме (передавати їх в користування іншим особам чи розпоряджатись земельними ділянками будь-яким іншим способом), так як дані обставини матимуть наслідком істотно ускладнювати чи унеможливлювати виконання рішення суду або ефективно захистити або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. Проте з даним висновком колегія суддів не може погодитись.

Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не вирішено питання щодо співмірності таких видів забезпечення позову, як накладання арешту та заборони вчиняти дії, із заявленими позовними вимогами.

Вимоги про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, крім відповідачів, стосується також інших осіб, що суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, згідно якого судове рішення повинно бути чітким та зрозумілим.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у господарську діяльність інших осіб.

Забезпечення позову шляхом шляхом заборони будь-яким особам будь-яким чином розпоряджатись вказаними земельними ділянками фактично є втручанням у господарську діяльність інших осіб, в тому числі апелянта, який є орендарем спірної земельної ділянки (а.с. 24), таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, втрутився у господарську діяльність інших осіб, в тому числі апелянта.

Крім того, суд першої інстанції в своїй ухвалі не конкретизував, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам будь-яким чином розпоряджатись вказаними земельними ділянками може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову, які просив позивач застосувати є неспівмірними із заявленими ним позовними вимогами у даній справі та порушують права інших осіб, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

За таких обставин ухвалу неможна визнати обґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам процесуального закону, а тому підлягає скасуванню на підставі ст. 376 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «Агропром 2000» про забезпечення позову в обраний ним спосіб.

керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року - скасувати.

Приватному підприємству «Агропром 2000» у задоволені заяви про забезпечення позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена ву касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров