Постанова

від 09.10.2019 по справі 755/15419/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/15419/17 Головуючий у суді І інстанції Гончарук В.П.

Провадження № 22-ц/824/10921/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 жовтня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Магік до ОСОБА_1 , державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гавриліва Андрія Володимировича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, Головного територіальне управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Магік , треті особи: державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гаврилів Андрій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Коломієць Володимир Іванович, про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності ,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Магік (далі - ТОВ Магік ) звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_1 , державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гавриліва А.В. (далі - державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Гаврилів А.В.), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. (далі - приватний нотаріус КМНО Шевченко І.Л.), Головного територіальне управління юстиції у місті Києві (далі - ГТУЮ у м. Києві), третя особа - ОСОБА_2 , про скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На обґрунтування позову зазначено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 5 травня 2015 року, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Лекос , ТОВ Магік про виділення частини майна ТОВ Лекос та ТОВ Магік пропорційно часток ОСОБА_2 у статутних капіталах даних товариств та звернення стягнення на виділені частки майна в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 у розмірі 6 063 555,70 грн.

На виконання указаного рішення суду по відношенню до ТОВ Магік було видано виконавчий лист від 16 вересня 2016 року про звернення стягнення на виділену частку майна товариства пропорційну частці його учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі в розмірі 50 %.

5 жовтня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Гаврилівим А.В. відкрито виконавче провадження № 52535322, а оцінювачем майна боржника - ТОВ Магік було визначено ПП Консалтингова компанія Агро-Експерт , яким був складений висновок про вартість майна від 12 грудня 2016 року.

У даному висновку одночасно з майном ТОВ Магік була проведена оцінка майна ТОВ Лекос , незважаючи на той факт, що звернення стягнення на частину майна ТОВ Лекос здійснювалося в іншому виконавчому провадженні та іншим державним виконавцем.

Загальна вартість виділених частин майна ТОВ Магік та ТОВ Лекос була визначена оцінювачем у розмірі 93 362 450 грн, а саме: частка в нерухомому майні ТОВ Магік у розмірі 50 % статутного капіталу товариства була оцінена в 20 392 750 грн, що було цілком достатньо для погашення заборгованості у розмірі 6 063 555,70 грн; частка в нерухомому майні ТОВ Лекос у розмірі 25 % статутного капіталу товариства була оцінена у розмірі 72 976 700 грн.

23 грудня 2016 року державний виконавець Гаврилів А.В. за актом передачі документів щодо реалізації майна передав представнику ДП Сетам для проведення реалізації через електронні торги документи на нерухоме майно ТОВ Магік та ТОВ Лекос , які в подальшому виставлялись на електронних торгах одним лотом в межах виконавчого провадження № 52535322.

У зв`язку з відсутністю учасників торгів, електронні торги з продажу частин майна товариств тричі не відбулись, а після повернення документів з ДП Сетам стало відомо, що передана на реалізацію частина нерухомого майна ТОВ Магік та ТОВ Лекос оцінювалась як рухоме майно, у зв`язку з чим на треті електронні торги вартість нерухомого майна обох товариств була зменшена на 50 % їх первинної оціночної вартості, а саме до 46 681 225,00 грн.

17 травня 2017 року державний виконавець Гаврилів А.В. в межах виконавчого провадження № 52535322, діючи в неправомірний спосіб та без належних на те підстав, запропонував стягувачу ОСОБА_1 , одночасно з майном ТОВ Магік , залишити за собою частину нерухомого майна ТОВ Лекос , за умови внесення нею на розрахунок відділу виконавчої служби 40 617 669,30 грн, що являє собою різницю між вартістю нереалізованого нерухомого майна ТОВ Магік та ТОВ Лекос переоціненого ДП Сетам перед третіми електронними торгами як рухоме майно до 50 % його первинної оціночної вартості та сумою коштів, що підлягають стягненню на її користь відповідно до виконавчого листа.

ОСОБА_1 1 червня 2017 року надала свою згоду щодо передачі їй у власність нереалізованого майна ТОВ Магік та ТОВ Лекос , додавши до своєї заяви копію нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 , який не є учасником виконавчого провадження, від 25 травня 2017 року про отримання від останньої коштів в розмірі 40 617 669,30 грн в якості залишкової вартості оцінки майнових прав товариств.

16 червня 2017 року державним виконавцем Гаврилівим А.В. було винесено постанову про передачу майна стягувачу та складено відповідний акт, в рахунок погашення боргу, якими одночасно з майном боржника ТОВ Магік передано стягувачу частину майна ТОВ Лекос , яке не є боржником у вказаному виконавчому провадженні № 52535322.

Позивач вважає, що державний виконавець діяв у неправомірний спосіб, адже 16 червня 2017 року до канцелярії ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві була подана ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року у справі № 755/9058/17, відповідно до якої в порядку забезпечення позову було заборонено вчиняти будь-які дії, які призведуть до передачі частини майна ТОВ Магік пропорційну частці ОСОБА_2 у статутному капіталі даного товариства. Також державним виконавцем Гаврилівим А.В. були порушені вимоги частин п`ятої, восьмої статті 61 Закону України Про виконавче провадження та незаконно позбавлено позивача права власності на частину нерухомого майна шляхом його передачі за значно заниженою ціною.

Окрім того, 22 червня 2017 року за заявами ТОВ Магік та ТОВ Лекос приватним нотаріусом КМНО Теуту Є.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про заборону вчинення реєстраційних дій щодо чотирьох, належних ТОВ Магік , та одного, належного ТОВ Лекос , об 'єктів нерухомого майна.

Але 24 червня 2017 року приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. на підставі постанови та акту від 16 червня 2017 року, складених державним виконавцем Гаврилівим А.В., було оформлено свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого зареєстровано за ОСОБА_1 . частину майна, належного товариствам.

Посилаючись на викладене, ТОВ Магік просило суд:

1) визнати незаконною та скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 16 червня 2017 року, які складені у виконавчому провадженні № 52535322, в частині передачі ОСОБА_1 виділеної частини майна ТОВ Магік , яка пропорційна частці учасника товариства ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 25 %;

2) визнати недійсними свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, серії та номери 511, 512, 513, 515 від 24 червня 2017 року, що видані приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л.;

3) скасувати рішення державного реєстратора Шевченко І.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами: 35852511, 35852557, 35852601, 35852635 від 24 червня 2017 року, а також записи про право власності № № 21091796, 21091811, 21091834, 21091856 від 24 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майн, що здійснені державним реєстратором Шевченко І.Л.

Під час розгляду справи, а саме у липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ Магік , треті особи: державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Гаврилів А.В., приватний нотаріус КМНО Шевченко І.Л., ГТУЮ у м. Києві, ОСОБА_2 ., в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

1) виділити їй в натурі в особисту приватну власність, як окремий та цілісний об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, 1/2 частину нежитлових приміщень на першому поверсі загальною площею 325,8 кв. м., що складає 15/100 частини від нежитлового будинку загальною площею 2 227,4 кв. м., приміщення № 5 та приміщення № 6 є відокремленими та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувають у спільній частковій власності, відповідно до варіанту № 1 (додаток № 2 до висновку експерта № 1-26/03, за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 26 березня 2019 року), а саме: основне 1а (групи приміщень № 5) площею 162,9 кв. м., зобов`язавши влаштувати дверний отвір з приміщення 1а назовні; виділити ТОВ Магік групу приміщень загальною площею 162,9 кв. м., а саме: основне 1 площею 58,1 кв. м. (групи приміщень № 5), основне 1 площею 36,8 кв. м., основне 2 площею 27,1 кв. м., основне 3 площею 4,1 кв. м., туалет площею 1 кв. м., коридор 5 площею 1,9 кв. м., туалет 6 площею 1,2 кв. м., основне 7 площею 23,5 кв. м., основне 8 площею 4,2 кв. м., туалет 9 площею 1 кв. м., допоміжне 10 площею 4,0 кв. м. (групи приміщень № 6) з одночасним припиненням права спільної часткової власності на них, зобов`язавши виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: влаштувати глуху перегородку між утвореними приміщеннями 1а та 1 (групи приміщень № 5) згідно схеми додатку № 2 до висновку експертизи (варіант 1);

2) визнати за нею, як на окремий об`єкт нерухомого майна, право власності на приміщення загальною площею 162,9 кв. м., а саме: основне 1а (групи приміщень № 5) площею 162,9 кв. м., приміщення № 5 та приміщення № 6, що є відокремленими та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) виділити їй в натурі в особисту приватну власність, як окремий та цілісний об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, 1/2 частину нежилого приміщення: опис - 14/100 частин нежилого приміщення - магазину, яке розташоване на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 367,5 кв. м., що знаходяться в спільній частковій власності, відповідно до варіанту № 1 (додаток № 3 до висновку експерта № 1-26/03 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 26 березня 2019 року), групу приміщень загальною площею 183,75 кв. м., а саме: перший поверх - тамбур 1 площею 6,8 кв. м., торговий зал 2 площею 50,55 кв. м., коридор 3 площею 25,6 кв. м., склад 10 площею 16,1 кв. м., склад 11 площею 9,1 кв. м., тамбур 12 площею 2,8 кв. м., коридор 13 площею 5,8 кв. м., кабінет 14 площею 11,0 кв. м., кладова 15 площею 6,2 кв. м., зал 16 площею 49,8 кв. м.; зобов`язавши виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: влаштування дверного отвору між приміщеннями 10 та 11; виділити ТОВ Магік групу приміщень загальною площею 183,75 кв. м., а саме: підвальний поверх - сходова клітка 1 площею 13,1 кв. м., частина коридору 2 площею 20,0 кв. м., склад 3 площею 23,7 кв. м., підсобне 6 площею 15,3 кв. м., склад 7 площею 16,0 кв. м., склад 8 площею 23,7 кв. м.; перший поверх - торговий зал 2а площею 38,65 кв. м., коридор 3а площею 6,6 кв. м., кухня 4 площею 6,8 кв. м., підсобна 5 площею 2,0 кв. м., кладова 6 площею 3,4 кв. м., вбиральня 7 площею 13 кв. м., сходова клітка 8 площею 10,7 кв. м., тамбур 9а площею 2,5 кв. м. з одночасним припиненням права спільної часткової власності на них; зобов`язавши виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: влаштування дверного отвору між приміщеннями 4 та 6; влаштування дверного отвору між приміщеннями 6 та 5; зобов`язавши виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: влаштування дверного отвору з приміщення 2а назовні; влаштування глухої перегородки між утвореними приміщеннями 2а та 2 згідно схеми, наведеної у додатку № 3 до висновку експертизи, варіант 1 улаштування глухої перегородки між утвореними приміщеннями 3а та 3 згідно схеми, наведеної у додатку № 3 до висновку експертизи, варіант 1; влаштування дверного отвору між приміщеннями 4 та 2а; закладення дверного отвору між приміщеннями 4 та 3; закладення дверного отвору між приміщеннями 10 та 3а;

4) визнати за нею, як на окремий об`єкт нерухомого майна, право власності на групу приміщень загальною площею 183,75 кв. м., а саме: перший поверх - тамбур 1 площею 6,8 кв. м., торговий зал 2 площею 50,55 кв. м., коридор 3 площею 25,6 кв. м., склад 10 площею 16,1 кв. м., склад 11 площею 9,1 кв. м., тамбур 12 площею 2,8 кв. м., коридор 13 площею 5,8 кв. м., кабінет 14 площею 11,0 кв. м., кладова 15 площею 6,2 кв. м., зал 16 площею 49,8 кв. м. нежилого приміщення: опис - 14/100 частин нежилого приміщення - магазину, яке розташоване на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1 ;

5) виділити їй в натурі в особисту приватну власність, як окремий та цілісний об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, 1/2 частину приміщення в буд АДРЕСА_1 (група приміщень № 15), загальною площею 193,6 кв. м. що знаходяться в спільній частковій власності, відповідно до варіанту № 1 (додаток № 4 до висновку експерта № 1-26/03 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 26 березня 2019 року), групу приміщень загальною площею 96,8 кв. м., а саме: коридор 1 площею 8,0 кв. м., коридор 2 площею 10,5 кв. м., підсобне 3 площею 5,2 кв. м., основне 4 площею 73,1 кв. м.; виділити ТОВ Магік групу приміщень загальною площею 96,8 кв. м., а саме: основне 4а площею 11,3 кв. м., коридор 5 площею 7,0 кв. м., санвузол 6 площею 1,8 кв. м., санвузол 7 площею 1,7 кв. м., санвузол 8 площею 1,7 кв. м., санвузол 9 площею 1,8 кв. м., основне 10 площею 16,8 кв. м., основне 11 площею 54,7 кв. м.; з одночасним припиненням права спільної часткової власності на них; зобов`язавши виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: влаштувати вхідну групу до приміщення 4а нижче відмітки поверхні землі(в підвальний поверх); влаштувати глуху перегородку між утвореними приміщеннями 4а та 4 згідно схеми, наведеної у додатку № 4 до висновку експерта, варіант 1;

6) визнати нею, як на окремий об`єкт нерухомого майна, право власності на групу приміщень загальною площею 96,8 кв. м., а саме: коридор 1 площею 8,0 кв. м., коридор 2 площею 10,5 кв. м., підсобне 3 площею 5,2 кв. м., основне 4 площею 73,1 кв. м.; нежилого приміщення - магазину, яке розташоване на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкту становить 367,5 кв. м., що складає 14/100 частин від нежилого будинку площею 2 510,3 кв. м.;

7) виділити їй в натурі в особисту приватну власність, як окремий та цілісний об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації 1/2 частину у нежитловій будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ж (група приміщень № 2) загальною площею 73,5 кв. м., що знаходяться в спільній частковій власності, відповідно до варіанту № 1 (додаток № 5 до висновку експерта № 1-26/03 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 26 березня 2019 року), а саме: торговий зал 1а площею 36,75 кв. м., зобов`язавши виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: влаштувати дверний отвір з приміщення 1а назовні; виділити ТОВ Магік групу приміщень загальною площею 36,75 кв. м., а саме: торговий зал 1 площею 36,75 кв. м., зобов`язавши виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: влаштувати дверний отвір з приміщення 1 назовні; зобов`язавши влаштувати глуху перегородку між утвореними приміщеннями 1а та 1 згідно схеми, наведеної у додатку № 5 до висновку експерта, варіант 1, з одночасним припиненням права спільної часткової власності на них;

8) визнати за нею, як на окремий об`єкт нерухомого майна, право власності на групу приміщень загальною площею 36,75 кв. м., а саме: торговий зал 1а площею 36,75 кв. м. у групі приміщень № 2 загальною площею 73,5 кв. м., у нежитловій будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

9 ) припинити право спільної часткової власності ТОВ Магік та ОСОБА_1 у спільному нерухомому майні.

Зустрічний позов мотивований неможливістю позивача, яка володіє на праві спільної часткової власності 1/2 частиною указаного вище нерухомого майна (нежитлових приміщень), повноцінно реалізувати своє право користування ним через неправомірні дії відповідача, тому існують підстави для його поділу в натурі.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року позов ТОВ Магік задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 16 червня 2017 року та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 16 червня 2017 року, які складені у виконавчому провадженні № 52535322, в частині передачі ОСОБА_1 виділеної частини майна ТОВ Магік , яка пропорційна частці учасника товариства ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 25 %.

Визнано недійсними свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, серії та номери 511, 512, 513, 515 від 24 червня 2017 року, що видані приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л.

Скасовано рішення державного реєстратора Шевченко І.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами: 35852511, 35852557, 35852601, 35852635 від 24 червня 2017 року, а також записи про право власності № № 21091796, 21091811, 21091834, 21091856 від 24 червня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що здійснені державним реєстратором Шевченко І.Л.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні основного позову відмовити, а зустрічний позову задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначено про те, що TOB Магік вже двічі зверталось до суду з питань оскарження дій державного виконавця ВПВР ГТУЮ у м. Києві Гавриліва A.A. щодо передачі на реалізацію ДП Сетам для проведення електронних торгів пакета документів стосовна майна ТОВ Магік в межах здійснення виконавчого провадження № 5235322 разом із частиною майна ТОВ Лекос , проте у задоволенні його скарг було відмовлено. У межах даної справи позивачем пред`явлено позов в інтересах ТОВ Лекос , що є окремою юридичною особою за тим же рішенням суду, а тому дії державного виконавця пов`язані з реалізацією майна боржника ТОВ Лекос ніяким чином не впливають на інтереси TOB Магік .

Судом першої інстанції не зазначено в якій частині державним виконавцем порушено вимоги статей 1, 4, 8, 15, 18, 26, 61 Закону України Про виконавче провадження , адже при складанні 16 червня 2017 року акту та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні останній діяв у межах своїх повноважень відповідно до вимог чинного законодавства з огляду на те, що рішенням суду передбачено звернення стягнення в межах суми боргу у розмірі 6 063 555,70 грн на виділену частину майна різних боржників та у різних частинах, що є пропорційними частці учасника товариства ОСОБА_2 у статутному капіталі товариств - боржників. Передача майна на реалізацію здійснена після визначення його вартості суб`єктом оціночної діяльності - ПП Консалтингова група Агро-експерт , тому відповідає Порядку реалізації арештованого майна.

ОСОБА_1 вважає, що за обставини щодо визначення вартості та оцінки майна, передачі його на прилюдні торги, така справа не може переглядатися в порядку позовного провадження, а має розглядатись у порядку провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Дії ДП Сетам щодо уцінки майна у повному обсязі відповідають нормам чинного законодавства, взагалі не відносяться до компетенції державного виконавця, а передача за актом та постановою відбулась за ціною третіх торгів, що була визначена не державним виконавцем, а цим державним підприємством.

Оскільки стягнення звернуто на частку у майні товариств, пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_2 у статутному капіталі у відповідному розмірі, а саме корпоративні права учасника товариства, то саме такий учасник товариства є власником такої частки, а отже і отримувачем залишку коштів від стягувача. З поданого позову та доданих до нього документів не вбачається будь-яких доказів того, що державний виконавець під час прийняття постанови та акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення суми боргу 16 червня 2017 року був ознайомлений та повідомлений про існування ухвали суду про забезпечення позову, яка була в подальшому скасована судом апеляційної інстанції.

Крім того, приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. у повній відповідності до норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Закону України Про нотаріат , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинено нотаріальні дії та проведено державну реєстрацію прав.

Отже, жодних порушень закону під час виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 5 травня 2015 року допущено не було, тому відсутні підстави для визнання незаконними постанови та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 16 червня 2017 року, та відповідно визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, як і скасування рішення державного реєстратора, та, навпаки, наявні підстави для задоволення заявленого зустрічного позову про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Рибченко О.Г. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення,а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

Свої вимоги мотивує тим, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Гаврилів А.В. при виконанні рішення судубуло: 1) передано ДП Сетам для проведення електронних торгів та у подальшому передане у власність стягувача ОСОБА_1 частина нерухомого майна, яке не належало на праві власності ТОВ Магік , як єдиному боржнику у ВП № 52535322; 2) проігноровано факт проведення ДП Сетам незаконної уцінки частин нерухомого майна ТОВ Магік та ТОВ Лекос , наслідком чого стала передача стягувачу частини нерухомого майна цих товариства за вартістю, яка була визначена з порушенням імперативних приписів Закону України Про виконавче провадження ; 3) проігноровано імперативні приписи Закону України Про виконавче провадження щодо обов`язкового зарахування стягувачем на депозитний рахунок державної виконавчої служби різниці між сумою боргу та уціненою вартістю нерухомого майна боржника після третіх електронних торгів; 4) свідомо проігноровано приписи ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 16 червня 2017 року у справі № 755/9058/17 про забезпечення позову; 5) порушено імперативні вимоги законодавства України щодо ведення документації виконавчого провадження; 6) під час здійснення виконавчого провадження був порушений принцип співмірності, адже частина у нерухомому майні ТОВ Магік складається з чотирьох об`єктів нерухомості, причому вартості реалізації будь-яких двох об`єктів нерухомості було б цілком достатньо для повного погашення заборгованості перед стягувачем у розмірі 6 063 555,70 грн.

Щодо посилань ОСОБА_1 на неправильно обраний позивачем спосіб правового захисту, то правова позиція щодо захисту майнових прав особи саме у позовному порядку у випадку передачі державним виконавцем майна стягувачу на підставі постанови та акту про передачу майна стягувачу, визначена Верховним Судом України у постановах від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16, а правова позиція щодо захисту майнових прав особи у порядку цивільного судочинства за позовом до приватного нотаріуса, який виконував функцію державного реєстратора, викладена у постанові трьох судових палат ВСУ у адміністративних, господарських та цивільних справах від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16.

При цьому відмова судом першої інстанції у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 є вірною, оскільки задоволення судом первісного позову повністю виключає можливість задоволення зустрічного позову, який є похідним від вирішення спору за первісним позовом ТОВ Магік

Відзиви на апеляційну скаргу інших учасників справи до суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За правилом частин першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 5 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто справу № 755/15467/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Лекос , ТОВ Магік про стягнення боргу та ухвалено рішення, яке набрало законної сили, відповідно до якого виділено частину майна ТОВ Лекос , пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_2 в статутному капіталі у розмірі 25 % та частини майна ТОВ Магік , пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_2 в статутному капіталі у розмірі 50 % для звернення на нього стягнення; звернуто стягнення на виділену частину майна ТОВ Лекос , пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 25 % та звернуто стягнення на виділену частину майна ТОВ Магік , пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_2 в статутному капіталі у розмірі 50% в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 у розмірі 6 063 555,70 грн.

16 вересня 2016 року на виконання указаного судового рішення було видано два виконавчі листи, в яких боржниками визначено ТОВ Лекос та ТОВ Магік . На підставі цих виконавчих листів ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві було відкрито два виконавчі провадження, а саме виконавче провадження № 52562094, державний виконавець Шатохін О.П. - про звернення стягнення на частину майна ТОВ Лекос та виконавче провадження № 52535322, державний виконавець Гаврилів А.В.- про звернення стягнення на частину майна боржника ТОВ Магік .

Встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 52562094 (про звернення стягнення на частину майна ТОВ Лекос ) державним виконавцем Шатохіним О.П. виконано виконавчі дії: накладено арешт на частину майна ТОВ Лекос та винесено постанову про призначення експерта для проведення оцінки майна ТОВ Лекос .

В рамках виконавчого провадження № 52535322 (по боржнику ТОВ Магік ), одночасно з передачею майна боржника ТОВ Магік , державним виконавцем Гаврилівим А.В. також було передано на реалізацію ДП Сетам частину майна ТОВ Лекос , а саме частину нежилих приміщень (групи приміщень 6, 7, 8, 1, 2, 3, 5 та МСК загальною площею 7 243,7 кв. м.), що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ) та належить на праві власності ТОВ Лекос .

Відповідно до листа ДП Сетам від 5 травня 2017 року, державного виконавця Гаврилів А.В. повідомено, що 10 квітня 2017 року треті електронні торги по лоту 205149, яким є частина майна ТОВ Магік та ТОВ Лекос , не відбулися.

17 травня 2017 року державний виконавець Гаврилів А .В., виконуючи свої обов`язки у виконавчому провадженню № 52535322 - по боржнику ТОВ Магік , запропонував стягувачу ОСОБА_1 , одночасно з майном ТОВ Магік , залишити за собою частину нерухомого майна ТОВ Лекос з внесенням на рахунок відділу 40 617 669,30 грн.

1 червня 2017 року стягувач ОСОБА_1 надала свою згоду залишити за собою майно ТОВ Магік повідомивши, що передала ОСОБА_2 40 617 669,3 грн.

16 червня 2017 року державний виконавець Гаврилів А.В., виконуючи свої обов`язки у виконавчому провадженню № 52535322 - по боржнику ТОВ Магік , прийняв постанову про передачу майна стягувачу та склав відповідний акт про передачу майна стягувачу, в рахунок погашення боргу, якими одночасно з часткою майна боржника ТОВ Магік також передав стягувачу частину майна ТОВ Лекос .

24 червня 2017 року приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л. на підставі постанови та акту від 16 червня 2017 року, складених державним виконавцем Гаврилівим А.В., було оформлені свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано на 1/2 частину майна, належного ТОВ Магік , а саме: на частину нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 367,5 кв. м; на частину нежитлових приміщень (група приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 193,6 кв. м; на частину нежитлових приміщень (приміщення № 5), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 221 кв. м, що належали на праві власності ТОВ Магік .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця Гавриліва А.В. у виконавчому провадженні № 52535322 були вчинені з грубими порушеннями вимог законодавства, у зв`язку з чим прийняті ним постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу є незаконними, а видані на їх підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися - недійними, оскільки це необхідно для відновлення порушених прав позивача та повернення йому нерухомого майна.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суспільних інтересах.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 1, 3, 15 ЦПК України 2004 року і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог частини другої статті 4 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно вимог статті 8 Закону України Про виконавче провадження реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Статтею 15 Закону України Про виконавче провадження визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішення виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону, за заявою стягувача, що передбачено статтею 26 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно вимог статті 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

У даній справі встановлено, що на примусову виконанні у різних державних виконавців перебуває два виконавчі листи, видані в рамках одного судового рішення від 5 травня 2015 року, в яких один і той же стягувач, але різні боржники і кожен з даних боржників має різне майно, різні частки, на які ухвалено звернути стягнення.

У зазначеному рішенні відсутній обов`язок для двох різних боржників солідарного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець Гаврилів А.В., якому було розподілено виконавче провадження № 52535322, відкрите за виконавчим листом, де боржником є ТОВ Магік , без наявності відповідних рішень про солідарне стягнення з обох боржників - ТОВ Магік та ТОВ Лекос , чи інше, здійснив ряд виконавчих дій стосовно боржника ТОВ Лекос , який не мав відношення до наявних в даного державного виконавця виконавчих проваджень на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 5 травня 2015 року.

За результатами розгляду справи з урахуванням встановлених обставин та вимог зазначеного вище законодавства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ Магік були обґрунтованими та доведеними у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що на час прийняття державним виконавцем Гаврилівим А.В. постанови про передачу майна стягувачу та складення відповідного акту, в рахунок погашення боргу, якими одночасно з майном боржника ТОВ Магік передано стягувачу частину майна ТОВ Лекос , яке не є боржником у виконавчому провадженні № 52535322, почала свою законну дію ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року у справі № 755/9058/17, відповідно до якої державному виконавцю в порядку забезпечення позову було заборонено вчиняти будь-які дії, які призведуть до передачі частини майна ТОВ Магік пропорційну частці ОСОБА_2 у статутному капіталі даного товариства.

Згідно положень частини 10 статті 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом. (частини перша, четверта статті 157 ЦПК України).

Суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення відповідача - державного виконавця Гавриліва А.В., так як викладене у відзиві на позовну заяву, підписаному цим державним виконавцем, є лише переліком всіх дій, які проводилися в рамках виконавчого провадження, втім будь-яких пояснень щодо наведених в позові порушень державним виконавцем не було надано суду.

Що стосується рішення суду, яке набрало законної сили, а саме про стягнення з товариств на користь ОСОБА_1 заборгованості, то воно є обов`язковим до виконання, і його виконання має відбуватися в рамках закону, а у випадку примусового виконання - ще й з дотриманням всіх вимог, визначених в Законі України Про виконавче провадження . Проте, як встановлено по даній справі, дії державного виконавця Гавриліва А.В. були вчинені з грубими порушеннями вимог законодавства, у зв`язку з чим прийняті ним постанова та акт від 16 червня 2017 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. У зв`язку з цим, є недійсним також свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, від 24 червня 2017 року та має бути відновлене порушене право позивача та повернуто останньому належне йому майно.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, з урахуванням встановлених обставин справи і вищевказаних вимог закону, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача та відсутність таких підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, оскільки остання набула права власності на спірне нерухоме майно, що належало ТОВ Магік на підставі протиправних дій державного виконавця Гавриліва А.В. в рамках виконавчого провадження № 52535322, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Посилання апеляційної скарги на те, що TOB Магік двічі було відмовлено у задоволенні скарг на дії державного виконавця ВПВР ГТУЮ у м. Києві Гавриліва A.A. щодо передачі на реалізацію ДП Сетам для проведення електронних торгів пакета документів стосовна майна ТОВ Магік в межах здійснення виконавчого провадження № 5235322 разом із частиною майна ТОВ Лекос не заслуговують на увагу, оскільки під час судових розглядів у справах № 755/976/17 та № 755/2599/17 питання про скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не ставилося і судами не вирішувалося.

Доводи апеляційної скарги про те, що у межах даної справи позивачем пред`явлено позов саме в інтересах ТОВ Лекос спростовуються змістом позовних вимог, предметом позову та встановленими обставинами справи, тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Також є безпідставними доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що ДП Сетам правомірно застосовувало під час здійснення уцінки нерухомого майна проценти, що передбачені для уцінки рухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи, визначена ДП Сетам (двічі уцінена) вартість майна взята за основу для передачі майна стягувачу державним виконавцем, а у виконавчому провадженні № 52535322 оцінювались, виставлялися на торги та були передані стягувачу у власність в рахунок погашення боргу саме частини нерухомого майна ТОВ Магік та ТОВ Лекос , у зв`язку з чим уцінка майна повинна була відбуватись за відсотками, що імперативно визначені для уцінки нерухомого майна, при тому що з частиною нерухомого майна ТОВ Лекос державний виконавець Гаврилів A.B. взагалі не мав повноважень здійснювати будь-які дії по зверненню стягнення.

Посилання відповідача на те, що уцінку частин нерухомого майна здійснював не державний виконавець, а ДП Сетам не може сприйматись до уваги, оскільки відповідно до приписів Закону України Про виконавче провадження за правомірність здійснення виконавчого провадження відповідальність несе саме виконавець, а не залучені ним підрядні організації.

Щодо посилань ОСОБА_1 на неправильно обраний позивачем спосіб правового захисту, то правова позиція щодо захисту майнових прав особи саме у позовному порядку у випадку передачі державним виконавцем майна стягувачу на підставі постанови та акту про передачу майна стягувачу визначена Верховним Судом України у постановах від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16, а правова позиція щодо захисту майнових прав особи у порядку цивільного судочинства за позовом до приватного нотаріуса, який виконував функцію державного реєстратора, викладена у постанові трьох судових палат ВСУ у адміністративних, господарських та цивільних справах від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16.

При цьому сплата на рахунок державної виконавчої служби виконавчого збору та витрат виконавчого провадження жодним чином не виправляє порушення вимог частини восьмої статті 61 Закону України Про виконавче провадження щодо необхідності внесення відповідної різниці між вартістю майна та сумою боргу на рахунок державної виконавчої служби, тим більше дана сума після утримання виконавчого збору та витрат виконавчого провадження згідно приписів закону повинна бути перерахована боржнику, яким у виконавчому провадженні № 52535322 є ТОВ Магік .

Викладена відповідачем в апеляційній скарзі аргументація про те, що державний виконавець Гаврилів A.B. про ухвалу суду щодо забезпечення позову не був обізнаний, оскільки отримав її на наступний день після подачі представником позивача до канцелярії, не впливають на зроблені висновки щодо дії такої ухвали на момент вчинення оскаржуваних дій та спростовується поясненнями представника позивача. Незважаючи на те, що у подальшому дана ухвала була скасована в апеляційному порядку, на момент її пред`явлення до державної виконавчої служби вона була обов`язкова до виконання усіма учасниками виконавчого провадження.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, а інші обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статтей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до пункту 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: С.А. Голуб

Д.О. Таргоній