Ухвала

від 07.10.2019 по справі 463/585/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

07 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 463/585/18

Провадження № 14-591звц19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О.С.,

суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю.

перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 листопада 2018 року, постанови Львівського апеляційного суду від 25 березня 2019 року та ухвали Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр , Кабінету Міністрів України про визнання незаконним розпорядження про відшкодування майнової та моральної шкоди за невиконання колективного договору, невиплату заробітної плати, премії, одноразової допомоги на оздоровлення, і

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про визнання незаконним розпорядження про відшкодування майнової та моральної шкоди за невиконання колективного договору, невиплату заробітної плати, премії, одноразової допомоги на оздоровлення.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 09 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25 березня 2019 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

20 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду із касаційною скаргою, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та просила скасувати рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 березня 2019 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2019 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

25 вересня 2019 рокуОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 листопада 2018 року, постанови Львівського апеляційного суду від 25 березня 2019 року та ухвали Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 13 червня 2019 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права.

Відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК цього Кодексу).

У складі Верховного Суду діють: Велика Палата Верховного Суду; Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд; Касаційний цивільний суд (стаття 37 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, який: у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; здійснює інші повноваження, визначені законом (стаття 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Порядок та підстави передачі до Великої Палати Верховного Суду справи, яка розглядається в касаційному порядку, передбачені у ст. 403 ЦПК України. За правилами цієї статті, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду: якщо така колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики; у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Відповідно до частини 3 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини 3 статті 423 цього Кодексу, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

Разом з тим, заявником у вказаній заяві про перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинамине наведено жодних обставин щодо встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.

При цьому, відповідно дочастини 1 та частини 2 статті 425 ЦПК України: заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення; заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру .

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. А згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

За відсутності повноважень для вирішення вказаних питань Велика Палата Верховного Суду не є у справі заявника судом, встановленим законом.

З огляду на вказане у прийнятті заяви необхідно відмовити та повернути її заявникові із доданими до неї матеріалами.

Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. The United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70) . Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків , пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 16 червня 2001 року, заява № 28249/95, § 53 ).

Застосовані державою обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більше того, обмеження не входить у сферу застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує законну мету і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою : рішення у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства ( Ashingdane v. The United Kingdom ) від 28 травня 1985 року, заява № 8225/78, § 57; рішення у справі Файєд проти Сполученого Королівства ( Fayed v. The United Kingdom ) від 21 вересня 1980 року, заява № 17101/90, § 65.

Встановлене ЦПК України обмеження щодо неможливості подання вказаної заяви до Великої Палати Верховного Суду було передбачуваним для заявника . Відмова Великої Палати Верховного Суду у прийнятті до розгляду цієї заяви не порушує право заявника на доступ до суду у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 423, 425 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 листопада 2018 року, постанови Львівського апеляційного суду від 25 березня 2019 року та ухвали Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр , Кабінету Міністрів України про визнання незаконним розпорядження про відшкодування майнової та моральної шкоди за невиконання колективного договору, невиплату заробітної плати, премії, одноразової допомоги на оздоровлення.

2. Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами та додані до неї матеріали повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Ткачук

Судді: Н.О. Антонюк В.С. Князєв

Т.О. Анцупова Л.М. Лобойко

Ю.Л. Власов Н.П. Лященко

М.І. Гриців В.В. Пророк

В.І. Данішевська Л.І. Рогач

Ж.М. Єленіна О.М. Ситнік

О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич