Ухвала

від 09.10.2019 по справі 459/3124/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 459/3124/18

провадження № 61-13591св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство Волиньвугілля ,

треті особи: виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства Волиньвугілля ОСОБА_3 , первинна профспілка організація Державного підприємства Волиньвугілля ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Волиньвугілля , треті особи: виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства Волиньвугілля ОСОБА_3 та первинна профспілка організація державного підприємства Волиньвугілля , про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Державного підприємства Волиньвугілля на постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Волиньвугілля , треті особи: виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства Волиньвугілля ОСОБА_3 та первинна профспілка організація державного підприємства Волиньвугілля , про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просив: 1) визнати незаконним та скасувати наказ від 10 вересня 2018 року № 72 Про застосування дисциплінарного стягнення ; 2) визнати незаконним та скасувати наказ від 10 вересня 2018 року

№ 126-к Про звільнення ОСОБА_1 ; 3) поновити його на посаді директора Відокремленого підрозділу Шахта № 9 Нововолинська Державного підприємства Волиньвугілля ; 4) стягнути з Державного підприємства Волиньвугілля на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 12 жовтня

2018 року дану справу визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 28 січня 2019 року

у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 28 січня 2019 року скасовано і прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази Державного підприємства Волиньвугілля : від 10 вересня 2018 року № 72 Про застосування дисциплінарного стягнення та від 10 вересня 2018 року № 126-к Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора відокремленого підрозділу Шахта №9 Нововолинська Державного підприємства Волиньвугілля . Стягнуто з відокремленого підрозділу Шахта № 9 Нововолинська Державного підприємства Волиньвугілля на користь ОСОБА_1 його середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 лютого 2019 року по 03 червня

2019 року включно у розмірі 39 780 грн (з урахуванням всіх обов`язкових платежів

і зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати).В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

Державного підприємства Волиньвугілля на постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року , у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення

і залишити в силі рішення суду першої інстанції .

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року було відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Отримавши матеріали цивільної справи, під час підготовки справи до касаційного розгляду суддею-доповідачем було виявлено, що провадження за касаційною скаргою було відкрито помилково, оскільки вона подана на судові рішення

у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.

Ця справа є незначної складності, у зв?язку з чим суд першої інстанції відніс її до категорії малозначних.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи,

а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Вказана справа є малозначною та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Підстав вважати, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, немає .

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка

є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції,

а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

Згідно з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого

1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин,

з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюДержавного підприємства Волиньвугілля на судові рішення

у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства Волиньвугілля на постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Волиньвугілля , треті особи: виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства Волиньвугілля ОСОБА_3 та первинна профспілка організація державного підприємства Волиньвугілля , про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат