Постанова

від 07.10.2019 по справі 925/1391/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р. Справа№ 925/1391/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Зубець Л.П.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши матеріали апеляційної скарги №826 від 02.08.2019 (вх. №09.1-04.3/6133/19 від 07.08.2019) Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019

у справі №910/1391/18 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"

про стягнення 10869761,67 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Журавель Т.С., ордер серія КС №664909 від 07.10.19

від відповідача: Кардашевська Т.В., довіреність № 1 від 02.01.19

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" про стягнення 10869761,67 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т, у тому числі: 8131510,66 грн. боргу з відшкодування витрат на транспортування теплової енергії за 2015 рік, 1456097,78 грн. пені, 966023,74 грн. інфляційних нарахувань і 316126,49 грн. три проценти річних.

В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 03.01.2017 у справі №925/1070/125 договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т в частині відшкодування позивачу витрат на транспортування теплової енергії у 2015 році.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 (повний текст складено 12.07.2019) позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради - 8131510,66 грн основного боргу, 966023,74 грн інфляційних нарахувань, 316126,49 грн три проценти річних та 141204,96 грн. витрат на сплату судового збору. У решті позову відмовлено повністю. Судовий збір у сумі 141204,96 грн. покладено на відповідача. Судовий збір у сумі 21841,47 грн. покладено на позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно", 02.08.2019 подав апеляційну скаргу №826 від 02.08.2019, просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 у справі №910/1391/18 та прийняти нове, яким позивачу відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, що мають значення для справи. Так, апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не було надано оцінки представленому до матеріалів справи розрахунку фактичних витрат на транспортування теплової енергії, який надісланий відповідачу згідно листа № 11/563 від 11.03.2016, з відображенням середньозваженого тарифу транспортування на рівні 35,63 грн (без ПДВ) за 1 Гкал, тоді як, згідно розрахунку ціни позову позивачем визначено середньозважений тариф в розмірі 39,21 грн (без ПДВ) за 1 Гкал. За наведеного, апелянт вважає, що на момент звернення позивача з позовом та прийняття оскаржуваного рішення у даній справі, розмір витрат на транспортування покупної теплової енергії мережами позивача не є підтвердженим, а тому і розмір вартості таких витрат на рівні середньозваженого тарифу в сумі 39,21 грн (без ПДВ) за 1 Гкал є необґрунтованим. Крім того, відповідач, з посиланням на приписи ст. ст. 15, 20 Закону України Про теплопостачання , вказував на те, що діяльність у сфері теплопостачання підпадає під державне регулювання шляхом затвердженням уповноваженими органами тарифів на транспортування. Згідно Листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 4302/18.1.3/7-19 від 17.04.2019 тарифи на транспортування теплової енергії для позивача на 2015 рік не встановлювались. Наведеному доказу, за доводами відповідача, місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки, що зумовило прийняття неправильного рішення у даній справі.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Зубець Л.П., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 у справі № 925/1391/18, встановлено позивачу процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а учасникам справи - заяв, клопотань, пояснень, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не пізніше 27.09.2019. Справу призначено до розгляду на 07.10.2019.

24.09.2019 від Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач вказує на те, що предметом спору у даній справі є спір, що виник між двома господарюючими суб`єктами та не стосується тарифів, за якими позивач постачав теплову енергію населенню та підприємствам-споживачам у 2015 році.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2019 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві, просив рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступних обставин справи.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.01.2017 у справі № 925/1070/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017, позов Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" до Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" про визнання договору укладеним без врахування протоколу розбіжностей задоволено частково.

Визнано укладеним між Публічним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно", як теплопостачальною організацією, та Комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради, як постачальником послуг, договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.04.2015 №54-Т (далі - Договір) з моменту набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до п. 1.1 Договору теплопостачальна організація зобов`язується у 2015 році поставити Постачальнику послуг теплову енергію в гарячій воді (далі - товар) для споживачів за групами: 1 група-населення; 2 група - бюджетні організації та установи; 3 група - інші, а постачальник послуг - прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 1.3 Договору передбачена ціна 1 Гкал теплової енергії згідно з тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

В п. 1.4 Договору визначено, що тариф на теплову енергію встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і може збільшуватись протягом дії цього договору у разі прийняття відповідних рішень цією комісією.

Згідно з п.п. 6.3.2 Договору теплопостачальна організація зобов`язана відшкодувати постачальнику послуг витрати на транспортування покупної теплової енергії мережами постачальника послуг в розмірі, встановленому розрахунковим шляхом (згідно калькуляції, затвердженої постачальником послуг). Відшкодування постачальнику послуг вартості витрат на транспортування покупної теплової енергії проводяться теплопостачальною організацією до 25 числа місяця наступного за розрахунковим.

За змістом п.п. 7.3.3 Договору при порушенні теплопостачальною організацією терміну оплати з відшкодування витрат на транспортування покупної теплової енергії мережами постачальника послуг, постачальник послуг може нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день такого прострочення.

У січні - грудні 2015 року позивач поставив відповідачу 172 819,66 Гкал теплової енергії, що підтверджується підписаними обома сторонами актами фактичного споживання теплової енергії Комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради отриманої від публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (а.с. 63 - 74).

За затвердженим позивачем у 2015 році кошторисом на транспортування покупної теплової енергії відповідача мережами позивача середньозважений тариф на транспортування теплової енергії останнім встановлено в розмірі 39,21 грн. без ПДВ за 1 Гкал (а.с. 133).

У відповідності до проведеного позивачем розрахунку, вартість витрат з транспортування 172 819,66 Гкал теплової енергії у 2015 році становить 6 776 258,87 грн (без ПДВ), обрахованої на підставі середньозваженого тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 39,21 грн. Розмір витрат на транспортування з урахуванням ПДВ становить 8 131 510,66 грн.

Задовольняючи позов у даній справі, місцевий господарський суд, встановив невиконання відповідачем грошового зобов`язання з відшкодування позивачу витрат на транспортування теплової енергії за 2015 рік в означеній сумі, а також у зв`язку із простроченням виконанням теплопостачальною організацією вищенаведених зобов`язань, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 8131510,66 грн основного боргу, 966023,74 грн інфляційних нарахувань та 316126,49 грн трьох процентів річних.

Колегія суддів, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом ст. ст. 189, 191 ГК України та ст. ст. 10, 11 Закону України Про ціни і ціноутворення" суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Відносини у сфері транспортування теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" (далі - Закон № 2633-IV). У преамбулі цього закону зазначено, що ним визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та врегульовано відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії.

Згідно ст. 15 Закону № 2633-IV діяльність у сфері теплопостачання підлягає державному регулюванню.

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону № 2633-IV тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до зведеного переліку суб`єктів природних монополій, який ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України Про затвердження Порядку складання та ведення зведеного переліку суб`єктів природних монополій №874-р від 28.11.2012, Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради є суб`єктом природної монополії з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (№185 Зведеного переліку).

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (НКРЕ КП).

На виконання приписів Закону України Про житлово-комунальні послуги постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" від 01.06.2011 №869 (далі - Постанова № 869) затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, який визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.

Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів (п. 2 Постанови № 869).

Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. У разі коли ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади. При цьому витрати формуються за кожним видом ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії формуються для споживачів на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов`язаних із провадженням певного виду ліцензованої діяльності (п. 6 Постанови № 869).

Тарифи на транспортування та/або постачання теплової енергії визначаються відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням наявності (відсутності) центральних та/або індивідуальних теплових пунктів, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (п. 9 Постанови № 869).

Крім того, Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 242 від 17.02.2011(далі - Постанова № 242) затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, який втратив чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 377 від 24.03.2016.

В п. 1.4 Постанови № 242 було визначено, що цей Порядок застосовується НКРЕ при встановленні тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів, природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1.2 цього розділу, та поширюється на таких суб`єктів при розрахунку ними цих тарифів.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 277 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (чинні на час виникнення спірних правовідносин).

В п. 1.2 Ліцензійних умов визначено, ці умови є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять (мають намір провадити) діяльність з транспортування теплової енергії.

Ліцензіати з транспортування теплової енергії здійснюють її транспортування за тарифами, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством (п. 2.6 Ліцензійних умов).

Правовий аналіз вищенаведених норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що тарифи на послуги із транспортування теплової енергії не можуть встановлюватись на розсуд сторін, оскільки вартість транспортування теплової енергії не є договірною величиною, а тариф на транспортування теплової енергії, відповідно до ст.12 Закону України Про ціни і ціноутворення , є державною регульованою ціною.

Відповідно до Листа № 4302/18.1.3/7-19 від 17.04.2019 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а.с. 140-142) для Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради протягом 2015 діяли тарифи на теплову енергію за категоріями споживачів без визначення окремих складових тарифів на виробництво,транспортування і постачання теплової енергії.

Лише 28.12.2015 КПТМ Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради звернулись до НКРЕКП із заявою № Т-935/15 (далі - заява), розрахунковими матеріалами та документами відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 (який розповсюджувався на ліцензіатів НКРЕКП до 01.01.2016). Відповідно до поданої підприємством заяви НКРЕКП встановила тарифи для КПТМ Черкаситеплокомуненерго Черкаської міської ради з визначенням окремих складових тарифів на виробництво, транспортування та постачання: - для потреб бюджетних установ, інших споживачів (крім населення) та релігійних організацій постановою від 29.12.2015 № 3224, яка набрала чинності з 01.01.2016; - для потреб населення постановою від 17.03.2016 № 354, яка набрала чинності лише з 01.05.2016.

Таким чином, тариф на транспортування теплової енергії для позивача на 2015 рік Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг не встановлювався і складові тарифу на транспортування теплової енергії не визначалися. Крім того, доказів того, що тариф на транспортування теплової енергії на 2015 рік для позивача був встановлений органом місцевого самоврядування в порядку, визначеному Постановою № 869, до матеріалів справи також не представлено.

Враховуючи вищевстановлені обставини у даній справі, а також з огляду на унормований чинним законодавством принцип державного регулювання тарифів на транспортування теплової енергії, судова колегія дійшла висновку, що позивачем належними засобами доказування, в порядку ст. 74 ГПК України, не було доведено правомірності визначення вартості послуг на транспортування теплоенергії в загальній сумі 8 131 510,66 грн з використанням середньозваженого тарифу на рівні 39,21 грн.

Твердження позивача про те, що до предмету доказування у даній справі не відносяться тарифи, за якими здійснювалось постачання теплової енергії населенню, а є спором між двома господарюючими суб`єктами, визнаються апеляційною інстанцією необґрунтованими, оскільки не спростовують встановленого законом порядку державного регулювання ціноутворення у сфері теплопостачання.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено недоведення позивачем правомірності нарахування та стягнення суми основного боргу в означеній в позовній заяві сумі, то в задоволенні похідних вимог про стягнення пені, інфляційних та процентів слід відмовити.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, який, в порядку ст. 187 ГК України, укладений з дати набрання судовим рішенням законної сили (01.03.2017), не може бути підставою для застосування відповідальності за порушення строків оплати послуг з транспортування теплової енергії в 2015 році.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 у справі № 925/1391/18 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскільки судом апеляційної інстанції апеляційна скарга задоволена повністю, судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача - Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Однак, вирішення питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору, у відповідності до ст. 7 Закону України Про судовий збір , здійснюється на підставі поданого стороною клопотання, яке у даній справі не заявлялось. За наведеного, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість для повернення відповідачу з Державного бюджету України переплаченої частини судового збору, що не позбавляє його права заявити відповідне клопотання.

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 у справі №925/1391/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 у справі №925/1391/18 скасувати, ухвалити нове рішення.

В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (вул. О. Дашковича, 62, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код 02082522) на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, Черкаська область, 18013, ідентифікаційний код 00204033) 211 807 (двісті одинадцять тисяч вісімсот сім) грн 44 коп судового збору, понесеного стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу №925/1391/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді Л.П. Зубець

М.А. Дідиченко

Повний текст складено 15.10.2019.