Ухвала

від 08.10.2019 по справі 914/1556/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.10.2019Справа № 914/1556/18

Суддя Сівакова В.В., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 НГ України

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 914/1556/18

за позовом Військової частини НОМЕР_1 НГ України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хаусбау Груп

про стягнення 171.527,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 904/1556/18 частково задоволені позовні вимоги та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусбау Груп» на користь Військової частини НОМЕР_1 НГ України 44.640,00 грн основного боргу, 91,73 грн пені, 670.98 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

04.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусбау Груп» на користь Військової частини НОМЕР_1 НГ України заборгованість у розмірі 136.880,76 грн та 22.241,76 грн пені.

Заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно статті 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 1 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Слід відзначити, що предметом розгляду у справі були вимоги Військової частини НОМЕР_1 НГ України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусбау Груп» 149.286,09 грн боргу та 22.241,76 грн пені, з яких судом задоволено 44.640,00 грн боргу (за актом надання послуг № 6 від 31.05.2017) та 91,73 грн пені.

Отже з урахуванням стягнених судом сум позивач, за наявності нововиявлених обставин, може просити стягнути з відповідача 104.646,09 грн боргу та 22.150,03 грн.

Натомість у поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Військова частина НОМЕР_1 НГ України просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаусбау Груп» 136.880,76 грн боргу та 22.241,76 грн пені.

Фактично позивачем збільшено розмір позовних вимог, що є недопустимим під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

При цьому позивачем не подано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач в заяві зазначає, що відповідачем не виконано умови договору та не в повному обсязі здійснено перерахування коштів, зокрема:

1) за липень 2017 року нараховано за надання послуг 44.640,00 грн, відповідачем перераховано 43.200,00 грн, борг становить 1.440,00 грн,

2) за жовтень 2017 року нараховано за надання послуг 40.320,00 грн, відповідачем не перераховано коштів, борг становить 40.320,00 грн,

3) за листопад 2017 року нараховано за надання послуг 40.320,00 грн, відповідачем перераховано 10.000,00 грн, борг становить 40.320,00 грн,

4) за грудень 2017 року нараховано за надання послуг 40.320,00 грн, відповідачем не перераховано коштів, борг становить 40.320,00 грн,

5) за січень 2018 року нараховано за надання послуг 24.480,00 грн, відповідачем не перераховано коштів, борг становить 24.480,00 грн.

Тобто з викладеного вбачається, що позивачем загалом нараховано за вказаний період наданих послуг в розмірі 190.000,00 грн, з яких відповідачем сплачено 53.200,00 грн, а тому борг становить 136.880,76 грн. Проте, якщо вирахувати 53.200,00 грн від 190.000,00 грн дорівнює 136.880,00 грн.

Доказів здійснення часткової оплати відповідачем наданих послуг у вказаному розмірі не подано. Позивач не зазначає якими саме доказами це підтверджується та не наведено відповідні докази у переліку документів, що додаються до заяви. Також позивачем не вказано, що відповідні докази не можуть бути подані разом із заявою.

При цьому з наданих позивачем актів вбачається, що позивачем нараховано за липень 2017 року - 44.640,00 грн (акт № 7 від 31.07.2017), за жовтень 2017 року 44.640,00 грн (акт № 10 від 31.10.2017), за листопад 2017 року 43.200,00 грн (акт № 11 від 30.11.2017), за грудень 2017 року 44.640,00 грн (акт № 12 від 31.12.2017) та за січень 2018 року 24.480,00 грн (акт № 1 від 18.01.2018).

Тобто загалом за актами за спірний період нараховано послуг вартістю 201.600,00 грн, а не 190.000,00 грн , як зазначає позивач.

Згідно зі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. При цьому слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд з власної ініціативи не може збирати докази, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв`язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Позивачем до заяви додано фіскальний чек № 0163406 0136339 від 02.10.2019 без опису вкладення у цінний лист, який не підтверджує зміст відправлення.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст.ст. 164, 172, 322 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на те, що при подання позовної заяви у справі № 914/1556/18 судовий збір сплачено у розмірі 2.572,92 грн, позивач має сплатити судовий збір за розгляд заяви про перегляд рішення у вказаній справі за нововиявленими обставинами в розмірі 3.859,38 грн.

Проте, позивачем за подання заяви не надано доказів сплати судового збору у вказаному розмірі. Натомість, у заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір». При цьому зазначає, що позивач фінансується з державного бюджету України та для сплати судового збору необхідно подати фінансові документи до Казначейської служби України, що займає певний час.

Дослідивши додані до заяви матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, позивачем до заяви не додано документів в підтвердження його майнового стану, який суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Крім того, до заяви не додано доказів щодо існування хоча б однієї із зазначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» умов.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов`язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 НГ України про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки подана заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 322, 323 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Військової частини НОМЕР_1 НГ України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 914/1556/18 за нововиявленими обставинами залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви шляхом подання

- письмових пояснень щодо викладених в заяві вимог про стягнення 136.880,76 грн боргу та 22.241,76 грн пені;

- заяви, в якій викласти зміст вимог, надавши докази надіслання цієї заяви відповідачу;

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються;

- письмові пояснення щодо невідповідності вартості наданих послуг, що вказана в поданій заяві та в самих актах наданих послуг;

- доказів часткової сплати відповідачем наданих послуг в розмірі 53.200,00 грн;

- доказів надіслання відповідачу копії заяви та доданих до неї документів;

- доказів сплати судового збору в розмірі 3.859,38 грн.

Попередити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Ухвала набрала чинності 11.10.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Сівакова