Ухвала

від 15.10.2019 по справі 906/922/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/922/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Петухов М.Г., Маціщук А.В., Розізнана І.В.

від 10.07.2019

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпласт-Укр", Департаменту реєстрації Житомирської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі №906/922/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана у 2018 році, предметом якої є чотири вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпласт-Укр", оформленого протоколом №11.06 від 11.06.2015, яким ОСОБА_2 було виключено з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпласт-Укр", зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація установчих документів змін до установчих документів юридичної особи №13051050039001827 від 12.06.2015;

- визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпласт-Укр", оформленого протоколом №10.09 від 10.09.2015, яким включено ОСОБА_1 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпласт-Укр", передавши йому належну Товариству з обмеженою відповідальністю "Форпласт-Укр" нерозподілену частку в статутному капіталі в розмірі 56 560,00 грн, що становить 10% статутного капіталу Товариства, що зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах №130510700410001827 від 15.09.2015;

- зобов`язання Департаменту реєстрації Житомирської міської ради скасувати реєстраційні дії, а саме, державну реєстрацію установчих документів змін до установчих документів юридичної особи №13051050039001827 від 12.06.2015, протокол позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпласт-Укр" №11.06 від 11.06.2015;

- зобов`язання Департаменту реєстрації Житомирської міської ради скасувати реєстраційні дії, а саме, державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах №130510700410001827 від 15.09.2015.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №906/922/18 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі №906/922/18 рішення Господарського суду Житомирської області від 19.02.2019 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Тобто, скаржником оскаржується чотири вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року встановлений у розмірі 1 762,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою судовий збір підлягав оплаті у сумі 14 096,00 грн., а саме 7 048,00 грн. * 200 %, де 7 048,00 грн. - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору, проте заявлене клопотання про зменшення розміру судового збору з підстав того, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання касаційної скарги до Верховного Суду, перевищує 5% розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, на підтвердження чого надає довідку відділу обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області №2661 від 19.09.2019.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Розглянувши подане клопотання, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

З огляду на приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України, реалізація особою права на касаційне оскарження рішення (ухвали, постанови) судів попередніх інстанцій здійснюється шляхом подання касаційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 290 цього Кодексу. Частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обов`язкових додатків до касаційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Колегія суддів зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Зважаючи на викладене Суд, на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми судового збору, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в нього грошових коштів для сплати судового збору. Довідка з відділення пенсійного фонду Судом не приймається як доказ єдиного доходу ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв`язку з несплатою судового збору, ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі №906/922/18 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 14 096,00 грн.

Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови складений 11.07.2019, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі №906/922/18 було 31.07.2019, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційної скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 19.09.2019, про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване неотриманням постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі №906/922/18, з текстом якої, на твердження заявника, він був ознайомлений тільки 17.09.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, зазначені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови складений 11.07.2019, відправлений скаржнику 12.07.2019 (згідно штампу суду на звороті її останнього аркуша) та опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.07.2019.

Поштові повідомлення, що містяться у справі №906/922/18, свідчать про те, що ОСОБА_1 постійно отримував кореспонденцію, надіслану судами попередній інстанцій.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

У клопотанні ОСОБА_1 не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості дізнатися про оскаржувану постанову апеляційного господарського суду раніше ніж 17.09.2019, адже назване судове рішення було опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.07.2019, а скаржник був обізнаний, що рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку.

При цьому Верховний Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно із якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі №906/922/18 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

О.О. Мамалуй