Рішення

від 02.10.2019 по справі 160/5084/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 160/5084/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняПостоловської А.О. за участі: представника позивача представника відповідачаПашніної А.В. Пономаренка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419 за формою Р , яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2441276,25 грн., з яких за податковим зобов`язанням 1953021,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 488255,25грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевіркою встановлено порушення п.49.2 ст.49, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (надалі по тексту - ПКУ) позивачем не подано до відповідача податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) за 2014- 2018 роки за місцезнаходженням земельної ділянки, не обчислено та не сплачено суми податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки, що призвело до заниження податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2014р. по 30.06.2018р. на загальну суму 1953021,00грн. Проте, позивач не не погоджується з таким розрахунком відповідача, та звертає увагу суду на наступне. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Позивача не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, акт перевірки направлено платнику згідно з поштовими документами наданим контролюючим органом 09.10.2018р. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ. Даних про дату вручення відправлення за №5140011595060, що направлено 09.10.2018р. в наданих платнику податку документах не міститься, на офіційному сайті Укрпошта дані про відправлення за таким номером відсутні. Однак, через два дні, тобто 11.10.2018р. відповідачем виноситься спірне податкове повідомлення-рішення №0027941419, в порушення вимог п.86.8 ст.86 ПКУ. В отриманні акту перевірки та ППР розписалась не вповноважена особа, в період надіслання документів єдиним працівником товариства був його директор - ОСОБА_1 , повідомлення надані контролюючим органом підписано не відомою особою і не представником платника податків. Відповідно дані документи не можна вважати належно врученими. У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що контролюючим органу грубо порушено вимоги законодавства щодо порядку проведення та оформлення результатів позапланових невиїзних документальних перевірок платників податків, а відтак, вказане призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, та незаконність винесеного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.07.2019р.

24.06.2019р. на адресу суду надійшов від відповідача письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого, зазначено наступне. У розумінні положень п.п. 14.1.72 п. 14.Тст. 14, п.п. 269.1.1 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 270.1.1 та 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.1 ст. 287, п.288.1, п. 288.2, п. 288.3 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар (землекористувач), яким може бути фізична чи юридична особа, та підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Щодо посилання позивача про невиконання податковим органом вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПКУ відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки щодо позивача був підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК, а саме не подання в установлений законом строк податкової декларації. При проведенні перевірки на підставі підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК запит контролюючим органом не надсилається. Щодо посилання позивача на порушення порядку і строків направлення акту та податкового повідомлення-рішення, зазначає наступне. Посилання позивача на дату 09.10.2018р., яке зазначене у повідомленні про вручення поштового відправлення є недоцільним, оскільки це є дата повернення до відповідача повідомлення про вручення поштового відправлення. Дата вручення поштового відправлення зазначається у графі Вищезазначене поштове відправлення, поштовий переказ , в якій проставлено дату вручення - 25.09.18р. Також відповідач зазначає, що в порядку надання інформації відповідач звертався з листом до Дніпропетровської дирекції ПАТ Укрпошта , у відповідь на який зазначено що, відправлення було вручено одержувачу 06.10.2018р., а корінець повідомлення вручене працівнику відповідача 09.10.2018р., що також підтверджує необґрунтоване посилання позивача на нібито, направлення акту лише 09.10.2018р. Так, 11.10.2018р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0027941419, яке 12.10.2018р. направлено позивачу поштовим відправленням, яке відповідно до повідомлення про вручення було вручено 16.10.2018р. позивачу, корінець було повернуто до ГУ ДФС у Дніпропетровській області 23.10.2018р. Тобто ГУ ДФС у Дніпропетровській області дотримано всі вимоги податкового законодавства, зокрема положення статей щодо листування контролюючого органу з платником податку та порядку надсилання та винесення податкового повідомлення-рішення. З урахуванням викладеного, вважає, що доводи позивача щодо протиправності застосування відповідачем положень податкового кодексу України та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необгрунтованими та безпідставними. Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення- рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, наказ є обгрунтованим та законним. Отже, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

12.07.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому позивач звертає увагу суду на те, що контролюючим органом порушено вимоги законодавства щодо порядку проведення та оформлення результатів позапланових невиїзних документальних перевірок платників податків, а відтак, вказане призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, та незаконність винесеного податкового повідомлення-рішення.

26.09.2019р. від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що контролюючим органом проігноровано право платника податку подати свої заперечення до акту перевірки, а відтак, вказане призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Ухвалою суду від 30.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2019р.

У судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.78.1.2 п.78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно ст.79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення від 18.07.2018р. №1681, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області у зв`язку з неподанням позивачем податкових декларацій з плати за землю за 2014-2018 роки, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.2, п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 ПКУ, на підставі наказу від 18.07.2018р. №4084-п, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти нарахування плати за землю, за земельні ділянки, що перебувають в користуванні позивача на підставі укладених з Павлоградською міською радою договорів оренди землі за період з 01.01.2004р. по 30.06.2018р.

Посилання позивача на невиконання податковим органом підпункту 78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК, не заслуговує на увагу, оскільки документальна позапланова перевірка була проведена на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст. 78 ПКУ з підстав не подання платником податків в установлений законом строк податкових декларацій. Також судом встановлено та підтверджено доказами, що містяться в матеріалах справи, що повідомлення від 18.07.2018р. №1681 та наказ від 18.07.2018р. №4084-п надіслані на податкову адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримано ним 15.08.2018р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.49.2 ст. 49, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України позивачем не подано до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) за 2014- 2018 роки за місцезнаходженням земельної ділянки, не обчислено та не сплачено суми податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки, що призвело до заниження податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2014р. по 30.06.2018р. на загальну суму 1953021 грн., в тому числі за 2014р. (період з 17.02.2014р.по 31.12.2014р.) - 251150,00грн., за 2015р. - 360943,00грн., за 2016р. - 517301,00грн., за 2017р. - 549085,00грн., за 2018р. (період з 01.01.2018р.по 30.06.2018р.) -274542,00грн.

Відповідно до п.п. 86.3. п.86 ПКУ (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 20.08.2018р. №46309/04-36-14-19/36573450, який надіслано засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення за №5140011595060 та отримано платником податку 06.10.2018р. Повідомлення про вручення листа відправлено на адресу відправника та вручено уповноваженій особі Сторожевій Ю.В. 09.10.2018р. (лист Укрпошти від 31.10.2018р. за №09-512).

Згідно п.п.86.8. ст.86 ПКУ (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На виконання вимог п.п.86.8. ст.86 ПКУ, податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419, яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2441276,25 грн., з яких за податковим зобов`язанням 1953021,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 488255,25грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано позивачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано платником податку 16.10.2018р. (поштове відправлення за №5140011719400).

Судом встановлено, що 17.02.2014р. між Павлоградською міською радою (орендодавець) та ТОВ ЗМНО (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, яким визначено, що орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель промислового призначення, вид цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 11.02 - (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м АДРЕСА_1 , вул. АДРЕСА_2 , 23. Також зазначено, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,0094 га, у тому числі 6,0094 га - забудовані землі, кадастровий номер 1212400000:03:023:0138. Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.02.2014р. за №295620312124.

Відповідно до п.3 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - будівлі та споруди, які належать орендарю на підставі договору купівлі-продажу (серія ВРА №300597) від 20.09.2010р. за реєстровим №1750, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщик М.В. та договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 20.09.2010р. (серія ВРЛ № 242953) від 08.07.2011р. за реєстрованим №1805, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщик М.В. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: об`єкти нерухомого майна (будівлі № 4,6 приміщення №2-7, 28) зареєстровані в реєстрі за №13634127 від 02.08.2011р.

Відповідно до п.4 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу Дерземагенства у м. Павлограді Дніпропетровської області за № 3480/01-10 від 11.12.2013р. становить 9633068,20 грн.

Відповідно до п.7 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. договір укладено на 5 років.

Відповідно до п.8 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. орендна плата складає в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.9 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки в натурі надані в оренду ТОВ ЗМНО (без визначення календарного дня, місяця, року, здійснено передачу та прийом наданої в оренду земельної ділянки площею 6,0094 га за адресою: м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 23 землекористувачу - ТОВ ЗМНО для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд - для обслуговування будівель промислового призначення на підставі рішення 38 сесії 6 скликання за №1070-38/VІ від 19.11.2013р. Павлоградської міської ради строком на 5 років.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У розумінні п.п.14.1.72. п. 14.1. ст. 14 ПКУ земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; також, у розумінні п.п. 14.1.147 вказаного пункту статті плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник , податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 269.1.1 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. А в силу вимог п.п. 270.1.1 та 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар земельної ділянки. А в силу вимог п. 288.3 ст. 288 ПКУ об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Таким чином, у розумінні положень п.п. 14.1.72 п. 14.Тст. 14, п.п. 269.1.1 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 270.1.1 та 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.1 ст. 287, п.288.1, п. 288.2, п. 288.3 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар (землекористувач), яким може бути фізична чи юридична особа, та підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Серьогіна