Постанова

від 12.02.2020 по справі 160/5084/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/5084/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання: Новошицька О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 (головуючий суддя Серьогіна О.В., повний текст складено 15.10.2019)

в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ГУ ДФС у Дніпропетровській області), просив :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419 за формою Р , яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2 441 276,25 грн. (податкове зобов`язання 1 953 021грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 488 255,25грн.)

Позов обґрунтовано тим, що перевіркою встановлено порушення п.49.2 ст.49, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287 ПКУ, позивачем не подано до відповідача податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) за 2014- 2018 роки за місцезнаходженням земельної ділянки, не обчислено та не сплачено суми податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки, що призвело до заниження податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2014р. по 30.06.2018р. на загальну суму 1 953 021грн. Проте, позивач не погоджується з таким розрахунком відповідача, та звертає увагу, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Зазначає, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, акт перевірки направлено платнику згідно з поштовими документами наданим контролюючим органом 09.10.2018р. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ. Даних про дату вручення відправлення за №5140011595060, що направлено 09.10.2018р. в наданих платнику податку документах не міститься, на офіційному сайті Укрпошта дані про відправлення за таким номером відсутні. Однак, через два дні, тобто 11.10.2018р. відповідачем виноситься спірне податкове повідомлення-рішення №0027941419, в порушення вимог п.86.8 ст.86 ПКУ. В отриманні акту перевірки та ППР розписалась не уповноважена особа, в період надіслання документів єдиним працівником товариства був його директор - Бериг С.С., повідомлення надані контролюючим органом підписано не відомою особою і не представником платника податків. Відповідно дані документи не можна вважати належно врученими. У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що контролюючим органу грубо порушено вимоги законодавства щодо порядку проведення та оформлення результатів позапланових невиїзних документальних перевірок платників податків, а відтак, вказане призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, та незаконність винесеного податкового повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що перевірка відповідачем проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому вказано на те, що обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що Державну фіскальну службу України реорганізовано у Державну податкову службу України, тому на даний час відповідачем є Державна податкова служба у Дніпропетровській області. Посилається на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 49.2 ст. 49, п. 286.2 ст. 289, п. 287.1 ст. 287.1 ст. 287 ПКУ - не подано податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) за 2014 -2018 роки, не обчислено та не сплачено суми податкових зобов`язань орендної плати, що призвело до заниження податкових зобов`язань у зазначений період на загальну суму 1 953 021грн. Вказує, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки. Акт перевірки датовано 20.08.2018, контролюючий орган був повідомлений 09.10.2018 року про отримання позивачем акту перевірки, при цьому спірне ППР датовано вже 10.11.2018 року, однак платнику податків надається 10 днів для подання своїх заперечень. Тому відповідач позбавив права позивача надати свої заперечення на акт перевірки. Вважає, що зазначене призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419. Зазначає, що суд першої інстанції не дав оцінку доводам позивача з цього приводу. Крім того, при отриманні акта перевірки та ППР поставила підпис не уповноважена особа. Тому ці документи не можна вважати належно врученими. Також зазначає, що існує розбіжність між даними рекомендованого повідомлення та листа дирекції ПАТ Укрпошта , однак судом першої інстанції не надано оцінки таким доводам позивача. Вважає, що відповідачем порушено порядок проведення і оформлення результатів позапланових невиїзних документальних перевірок.

До суду апеляційної інстанції не надано відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Учасники справи, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги в судове засідання не з`явились.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в апеляційній скарзі представник позивача вказав, що бажає прийняти участь у розгляді апеляційної скарги, однак:

1. - 04.12.2019 року в судове засідання представник позивача не з`явився , надав клопотання від 03.12.2019 року про перенесення судового засідання. В клопотанні від 03.12.2019 року позивачем зазначено, що адвокат Пашніна А.В. приймає участь у судовому засіданні, що відбудеться 04.12.2019 року об 11.00 в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська у справі №202/7724/19, тому просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

Клопотання позивача від 03.12.2019 року задоволено , судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги відкладено до 12.00 год. 15.01.2020 року.

2. - 15.01.2020 року в судове засідання представник позивача не з`явився , надав клопотання від 15.01.2020 року про перенесення судового засідання. В клопотанні від 15.01.2020 року позивачем зазначено, що адвокат Пашніна А.В. приймає участь у судовому засіданні по кримінальній справі № 175/3660/17, що відбудеться 15.01.2020 року об 11.30 в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, тому просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

Клопотання позивача від 15.01.2020 року задоволено , судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги відкладено до 11.20 год. 29.01.2020 року.

3. - 29.01.2020 року в судове засідання представник позивача не з`явився , надав клопотання від 15.01.2020 року про перенесення судового засідання. В клопотанні від 29.01.2020 року позивачем зазначено, що адвокат Пашніна А.В. знаходиться на лікарняному у зв`язку з хворобою дитини, відповідно не може прибути в судове засідання.

Клопотання позивача від 29.01.2020 року задоволено , судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги відкладено до 11.00 год. 12.02.2020 року.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції ухвалою від 29.01.2020 року зобов`язала представника позивача надати в судове засідання, що відбудеться 12.02.2020 року документи, що підтверджують неможливість прийняття участі у судовому засіданні 29.01.2020 року адвоката Пашніна А.В. у зв`язку з хворобою дитини. Також вказаною ухвалою від 29.01.2020 року позивачу роз`яснена необхідність забезпечення участі представника позивача в судове засідання 12.02.2020 року об 11.00 год.

4. - 12.02.2020 року в судове засідання представник позивача не з`явився , надав клопотання від 12.02.2020 року про перенесення судового засідання. В клопотанні від 12.02.2020 року позивачем зазначено, що адвокат Пашніна А.В. згідно з наказом №1-К від 06.02.2020 року буде перебувати у щорічній відпустці з 12.02.2020 по 25.02.2020 року, тому просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

До клопотання надано копію наказу №1-К від 06.02.2020 року, згідно якого Керуючий партнер АО Пашніна і партнери Пашніна А.В. надала адвокату Пашніній А.В. щорічну відпустку терміном на 14 календарних днів з 12.02.2020 по 25.02.2020 року,

Водночас на вимогу ухвали від 29.01.2020 року представником позивача не надано документи, що підтверджують неможливість прийняття участі у судовому засіданні 29.01.2020 року адвоката Пашніна А.В. у зв`язку з хворобою дитини.

Надаючи оцінку обставинам справи, згідно яких представник позивача не з`явився в судове засідання вчетверте : не забезпечив явку представника в судове засідання в силу ухвали суду від 29.01.2020 року; не надав документи, що підтверджують неможливість прийняття участі у судовому засіданні 29.01.2020 року адвоката Пашніна А.В. у зв`язку з хворобою дитини; піддаючи критиці наказ №1-К від 06.02.2020 року про відпустку, виданий Пашніною А.В. Пашніній А.В. (не надано графік щорічних відпусток); враховуючи строк розгляду справ в суді апеляційної інстанції та не допущення зловживання процесуальними правами, колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для задоволення клопотання від 12.02.2020 року про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що сторони у справі належним чином повідомлені про час і місце судового засідання; не знайдено поважних причин для відкладення розгляду справи; матеріали справи містять докази, на які посилаються сторони у своїх вимогах та запереченнях; учасниками справи не заявлено клопотання про витребування або надання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі повідомлення від 18.07.2018р. №1681, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області у зв`язку з неподанням позивачем податкових декларацій з плати за землю за 2014-2018 роки, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.2, п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 ПКУ, на підставі наказу від 18.07.2018р. №4084-п, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти нарахування плати за землю, за земельні ділянки, що перебувають в користуванні позивача на підставі укладених з Павлоградською міською радою договорів оренди землі за період з 01.01.2004р. по 30.06.2018р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.49.2 ст. 49, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України позивачем не подано до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) за 2014-2018 роки за місцезнаходженням земельної ділянки, не обчислено та не сплачено суми податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки, що призвело до заниження податкових зобов`язань орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2014р. по 30.06.2018р. на загальну суму 1 953 021 грн., в тому числі за 2014р. (період з 17.02.2014р.по 31.12.2014р.) - 251 150грн., за 2015р. - 360 943 грн., за 2016р. - 517 301грн., за 2017р. - 549 085грн., за 2018р. (період з 01.01.2018р. по 30.06.2018р.) - 274 542грн.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 20.08.2018р. №46309/04-36-14-19/36573450, який надіслано засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення за №5140011595060 та отримано платником податку 06.10.2018р. Повідомлення про вручення листа відправлено на адресу відправника та вручено уповноваженій особі Сторожевій Ю . В. 09.10.2018р. (лист Укрпошти від 31.10.2018р. за №09-512).

На підставі висновків акту перевірки сформовано податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419, яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2 441 276,25 грн. (податкове зобов`язання 1953 021грн., штрафні санкції - 488 255,25грн.).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Земельного кодексу України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.78.1.2 п.78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно ст.79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова .

При цьому, в силу п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його уповноваженому представнику.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно наказу №4084-п від 18.07.2018року у зв`язку з неподанням ТОВ "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" податкових декларацій з плати за землю, наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" з 07.08.2018 року тривалістю 5 робочих днів (а.с. 75).

При цьому, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.07.2018 року №1681, направлено відповідачем на адресу позивача 19.07.2018 року та отримано позивачем 15.08.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 112).

Таким чином спростовуються доводи позивача, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки та про не направлення позивачу повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.07.2018 року №1681.

Оскільки Акт перевірки датовано 20.08.2018, то контролюючий орган правомірно приступив до проведення перевірки після одержання підтвердження про належне повідомлення позивача про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на невиконання податковим органом підпункту 78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК, є не обґрунтованими, оскільки контролюючий орган діяв у відповідності до зазначених норм та провів документальну позапланову перевірку в силу п.п.78.1.2 п.78.1 ст. 78 ПКУ з підстав не подання платником податків в установлений законом строк податкових декларацій.

Відповідно до п.п. 86.4. п.86 ПКУ (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Акт/довідка документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Матеріалами справи підтверджується, що акт документальної невиїзної позапланової перевірки направлений позивачу у відповідності до вимог ст. 42 ПКУ.

В силу ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже спростовуються доводи позивача, що поштове повідомлення вручене не уповноваженій особі (при отриманні акта перевірки та ППР поставила підпис не уповноважена особа). Оскільки зазначені документи були направлені поштовим зв`язком, то вони вважаються належно врученими в силу п. 42.2 ст. 42 ПКУ.

Матеріали справи містять Акт перевірки №46309/04-36-14-19/36573450 від 20.08.2018 року (а.с. 14-18).

Згідно даних Укрпошти (лист Укрпошти від 31.10.2018р. за №09-512), рекомендований лист з повідомленням про вручення за №5140011595060 відправлений 20.08.2018 року на адресу: ТОВ ЗМНО вул. Фрунзе, б.16, кв. 11, Центральний р-н, м. Дніпро, вручений одержувачу 06.10.2018р. (а.с. 77).

Досліджуючи дані Укрпошти колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що саме 06.10.2018р. позивачу вручене відправлення за №5140011595060, тому спростовуються посилання позивача на інші дати отримання такого відправлення.

Повідомлення про вручення листа відправлено на адресу відправника 09.10.2018р. та вручене уповноваженій особі Сторожевій Ю.В. (а.с. 77).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що акт перевірки був своєчасно направлений контролюючим органом 20.08.2019 року на адресу позивача, при цьому отримане поштове відправлення позивачем лише 06.10.2018 року.

Юридична адреса позивача (ТОВ ЗМНО ): вул. Фрунзе, б.16, кв. 11, м. Дніпро, поштові відправлення контролюючим органом направлені за вказаною адресою своєчасно, при цьому позивач не зазначає будь-яких аргументів з приводу не отримання ним тривалий час кореспонденції, що направляється на юридичну адресу ТОВ ЗМНО .

Згідно п.п.86.8. ст.86 ПКУ (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 10-ти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом 3-х робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Щодо вказаних норм, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що контролюючий орган приймає протягом 10-ти робочих днів (а не через 10 днів ) з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, отже прийнявши податкове повідомлення-рішення 11.10.2018р. №0027941419, контролюючий орган не порушив вказану норму, оскільки п.п.86.8. ст.86 ПКУ передбачає прийняття податкового повідомлення-рішення протягом 10-ти робочих днів, а не через 10 днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Водночас, зазначена норма також вказує на те, що за наявності заперечень податкове повідомлення-рішення приймається протягом 3-х робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Натомість матеріали справи не містять підтверджень, що позивачем направлялися заперечення на акт перевірки або додаткові документи, які могли бути враховані контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Таким чином спростовуються доводи позивача, що контролюючим органом не дотримано 10-ти денний строк для надання позивачем заперечень на акт перевірки.

Отже, на виконання вимог п.п.86.8. ст.86 ПКУ, податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419 з дотриманням вимог п.п.86.8. ст.86 ПКУ.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2 441 276,25 грн. (податкове зобов`язання 1 953 021грн., штрафні санкції 488 255,25грн.).

Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018р. №0027941419 надіслано позивачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано платником податку 16.10.2018р., що підтверджується поштовим відправленням за №5140011719400.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.02.2014р. між Павлоградською міською радою (орендодавець) та ТОВ ЗМНО (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, яким визначено, що орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель промислового призначення, вид цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 11.02 - (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 23. Також зазначено, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,0094 га, у тому числі 6,0094 га - забудовані землі, кадастровий номер 1212400000:03:023:0138. Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.02.2014р. за №295620312124.

Пунктом 3 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. визначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - будівлі та споруди, які належать орендарю на підставі договору купівлі-продажу (серія ВРА №300597) від 20.09.2010р. за реєстровим №1750, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщик М.В. та договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 20.09.2010р. (серія ВРЛ № 242953) від 08.07.2011р. за реєстрованим №1805, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщик М.В. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: об`єкти нерухомого майна (будівлі № 4,6 приміщення №2-7, 28) зареєстровані в реєстрі за №13634127 від 02.08.2011р.

При цьому пункт 4 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. зазначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу Дерземагенства у м. Павлограді Дніпропетровської області за № 3480/01-10 від 11.12.2013р. становить 9633068,20 грн.

В силу п.7 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р. договір укладено на 5 років. Орендна плата складає в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.8 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р.)

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації (п.9 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2014р.).

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки в натурі надані в оренду ТОВ ЗМНО (без визначення календарного дня, місяця, року, здійснено передачу та прийом наданої в оренду земельної ділянки площею 6,0094 га за адресою: м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 23 землекористувачу - ТОВ ЗМНО для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд - для обслуговування будівель промислового призначення на підставі рішення 38 сесії 6 скликання за №1070-38/VІ від 19.11.2013р. Павлоградської міської ради строком на 5 років.

Статтю 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону .

Отже плата за землю має справлятися відповідно до норм закону, а не відповідно до умов договору.

У розумінні п.п.14.1.72. п. 14.1. ст. 14 ПКУ земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; також, у розумінні п.п. 14.1.147 вказаного пункту статті плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник , податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 269.1.1 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. А в силу вимог п.п. 270.1.1 та 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Таким чином, обов`язок сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою .

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар земельної ділянки. А в силу вимог п. 288.3 ст. 288 ПКУ об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Таким чином, у розумінні положень п.п. 14.1.72 п. 14.Тст. 14, п.п. 269.1.1 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 270.1.1 та 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.1 ст. 287, п.288.1, п. 288.2, п. 288.3 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар (землекористувач), яким може бути фізична чи юридична особа, та підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Позивач є платником орендної плати на землю, оскільки ним, як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки від 17.02.2014р.

Водночас, позивачем не подано до контролюючого органу податкові декларації з плати на землю (орендної плати) за 2014-2018 роки; не обчислено та не сплачено суми податкових зобов`язань орендної плати, що є порушенням податкового законодавства та призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 1 953 021грн., що встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання".

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій/рішень, водночас позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій та нестандартного обладнання" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 12.02.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12.02.2020.

Повний текст постанови виготовлено 19.02.2020.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова