Рішення

від 01.10.2019 по справі 460/1123/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1123/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Корнійчук С.П., Барциковська Т.В.,

третьої особи відповідача: представник Біцюк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Фірма "АВЛ-Дизайн" доВиконавчого комітету Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фірма "АВЛ - Дизайн" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 13.11.2018 № 113 Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що займається виготовленням реклами та вивісок на замовлення державних та комунальних підприємств, відтак є суб`єктом правовідносин, у яких застосуваватиметься спірне рішення відповідача. Позивач вважає рішення відповідача про розміщення вивісок у місті Рівному протиправним з огляду на порушення, на думку позивача, порядку та процедури його прийняття, зокрема: не надання спірного рішення для аналізу до уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики всупереч вимогам статті 30 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ; не оприлюднення цього рішення у встановленому порядку згідно зі статтею 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Зазначає, що Порядком розміщення вивісок у місті Рівному, який затверджено оспорюваним рішенням, зобов`язано погоджувати із Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради параметри вивісок та порядок їх розміщення, передбачено застосування штрафних санкцій за недотримання відповідних процедур, що суперечить положенням Законів України Про рекламу та Про благоустрій населених пунктів , відповідно до яких виготовлення та розміщення вивіски чи таблички не вимагає будь-якого погодження, а органи місцевого самоврядування не уповноважені видавати жодних дозвільних документів. Стверджуючи, що порушення процедури підготовки та подальшого оприлюднення регуляторного акта є підставою для визнання його нечинним та скасування, просить суд позов задовольнити та скасувати спірне рішення відповідача.

Ухвалою суду від 03.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.07.2019. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відповідач позову не визнав, представник відповідача подала відзив на позовну заяву (а.с.58-62 т.1) зазначаючи, що спірне рішення відповідача прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Зауважує, що статтею 30 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , на яку покликається позивач, не передбачено експертизу нормативно-правових актів виконавчих органів міських рад, як і не встановлено погодження проектів регуляторних актів виконавчих органів міських рад в уповноваженого орану щодо здійснення державної регуляторної політики. На противагу доводам позивача зазначає про оприлюднення спірного рішення у встановленому порядку: на офіційному сайті Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради у мережі Інтернет та опублікування у газеті 7 Днів від 14.02.2019 № 6. В частині порушення спірним рішенням прав позивача зазначає, що відповідач діяв з метою виконання наданих йому повноважень у сфері благоустрою відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів з метою врегулювання правил розміщення вивісок, які є малими архітектурними формами та належать до елементів (частин) благоустрою. Стверджує, що Законом України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення питань благоустрою місцевого значення віднесено до повноважень органу місцевого самоврядування, тому приймаючи спірне рішення відповідач реалізував надане повноваження у порядку, встановленому законом. З таких підстав просила суд відмовити у позові повністю.

У відповіді на відзив (а.с.75-81 т.1) стверджуючи про безпідставність доводів відповідача представник позивача зазначив, що відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів відносини, пов`язані із розміщенням вивісок, відносяться до питань благоустрою населеного пункту, які в силу пункту 44 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Всупереч вимогам Закону оспорюваний Порядок розміщення вивісок затверджено не рішенням Рівненської міської ради, а рішенням виконавчого комітету ради, тобто неуповноваженим органом. Також, оскільки відповідачем не заперечується, що затверджений спірним рішенням Порядок розміщення вивісок відноситься до регуляторних актів, процедура його прийняття передбачає подання до уповноваженого органу з питань здійснення державної регуляторної політики проекту регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу для підготовки пропозицій відповідно до принципів державної регуляторної політики згідно з положеннями статті 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , які не дотримані відповідачем. Крім того зазначає про порушення відповідачем встановленого статтею 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності десятиденного строку оприлюднення оспорюваного рішення. До того ж стверджує, що Аналіз регуляторного впливу Порядку розміщення вивісок не відповідає вимогам статі 8 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та пункту 13 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308, а отже як такий відсутній. Насамкінець підсумовує, що заборони і обмеження, встановлені в Порядку розміщення вивісок, суперечать вимогам пункту 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 та статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів , які встановлюють заборону вимагати від суб`єктів господарювання надання будь-яких документів чи проходити будь-яке погодження на виготовлення та розміщення вивісок, а органи місцевого самоврядування не уповноважені видавати документи, які це встановлюють. Саме такими доводами обгрунтовує порушене право, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

21.06.2019 за вх.№ 10970/19 через відділ документального забезпечення суду (канцелярію) надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.07.2019 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

01.07.2019 представником позивача подано через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с.91-95 т.1), у якій зазначено необхідність уточнення обгрунтування позовних вимог додатковими обставинами: 1 - Порядок розміщення вивісок затверджено неуповноваженим органом; 2 - Аналіз регуляторного впливу Проекту розміщення вивісок не відповідає вимогам статті 8 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308, із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28.11.2012 № 1107 та від 16.12.2015 № 1151.

Розглянувши подану заяву позивача про уточнення позовних вимог суд з`ясував, що суть викладених додаткових доводів в обгрунтування наведених у заяві обставин відповідає змісту викладених обставин у поданих заявах позивача по суті справи (позовна заява, відповідь на відзив).

Зокрема, з покликанням до положень Закону України Про благоустрій населених пунктів та Закону України Про місцеве самоврядування позивач стверджує, що Порядок розміщення вивісок, який встановлює обов`язкові на території міста Рівного правила розміщення вивісок - елементів благоустрою, порядку їх демонтажу, регламентує загальні вимоги до вивісок, а також визначає порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку, які затверджено неуповноваженим органом - рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради, а не Рівненської міської ради. Також, Аналіз регуляторного впливу до проекту Порядку розміщення вивісок викладено у довільній формі, яка не відповідає вимогам додатка 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308, відтак зазначає, що відповідно до статті 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності за відсутності аналізу регуляторного впливу регуляторний акт не може бути прийнятий.

Усі вищевикладені доводи та аргументи в обгрунтування заявлених позовних вимог позивач виклав у письмових поясненнях (а.с.125-137 т.1), доданих до поданої через канцелярію суду заяви про проведення судового розгляду без участі позивача (а.с.123-124 т.1).

19.07.2019 представник позивача подав через канцелярію суду письмові заперечення проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (а.с.139-141 т.1).

З огляду на те, що питання зупинення провадження у справі, ініційоване відповідачем, вирішено ухвалою суду від 02.07.2019, суд у підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати на місці постановив залишити без розгляду подані заперечення проти клопотання відповідача (вх. № 12669/19 від 19.07.2019).

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.170-173 т.1) представником відповідача зазначено, що питання благоустрою території міста Рівного, про що зазначає позивач, врегульовано рішенням Рівненської міської ради № 512 від 22.04.2011 Про затвердження Правил благоустрою міста Рівне , прийнятого у відповідності до пункту 44 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування . Натомість спірне рішення відповідача було прийнято на підставі підпункту 7 пункту а статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування , відповідно до якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, тому приймаючи оскаржуване рішення виконавчий комітет діяв в межах наданих повноважень. Щодо подачі проекту регуляторного акту виконавчого комітету Рівненської міської ради до уповноваженого органу з питань здійснення державної регуляторної політики зазначає, що така процедура Законом України Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності для актів виконавчого комітету не передбачена. Окрім того зауважує, що з огляду на своєчасне оприлюднення спірного рішення на офіційному сайті Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у мережі Інтернет опублікування цього ж рішення у газеті 7 Днів з порушенням десятиденного строку, встановленого законодавством, не може бути підставою для визнання спірного акту нечинним. Також звертає увагу, що Аналіз регулятивного впливу до проекту регуляторного акта - проекту спірного рішення викладений у відповідності до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта. Пояснює, що затверджений спірним рішенням Порядок розміщення вивісок у місті Рівному не містить жодних положень, які б суперечили нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, а вимоги щодо розміру вивісок, їх матеріалу, вигляду, стилістики, освітлення підготовлені у відповідності до чинного законодавства.

У відзиві на уточнені позовні вимоги (а.с.177-179 т.1) представником відповідача наведено доводи, аналогічні викладеним у запереченнях на відповідь на відзив (а.с.170-173 т.1), а також зазначено про заявлення даного позову неналежним позивачем. Вказане обгрунтоване тим, що Приватне підприємство "Фірма "АВЛ - Дизайн" виготовляє рекламу та вивіски за замовленням, відтак, на думку відповідача, оспорюване у справі рішення не підлягає застосуванню до відносин позивача з замовниками відповідних послуг. Натомість, відповідач зазначає, що спірне рішення може застосовуватись у разі розміщення вивісок на будівлях, належних відповідному суб`єкту господарювання на праві власності або користування, рекламуючи власне підприємство, а не надаючи послуги іншим суб`єктам.

Розглядаючи зазначене у поданому відповідачем відзиві на уточнені позовні вимоги (вх. № 12792/19) питання заміни позивача суд враховує, що відповідачем відповідне клопотання не заявлено, водночас, що відповідно до частини першої статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Суд бере до уваги, що пунктами 2 - 5 Порядку розміщення вивісок у місті Рівному, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13.11.2018 № 113, що оспорюється позивачем у даній справі, визначено, що вказаний Порядок регулює відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням вивісок у місті Рівному, визначає процедуру їх розміщення та регулює правовідносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування вивісок на території міста Рівного та розроблений з метою забезпечення благоустрою. Цей Порядок є обов`язковим для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, а також фізичними особами, що здійснюють розміщення вивісок на території міста Рівного; дія цього Порядку не поширюється на відносини, що виникають у зв`язку із розміщенням зовнішньої реклами у місті Рівному.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що твердження відповідача про те, що вказаний Порядок не підлягає застосуванню у разі надання послуг щодо розміщення вивісок на будівлях, є безпідставним.

Отже, судом не встановлено, що з позовом звернулася особа, якій не належить відповідне право вимоги, тому підстави для вирішення питання заміни позивача відсутні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача подав письмові пояснення (а.с.181-183 т.1), у яких зазначив, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв з метою виконання наданих повноважень у сфері благоустрою, як це передбачено пунктом 7 частини першої статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування , та з метою врегулювання правил розміщення вивісок, які є малими архітектурними формами та належать до елементів (частин) благоустрою відповідно до статті 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів , тобто з використанням своїх повноважень та з метою, з якою повноваження надано. Окрім того відзначив, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем дотримано вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності оскільки аналіз регуляторного впливу та відповідний проект рішення були оприлюднені на офіційному сайті Рівненської міської ради у мережі Інтернет 18.05.2018, а проект Порядку розміщення вивісок широко обговорювався громадою м. Рівного, відтак доводи позивача про відсутність аналізу регуляторного впливу та факту оприлюднення проекту спірного рішення згідно з Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності є безпідставними.

У відповіді на пояснення третьої особи (а.с.194-197 т.1) позивач зазначає про необгрунтованість доводів третьої особи. Стверджує, що Порядок розміщення вивісок встановлює правила з питань благоустрою території населеного пункту, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів вказане належить до повноважень місцевих рад у сфері благоустрою населених пунктів, що має вирішуватись на пленарному засіданні відповідної місцевої ради у відповідності до вимог пункту 44 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування . Водночас, до компетенції відповідача належить забезпечувати виконання прийнятих радою на пленарному засіданні правил з питань благоустрою. Всупереч наведеному Порядок розміщення вивісок у місті Рівному затверджений не у встановленому законом порядку. Стосовно аналізу регуляторного впливу проекту Порядку розміщення вивісок та оприлюднення затвердженого Порядку розміщення вивісок зазначає, що третьою особою не спростовано твердження позивача про те, що Аналіз регуляторного впливу Порядку розміщення вивісок не відповідає вимогам, які встановлені у статті 8 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та у Методиці проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308, із змінами, внесеними Постановами КМ № 1107 від 28.11.2012, № 1151 від 16.12.2015; що при його розробці не визначався обов`язковий Тест малого підприємництва (М-Тест); що він підписаний неуповноваженою особою, як і не спростовано що Порядок розміщення вивісок оприлюднено в газеті 7 Днів 14.02.2019, тобто не у десятиденний строк, як вимагає частина п`ята статті 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а через три місяці.

02.07.2019 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2019, 23.07.2019 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 29.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі на 13.08.2019, яке не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді та ухвалою від 16.08.2019 відкладено на 03.09.2019.

Ухвалою від 03.09.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні суд постановив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті у судовому засіданні 01.10.2019.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав через канцелярію суду заяву про проведення судового розгляду без участі позивача, зазначив, що позовні вимоги, з урахуванням уточнення, підтримує повністю та просить позов задовольнити повністю (а.с.224 т.1).

У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позову з підстав, викладених у заявах по суті справи, просили суд відмовити в позові повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні зазначив про безпідставність позовних вимог та просив суд відмовити в позові повністю.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13.11.2018 Виконавчим комітетом Рівненської міської Ради прийнято рішення № 113 Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному , яким затверджений Порядок розміщення вивісок у місті Рівному (а.с.147 т.1).

Пунктом 2 вказаного рішення зобов`язано Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради забезпечити оприлюднення цього рішення в газеті Сім Днів та на офіційному сайті Рівненської міської ради в 10-денний строк з дня його прийняття.

За змістом пункту 3 цього ж рішення, контроль за виконанням цього рішення доручено заступнику міського голови, а організацію його виконання - начальнику управління житлово-комунального господарства та заступнику начальника управління містобудування та архітектури.

Наведене рішення прийняте відповідно до Законів України: Про місцеве самоврядування в Україні , Про благоустрій населених пунктів , Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , Про рекламу , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Про охорону культурної спадщини , статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил благоустрою міста Рівного, з метою врегулювання правовідносин у сфері розміщення вивісок у місті Рівному, встановлення чіткої процедури розміщення вивісок, збереження автентичності історичного середовища та туристичної привабливості міста.

Вказане рішення було оприлюднене шляхом його розміщення на офіційному сайті Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, та опубліковане у газеті 7 Днів № 6 (1310) від 14.02.2019 (а.с.64 т.1).

Вважаючи, що прийняте відповідачем рішення від 13.11.2018 № 113 зобов`язує суб`єктів господарювання виготовляти та розміщувати вивіски у відповідності до затвердженого Порядку, який визначає певні критерії до розміщуваних вивісок, встановлює контроль та відповідальність за порушення встановлених у такий спосіб правил у вигляді накладення штрафних санкцій, а також передбачає вжиття робочим органом примусових заходів з демонтажу вивісок, що не відповідають вимогам зазначеного Порядку, позивач стверджує про порушення його прав, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Згідно з пунктом 2 Порядку розміщення вивісок, затвердженого спірним рішенням від 13.11.2018 № 113, цей Порядок регулює відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням вивісок у м. Рівному, визначає процедуру їх розміщення та регулює правовідносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування вивісок на території міста Рівного, порядок їх демонтажу, регламентує загальні вимоги до вивісок, а також порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку. А пунктом 4 цього ж Порядку встановлено, що він є обов`язковим до виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, а також фізичними особами, що здійснюють розміщення вивісок на території міста Рівного.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності позивача, серед іншого, є: рекламні агентства (код КВЕД 73.11), відтак позивач є суб`єктом правовідносин, у яких Порядок розміщення вивісок, затверджений спірним рішенням відповідача від 13.11.2018 № 113, підлягає застосуванню.

Визначаючись щодо позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Одним з доводів заявлених позовних вимог згідно з їх уточненим змістом (а.с.91-95 т.1) є прийняття спірного рішення неуповноваженим суб`єктом, з приводу чого суд зазначає наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з пунктом 44 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

За визначенням у частині першій статті 1 Закону України від 06.09.2005 № 2807-IV Про благоустрій населених пунктів (далі - Закон № 2807-IV) благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Благоустрій населених пунктів відповідно до статті 2 Закону № 2807-IV передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно зі статтею 21 Закону № 2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, малі архітектурні форми.

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону № 2807-IV малі архітектурні форми - це елементи декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою, до яких належать, зокрема, інформаційні стенди, дошки, вивіски.

Частиною першою статті 10 Закону № 2807-IV передбачено, що повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

В той же час, частиною другою статті 10 Закону № 2807-IV встановлено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Відповідно до пункту а частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів (підпункт 7).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Рівненської міської ради при прийнятті оспорюваного рішення № 113 від 13.11.2018 діяв з метою виконання наданих йому повноважень у сфері благоустрою, з метою врегулювання правил розміщенням вивісок, які є малими архітектурними формами та належать до елементів (частин) благоустрою.

Щодо дотримання вимог статті 8 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в частині Аналізу регуляторного впливу проекту Порядку розміщення вивісок та його відповідності Методиці проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308, слід зазначити наступне.

Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV) визначаються правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, в тому числі і порядок розгляду і прийняття регуляторних актів.

За приписами статті 8 Закону № 1160-IV, стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен: визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв`язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми; обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання; обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них; визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта; визначити цілі державного регулювання; визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин; аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей; описати механізми і заходи, які забезпечать розв`язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта; обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта; обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб`єктів господарювання, громадян та держави; обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені; оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги; оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта; обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта; визначити показники результативності регуляторного акта; визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Методика підготовки аналізу регуляторного впливу для застосування Національним банком України затверджується спільно Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, а методика підготовки аналізу регуляторного впливу для застосування іншими розробниками проектів регуляторних актів - Кабінетом Міністрів України. Методика підготовки аналізу регуляторного впливу є обов`язковою для застосування розробниками проектів регуляторних актів.

Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту регуляторного акта, а в разі якщо розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація - керівником цього органу, установи чи організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 затверджено Методику проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі - Методика), яка встановлює вимоги до проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі - аналіз), проект якого розроблений регуляторним органом. Аналіз проводиться до оприлюднення проекту акта.

Суд встановив, що Аналіз регуляторного впливу до проекту регуляторного акта - проекту рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному (далі - Аналіз регуляторного впливу) проведено 17.05.2018 (а.с.247-252 т.1).

Пунктом 3 Методики визначено, що у процесі проведення аналізу: визначається проблема, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання; визначаються цілі державного регулювання; визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу; описуються механізм, який пропонується застосувати для розв`язання проблеми, і відповідні заходи; обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта; визначаються очікувані результати прийняття акта; обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку); визначаються показники результативності акта; визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Згідно з пунктом 4 Методики при визначенні проблеми, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання, зазначаються причини виникнення проблеми; обґрунтування неможливості її розв`язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів; суб`єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

Суд дослідив, що у пункті 1 Аналізу регуляторного впливу Визначення проблеми, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання зазначено, зокрема, що необхідність розробки та прийняття проекту рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному зумовлена доопрацюванням правового регулювання зазначеної проблеми на місцевому рівні. Частково розміщення вивісок регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади (наприклад: розташування вивісок органів державної влади, навчальних закладів тощо), ліцензійними умовами провадження певних видів господарської діяльності, правилами сертифікації послуг харчування, готельної діяльності, правилами торгівлі різними видами товарів. На теперішній час у місті недостатня база стосовно елементів розміщення та дизайну вивісок.

Позивач стверджує, що зазначений Аналіз регуляторного впливу викладено у довільній формі, яка не відповідає вимогам, встановленим у Додатку 1 до цієї Методики, без передбачених Додатком 1 таблиць, що також, на думку позивача, підтверджує порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення, та надає підстави для висновку про його невідповідність встановленим нормативним вимогам.

Суд враховує, що відповідно до пункту 13 Методики, результати аналізу викладаються письмово згідно з додатком 1 і підписуються розробником проекту, а в разі, коли розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація, - керівником органу, установи чи організації.

Отже, за змістом Методики виклад результатів аналізу, в тому числі у формі таблиць, не передбачає обов`язкового застосування форми додатку 1 до Методики, а передбачає письмову форму згідно з додатком 1, яка наразі є дотриманою відповідачем.

Суд встановив, що зміст Аналізу регуляторного впливу до проекту регуляторного акта - проекту рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному від 17.05.2018 № 01-22/237 (а.с.247-252 т.1) відповідає вимогам до його наповнення, встановленим Методикою, та містить склад передбачених розділів та визначене змістовне навантаження: 1. Визначення проблеми, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання , 2. Цілі державного регулювання , 3. Визначення та оцінка всіх альтернативних способів досягнення визначених цілей, аргументи щодо переваг обраного способу , 4. Опис механізму і заходів, які забезпечать розв`язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта , 5. Обгрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта , 6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта, розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян та органів місцевого самоврядування внаслідок дії регуляторного акта , 7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта , 8. Визначення показників результативності дії регуляторного акта , 9. Заходи з відстеження результативності регуляторного акта .

При цьому слід зауважити, що не дотримання окремих елементів форми рішення суб`єкта владних повноважень не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення, адже перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Окрім того позивач зазначає, що Методикою встановлено, що у разі коли проблема впливає на суб`єктів малого підприємництва, у всіх таблицях Аналізу (які обов`язково повинні бути у розділах І Визначення проблеми , ІІІ Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей , IV Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей ) необхідно конкретизувати питому вагу суб`єктів малого підприємництва у загальній кількості суб`єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив.

Аналізуючи такі доводи позивача та дослідивши положення Методики суд зазначає, що згідно з розділом I. Визначення проблеми Аналізу регуляторного впливу (Додаток 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта) питома вага суб`єктів малого підприємництва у загальній кількості суб`єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив, зазначається у разі коли проблема впливає на суб`єктів малого підприємництва.

З дослідженого судом змісту розділу I. Визначення проблеми, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання Аналізу регуляторного впливу (а.с.247-252 т.) слідує, що суб`єктами, на яких проблема справляє негативний вплив визначено жителів та гостей міста, для яких: небезпечні за технічним станом вивіски можуть становити загрозу для життя та здоров`я; незадовільний естетичний вигляд насичених вивісками фасадів будівель, пам`яток історико-культурної спадщини, що призводить до нарікання мешканців міста; порушення мовного режиму, що викликає пониження соціального та національного самопочуття.

Відтак, вимога щодо визначення питомої ваги суб`єктів малого підприємництва у загальній кількості суб`єктів господарювання є безпідставною, тому доводи позивача у цій частині є необгрунтованими.

Крім того, позивач у поданій заяві про уточнення позовних вимог наполягав на необхідності Тесту малого підприємництва (М-Тест) як обов`язкового додатку до Аналізу регуляторного впливу у формі додатку 4 до Методики, який наразі відсутній.

Суд критично оцінює вказані доводи позивача, позаяк Методикою не вимагається оформлення в обов`язковому порядку Тесту малого підприємництва (М-Тест) згідно з додатком 4 до Аналізу регуляторного впливу, що є предметом розгляду у справі.

Відповідно до статті 9 Закону № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Статтею 12 Закону № 1160-IV визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно зі статтею 13 Закону № 1160-IV план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

За змістом Закону № 1160-IV здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування встановлений Розділом VI.

Так, згідно зі статтею 31 Закону № 1160-IV сільські, селищні, міські, районні у містах, районні та обласні ради з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики можуть створювати у своєму складі постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або можуть покладати ці повноваження на одну з існуючих постійних комісій відповідної ради (далі - відповідальна постійна комісія).

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідного виконавчого органу ради (далі - відповідальний структурний підрозділ).

Організаційне забезпечення здійснення державної регуляторної політики сільським, селищним та міським головою здійснює відповідальний структурний підрозділ виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Статтею 32 Закону № 1160-IV встановлено, що планування діяльності сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та обласних рад з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється в рамках підготовки та затвердження планів роботи відповідних рад у порядку, встановленому Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та регламентами відповідних рад, з урахуванням вимог частин третьої та четвертої статті 7 цього Закону.

У разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект (частина перша статті 33 Закону № 1160-IV).

Відповідно до частини першої статті 35 Закону № 1160-IV оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.

Частиною першою статті 36 Закону № 1160-IV встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин, орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Судом встановлено, що Аналіз регуляторного впливу Порядку розміщення вивісок у м. Рівному та відповідний проект рішення був оприлюднений на офіційному сайті Рівненської міської ради у мережі Інтернет 18.05.2018 (а.с.101, 244-246 т.1).

Також суд звертає увагу, що проект Порядку розміщення вивісок у м. Рівному широко обговорювався громадою м. Рівного, що підтверджується статтями, розміщеними у мережі Інтернет (https://4vlada.com/yak-vyvisky-po-ievropejsky-mozhut-zminyty-oblychchia-rivnogo).

Рішення виконавчого комітету № 113 від 13.11.2018 теж було оприлюдненого на офіційному сайті Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у мережі Інтернет. Позивачем не заперечуються вказані обставини.

Водночас суд встановив, що наведене вище рішення було опубліковане у газеті 7 Днів № 6 лише 14.02.2019 (а.с.64 на звороті т.1).

В контексті викладеного слід зазначити, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що оприлюднення оспорюваного рішення у друкованому засобі масової інформації з порушенням десятиденного строку, встановленого законодавством, не може бути єдиною та безумовною підставою для визнання такого нормативно-правового акту не чинним враховуючи оприлюднення спірного рішення на офіційному сайті Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у мережі Інтернет, що сторонами не заперечується.

Окрім того, позивач стверджував, що відповідачем проігноровано приписи статі 34 Закону № 1160-IV в частині подання до уповноваженого органу з питань здійснення державної регуляторної політики проект Порядку розміщення вивісок та аналізу його регуляторного впливу для підготовки пропозицій відповідно до принципів державної регуляторної політики.

Суд звертає увагу, що статтею 34 Закону № 1160-IV, про що зазначає позивач, визначено особливості розгляду сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою проектів регуляторних актів, в той час як Порядок розміщення вивісок у місті Рівному затверджений оспорюваним у справі рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 113 від 13.11.2018, яке прийняте у відповідності та у межах повноважень відповідача. В той же час статтею 30 Закону № 1160-IV не передбачено експертизу нормативно-правових актів виконавчих органів місцевих рад.

З наведених підстав, доводи позивача про відсутність Аналізу регуляторного впливу та факту оприлюднення проекту нормативно-правового акту та спірного рішення в порядку, передбаченому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , відхиляються судом як безпідставні.

Крім викладених доводів, аналіз та оцінку яких надано судом, позивач стверджує про невідповідність деяких визначень та положень Порядку розміщення вивісок у місті Рівному, які, на його думку, не узгоджуються з правовими актами вищої юридичної сили. При цьому позивач покликається до приписів Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

Суд зазначає про необгрунтованість зазначених доводів позивача, оскільки відповідно до пункту 5 Порядку розміщення вивісок у місті Рівному, затвердженого спірним рішенням відповідача від 13.11.2018 № 113, дія цього порядку не поширюється на відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у місті Рівному.

Додатково у власних доводах позивач спирається на норми частини другої статті 34 Закону № 2807-IV, згідно з якими Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи, та зазначає, що частиною другою цієї ж статті Закону № 2807-IV визначено, що Правила благоустрою території населеного пункту включають, серед іншого, порядок розміщення малих архітектурних форм, якими є вивіски.

Суд не погоджується з такими доводами позивача позаяк статтею 34 Закону № 2807-IV встановлено вимоги до Правил благоустрою території населеного пункту та визначено їх зміст, в той час як спірним рішенням відповідача, оцінку якому надає суд у межах спірних правовідносин, затверджено Порядок розміщення вивісок у місті Рівному, а не Правила благоустрою міста Рівне.

Таким чином, за результатами системного аналізу наведених вище норм законодавчих актів суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення від 13.11.2018 № 113 Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному виконавчий комітет Рівненської міської ради діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою воно надано.

Жодних ознак, що при прийнятті вказаного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до будь-кого чи до будь-якої групи осіб, недобросовісно, нерозсудливо, з порушенням принципу рівності перед законом (з ознаками дискримінації) судом не встановлено та вході судового розгляду справи не здобуто.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність вказаним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів правомірність своєї поведінки у межах спірних правовідносин та обгрунтованість спірного рішення.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Приватному підприємству "Фірма "АВЛ - Дизайн" (79060, м. Львів, вул. Пулюя, буд. 11, кв. 37, ЄДРПОУ 31730750) в позові до Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, ЄДРПОУ 04057758), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 6, ЄДРПОУ 02499015) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 жовтня 2019 року.

Суддя Нор У.М.