Ухвала

від 26.08.2021 по справі 460/1123/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2021 року

Київ

справа №460/1123/19

адміністративне провадження № К/9901/8377/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Фірма АВЛ-Дизайн (далі - ПП Фірма АВЛ-Дизайн ) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (прийняте судом у складі судді Нор У.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (ухвалену у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів: Курильця А.Р., Кушнерика М.П.) по справі № 460/1123/19 за адміністративним позовом ПП Фірма АВЛ-Дизайн до виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Виконком), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ПП Фірма АВЛ-Дизайн звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Виконкому від 13.11.2018 № 113 Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному (далі - Спірне рішення).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що займається виготовленням реклами та вивісок на замовлення державних та комунальних підприємств, відтак є суб`єктом правовідносин, у яких застосовуватиметься Спірне рішення відповідача. Позивач вважає рішення відповідача про розміщення вивісок у місті Рівному протиправним з огляду на порушення порядку та процедури його прийняття, зокрема: ненадання Спірного рішення для аналізу до уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики всупереч вимогам статті 30 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ; неоприлюднення цього рішення у встановленому порядку згідно зі статтею 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Зазначав, що Порядком розміщення вивісок у місті Рівному, який затверджено оспорюваним рішенням, зобов`язано погоджувати із Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради параметри вивісок та порядок їх розміщення, передбачено застосування штрафних санкцій за недотримання відповідних процедур, що суперечить положенням Законів України Про рекламу та Про благоустрій населених пунктів , відповідно до яких виготовлення та розміщення вивіски чи таблички не вимагає будь-якого погодження, а органи місцевого самоврядування не уповноважені видавати жодних дозвільних документів. Порушення процедури підготовки та подальшого оприлюднення регуляторного акта є підставою для визнання його нечинним та скасування.

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 01 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при прийнятті оспорюваного рішення від 13 листопада 2018 року № 113 "Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному" виконавчий комітет Рівненської міської ради діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою воно надано.

ПП Фірма АВЛ-Дизайн не погодилося із цими рішеннями та 19 березня 2020 року звернулося із касаційною скаргою про їх перегляд у касаційному порядку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 січня, 08 травня 2018 року, 20 лютого 2019 року у справах №№ 490/2099/15-а, 461/8220/13-а, 812/1177/18 відповідно, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Верховний Суд ухвалою від 14 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу Міськрада просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, проаналізувала постанови Верховного Суду від 31 січня, 08 травня 2018 року, 20 лютого 2019 року у справах №№ 490/2099/15-а, 461/8220/13-а, 812/1177/18 відповідно, висновки яких, на думку скаржника, не враховано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, вивчила зміст оскаржуваних судових рішень і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19 травня 2020 року (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених ПП Фірма АВЛ-Дизайн постанов Верховного Суду на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.

Так, Верховний Суд, погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем процедури прийняття регуляторного акта:

- у постанові від 31 січня 2018 року виходив із того, що виконавчим комітетом у встановлений законом спосіб, ні повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, ні проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу не оприлюднювались, що має наслідком порушення принципу прозорості та врахування громадської думки та тягне порушення прав громадян - мешканців міста. Крім того, матеріали справи не містять достатніх доказів, що оскаржуваний регуляторний акт відповідача прийнятий з належним аналізом регуляторного впливу, а проекти регуляторних актів оприлюднені у відповідних друкованих засобах масової інформації;

- у постанові від 08 травня 2018 року виходив із того, що міська рада не здійснила оприлюднення проекту регуляторного акта у газеті, яка є друкованим засобом масової інформації міської ради;

- у постанові від 20 лютого 2019 року виходив із того, що міська рада не має доказів публічного громадського обговорення проекту рішення та до міської ради не надходили зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акта. Отже, відповідачем у становлений Законом спосіб не вчинено ані включення проектів оскаржуваних актів до плану регуляторної, ані повідомлення про оприлюднення проекту регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, ані відповідного проекту регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, ані відповідного аналізу регуляторного впливу, не проведене належним чином їх обговорення, вказане має наслідком порушення принципу прозорості та врахування громадської думки та тягне порушення прав як позивача, так і інших громадян - мешканців міста.

Тоді як у справі, на судові рішення в якій подано цю касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив, що аналіз регуляторного впливу Порядку розміщення вивісок у м. Рівному та відповідний проект рішення був оприлюднений на офіційному сайті Рівненської міської ради у мережі Інтернет 18 травня 2018 року, а проект Порядку розміщення вивісок у м. Рівному широко обговорювався громадою м. Рівного, що підтверджується статтями, розміщеними у мережі Інтернет (https://4vlada.com/yak-vyvisky-po-ievropejsky-mozhut-zminyty-oblychchia-rivnogo).

Крім того, рішення виконавчого комітету № 113 від 13 листопада 2018 року було оприлюдненого на офіційному сайті Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у мережі Інтернет.

Отже, правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справах, в яких ухвалено постанови Верховного Суду від 31 січня, 08 травня 2018 року, 20 лютого 2019 року у справах №№ 490/2099/15-а, 461/8220/13-а, 812/1177/18 відповідно, не є подібними, що виключає касаційний перегляд оскаржуваної постанови апеляційного суду з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на викладене, керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Фірма АВЛ-Дизайн на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року по справі № 460/1123/19 за адміністративним позовом ПП Фірма АВЛ-Дизайн до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Судді: С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець