Рішення

від 10.10.2019 по справі 823/3705/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року справа № 823/3705/14

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Промхімсервіс - С" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Промхімсервіс - С" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 08.08.2014 № 0002502301 та № 0002512301.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2015 позов задовольнив повністю: скасував податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 № 0002502301 та № 0002512301.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.03.2015 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2019 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Ухвалою суду від 14.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

02.09.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він щодо задоволення позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Ухвалою суду від 10.09.2019 здійснено заміну первинного відповідача на його правонаступника Головне управління ДПС у Черкаській області.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ПП Промхісервіс-С зареєстроване 10.04.2000 в Черкаському міському управлінні юстиції за №8149, код підприємства за ЄДРПОУ 30842285.

З 24.07.2014 по 25.07.2014головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у м. Черкасах, інспектором Задворним О.М.проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносин з ТОВ "Тенза Ліга" та ТОВ "ЛейтБіз" за період з 01.12.2013 по 31.12.2013.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 424 123,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 446 445,00 грн., в т.ч. внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту податкових накладних оформлених ТОВ "Тенза Ліга" на суму 231 778,00 грн. внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту податкових накладних оформлених ТОВ "Лейт Біз" на суму 214 667,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 25.07.2014 № 264/23-01-22-06/30842285 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014:

- № 0002502301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 558 056 грн.;

- № 0002512301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 530 154,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі по тексту - ПК України).

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Між тим, згідно положень підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов`язкові реквізити).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

З матеріалів справи судом встановлено, що між ПП "Промхімсервіс-С" та ТОВ "Тенза Ліга" було укладено договір на виконання робіт від 27.11.2013 № 27/11, відповідно до умов якого, ТОВ "Тенза Ліга", в особі директора ОСОБА_1 (субпідрядник) зобов`язується власними силами виконати роботи на об`єкті (Будинок культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Енергетиків) зазначені в локальному кошторисі, а ПП "Промхімсервіс-С", в особі директора ОСОБА_2 (підрядник) зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Вартість робіт зазначена в додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 6 договору, підрядник зобов`язується забезпечити побутовим приміщенням працівників на період виконання робіт.

Згідно п. 5.2. договору, строки виконання робіт - до 31 грудня 2013 року.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

Крім цього, між сторонами укладено договір поставки від 27.11.2013 № 2, відповідно до якого, ТОВ "Тенза Ліга" (постачальник) передає у власність ПП "Промхімсервіс-С" (покупець) будівельні матеріали.

На виконання умов вказаних договорів, ТОВ "Тенза Ліга" документально оформило на користь ПП "Промхімсервіс-С" податкові накладні, видаткову накладну та акти виконаних робіт, перелік яких наведено в акті перевірки на загальну суму 1 390 668 грн., в т.ч. 231 778 грн. ПДВ.

На підставі отриманих первинних документів ПП "Промхімсервіс-С" включило суму витрат в розмірі 1 158 890 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток у 4 кварталі 2013 року, а суму податку на додану вартість в розмірі 231 778 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року по постачальнику ТОВ "Тенза Ліга".

Крім цього, до ДПІ у м. Черкасах надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.05.2014 № 1280/26-55-22-07/38703938 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тенза Ліга" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2013 по 31.03.2014, висновками якого не підтверджено задекларовані ТОВ "Тенза Ліга" податкові зобов`язання та податковий кредит з ПДВ за період з 01.04.2013 по 31.03.2014.

В ході аналізу податкової звітності ТОВ "Тенза Ліга" встановлено відсутність у товариства складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення основного виду діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.05.2014 № 1280/26-55-22-07/38703938 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тенза Ліга" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2013 по 31.03.2014, висновками якого не підтверджено задекларовані ТОВ "Тенза Ліга" податкові зобов`язання та податковий кредит з ПДВ за період з 01.04.2013 по 31.03.2014, судом не беруться до уваги, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014 у справі №826/6922/14 визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що виразилися у проведенні зустрічної звірки ТОВ Тенза Ліга (код за ЄДРПОУ 38703938), результати якої оформлені Актом № 1280/26-55-22-07/38703938 від 08.05.2014 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Тенза Ліга (код ЄДРПОУ 38703938) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013 по 31.03.2014 року , а тому даний акт не призводить до жодних правових наслідків.

Також щодо посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_1 (директор ТОВ "Тенза Ліга") від 10.07.2014, в якому (за твердженням відповідача) встановлено, що він не знає чим займалося ТОВ "Тенза Ліга", оскільки не здійснював керівництво даним підприємством, чисельність працівників йому не відома, де знаходяться документи та печатка товариства він не знає, жодного разу не був в офісі товариства та хто складав податкову звітність йому не відомо, судом оцінюється критично оскільки відповідачем не надано даного протоколу суду та судом не досліджено.

Суд також зауважує, що допит свідка здійснений в межах кримінального провадження, за наслідками якого відсутні судові рішення на момент винесення спірних рішень.

В той же час, відповідно до ІС "Податковий блок", ТОВ "Тенза Ліга" протягом грудня 2013 року мало господарські взаємовідносини з 225 контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг), що розташовані по всій території України, задекларовано податкових зобов`язань у вказаному періоді на суму 8 276 174 грн., а податкового кредиту 25 021 грн.

В локальних кошторисах в графі "склав" зазначено лише підпис по якому неможливо ідентифікувати особу, яка їх склала. В графі "перевірив" не зазначено ні підпис, ні прізвище особи, яка перевіряла локальні кошториси.

В локальному кошторисі № 2-1-1 (916_ДЦ_ЛС4_2-1-1) на оздоблення фасаду будинку культури на 700 місць зазначено, що він складений 25 листопада 2013 року. Договір на виконання робіт складений 27 листопада 2013 року.

Разом з тим, на підтвердження реальності господарських відносин, позивачем не надано табеля робочого часу посадових осіб, листи про відрядження посадових осіб, внаслідок чого дослідити, чи приймали участь посадові особи в здійсненні господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ "Тенза Ліга" неможливо.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) складеного ТОВ "Тенза Ліга", витрати робочого часу робітників-будівельників на обсяг робіт склали 39 505 люд.-год. Враховуючи поданий звіт 1-ДФ ТОВ "Тенза Ліга" 5 осіб могли виконати роботи за період з 27.11.2013 по 31.12.2013 (25 робочих днів, при 8-годинному робочому дні) лише в кількості 1 000 люд.-год., що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах ПП "Промхімсервіс-С" з ТОВ "Тенза Ліга" за грудень 2013 року.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні договори аутсорсингу та аутстаффінгу з ТОВ "Тенза Ліга".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що виписані ТОВ "Тенза Ліга" податкові накладні, які стали підставою для формування ПП "Промхімсервіс-С" податкового кредиту, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, протягом грудня 2013 року ПП "Промхімсервіс-С" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Лейт Біз". Так, між даними товариствами було укладено договір на виконання робіт від 09.12.2013 № 09/12, відповідно до якого, ТОВ "Лейт Біз" в особі директора ОСОБА_3 (субпідрядник) зобов`язується власними силами виконати роботи на об`єкті (Будинок культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Енергетиків), що зазначені в локальному кошторисі, а ПП "Промхімсервіс-С" в особі директора ОСОБА_2 (підрядник) зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 6 договору, підрядник зобов`язується забезпечити побутовим приміщенням працівників на період виконання робіт.

Строки виконання робіт - до 31 грудня 2013 року.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Лейт Біз" документально оформило на користь ПП "Промхімсервіс-С" податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ3в), перелік яких наведено в акті перевірки на загальну суму 1 287 999,48 грн., в т.ч. 214 666,58 грн.

На підставі отриманих первинних документів ПП "Промхімсервіс-С" включило суму витрат в розмірі 1 073 333 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток у 4 кварталі 2013 року, а суму податку на додану вартість в розмірі 214 667 грн. підприємство включило до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року по постачальнику ТОВ "Лейт Біз".

Копію журналу виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні на транспортування будівельних матеріалів позивачем до матеріалів справи додано не було.

Крім цього, позивачем не надано табелю робочого часу посадових осіб, листи на відрядження посадових осіб, внаслідок чого, дослідити, чи приймали участь посадові особи в здійсненні господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ "Лейт Біз" неможливо.

Відповідно до наданих актів приймання виконаних будівельних робіт, оформлених ТОВ "Лейт Біз" на користь ПП "Промхімсервіс-С", витрати робочого часу робітників-будівельників на обсяг робіт склали 19 157,56 люд.-год.

До ДПІ у м. Черкасах надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.05.2014 № 1512/26-55-22-08/38749616 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лейт Біз" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Брона груп", ТОВ "Скрап-сервіс" та ТОВ "Фірма "Формула успіху" за грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року, висновками якого не підтверджено задекларовані податкові зобов`язання та податковий кредит ТОВ "Лейт Біз" з ПДВ за вказані періоди.

Як зазначено у вказаному акті, загальна чисельність працюючих на ТОВ "Лейт Біз" складає 1 особа.

Беручи до уваги звіт 1-ДФ ТОВ "Лейт Біз", одна працююча особа могла виконати роботи за період з 09.12.2013 по 31.12.2013 (17 робочих днів, при 8-годинному робочому дні) лише в кількості 136 люд.-год., що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах ПП "Промхімсервіс-С" з ТОВ "Лейт Біз" за грудень 2013 року. Договори аутсорсингу та аутстаффінгу відсутні.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) до договору № 09/12 від 09.12.2013 були витрачені матеріали: розчин "Cerezit", акрилова фарба, мінеральні плити, профільовані листи, поліровані гранітні плити товщиною 30 мм, теплоізоляція, гранітокерамічні плити, мастика "Cerezit акрил", віконні відливи із листової оцинкованої сталі.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в) до договору № 30/12 від 30.12.2013 були витрачені матеріали: гіпсові та гіпсоволокнисті листи сухої штукатурки, полімер, цементна штукатурка, грунтівка вододисперсійна, фарба структурована, грунтівка, клей для г/к перфікс, плити гіпсокартонні вологостійкі, склострічка для швів, шпаклівка фюгенфюлер, плитки для підлоги з керамограніту, клей для плитки, плінтус шириною 50 мм., бетон, алюмінієві сплави для монтажу металоконструкцій огорожі, вироби з пінопласту для перекриттів та теплоізоляції зверху, плити теплоізоляційні з пінопласту, сітка з дроту холоднотягнутого, труби сталеві, профіль поперечний, кутик металевий пристінний і т.д.

В разі придбання будівельних матеріалів у ТОВ "Лейт Біз", відповідно повинні бути оформлені первинні документи на придбання та отримання будівельних матеріалів. Жодних таких документів матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені ними правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Тенза Ліга", ТОВ "Лейт Біз" не потребують доведення в силу їх нікчемності. Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнавались недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина була визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

У зв`язку з цим суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі № 21-2239а16.

Суд вважає за необхідне зазначити, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників.

Одними із належних рівнів обачності є: відсутність інформації про фактичне місцезнаходження контрагента, а також про місцезнаходження складських (виробничих та/або торгових) приміщень, відсутність інформації про спосіб отримання відомостей про контрагента, відсутність реклами в ЗМІ, рекомендації партнерів або інших осіб, сайту контрагента, тощо).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.10.2019.

Суддя В.П. Тимошенко