Рішення

від 15.10.2019 по справі 640/6682/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2019 року № 640/6682/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Діагро доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 лютого 2019 року №0167541206,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Діагро (далі - ТОВ Діагро , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 лютого 2019 року №0167541206.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, зокрема, щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за грудень 2017 - травень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки вони були виписані на кінцевого споживача, який не є платником податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення йому надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

28 травня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

31 травня 2019 року позивачем була надана відповідь на відзив, у якій він зазначив, що пункт 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватись покупцю та/або складатись за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач вважає, що у зв`язку з цим можна зробити однозначний висновок, що законодавець розділив ці дві категорії на: податкові накладні, що не надаються покупцю та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та при тлумаченні статті 120-1 Податкового кодексу України слід застосовувати саме такий підхід.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Діагро є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: Оптова торгівля фармацевтичними товарами (КВЕД: 46.46) та перебуває на обліку у ГУ ДФС у м. Києві.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 ПК України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ПН) ТОВ Діагро (код 41575904) за 2017 - 2018 роки, а саме:

- №2 від 01 грудня 2017 року, зареєстрована 16 січня 2018 року на суму ПДВ 66 809, 17 грн.;

- №4 від 29 грудня 2017 року, зареєстрована 16 січня 2018 року на суму ПДВ 2 626, 60 грн.;

- №5 від 29 грудня 2017 року, зареєстрована 16 січня 2018 року на суму ПДВ 4 980, 90 грн.;

- №3 від 06 грудня 2017 року, зареєстрована 18 січня 2018 року на суму ПДВ 39 460, 23 грн.;

- №1 від 01 грудня 2017 року, зареєстрована 16 січня 2018 року на суму ПДВ 49 857, 50 грн.;

- №3 від 07 травня 2018 року, зареєстрована 19 червня 2018 року на суму ПДВ 6 393, 00 грн.

За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт №1095/26-15-12-06-16/41575904 від 07 лютого 2019 року, за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ Діагро граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017 - 2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 26 лютого 2019 року №0167541206, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 33 264, 73 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Незгода з вказаним податковим повідомленням - рішенням обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Єдиними підставами звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, є наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.

При цьому, стаття 195 ПК України визначає перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197 ПК України - перелік операцій, що звільнені від оподаткування.

Будь - яких доказів стосовно того, що спірні ПН складені стосовно операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою або звільнені від оподаткування позивачем не надано, відтак підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних судом не встановлено.

Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31 грудня 2015 року (далі - Порядок №1307) встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Як вбачається з податкової накладної №1 від 01 грудня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ Діагро та неплатник на суму 299 145, 00 грн., у тому числі ПДВ 49 857, 50 грн. При цьому, у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини зроблена помітка X , тип податкової накладної позивачем визначено, як 02.

Відповідно до квитанції №1, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня ДФС 16 січня 2018 року о 17:59 та зареєстрована у ЄРПН у цей день.

Згідно з податковою накладною №2 від 01 грудня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ Діагро та неплатник на суму 400 855, 00 грн., у тому числі ПДВ 66 809, 17 грн. При цьому, у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини зроблена помітка X , тип податкової накладної позивачем визначено, як 02.

Відповідно до квитанції №1, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня ДФС 16 січня 2018 року о 18:00 та зареєстрована у ЄРПН у цей день.

Податкова накладна №3 від 06 грудня 2017 року складена за операцією з постачання товарів між ТОВ Діагро та неплатник на суму 148 984, 78 грн., у тому числі ПДВ 24 830, 80 грн. При цьому, у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини зроблена помітка X , тип податкової накладної позивачем визначено, як 02.

Відповідно до квитанції №1, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня ДФС 18 січня 2018 року о 15:58 та зареєстрована у ЄРПН у цей день.

У відповідності до податкової накладної №4 від 29 грудня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ Діагро та неплатник на суму 15 759, 60 грн., у тому числі ПДВ 2 626, 00 грн. При цьому, у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини зроблена помітка X , тип податкової накладної позивачем визначено, як 02.

Відповідно до квитанції №1, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня ДФС 16 січня 2018 року о 18:00 та зареєстрована у ЄРПН у цей день.

Податкова накладна №5 від 29 грудня 2017 року складена за операцією з постачання товарів між ТОВ Діагро та неплатник на суму 29 885, 40 грн., у тому числі ПДВ 4 980, 90 грн. При цьому, у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини зроблена помітка X , тип податкової накладної позивачем визначено, як 02.

Відповідно до квитанції №1, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня ДФС 16 січня 2018 року о 18:00 та зареєстрована у ЄРПН у цей день.

Податкова накладна №3 від 07 травня 2018 року та квитанції №1 до неї у матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи положення статей 195 та 197 ПК України, судом встановлено, що операції з надання послуг та товарів, отримувачі/покупці яких не є платниками ПДВ, зазначені у вищеперелічених податкових накладних не відносяться до операцій, що звільнені від оподаткування або підлягають звільненню від оподаткування. Крім того, про такі обставини позивач суду не повідомляв.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 17 Порядку №1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі Складена на операції, звільнені від оподаткування верхньої лівої частини робиться помітка Без ПДВ .

Зазначене не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи нижньої табличної частини.

Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою або ставкою 7 відсотків, відображаються в окремих рядках нижньої табличної частини податкової накладної.

З податкових накладних №2 від 01 грудня 2017 року, №4 від 29 грудня 2017 року, №5 від 29 грудня 2017 року, №3 від 06 грудня 2017 року та №1 від 01 грудня 2017 року вбачається, що у графі Складена на операції, звільнені від оподаткування верхньої лівої частини не зроблена помітка Без ПДВ .

Крім того, рядки VII Усього обсяги постачання при експорті товарів за ставкою 0% та IX Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування у податкових накладних не заповнені, у той час, як у рядках ІІ та ІІІ Загальна сума податку на додану вартість, у тому числі загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою зазначені суми зобов`язань з податку на додану вартість.

Проаналізувавши викладене вище, суд дійшов висновку, що зазначення в податкових накладних типу - 02 означає, що такі накладні не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Діагро відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко