Рішення

від 23.08.2019 по справі 750/319/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №750/319/18

Провадження № 2/752/1378/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.08.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря Петрова Є.В.,

представника позивача Пархоменко С.С.

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал до ОСОБА_3 про стягнення коштів за кооперативними договорами та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за Кооперативними договорами №№ 29, 30 від 28.04.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2015 р. між Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал та ОСОБА_3 укладені Кооперативні договори №№ 29,30, за умовами яких відповідач зобов`язалась в порядку та у строки, передбачені договорами, внести грошові кошти, як пайовий внесок, з метою закріплення паю у пайовому фонді Кооперативу, який складається за договором № 29 з квартири АДРЕСА_4 , а за договором № 30 з кв. АДРЕСА_3 .

Відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання, передбачені договорами.

Сторони домовились, що у випадку порушення строків сплати Пайовиком пайового (цільового) внеску, встановлених договорами №№29, 30, з Пайовика стягується пеня в розмірі 0,5% від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з третього дня, але не більше 50% простроченої суми заборгованості.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача пеню за договором № 29 від 28.04.2015 р. в розмірі 197105 гривень, а за договором № 30 від 28.04.2015 р. пеню в розмірі 87959 гривень, а також судові витрати у справі.

06.07.2018 р. позивач подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить стягнути з відповідача не лише пеню в зв`язку з порушенням зобов`язань за договором щодо сплати пайових внесків, а і застосувати положення ч.2 ст. 625 ЦК України, стягнувши з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від суми заборгованості.

Згідно поданої заяви про зміну предмета позову з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 40591 гривень 56 копійок, інфляційні втрати у сумі 29596 гривень 24 копійки та 3% річних у сумі 9369 гривень 69 копійок за Кооперативним договором №29, укладеним 28.04.2015, та пеня у сумі 78644 гривень 64 копійки, інфляційні втрати у сумі 32135 гривень 78 копійок та 3% річних у сумі 8940 гривень 87 копійок за Кооперативним договором №30, укладеним 28.04.2015.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи на порушення позивачем своїх зобов`язань за Кооперативними договорами №№ 29, 30 від 28.04.2015 р. в частині введення будинку в експлуатацію, оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації була прийнята лише 06.06.2016, а не в третьому кварталі 2015 р. як передбачено договорами, а поштова адреса будинку присвоєна згідно розпорядження Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації від 27.01.2017 р.

Відповідач зазначає, що будівельно-монтажні роботи, термін виконання яких згідно п.п.1.7 Кооперативних договорів №№ 29,30 визначений з червня 2014 р. по квітень 2015, повністю не закінчені, а у мешканців будинку відсутні договори з обслуговуючими комунальними підприємствами. Водопостачання в будинку не відведено до міської центральної системи водопостачання, що позбавляє мешканців можливості укладення договорів з ПрАТ Київводоканал . Зазначені обставини дали підстави думати, що Кооператив не планує завершувати будівництво і після сплати першого та другого внесків в розмірах 230544 гривні та 230544 гривні за договором № 29, 158592гривень і 211456 гривень за Кооперативним договором № 30 відповідач вирішила тимчасово не сплачувати залишок коштів в сумі 465984 гривні та почекати завершення будівництва. Жодних претензій кооператив до неї за прострочення сплати внесків не мав.

В повному обсязі вона сплатила пайові внески після завершення будівництва та отримання документів на введення будинку в експлуатацію.

Оскільки прострочення виконання зобов`язань сталось з вини позивача в зв`язку з порушенням ним терміну будівництва відповідач зазначає про безпідставність вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

До вимог про стягнення пені відповідач просить застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності, оскільки зобов`язання за Кооперативними договорами повинні були бути виконані до 20.06.2015 р. та до 05.06.2015 р., а отже річний строку звернення з вимогами про сплату неустойки закінчився 21.06.2016 р.

Крім того, відповідач звернулась до суду з зустрічним позовом про стягнення з позивача збитків в розмірі 226569,95 гривень та моральної шкоди в сумі 200000 гривень.

Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 за Кооперативними договорами №№ 29, 30 від 28.04.2015 р. на момент кінцевого терміну, у який вона повинна була отримати комплекти документів для реєстрації прав власності на квартири, а саме станом на 14.10.2015 р. сплатила 831136 гривень.

Документи для реєстрації права власності вона фактично отримала 20.12.2017 р., тобто через 2 роки 66 днів.

Відповідач зазначає, що позивач безпідставно користувався її коштами протягом цього часу.

Станом на 19.07.2018 р. відсоткова ставка за депозитом в АТ Ощадбанк склала 12,5% річних і не сплачуючи зазначені кошти Кооперативу, поклавши їх на депозит, вона могла отримати прибуток в сумі 226569,95 гривень.

З урахуванням того, що станом на 28.04.2017 р. відповідачем сплачено на рахунок Кооперативу ще 465984 гривні, то з 29.04.2017 р. по 20.12.2017 р. вона могла б отримати прибуток в розмірі 37661,72 гривні.

Отже, відповідач зазначає, що внаслідок неправомірних дій позивача їй були завдані збитки в розмірі 264231,67 гривень.

Крім того, внаслідок неправомірних дій позивача вона перенесла душевні хвилювання, що завдало їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 200000 гривень.

Представник позивача в ході судового розгляду підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кооперативними договорами, внаслідок чого наступає відповідальність у вигляді сплати пені відповідно до умов укладених договорів, а також передбачена ч.2 ст. 265 ЦК України. Проти задоволення зустрічного позову представник позивача заперечував в зв`язку з його необґрунтованістю в частині відшкодування збитків та недоведеністю завдання відповідачу моральної шкоди з вини позивача.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні первісного позову, оскільки прострочення виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань виникло з вини позивача, а саме внаслідок прострочення Кооперативом своїх зобов`язань в частині дотримання строків здачі об`єкта будівництва в експлуатацію. Крім того, просила суд застосувати положення ст.267 ЦК України щодо наслідків пропуску строків позовної давності.

Вимоги за зустрічним позовом представник відповідача просила задовольнити, оскільки внаслідок неправомірних дій позивача щодо порушення строків здачі об`єкта будівництва в експлуатацію і видачі документів для реєстрації права власності, відповідач завдала збитків у вигляді неотриманих доходів, а також їй завдана моральна шкода, враховуючи похилий вік відповідача і душевні хвилювання, які вона перенесла.

Вислухавши представників сторін,дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.04.2015 р. між ОСОБА_3 (Пайовик) та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал (Кооператив) були укладені Кооперативні договори про закріплення паю за асоційованим членом кооперативу та порядок оплати пайових внесків у Обслуговуючому кооперативі Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал № 29 та № 30.

Відповідно до п.1.1 Кооперативного договору № 29 від 28.04.2015 р. за ОСОБА_3 закріплено пай, який складається з квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з п.1.1 Кооперативного договору № 30 від 28.04.2015 р. за ОСОБА_3 закріплено пай, який складається з квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Положенням п.2.1 Кооперативних договорів сторони погодили порядок сплати пайових внесків в пайовий фонд Кооперативу.

Так, відповідно до п.2.1 Кооперативного договору № 29 Пайовик зобов`язався сплатити пайовий внесок в пайовий фонд Кооперативу у розмірі 768480 гривень в порядку, передбаченому п.2.2, а саме: 30% вартості паю в сумі 230544 гривні не пізніше 05.05.2015 р., 30% вартості паю в сумі 230544 гривень не пізніше 31.05.2015 р.,40% вартості паю в сумі 307392 гривні не пізніше 20.06.2015 р.

Відповідно до п.2.1 Кооперативного договору № 30 Пайовик зобов`язався сплатити пайовий внесок в пайовий фонд Кооперативу у розмірі 528640 гривень в порядку, передбаченому п.2.2, а саме: 30% вартості паю в сумі 158592 гривні не пізніше 05.05.2015 р., 30% вартості паю в сумі 211456 гривень не пізніше 20.05.2015 р., 40% вартості паю в сумі 158592 гривні не пізніше 05.06.2015 р.

Після сплати всіх передбачених Договорами пайових внесків Пайовик отримує право на отримання належного йому паю (квартири), визначеного п.1 Договорів, у власність у встановленому статутом кооперативу порядку (п.3.1.5 Кооперативних договорів №№29, 30).

Згідно з п.5.4 Кооперативних договорів №№ 29, 30 від 28.04.2015 р. після введення в експлуатацію об`єкту житла, частиною якого є пай Пайовика, за відсутності у пайовика заборгованості перед Кооперативом та сплаті ним всіх передбачених Договором та статутом пайових та інших внесків, Кооператив протягом двох тижнів з дня одержання документів на об`єкт житла передає за актом прийому-передачі квартиру, визначену як пай Пайовика згідно з п.1.1 договору.

Умовами Кооперативних договорів №№ 29, 30 сторони узгодили термін виконання будівельно-монтажних робіт з червня 2014 р. по квітень 2015 р., та строк введення Об`єкту житла в експлуатацію - третій квартал 2015 р.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що Д екларація про готовність об`єкта, а саме АДРЕСА_3 до експлуатації була прийнята 06.06.2016 р.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 за Кооперативним договором № 29 внесла наступні платежі: 06.05.2015 - 145000 гривні, 07.05.2015 р. - 85544 гривні, 09.06.2015 р. - 148000 гривень; 10.06.2015 р. - 65000 гривень; 02.07.2015 р. - 145000 гривень; 25.11.2016 р. - 25000 гривень, 02.03.2017 р. - 32000 гривень; 03.03.2017 р. - 105392 гривень; 26.05.2017 р. - 17544 гривень.

За Кооперативним договором № 30 відповідач внесла наступні платежі: 04.05.2015 р. - 149700 гривень, 17.05.2015р. - 8892 гривні, 22.05.2015 р. - 148500 гривень, 23.05.2015р. 62956 гривень, 10.04.2017 р. - 56000; 20.04.2017 р. - 54000 гривень; 28.04.2017 р. - 35800 гривень, 26.05.2017 р. - 12792 гривні.

Тобто, пайові внески відповідачем були сплачені з порушенням положень п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Кооперативних договорів від 28.04.2015 р. №29 та № 30.

В силу положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.4.1 Кооперативних договорів №№ 29, 30, у випадку порушення строків сплати Пайовиком пайового (цільового) чи додаткових пайових внесків, встановлених цим Договором, з Пайовика стягується пеня у розмірі 0,5% від простроченої суми заборгованості за кожень день прострочення, починаючи з третього дня, але не більше 50% простроченої суми заборгованості).Якщо порушення строків перевищує 20 днів Кооператив має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку, про що повідомляє Пайовика.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, а саме порушення ОСОБА_3 строків сплати пайових внесків за Кооперативними договорами №№ 29, 30 від 28.04.2015 р., суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування наслідків порушення зобов`язання, встановлених як Договором у вигляді сплати пені, так і законом у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.

Розрахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних, проведений позивачем, відповідає умовам Кооперативних договорів та положенням чинного законодавства, що регулює даний вид правовідносин, та не спростований відповідачем,

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на пропуск позивачем строків звернення до суду з вимогами про стягнення неустойки, оскільки відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Зазначені висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 08.06.2016 р. у справі № 6-3006цс15.

Позивач звернувся до суду 12.01.2018 р., а пеня нарахована до стягнення починаючи з 12.01.2017 р., тобто в межах спеціального строку позовної давності.

Також суд не може прийняти до уваги посилання відповідача, що наслідком порушення нею зобов`язань стало порушення зобов`язань позивачем в частині дотримання строків будівництва об`єкту нерухомості та здачі його в експлуатацію, тобто прострочення кредитора.

Відповідно до ст.612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Для настання наслідків, передбачених ст.613 ЦК України, необхідною умовою є неможливість виконання боржником свого обов`язку до виконання обов`язку кредитором.

В данному випадку, обов`язок ОСОБА_3 щодо сплати пайових внесків не був пов`язаний з обов`язком Кооперативу здати об`єкт будівництва в експлуатацію, оскільки в Кооперативних договорах №№ 29, 30 сторони узгодили порядок та строки внесення пайових внесків, які не залежали від дати здачі об`єкта нерухомості в екслпуатацію.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал позовних вимог, їх доведеність в ході судового розгляду в зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_3 про стягнення з ЖБК Голосіївський квартал збитків у виді упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Звертаючись до суду з зустрічним позовом відповідач зазначає, що позивач безпідставно користувався її коштами протягом 2 років 66 днів і враховуючи відсоткову ставку за депозитом в АТ Ощадбанк , не сплачуючи кошти в рахунок пайових внесків вона могла б отримати прибуток в сумі 226569,95 гривень.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України)

. В порушення зазначених вимог ОСОБА_3 не надано суду доказів на підтвердження того, що вона мала намір укласти депозитний договір з АТ Ощадбанк саме на суму сплачених пайових внесків у визначений період, а отже зазначені вимоги ґрунтуються лише на припущеннях і не можуть бути задоволені.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Крім випадків, встановлених законом.

Згідно з роз"ясненнями викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, згідно з ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичв; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не є обгрунтованими і доведеними в ході розгляду справи.

Надані відповідачем довідки про стан здоров`я не можуть підтверджувати причинно-наслідковий зв`язок між наявними у ОСОБА_3 захворюваннями та діями відповідача щодо порушення строків будівництва об`єкта нерухомості і введення його в експлуатацію.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал до ОСОБА_3 про стягнення коштів за кооперативними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал (ідентифікаційний код 39117045, адреса: 03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 8-в ) пеню у сумі 40591 (сорок тисяч п`ятсот дев`яносто одна) гривень 56 копійок, інфляційні втрати у сумі 29596 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 24 копійки та 3% річних у сумі 9369 (дев`ять тисяч триста

шістдесят дев`ять) гривень 69 копійок, за кооперативним договором №29, укладеним 28.04.2015 між ОСОБА_3 та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал .

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал (ідентифікаційний код 39117045, адреса: 03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 8- в)пеню у сумі 78644 (сімдесят вісім тисяч шістсот сорок чотири) гривень 64 копійок, інфляційні втрати у сумі 32135 (тридцять дві тисячі сто тридцять п`ять) гривень 78 копійок та 3% річних у сумі 8940 (вісім тисяч сорок) гривень 87 копійок, за кооперативним договором №30, укладеним 28.04.2015 між ОСОБА_3 та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал .

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал (ідентифікаційний код 39117045, адреса: 03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 8- в) 4275 гривень 97 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Голосіївський квартал про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя