Рішення

від 10.10.2019 по справі 922/3522/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р.Справа № 922/3522/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Куліковій А.В.

розглянувши заяву (вх. № 22 від 05.08.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по справі № 922/3522/18 за нововиявленими обставинами

по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник", м. Харків про стягнення 120 200,29 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (надалі - Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" (надалі - Відповідач) заборгованості у розмірі 120 200,29 грн. (де: сума основного боргу - 117 390,96 грн.; три відсотки річних - 578,91 грн.; сума, на яку збільшився основний борг в наслідок інфляції - 2 230,42 грн.), а також стягнення з Відповідача суму судового збору за подання позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 лютого 2018 року позовні вимоги було задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунальник на користь Публічного акціонерного товариства „Харківміськгаз» заборгованості у сумі 120 200,29 грн. (де: 117390,96 грн. - сума основного боргу, 578,91 грн. - 3% річних, 2 230,42 грн. - сума, на яку збільшився основний борг в наслідок інфляції), а також судовий збір в сумі 1 803,02 грн.

12 березня 2019 року на виконання рішення господарського суду Харківської області видано відповідний наказ та направлено його на адресу стягувача.

05 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальник" звернулось до суду з заявою (вх. № 22) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду по заяві було визначено суддю Жигалкіна І.П.

Заяву (вх. № 22 від 05.08.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по справі № 922/3522/18 за нововиявленими обставинами залишено без руху ухвалою суду від 12 вересня 2019 року.

26 вересня 2019 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" надійшла заява про усунення недоліків разом з додатком.

Ухвалою суду від 30.09.2019 р. прийнято заяву (вх. № 22 від 05.08.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по справі № 922/3522/18 за нововиявленими обставинами до розгляду, яку призначено до розгляду у судовому засіданні на "08" жовтня 2019 р. о 10:40.

08 жовтня 2019 року ухвалою повідомлено про наступний розгляд заяви (вх. № 22 від 05.08.2019р.), який призначено на 10 жовтня 2019р.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду заяви за нововиявленими обставинами були повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що 08.10.2019р. представником Позивача надано до суду заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленними обставини у якій просить суд відмовити у задоволенні такої заяви.

Відповідно до частини 1 статті 325 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно частини 2 статті 325 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву (вх. № 22 від 05.08.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по справі № 922/3522/18 за нововиявленими обставинами, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2016 між ПАТ «Харківміськгаз» (Оператор ГРМ) та ТОВ «Комунальник» (Споживач), шляхом підписання заяви-приєднання, був укладений договір на розподіл природного газу № 09420MJH22AP016.

Згідно п. 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно положень Договору Оператор ГРМ зобов`язувався надати послуги з розподілу природного газу відповідачу, а останній зобов`язувався прийняти послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначених договором.

Власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ в порядку, визначеному Кодексом та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

03.03.2018 року представниками ПАТ Харківміськгаз було проведено обстеження системи газопостачання та встановлено порушення Кодексу Газорозподільних Систем, а саме: позаштатний режим роботи ЗВТ (газовий лічильник не пропускає газ) та несанкціоноване втручання в ЗВТ (відбиток пломби завода-виробника не відповідає року випуску ЗВТ), про що було складено акт про порушення № 1026/18 у відповідності до вимог визначених в Кодексі ГРС.

В результаті 03.03.2018 р. лічильник було демонтовано для проведення позачергової повірки та експертизи, про що складено протокол № 322/18 від 03.03.2018 р. в якому зазначено, що представниками УГГ демонтовано газовий лічильник та упаковано в поліетиленовий пакет з накладенням пломби № 42480145. Споживач несе відповідальність за збереження пломбу вального матеріалу та газового лічильника. Представник споживача зобов`язаний самостійно доставити запакований лічильник газу у відділ лабораторних вимірювань для проведення позачергової повірки та експертизи 06.03.2018 р.

Відповідно до висновку комісії ПАТ Харківміськгаз спільно з ДП Укрметертестстандарт виявлено, що пломба заводу-виробника не відповідає встановленому зразку. Висновок комісії - втручання в газовий лічильник.

За результатами позачергової повірки лічильника газу Відповідача ДП Укрметертестстандарт видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-4/0911 ЦСБ 32 БЕ від 06.03.2018 року, відповідно до якої лічильник газу Октава G6 було визнано непридатним (копії акту про експертизу ЗВТ та пломб, а також Довідки - додаються).

Згідно п п3 п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: …3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу);…

Відповідно до п 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Так, протоколом № 496 від 26.04.2018 року постійно діючої комісії з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільних систем, розглянувши акт про порушення № 1026/18 від 03.03.2018 р., протокол № 322/18 від 03.03.2018 р., акт експертизи № 32 БЕ від 06.03.2018 р., довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, було винесено рішення щодо задоволення акта про порушення та проведення розрахунку згідно п. 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з 03.11.2017 р. по 03.03.2018 р. (копія протоколу № 496 від 26.04.2018 р. додається).

Таким чином, ПАТ Харківміськгаз було проведено розрахунок необлікованих об`ємів природного газу у кількості 12 236,20 м3 (копія розрахунку додається).

09.07.2018 року на адресу Відповідача було направлено вимогу разом з додатками - рахунком на оплату № 00003590, розрахунком необлікованих об`ємів природного газу у розмірі 12 236, 20 грн., з проханням підписати надані документи та надіслати 1 примірник до ПАТ Харківміськгаз .

Відповідач у своїй заяві зазначає, що при розгляді вказаної справи, Позивачем - ПАТ Харківміськгаз суду було подано неправдиві відомості, а саме з тексту рішення (яке розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що 09.07.2018 року на адресу Відповідача було направлено Вимогу разом з додатками - рахунком на оплату № 00003590, розрахунком необлікованих об`ємів природного газу у розмірі 12 236, 20 грн., з проханням підписати надані документи та надіслати 1 примірник до ПАТ Харківміськгаз , що не відповідає дійсності.

ТОВ Комунальник не отримувало від Позивача зазначену Вимогу або будь якого іншого документу, в зв`язку з чим не мало можливості оскаржити це рішення Позивача про суму заявленого боргу.

З метою доведення обставин не отримання Відповідачем вказаної вище Вимоги з додатками, яка повинна була бути направлена Позивачем рекомендованим листом та обов`язково з описом вкладення, що Позивачем не було зроблено. Відповідачем було надано Запит до відділення поштового зв`язку: МВПЗ 2, яке обслуговує адресу знаходження Відповідача, щодо надсилання відповідних документів Відправником ПАТ Харківміськгаз до Адресата ТОВ Комунальник у період з 01.01.2018 року по 22.07.2019 року коли Позивач дізнався про зазначене судове рішення (додається).

Згідно відповіді Укрпошти від 24.07.2019 року № 21-К-14486 на вказаний Запит, перевірка надходження поштової кореспонденції для ТОВ Комунальник не можлива.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову зазначив, що з метою доведення обставин, які б спростовували висновки комісії про втручання в газовий лічильник (протокол № 496 від 26.04.2018 року) з якою він не згодне, оскільки зазначені перевірки на які посилається Позивач стосовного газового лічильника проводили кожен рік і порушень працівниками ПАТ Харківміськгаз не було встановлено.

В підтвердження своїх доводів, Відповідач 17.04.2018 року звернувся до ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. щодо проведення дослідження газового лічильника Октава 66 зав. № 015920 (з наданням зазначеного лічильника), з поставленням наступних питань: Чи відповідає пломба заводу-виробника лічильника заводським зразкам? , Чи є на пломбі які-либо ушкодження?, Чи є на лічильнику сліди втручання в лічильний механізм?

ТОВ Комунальник звернулося до ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. про що було відомо ПАТ Харківміськгаз , 17.04.2018 року, ще до подання до Господарського суду Харківської області Позовної заяви ПАТ Харківміськгаз , яку прийнято до розгляду 26.12.2018 року.

Згідно відповіді ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 26.07.2019 року № 1634/05-19/19/9, зазначене експертне дослідження ще не виконане, і враховуючи завантаженість експертів, буде виконано до кінця 2019 року.

Так, досліджуючи вищезазначені обставини, судом встановлено, що на момент подання Публічним акціонерне товариство "Харківміськгаз" до господарського суду Харківської області позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" заборгованості у розмірі 120 200,29 грн. (де: сума основного боргу - 117 390,96 грн.; три відсотки річних - 578,91 грн.; сума, на яку збільшився основний борг в наслідок інфляції - 2 230,42 грн.), а також стягнення з Відповідача суму судового збору за подання позову, то такий позов було прийнято ухвалою від 26 грудня 2018 року до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3522/18 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На підставі наданих доказів, судоми було постановлено рішення, яким присуджено до стягнення з Відповідача заявленої суми, де після набрання рішенням законної сили видано виконавчий документ.

Після постановляння відповідного рішення до суду від Відповідач надійшла заява про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що ним не отримував, а ні вимог чи іншого документу від Позивача, а ні рішень суду та означив істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме звернення Відповідача 17.04.2018 року до ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. щодо проведення дослідження газового лічильника Октава 66 зав. № 015920 (з наданням зазначеного лічильника) та відповіді ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 26.07.2019 року № 1634/05-19/19/9 з інформацією, що зазначене експертне дослідження ще не виконане, і враховуючи завантаженість експертів, буде виконано до кінця 2019 року.

Згідно частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до частини 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З урахування викладеного, господарський суд приходить до висновку, що заяву (вх. № 22 від 05.08.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по справі № 922/3522/18 за нововиявленими обставинами слід задовольнити; рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2018 року по справі № 922/3522/18 скасувати.

Відповідно до частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що присутній в судовому засіданні 08.10.2019р. представник позивача не зміг надати будь-яких пояснень з приводу зазначених у заяві відповідача доказів.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши в сукупності надані позивачем докази, суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов до висновку, що вони не можуть бути прийняті як належні, оскільки не є беззаперечними у взаємному зв`язку та не дають змогу повно, чітко, об`єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані, тобто суд робить висновок, що позивачем не доведено факту наявної заборгованості у розмірі 120 200,29 грн. (де: сума основного боргу - 117 390,96 грн.; три відсотки річних - 578,91 грн.; сума, на яку збільшився основний борг в наслідок інфляції - 2 230,42 грн.).

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні від 10.11.2005 Великої Палати Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" зазначається, що згідно з практикою, закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Практика країн усталеної демократії свідчить про те, що конкретний варіант тлумачення права, використаний судом, має шанс набути певної стабільності, обов`язковості. Вважається, що це випливає із принципів однакового поводження і правопевності (правової визначеності), які є проявами принципу верховенства права. Ці принципи зобов`язують державну владу дотримуватись обраної правової позиції і не відхилятися від неї доти, доки не з`являться вагомі підстави змінити її і звернутись до іншого розуміння тієї чи іншої норми. Названі принципи певною мірою знаходять підтвердження в національному законодавстві, практиці здійснення правосуддя та роз`яснювальній діяльності вищих спеціалізованих судів. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, а відтак задоволенню не підлягають. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 ГПК України, залишається судом за позивачем.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву (вх. № 22 від 05.08.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2019 року по справі № 922/3522/18 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 лютого 2018 року по справі № 922/3522/18 - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено "15" жовтня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін