Рішення

від 16.10.2019 по справі 640/15519/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 640/15519/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія КУПОЛ доНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Купол (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка полягає у не розгляді в установлений законодавством строк заяви ТОВ Телерадіокомпанія КУПОЛ від 25.07.2018 про переоформлення ліцензії НР№00981-м від 14.05.2017;

- зобов`язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення прийняти рішення про переоформлення ліцензії НР№00981-м від 14.05.2017 у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись одноособово суддею Григоровичем П.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідачем в порушення вимог п.8 ст.35 Закону України Про телебачення і радіомовлення не було розглянуто заяву про переоформлення ліцензії на аналогове мовлення у місячний строк, що свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень в цій частині.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у письмовому відзиві на позовну заяву. Посилається на те, що позивачем до заяви про переоформлення ліцензії не було надано відповідного висновку УДЦР, внаслідок чого підстави для вчинення Нацрадою дій з переоформлення ліцензії відсутні.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є ліцензіатом Національної ради та володіє ліцензією на мовлення серії НР №00981-м від 15.05.2017, вид мовлення - ефірне (телебачення), територія розповсюдження програм - місцеве; частота/канал - 56 ТВК. Строк дії ліцензії: з 15.05.2017 до 15.05.2024 (а.с.13 том 1).

Відповідно до Додатку 5 до Ліцензії (а.с.21 том 1), ліцензія видана на мовлення в аналоговому стандарті.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 р. №815 Про затвердження Плану використання радіочастотного ресурсу України був затверджений План використання радіочастотного ресурсу України із зазначенням переліку радіотехнологій, що використовуються в Україні, з визначенням смуг радіочастот та служб радіозв`язку, а також строки припинення їх використання. Відповідно до п.38 розділу І Плану, було визначено, що строк припинення використання радіотехнології для аналогового телевізійного мовлення в смузі 470-862 МГц - 01.01.2016р.

В подальшому строк припинення використання радіотехнології для аналогового телевізійного мовлення в смузі 470-862 МГц неодноразово переносився. Зокрема, відповідно до останньої Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 №377 Про внесення зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України , внесено зміну до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2006 р. № 815, виклавши у позиції 38 розділу I графу Строк припинення використання радіотехнології в такій редакції:

- 31 серпня 2018 р., крім територій з особливим режимом мовлення (відповідно до Закону України від 7 грудня 2017 р. N 2244-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України ); для м. Києва та Кіровоградської області 31 липня 2018 р.; для визначених Національною радою з питань телебачення і радіомовлення каналів мовлення на територіях, що межують з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями, та каналів мовлення телерадіоорганізацій місцевого мовлення, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, 31 грудня 2019 р. .

Таким чином, з урахуванням вказаної Постанови Кабміну, строк припинення використання радіотехнології позивача становить 31.12.2019, хоча відповідно до згадуваної вище Ліцензії на мовлення, строк її дії до 15.05.2024 року.

Абзацом в ч.3 ст.35 Закону України Про телебачення і радіомовлення визначено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення може бути необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення.

Керуючись вказаною нормою Закону, 25.07.2018 (вх.№4/755) Позивачем було подано заяву до Національної ради щодо переоформлення ліцензії на мовлення, у зв`язку із необхідністю внесення змін до умов ліцензії, які пов`язані із переходом від аналогового до цифрового мовлення.

Як зазначає відповідач у наданому відзиві, під час опрацювання документів позивача доданих до заяви про переоформлення ліцензії було виявлено недоліки, а саме - відсутність висновку ЦНТВМ на 56 ТВК у м. Києві.

Також відповідач зазначає, що про зазначені недоліки ліцензіату неодноразово повідомлялось в телефонному режимі, проте недоліки у ліцензійних документах усунуті не були. Як наслідок, 08.02.2019 за вих. № 17/285 Позивачу було направлено лист з проханням виправити недоліки. Повторно про недоліки у поданих ліцензійних документах Позивачу повідомлялось листом від 11.04.2019 за вих. № 16/199. Однак, згідно пояснень представника відповідача, станом на сьогоднішній день недоліки у поданих документах Позивачем не усунуті, що унеможливлює розгляд Національною радою заяви про переоформлення ліцензії поданої ТОВ Телерадіокомпанія КУПОЛ .

За таких обставин, не погоджуючись з правомірністю бездіяльності Нацради щодо розгляду заяви про переоформлення ліцензії, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, а також визначення правових, економічних, соціальних, організаційних умов їх функціонування, спрямованих на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань регулює Закон України Про телебачення і радіомовлення від 21.12.1993 № 3759-XII (надалі - Закон).

Частиною 4 ст.7 Закону визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Національна рада сприяє запровадженню цифрового мовлення та відповідному технологічному переоснащенню діючих каналів та мереж мовлення. Зміни умов ліцензії на мовлення при переході від аналогового до цифрового мовлення в частині змін технологічних параметрів, виду мовлення (переходу до багатоканального мовлення) та змін програмної концепції мовлення здійснюються за визначеною цим Законом процедурою переоформлення ліцензії на мовлення.

Для забезпечення можливості тимчасового мовлення із використанням радіочастотного ресурсу України аналогове мовлення може бути продовжене на територіях з особливим режимом мовлення (ч.8 ст.22 Закону).

За змістом ч.1 ст.23 Закону ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення .

Статтею 35 Закону врегульовано питання переоформлення ліцензії на мовлення та частинами 1, 2 даної статті передбачено, що у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що саме Нацрада наділена виключною компетенцією при вирішенні питань з переоформлення ліцензії на мовлення.

При цьому, оскільки Нацрада є суб`єктом владних повноважень, остання при вирішенні питань щодо переоформлення ліцензій на мовлення, відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, зобов`язана діяти виключно в порядку та у спосіб, що визначені Законом.

Частинами 8-10 ст.35 Закону визначено, що заява про переоформлення ліцензії у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення розглядається у місячний термін з дати її надходження.

За результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії. При цьому зміни до програмної концепції мовлення вносяться відповідно до Плану розвитку.

Якщо пропозиції заявника щодо внесення змін до програмної концепції мовлення не відповідають вимогам Плану розвитку, Національна рада може відмовити у переоформленні ліцензії на мовлення у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення і оголосити конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним ліцензіатом залишається право мовлення на одному з каналів нової цифрової багатоканальної телемережі, а також право бути оператором телекомунікації на всю цифрову багатоканальну телемережу.

З урахуванням положень ч.ч.8-10 ст.35 Закону, ч.2 ст.19 Конституції України, є можливим дійти висновку про те, що Нацрада зобов`язана розглянути заяву про переоформлення ліцензії у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення у місячний термін з дати її надходження, про що прийняти одне з двох можливих рішень: 1) або про переоформлення ліцензії; 2) або про відмову в переоформленні ліцензії.

При цьому, Національна рада може відмовити у переоформленні ліцензії на мовлення у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення виключно у випадку, якщо пропозиції заявника щодо внесення змін до програмної концепції мовлення не відповідають вимогам Плану розвитку.

Як свідчать матеріали справи, заява позивача та додані до неї документи щодо переоформлення ліцензії на мовлення НР №00981-м від 15.05.2017 (вх.№4/755 від 25.07.2018) не були розглянуті Нацрадою відповідно до вимог ч.ч.8-10 ст.35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , а листами від 08.02.2019 №17/285, від 11.04.2019 №16/199 позивача було повідомлено лише про те, що вказана заява зареєстрована та одночасно констатовано про відсутність (в доданих до заяви документах) висновку ЦНТВМ на 56 ТВК у м. Києві.

За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять в собі належних та допустимих доказів розгляду заяви позивача у встановлений місячний термін, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до переконання про наявність в рамках спірних правовідносин протиправної бездіяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка полягає у не розгляді в установлений законодавством термін заяви ТОВ Телерадіокомпанія КУПОЛ від 25.07.2018 про переоформлення ліцензії НР№00981-м від 14.05.2017, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, судом відхиляються, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо недоліків в поданих позивачем документах - відсутність висновку ЦНТВМ на 56 ТВК у м. Києві, з урахуванням наступного.

Як вже зазначалось, за змістом ч.2 ст.35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , до заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Закон не містить в собі визначення вичерпного переліку документів, які є необхідними для переоформлення ліцензії в зв`язку з переходом від аналогового до цифрового мовлення.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України Про телебачення і радіомовлення канали мовлення, мережі мовлення та телемережі, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, створюються та/або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України та Плану розвитку.

Пунктами 3.11, 3.15 Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженому Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01 грудня 2010 року № 1684 (зі змінами та доповненнями) визначено, що Національна рада сприяє здійсненню мовлення ліцензіатами місцевої категорії мовлення, які використовують аналоговий стандарт, але не отримали ліцензії на цифрове мовлення, якщо таке мовлення не створює завад цифровому мовленню, шляхом створення місцевих цифрових каналів мовлення за наявності висновків УДЦР.

З метою реалізації прав телерадіоорганізацій на переоформлення чинних ліцензій у зв`язку з упровадженням цифрового телебачення Національна рада звертається до УДЦР щодо визначення вільного радіочастотного ресурсу, придатного для створення місцевих цифрових каналів мовлення, у порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України Про радіочастотний ресурс України , відповідно до пропозицій, наданих місцевими телерадіоорганізаціями.

Пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України Про радіочастотний ресурс України , в свою чергу, визначено, що Державне госпрозрахункове підприємство Український державний центр радіочастот здійснює підготовку висновків на безпосереднє замовлення для Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення.

При цьому, відповідно до Додатку 6 до Порядку розробки (надання) висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж, затвердженого Рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 02.12.2008 №2151, Висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж (цифрове наземне телевізійне мовлення) (ЦНТВМ), надається УДЦР на замовлення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

За таких обставин, оскільки Висновок ЦНТВМ має бути отриманий безпосередньо відповідачем, посилання останнього на відсутність такого висновку в поданих позивачем документах є недоречними.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення прийняти рішення про переоформлення ліцензії НР№00981-м від 14.05.2017 у зв`язку із переходом від аналогічного до цифрового мовлення, суд вважає їх передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, адже як встановлено вище, Нацрадою не була розглянута заява позивача у відповідності до вимог ч.ч.8-10 ст.35 Закону, внаслідок чого у суду відсутні правові підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

В той же час, оскільки під час розгляду справи судом встановлено протиправну бездіяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в частині розгляду заяви позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва, керуючись ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою всебічного і повного захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин, вважає за виправдане вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення розглянути в місячний строк з дня набрання даним рішенням законної сили заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Купол про переоформлення ліцензії від 14.05.2017 відповідно до вимог ч.ч.8-10 ст.35 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка полягає у не розгляді в установлений законодавством строк заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія КУПОЛ від 25.07.2018 про переоформлення ліцензії НР№00981-м від 14.05.2017.

3. В решті позову відмовити.

4. Вийти за межі позовних вимог. Зобов`язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення розглянути в місячний строк з дня набрання даним рішенням законної сили заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Купол про переоформлення ліцензії від 14.05.2017 відповідно до вимог ч.ч.8-10 ст.35 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

3.Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ КУПОЛ понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ КУПОЛ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13676532, адреса: 01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 44-Б, офіс 15).

НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00063928, адреса: 01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРОРІЗНА, будинок 2).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович