Постанова

від 17.10.2019 по справі 916/1307/13

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1307/13 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.08.2019, прийняту суддею Лічманом Л.В., м. Одеса, повний текст складено 13.08.2019,

у справі №916/1307/13

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм"

про стягнення 10 800 грн

ВСТАНОВИВ :

У травні 2013 р. Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм", в якому просив стягнути з відповідача на рахунок Державного бюджету України пеню у сумі 10800 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 27.05.2013 порушено провадження у справі №916/1307/13.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 у справі №916/1307/13 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені та 1720,50 грн судового збору.

На виконання зазначеного рішення 20.08.2013 місцевим господарським судом видано відповідні накази.

29.07.2019 до місцевого господарського суду від Антимонопольного комітету України надійшла заява №300-20.3/01-9342 від 22.07.2019 (вх.№2-3575/19 від 29.07.2019), в якій останній просив відновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 до виконання та видати дублікат зазначеного наказу про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

Зазначена заява обґрунтована втратою органами державної виконавчої служби наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі №916/1307/13 (суддя Лічман Л.В.) у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України (вх.№2-3575/19 від 29.07.2019) про поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дублікату наказу відмовлено.

Вказана ухвала суду в частині відмови у задоволенні вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання аргументована недоведеністю Антимонопольним комітетом України наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з огляду на те, що строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені сплив ще 26.12.2015, про що стягувач дізнався 19.06.2017, отримавши від Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області разом з листом №14676 від 22.05.2017 копію постанови про повернення виконавчого документа від 26.12.2014, яка містила зазначену інформацію щодо кінцевого строку для пред`явлення даного наказу до виконання, при цьому Антимонопольний комітет України міг значно раніше виявити факт повернення вищезазначеного наказу шляхом моніторингу відомостей з реєстру виконавчих проваджень або направлення відповідних запитів до компетентних органів державної виконавчої служби, між тим навіть після надходження в червні місяці 2017 року відомостей про повернення наказу стягувач два роки не звертався до суду, обмежившись за цей час надісланням декількох запитів до органів виконавчої служби для підтвердження факту втрати наказу. В частині відмови у задоволенні вимоги про видачу дубліката зазначеного наказу суд першої інстанції послався на те, що наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені не втрачено, оскільки останній знаходиться у матеріалах даної справи.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Антимонопольний комітет України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі №916/1307/13 в частині відмови у поновленні процесуального строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання скасувати та постановити нову, якою заяву Антимонопольного комітету України в цій частині задовольнити.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що пропуск строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені зумовлений обставинами, що об`єктивно не залежали від Антимонопольного комітету України, а саме: наданням органами державної виконавчої служби суперечливої інформації про стан виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в пункті 9 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, то її перегляд за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В. вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, зазначеною ухвалою апеляційного господарського суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено сторонам про їх право в строк до 02.10.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Приватне підприємство "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 у справі №916/1307/13, яке набрало законної сили, позов Антимонопольного комітету України задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені та 1720,50 грн судового збору.

20.08.2013 на виконання вказаного судового рішення Господарським судом Одеської області були видані відповідні накази. В подальшому Антимонопольний комітет України звернувся до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" в дохід Державного бюджету України 10800 грн пені, за якою було відкрито виконавче провадження ВП39840726.

Постановою головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№39840726 від 18.03.2014 наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття вказаної постанови), при цьому у даній постанові зазначено, що в рахунок боргу з відповідача стягнуто грошові кошти в сумі 3286,04 грн.

Антимонопольний комітет України повторно звернувся до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції шляхом подання заяви про відкриття виконавчого провадження №300-29/09-3587 від 22.04.2014, до якої було додано наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

29.05.2014 на адресу позивача надійшла постанова головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№43190634 від 07.05.2014 про відому у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

В подальшому зазначену постанову було скасовано ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2014 у справі №916/1307/13, постановленою за результатами розгляду скарги Антимонопольного комітету України на дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №300-20.3/09-5205 від 10.06.2014 (вх.№2-2401/14 від 13.06.2014).

Втретє наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Антимонопольним комітетом України було подано разом з заявою про відкриття виконавчого провадження №300-29/09-5403 від 16.06.2014.

З урахування того, що раніше в процесі примусового виконання даного наказу з відповідача вже було стягнуто 3286,04 грн, постановою головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№43803990 від 25.06.2014 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь держави грошових коштів у сумі 7513,96 грн.

26.12.2014 зазначеним державним виконавцем було прийнято постанову ВП№43803990, якою наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь держави грошових коштів у сумі 7513,96 грн повернуто органу, що його видав. Крім того, у вказаній постанові державним виконавцем зазначено про те, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 26.12.2015.

До місцевого господарського суду 02.03.2015 від Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшов наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені. Даний наказ долучено до матеріалів справи.

З метою отримання інформації про стан виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені Антимонопольний комітет України звернувся до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з відповідним запитом №300-29/02-4522 від 25.04.2017.

За результатами розгляду вказаного запиту Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області надав позивачу відповідь №14676 від 22.05.2017, якою проінформував останнього про те, що державним виконавцем було прийнято постанову ВП№43803990 від 26.12.2014 про повернення вищезазначеного виконавчого документа на підставі частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття вказаної постанови). До вказаної відповіді Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області було додано, зокрема, копію вказаної постанови ВП№43803990 від 26.12.2014 про повернення виконавчого документа.

20.02.2019 Антимонопольний комітет України звернувся до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з запитом №300-29/02-2469 щодо надання інформації про місцезнаходження оригіналу наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

З відповіді Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області №10025 від 04.03.2019, адресованої Антимонопольному комітету України за результатами розгляду звернення останнього, вбачається, що 26.12.2014 державним виконавцем прийнято постанову ВП№43803990 про повернення наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені, копію якої разом з оригіналом виконавчого документа було направлено стягувачу, при цьому, з огляду на те, що строк зберігання реєстрів відправлень рекомендованої кореспонденції становить 1 рік, орган державної виконавчої служби позбавлений можливості надати позивачу копію відповідного реєстру.

В подальшому Антимонопольний комітет України звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність державного виконавця №300-29/02-5360 від 23.04.2019, в якій просив надати доручення начальнику Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області забезпечити належне виконання Закону України "Про виконавче провадження", а саме: надіслати стягувачу постанову про повернення виконавчого документу ВП№43803990 від 26.12.2014 та наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені або надати стягувачу довідку про втрату органами державної виконавчої служби зазначеного наказу.

У відповідь на вищезазначену скаргу №300-29/02-5360 від 23.04.2019 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, до якого дана скарга надійшла з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повідомило позивача, зокрема, про те, що у провадженні Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на теперішній час - Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області) перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені, між тим 26.12.2014 вказане виконавче провадження було завершене на підставі частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній на той час редакції), при цьому матеріали вказаного виконавчого провадження були знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Антимонопольний комітет України звернувся до місцевого господарського суду із заявою №300-20.3/01-9342 від 22.07.2019 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату (вх.№2-3575/19 від 29.07.2019), яка мотивована втратою органами державної виконавчої служби наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

Відмовляючи Антимонопольному комітету України у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції послався на недоведеність позивачем наявності поважних причин пропуску ним строку для пред`явлення вищезазначеного виконавчого документу до виконання, а також на те, що наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені органами державної виконавчої служби не втрачено, оскільки останній знаходиться у матеріалах даної справи.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України №300-20.3/01-9342 від 22.07.2019 (вх.№2-3575/19 від 29.07.2019) у справі №916/1307/13 з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу статті 129 1 КонституціїУкраїни суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішення по справі "Деркач та Палек проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, даний пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами частин першої, другої статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними , пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання є наявність поважних причин пропуску цього строку. Поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотримання нею строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів зазначає, що питання поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

При цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2018 у справі №917/1431/14.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання чи заява про відновлення процесуального строку з огляду на приписи процесуального закону повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку, роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що саме стягувач повинен довести поважність причин пропуску ним встановленого строку для пред`явлення виданого господарським судом наказу до виконання. Відсутність або недоведеність стягувачем таких причин виключає можливість поновлення даного строку .

Як зазначалося вище, постановою головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№43803990 від 26.12.2014 наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь держави грошових коштів у сумі 7513,96 грн повернуто органу, що його видав . Водночас у вказаній постанові державним виконавцем зазначено про те, що вказаний виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 26.12.2015 .

Копію зазначеної постанови, яку Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області було додано до листа №14676 від 22.05.2017, Антимонопольним комітетом України отримано 19.06.2017 , про що свідчить проставлений позивачем на вказаному листі штамп вхідної кореспонденції із зазначенням дати отримання та вхідним номером документа. Факт отримання позивачем копії даної постанови 19.06.2017 останнім визнається та не оспорюється.

Отже, колегія суддів вбачає, що Антимонопольний комітет України, достеменно довідавшись 19.06.2017 про направлення органом державної виконавчої служби до місцевого господарського суду оригіналу наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені протягом двох років не вживав заходів для пред`явлення зазначеного наказу до виконання, зокрема, дізнавшись про передачу виконавчого документа до суду першої інстанції одразу не звернувся до останнього з заявою про поновлення строку для пред`явлення даного виконавчого документу до виконання та видачу цього документа. Між тим з заявою №300-20.3/01-9342 від 22.07.2019 про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені до місцевого господарського суду апелянт звернувся лише 24.07.2019 (дата відправки позивачем вказаної заяви до суду засобами поштового зв`язку).

В силу правил статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд апеляційної інстанції враховує, що стягувачем до заяви №300-20.3/01-9342 від 22.07.2019 про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання не додано жодного належного в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження вжиття Антимонопольним комітетом України належних заходів, спрямованих на отримання у місцевому господарському суді наказу №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені та порушення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання, в найкоротші терміни (у розумні інтервали часу, необхідні для вчинення таких дій).

Між тим, беручи до уваги те, що виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу було відкрито 25.06.2014, матеріали справи не містять та стягувачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу, який свідчив би про вчинення ним протягом 2014-2016 років будь-яких дій щодо з`ясування стану вказаного виконавчого провадження, при цьому декілька запитів, направлених Антимонопольним комітетом України до органів державної виконавчої служби у 2017 та 2019 роках для підтвердження інформації про втрату наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013, не можуть вважатися належними та достатніми доказами поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з огляду на те, що вказаний наказ постановою державного виконавця ВП№43803990 від 26.12.2014 було повернуто до суду першої інстанції, про що, як зазначалося вище, стягувачу достеменно стало відомо 19.06.2017, а тому жодної потреби у встановленні факту втрати даного виконавчого документу не було.

Враховуючи викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені Антимонопольним комітетом України в обґрунтування поданої ним заяви, не є поважними для поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені, оскільки пропуск стягувачем зазначеного строку, з огляду на наведені ним доводи, не зумовлений обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від його волевиявлення та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Водночас колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що питання правомірності дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документу до суду, а не стягувачу підлягає дослідженню в межах розгляду скарги на дії державного виконавця та не повинно бути предметом оцінки під час розгляду заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що ухвала Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі №916/1307/13 оскаржується Антимонопольним комітетом України лише в частині відмови у поновленні процесуального строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому суд апеляційної інстанції в силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в зазначеній частині не перевіряє.

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи скаржника стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 08.08.2019 у справі №916/1307/13 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі №916/1307/13 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Антимонопольний комітет України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.10.2019.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир