Постанова

від 26.05.2020 по справі 916/1307/13

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1307/13 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 року про відмову у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі № 916/1307/13

за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)

до Приватного підприємства Багатопрофільна фірма Леон-Фарм (90457, Закарпатська обл., Хустський район, с. Шаян, вул. Центральна, буд. 87)

про стягнення 10800,00 грн,

за участю представників учасників процесу:

Від позивача - Лещенко Г.В., довіреність № 300-122/02-149, дата видачі : 12.12.19; Антимонопольного комітету України;

Від відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 р. Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм", в якому просив стягнути з відповідача на рахунок Державного бюджету України пеню у сумі 10800 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 у справі №916/1307/13 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені та 1720,50 грн судового збору.

На виконання зазначеного рішення 20.08.2013 місцевим господарським судом видано відповідні накази.

29.07.2019 р. Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою (зареєстрована за вх. № 2-3575/19) відповідно до ст.329 та п.19.4 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа від 20.08.2013 р. щодо стягнення 10800,00 грн пені.

Зазначена заява обґрунтована втратою органами державної виконавчої служби наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі №916/1307/13 (суддя Лічман Л.В.) у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дублікату наказу відмовлено.

Вказана ухвала суду в частині відмови у задоволенні вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання аргументована недоведеністю Антимонопольним комітетом України наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з огляду на те, що строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені сплив ще 26.12.2015, про що стягувач дізнався 19.06.2017, отримавши від Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області разом з листом №14676 від 22.05.2017 копію постанови про повернення виконавчого документа від 26.12.2014, яка містила зазначену інформацію щодо кінцевого строку для пред`явлення даного наказу до виконання, при цьому Антимонопольний комітет України міг значно раніше виявити факт повернення вищезазначеного наказу шляхом моніторингу відомостей з реєстру виконавчих проваджень або направлення відповідних запитів до компетентних органів державної виконавчої служби, між тим навіть після надходження в червні місяці 2017 року відомостей про повернення наказу стягувач два роки не звертався до суду, обмежившись за цей час надісланням декількох запитів до органів виконавчої служби для підтвердження факту втрати наказу. В частині відмови у задоволенні вимоги про видачу дубліката зазначеного наказу суд першої інстанції послався на те, що наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені не втрачено, оскільки останній знаходиться у матеріалах даної справи.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 р. по справі № 916/1307/13 залишено без змін.

27.01.2020 р. Антимонопольний комітет України знову звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою (зареєстрована за вх. № 2-96/20) відповідно до ст.329 ГПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, вказуючи на надсилання Першим Суворівським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції наказу разом із постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.12.2014 р. до суду, в той час як з урахуванням ч.2 ст.48 Закону України ,,Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа) виконавчий документ, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених ч.1 ст.47 цього Закону, повертається до органу, який пред`явив виконавчий документ до виконання.

Таким чином, Антимонопольний комітет України наказ Господарського суду Одеської області від 20.08.2013 р. у справі № 916/1307/13 не отримував, у зв`язку з чим, зокрема, ним пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Крім того стягувач повідомляє, що обізнаність ходом виконавчого провадження є його правом, а не обов`язком.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 року у справі №916/1307/13 (суддя Лічман Л.В.) відмовлено у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

27.03.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 року про відмову у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 916/1307/13, в якій апелянт просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Антимонопольного комітету України про поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документа від 20.08.2013 у справі № 916/1307/13 до виконання, а також стягнути з Приватного підприємства Багатопрофільна фірма Леон-Фарм на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 2 102 гривні.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що інформація про стан та хід виконавчого провадження разом з постановою про відкриття виконавчого провадження до Комітету не надходили, тому Комітет звернувся до ВДВС листом від 25.04.2017 № 300-29/01-4522 з проханням надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження та інші постанови, прийняті у ході виконавчого провадження з виконання Наказу, та повідомити про вжиті заходи щодо своєчасного та повного його виконання.

19.06.2017 Комітет отримав лист ВДВС від 22.05.2017 № 14676 в якому, зокрема, зазначено, що виконавчий документ направлено стягувачу, а в копії постанови про повернення виконавчого документа ВП № 43803990 було зазначено, що виконавчий документ № 916/1307/13 від 20.08.2013 повернуто органу, що видав наказ.

У зв`язку із суперечливою інформацією, яка була неодноразово надана Відділом, Стягувач звертався листами від 12.07.2017 № 300-29/02-7569 та від 20.02.2019 № 300-29/02-2469 до ВДВС, у яких просив надіслати оригінал Наказу або повідомити коли і кому було направлено зазначений Наказ із доданням копій підтверджуючих документів про надіслання та отримання зазначеного Наказу. Однак, ВДВС ігнорував листи Комітету та інформацію не надавав.

У зв`язку з цим Комітет звернувся зі скаргою від 23.04.2019 № 300-29/02-5360 на бездіяльність державного виконавця до Міністерства юстиції України, у якій просив надати доручення начальнику ВДВС забезпечити належне виконання Відділом Закону України Про виконавче провадження , надіслати Комітету постанову про повернення виконавчого документу ВП № 43803990 та Наказ Суду першої інстанції або надати довідку про втрату ВДВС вищезазначеного Наказу Суду першої інстанції.

Комітет 23.04.2019 та 02.07.2019 отримав лист ВДВС від 04.03.2019 № 10025 та лист Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України від 10.06.2019 № 09.2-4716, у яких вказано, що 26.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа та разом з оригіналом виконавчого документа направлено Стягувачу, а також, що строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, складає три роки, а строк зберігання реєстрів відправлень рекомендованої кореспонденції становить 1 (один) рік, у зв`язку з чим ВДВС не може надати копію реєстру.

Окрім того, Комітет зазначає, що державний виконавець виніс та направив до Суду першої інстанції постанову про повернення виконавчого документа ВП № 43803990 на підставі частини 2 статті 48 та статті 50 Закону України Про виконавче провадження , що суперечить нормам законодавства.

Скаржник зазначає, що не отримував від ВДВС постанову від 26.12.2014 про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 43803990, а також Комітет не отримував оригінал наказу Господарського суду Одеської області від 20.08.2013 №916/1307/13 про стягнення з ПП БПФ Леон-Фарм пені у розмірі 10 800 (десять тисяч вісімсот) гривень у дохід загального фонду Державного бюджету України.

Отже, саме з моменту отримання листів Відділу та Управління, 23.04.2019 та 02.07.2019 Комітету остаточно стало відомо, що наказ Суду першої інстанції від 20.08.2013 № 916/1307/13 на теперішній час не виконано, наказ у Комітеті відсутній та на виконанні у Відділі не перебуває, тому Комітет мав усі підстави вважати, що Наказ був втрачений органом ВДВС.

Враховуючи вищевикладене, Комітет вважає, що в строк пред`явив наказ суду від 20.08.2013 № 916/1307/13 до органів ВДВС.

Апелянт наполягає, що строк пред`явлення наказу Суду від 20.08.2013 № 916/1307/13 до відповідного Відділу пропущений Комітетом з причин не залежних від Комітету, що підтверджується листами Відділу та Управління від 04.03.2019 № 10025 та від 10.06.2019 № 09.2-4716 відповідно, а тому такий пропуск строку є поважним.

Також скаржник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Комітет не бажав тривалий час реалізовувати своє право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскільки Комітет неодноразово використовував надані йому законодавством України права, а саме звертався з листами до Відділу, Управління та зі скаргою до Мін`юсту щодо з`ясування стану виконавчого провадження, адже дані, які зазначені ВДВС у листі та постанові про повернення виконавчого провадження мали розбіжний зміст.

Невиконання рішення Суду першої інстанції призведе до можливості Боржника уникнути відповідальності, також призведе до втрат Державного бюджету України, а інтереси держави будуть порушені.

Комітет вважає, що неналежне виконання ВДВС своїх обов`язків, а саме не надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про повернення виконавчого документа, яка прийнята з порушеннями Закону України Про виконавче документа (в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа), а також надання недостовірної інформації, яка ввела в оману Стягувана у своїй сукупності є поважними причинами, оскільки, як наслідок, строк пропущений не з вини Комітету, Державний бюджет України втрачає надходження та порушуються інтереси держави, водночас строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є процесуальним, а отже може бути поновлений.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/1307/13, встановлено строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань.

У зв`язку з введенням з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями, та з метою забезпечення безпеки учасників судового процесу, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду апеляційної скарги, суд був позбавлений можливості призначення та проведення судового засідання по справі до усунення обставин, які обумовили введення на території України карантину.

Ухвалою суду від 04.05.2020 року продовжено термін розгляду апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 року по справі №916/1307/13 на розумний строк. Призначено розгляд справи №916/1307/13 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 року на 26 травня 2020 року о 12:00 год.

Приватне підприємство "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В судове засідання 26.05.2020 року представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Поштові повідомлення з ухвалами суду повертались неврученими відповідачу, хоча направлялись на адресою місцезнаходження Приватного підприємства Багатопрофільна фірма Леон-Фарм за закінченням терміну зберігання .

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь представника в судовому засіданні, зважаючи на обмежені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ст. ст. 240, 283 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у травні 2013 р. Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм", в якому просив стягнути з відповідача на рахунок Державного бюджету України пеню у сумі 10800 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 у справі №916/1307/13 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені та 1720,50 грн судового збору.

На виконання зазначеного рішення 20.08.2013 місцевим господарським судом видано відповідні накази.

Постановою головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№39840726 від 18.03.2014 наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття вказаної постанови), при цьому у даній постанові зазначено, що в рахунок боргу з відповідача стягнуто грошові кошти в сумі 3286,04 грн.

Антимонопольний комітет України повторно звернувся до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції шляхом подання заяви про відкриття виконавчого провадження №300-29/09-3587 від 22.04.2014, до якої було додано наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

29.05.2014 на адресу позивача надійшла постанова головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№43190634 від 07.05.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

В подальшому зазначену постанову було скасовано ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2014 у справі №916/1307/13, постановленою за результатами розгляду скарги Антимонопольного комітету України на дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №300-20.3/09-5205 від 10.06.2014 (вх.№2-2401/14 від 13.06.2014).

Втретє наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Антимонопольним комітетом України було подано разом з заявою про відкриття виконавчого провадження №300-29/09-5403 від 16.06.2014.

З урахуванням того, що раніше в процесі примусового виконання даного наказу з відповідача вже було стягнуто 3286,04 грн, постановою головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№43803990 від 25.06.2014 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь держави грошових коштів у сумі 7513,96 грн.

26.12.2014 зазначеним державним виконавцем було прийнято постанову ВП№43803990, якою наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь держави грошових коштів у сумі 7513,96 грн повернуто органу, що його видав. Крім того, у вказаній постанові державним виконавцем зазначено про те, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 26.12.2015.

До місцевого господарського суду 02.03.2015 від Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшов наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

Оригінал даного наказу в матеріалах справи № 916/1307/13 знаходився до 18.12.2019р..

З метою отримання інформації про стан виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені Антимонопольний комітет України звернувся до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з відповідним запитом №300-29/02-4522 від 25.04.2017.

За результатами розгляду вказаного запиту Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області надав позивачу відповідь №14676 від 22.05.2017, якою проінформував останнього про те, що державним виконавцем було прийнято постанову ВП№43803990 від 26.12.2014 про повернення вищезазначеного виконавчого документа на підставі частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття вказаної постанови). До вказаної відповіді Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області було додано, зокрема, копію вказаної постанови ВП№43803990 від 26.12.2014 про повернення виконавчого документа.

20.02.2019 Антимонопольний комітет України звернувся до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з запитом №300-29/02-2469 щодо надання інформації про місцезнаходження оригіналу наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені.

З відповіді Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області №10025 від 04.03.2019, адресованої Антимонопольному комітету України за результатами розгляду звернення останнього, вбачається, що 26.12.2014 державним виконавцем прийнято постанову ВП№43803990 про повернення наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені, копію якої разом з оригіналом виконавчого документа було направлено стягувачу, при цьому, з огляду на те, що строк зберігання реєстрів відправлень рекомендованої кореспонденції становить 1 рік, орган державної виконавчої служби позбавлений можливості надати позивачу копію відповідного реєстру.

В подальшому Антимонопольний комітет України звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність державного виконавця №300-29/02-5360 від 23.04.2019, в якій просив надати доручення начальнику Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області забезпечити належне виконання Закону України "Про виконавче провадження", а саме: надіслати стягувачу постанову про повернення виконавчого документу ВП№43803990 від 26.12.2014 та наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені або надати стягувачу довідку про втрату органами державної виконавчої служби зазначеного наказу.

У відповідь на вищезазначену скаргу №300-29/02-5360 від 23.04.2019 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, до якого дана скарга надійшла з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повідомило позивача, зокрема, про те, що у провадженні Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на теперішній час - Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області) перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені, між тим 26.12.2014 вказане виконавче провадження було завершене на підставі частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній на той час редакції), при цьому матеріали вказаного виконавчого провадження були знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу статті 129 1 КонституціїУкраїни суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами частин першої, другої статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними , пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання є наявність поважних причин пропуску цього строку. Поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотримання нею строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів зазначає, що питання поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

При цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2018 у справі №917/1431/14.

Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, судова колегія зазначає, що пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлений судом лише та у зв`язку з наявністю обставин, які об`єктивно заважали позивачу (стягувачу) пред`явити наказ до виконання в межах встановленого строку.Відсутність або недоведеність стягувачем таких причин виключає можливість поновлення даного строку .

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання чи заява про відновлення процесуального строку з огляду на приписи процесуального закону повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку, роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти чи є підстави для поновлення строків.

Відповідно до ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. У заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає поважними ті причини пропуску строку, про які вказала сторона, а відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі за наведених нею обставин вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено.

Відтак можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання безпосередньо пов`язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність заявником поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання та відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу було відкрито 25.06.2014.

Постановою головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І. ВП№43803990 від 26.12.2014 наказ Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь держави грошових коштів у сумі 7513,96 грн повернуто органу, що його видав .

Водночас у вказаній постанові державним виконавцем зазначено про те, що вказаний виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 26.12.2015 .

Копію зазначеної постанови, яку Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області було додано до листа №14676 від 22.05.2017, Антимонопольним комітетом України отримано 19.06.2017 , про що свідчить проставлений позивачем на вказаному листі штамп вхідної кореспонденції із зазначенням дати отримання та вхідним номером документа. Факт отримання позивачем копії даної постанови 19.06.2017 останнім визнається та не оспорюється.

Судова колегія зауважує, що з моменту пред`явлення наказу до виконання (16.06.2014 р.) до моменту отримання постанови ВДВС від 26.12.2014 про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 43803990 (19.06.2017 р.), позивач ніяких дій по з`ясуванню обставин щодо ходу виконання рішення суду не вчиняв, з матеріалами справи та виконавчого провадження тривалий час не знайомився.

У листі №14676 від 22.05.2017 Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області зазначено, що виконавчий документ направлений стягувачу, однак поряд з цим, додатком до листа відділу від 22.05.2017 р. № 14676, була копія постанови про повернення наказу від 26.12.2014, в якій зазначено, що оригінал виконавчого документу повертається в орган, що його видав.

Доводи скаржника про те, що АМКУ не отримував від ВДВС постанову від 26.12.2014 про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 43803990, спростовуються змістом листа Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області №14676 від 22.05.2017, додатком до якого зазначена зокрема, постанова про повернення виконавчого документу від 26.12.2014 (т.2 а.с.18)

Тому судова колегія вважає, що не дивлячись на помилкове зазначення державним виконавцем у листі про направлення виконавчого документу стягувачу, з наявних документів позивачу можливо було встановити точне місцезнаходження оригіналу наказу.

Судова колегія зауважує, що дізнавшись про передачу виконавчого документа до суду першої інстанції, або хоча б з`ясувавши, що оригінал виконавчого документу йому не повернутий, скаржник мав право невідкладно звернутись до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення даного виконавчого документу до виконання та видачу цього документа.

Між тим, отримавши 19.06.2017 року постанову про повернення виконавчого документу без оригіналу наказу, Антимонопольний комітет України звернувся вперше лише 24.07.2019 року із заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 та про видачу дублікату наказу до місцевого господарського суду (№300-20.3/01-9342 від 22.07.2019).

Отже, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про вчинення позивачем протягом 2014-2016 років будь-яких дій щодо з`ясування стану вказаного виконавчого провадження, при цьому декілька запитів, направлених Антимонопольним комітетом України до органів державної виконавчої служби у 2017 та 2019 роках для підтвердження інформації про втрату наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013, не можуть вважатися належними та достатніми доказами поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з огляду на те, що вказаний наказ постановою державного виконавця ВП№43803990 від 26.12.2014 було повернуто до суду першої інстанції, про що, як зазначалося вище, стягувачу достеменно стало відомо 19.06.2017, а тому жодної потреби у встановленні факту втрати даного виконавчого документу не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що причини пропуску строку, зазначені Антимонопольним комітетом України в обґрунтування поданої ним заяви, не є поважними для поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 про стягнення з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Леон-Фарм" на користь Державного бюджету України 10800 грн пені, оскільки пропуск стягувачем зазначеного строку, з огляду на наведені ним доводи, не зумовлений обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від його волевиявлення та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що доводи заявника про визнання поважними причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання вже розглядались судами, за наслідком розгляду попередньої заяви АМКУ ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2019, залишеною без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 р. у даній справі, у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дублікату наказу відмовлено.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу господарського суду Господарського суду Одеської області №916/1307/13 від 20.08.2013 до виконання, оскільки підстави для відновлення такого строку відсутні, стягувачем поважності причин його пропуску належними та допустимими доказами не доведено.

За таких обставин, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив заявнику в поновленні строку на пред`явлення наказу, що відповідає приписам ст.329 та п.19.4 Перехідних положень ГПК України, тому підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 року у справі № 916/1307/13 не вбачається.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, 282-284, 329, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2020 року у справі №916/1307/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 28.05.2020 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська