Постанова

від 10.10.2019 по справі 5023/7189/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р. Справа № 5023/7189/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вх.№2810Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2019 у справі №5023/7189/11 (повний текст ухвали підписано 16.08.2019 суддею Калініченко Н.В. у приміщенні господарського суду Харківської області) за результатами розгляду матеріалів скарги (вх.№19546 від 14.08.2019) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на дії приватного виконавця у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м.Київ,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Укрпромбанк", м.Харків,

до 1.Акціонерного товариства "Автодвір-Східна Україна", м.Харків,

2.Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація", м.Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2019 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" у прийнятті до розгляду скарги (вх.№19546 від 14.08.2019) на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд мотивував її тим, що оскарження дії приватного виконавця щодо віднесення витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні, використання авансового внеску, які за своєю правовою природою є спором у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних з оскарженням дій суб`єкта владних повноважень, та з огляду на вимоги частину 2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

ПАТ "Дельта Банк" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2019 у справі №5023/7189/11 та постановити нову ухвалу, якою направити до господарського суду Харківської області для судового розгляду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник , посилаючись на ст.326, 327, 339, 340, 343 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) та ст.121-1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), вважає, що наведене судом першої інстанції в обґрунтування правового висновку, покладеного у основу судового рішення, неповною мірою узгоджується з нормами чинного законодавства та рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 9-зп (v009р710-97). Суд першої інстанції не звернув уваги на пояснення, викладені у скарзі на дії приватного виконавця, чим порушив законне право апелянта на повне, об`єктивне дослідження наявних у справі доказів, яке передбачено частиною 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи суду першої інстанції про підвідомчість цього спору, який стосується судового оскарження дій приватного виконавця під час виконання судових рішень, ухвалених за правилами господарської юрисдикції) адміністративним судам, апелянт вважає необґрунтованим. Також судом першої інстанції порушено право апелянта, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: право на справедливий суд, в якій зазначається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків… .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2019 у справі №5023/7189/11. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 10.10.2019 об 11:30 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 27.09.2019 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Приватний виконавець проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання 10.10.2019, що підтверджується матеріалами справи.

У ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

У провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №5023/7189/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення з Акціонерного товариства "Автодвір-Східна Україна" заборгованості за кредитним договором №15-1/КЛВ-08 на відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.09.2008 та кредитним договором №15-2/КЛВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 24.09.2008.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2012 у даній справі позов задоволено частково, стягнуто солідарно з АТ "Спецбудмеханізація" та з АТ "Автодвір-Східна Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №15-1/КЛВ-08 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 11.09.2008 станом на 10.08.2011 (включно) у розмірі 3554917,39 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 639119,99 грн; заборгованість за простроченим кредитом - 2057167,52 грн; заборгованість за відсотками - 525745,15 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); заборгованість за відсотками за простроченим кредитом - 268139,29 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 64745,44 грн; заборгованість за кредитним договором №15-2/КЛВ-08 про відкриття не відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 24.09.2008 станом на 10.08.2011 (включно) у розмірі 6797716,83 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 495946,0 грн; заборгованість за простроченим кредитом - 4297454,0 грн; заборгованість за відсотками - 583467,28 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); заборгованість за відсотками за простроченим кредитом -1179073,30 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 241776,25 грн, та 20811,31 грн державного мита та 192,60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2012 у справі №5023/7189/11 скасовано частково та прийнято нове, яке викладено у наступній редакції: Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Спецбудмеханізіція" та з Акціонерного товариства "Автодвір-Східна Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №15-1/КЛВ-08 про відкриття не відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 11.09.2008 станом на 10.08.2011 (включно) у розмірі 3554917,39 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 639119,99 грн; заборгованості за простроченим кредитом - 2057167,52 грн; заборгованості за відсотками - 525745,15 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); заборгованості за відсотками за простроченим кредитом - 268139,29 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); пені за несвоєчасне повернення кредиту - 64745,44 грн; заборгованості за кредитним договором №15-2/КЛВ-08 про відкриття не відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 24.09.2008 станом на 10.08.2011 (включно) у розмірі 6797716,83 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 495946,00 грн; заборгованості за простроченим кредитом - 4297454,00 грн; заборгованості за відсотками - 583 467,28 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); заборгованість за відсотками за простроченим кредитом - 1179073,30 грн (виключно за період з 01.07.2010 по 10.08.2011); пені за несвоєчасне повернення кредиту - 241776,25 грн, та 20 811,31 грн державного мита та 192,60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Акціонерного товариства "Автодвір-Східна Україна" на користь Акціонерного товариства "Спецбудмеханізіція" 2344,00 грн витрат по сплаті експертизи. У інший частині вимоги позивача залишено без розгляду.

14.08.2019 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича, в якій просило суд визнати дії приватного виконавця у частині віднесення витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №57832218 з примусового виконання наказу №5023/7189/11, виданого 20.09.2012, зазначених у звіті від 29.07.2019 №02-01/652, щодо використання авансового внеску у загальному розмірі 3053,58 грн, а саме: сортування, транспортування та доставка поштових відправлень у вигляді посилок та листів по місту Харкову - 456 грн; витрати по договору добровільного страхування №20023 - 2593,40 грн; безпідставне привласнення коштів у розмірі 4,18 грн, неправомірними та незаконними; зобов`язати приватного виконавця повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" авансовий внесок у розмірі 3053,58 грн; зобов`язати приватного виконавця надати виправлений звіт про використання авансового внеску у виконавчому провадженні №57832218 з примусового виконання наказу №5023/7189/11, виданого 20.09.2012.

Як свідчать матеріали справи, 29.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим Олександром Сергійовичем на підставі наданої заяви стягувача винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №57832218, якою виконавчий документ - наказ №5023/7189/11, виданий 20.09.2012 господарським судом Харківської області, та невикористаний залишок авансового внеску у розмірі 33052,60 грн повернуто стягувачу; припинено чинність арешту майна боржника; припинено чинність розшуку майна боржника; припинено чинність арешту коштів боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.60-61, том 5).

Листом (за вих.№02-01/652 від 29.07.2019) приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович повідомив Акціонерне товариство "Дельта Банк" про те, що грошові кошти у сумі 37230 грн, що надійшли як сплата авансового внеску у виконавчому провадженні №57832218 по виконанню наказу №5023/7189/11, виданого 20.09.2012 господарським судом Харківської області, перераховано, зокрема: 456 грн - на сортування, транспортування та доставку поштових відправлень у вигляді посилок та листів по місту Харкову; 2593,40 грн - на витрати за договором добровільного страхування №20023 (а.с.62, том 5).

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно з частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону N 1404-VIII закріплено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, зокрема з приводу оскарження постанов/дій виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції вони видані (витрат виконавчого провадження).

Авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, а відтак за своєю природою, авансові внески є безпосереднім джерелом витрат виконавчого провадження.

Згідно з частиною 3 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

У справі №5023/7189/11 господарський суд розглянув спір між юридичними особами про стягнення грошових коштів. Господарський суд не ухвалював жодних рішень на стадії виконання ухваленого ним судового рішення.

Отже, після надходження на виконання наказу господарського суду виконавець починає діяти як публічна посадова особа органу, яка реалізовує надані йому законом специфічні владні повноваження з виконання, зокрема, судового рішення.

Коли суд господарської юрисдикції ухвалив рішення у межах предмета спору, а виконавець на стадії виконання цього рішення використав свої повноваження, як-то вчинив дії щодо віднесення витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні використання авансового внеску, то є підстави презюмувати, що в такому правовому відношенні виконавець діє як публічна посадова особа, яка здійснює, насамперед, публічно-владні, управлінські функції. У цьому разі виконавець набуває статусу посадової особи - суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єкт владних повноважень порушує право чи законні інтереси, зокрема, юридичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, така юридична особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, позаяк саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в побічно-правових спорах юридичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.

Трактування положень частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", про те, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, повинно розумітися таким чином, якщо порядок оскарження дій чи рішень державного або приватного виконавця до господарського суду не передбачений законом, то до цього суду скарги на дії державного (приватного) виконавця не можуть подаватися. Крім того, саме частина друга даної статті визначає оскарження (юрисдикцію) саме суду адміністративної юрисдикції у випадку питань витрат виконавчого провадження.

Правова природа дій, оскаржуваних у поданій скарзі, дає підстави визнати, що спірні відносини виникли у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних з оскарженням дій суб`єкта владних повноважень.

З наведених норм права убачається, що Законом України "Про виконавче провадження" установлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15, у справі № 127/9870/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №910/22695/13.

Відповідно до правил частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до адміністративного суду, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З огляду на вищевикладене, а саме, оскарження дії приватного виконавця щодо віднесення витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні, використання авансового внеску, які за своєю правовою природою є спором у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних з оскарженням дій суб`єкта владних повноважень, та з огляду на вимоги частини 2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" господарський суд дійшов правильного висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

При цьому у відповідності до вимог ст.236 Господарського процесуального кодексу України правомірно застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду України від 28.11.2018 у справі №2-01575/11 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №826/14603/17.

Вищенаведеними нормами чинного законодавства спростовуються доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо підвідомчості цього спору, який стосується судового оскарження дій приватного виконавця під час виконання судових рішень, ухвалених за правилами господарської юрисдикції, адміністративним судам.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на пояснення, викладені у скарзі на дії приватного виконавця, чим порушив законне право апелянта на повне, об`єктивне дослідження наявних у справі доказів, яке передбачено частиною 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не розглядав скаргу на дії приватного виконавця по суті, а тому і не досліджував наведені заявником обставини, оскільки встановив, що розгляд даної скарги підпадає під адміністративну юрисдикцію.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги заявник вважає, що правовий висновок суду першої інстанції, покладеного у основу судового рішення, неповною мірою узгоджується з нормами чинного законодавства та рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 9-зп (v009р710-97).

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки Конституційний Суд України у рішенні від 25.12.1997 9-зп (v009р710-97) вирішив питання щодо юрисдикції судів у контексті конституційних звернень, що виникли з факту придбання громадянами України облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, та не стосується вирішення питання юрисдикції у даному спорі.

За змістом пункту 1 частини 1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов правильного висновку, що дана скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, тому правомірно відмовив у прийнятті до розгляду скарги ПАТ Дельта Банк на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича на підставі пункту 1 частини 1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, постановлена ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2019 у справі №5023/7189/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.10.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова