Рішення

від 15.10.2019 по справі 913/359/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2019 року Справа № 913/359/19

м. Харків Провадження № 16/913/359/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Пати А.С. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 108 680 грн. 37 коп.

в присутності представників учасників справи:

від позивача - Наєм Масі-Мустафа - адвокат, довіреність від 17.07.2019 № б/н, Мороз Я.С. - представник за довіреність від 11.10.2019 (приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача - Ісмаілов Р.Г. - адвокат, ордер від 22.07.2019 серії ХВ № 81037.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" про стягнення боргу за договором про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 в сумі 84 902 грн. 00 коп., штрафу в сумі 16 980 грн. 40 коп., пені в сумі 5 715 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 488 грн. 48 коп., інфляційних втрат в сумі 594 грн. 31 коп., всього 108 680 грн. 37 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 стосовно своєчасної оплати рахунків від 20.02.2019 № 26 та від 01.03.2019 № 37.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 913/359/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 22.07.2019.

Ухвалою від 15.07.2019 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 22.07.2019 в режимі відеоконференції та доручено Подільському районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції.

Відповідач відзивом від 19.07.2019 № б/н, наданим у судовому засіданні 22.07.2019, проти позову заперечив та зазначив, що в додатку № 1 до договору про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 вказано, що у разі прийняття позитивного судового рішення на користь клієнта, компанія позивача отримує 10% від суми. Відповідач вказує, що жодного застереження з приводу того, що 10% мають розраховуватися від ціни позову, ні договір, ні додаткова угода не містять. Відповідач стверджує, що 10% від суми, зазначеної в додатку, а саме 3 880 грн. 00 коп., було враховано при проведенні розрахунку з позивачем, що відповідач підтверджує актом звірки взаємних розрахунків від 15.02.2019. За твердженням відповідача, ним були сплачені адвокатські послуги на суму 23 289 грн. 30 коп. 30 коп., які надавались адвокатом Найємом М.- ОСОБА_1 у справі № 812/1729/18, проте сам адвокат не заявив про їх стягнення до судових дебатів, чим позбавив можливості відповідача відшкодувати їх на свою користь. Крім цього, відповідач зазначає, що договір про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 не стосується спору про стягнення гарантійного внеску з МТСБУ, на який позивач посилається у позові.

Ухвалою суду від 22.07.2019 розгляд справи відкладено на 01.08.2019.

Ухвалою від 23.07.2019 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 01.08.2019 в режимі відеоконференції та доручено Оболонському районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції.

31.07.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідне клопотання також на електронну адресу суду надійшло від представника відповідача.

Суд задовольнив клопотання сторін та ухвалою суду від 01.08.2019 відклав розгляд справи на 19.08.2019.

Ухвалою від 08.08.2019 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 19.08.2019 в режимі відеоконференції та доручено Подільському районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції.

15.08.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 14.08.2019 № б/н, якою позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення пені, шляхом її виключення із позовних вимог. Решта вимог залишилась незмінною. Відповідні уточнення надіслані відповідачу поштовим зв`язком АТ "Укрпошта".

Позивачем надана відповідь на відзив від 15.08.2019 № б/н, в якій позивач зазначає, що обов`язок по оплаті рахунків визнаний у відповіді на листи, за якими було надіслано відповідачу рахунки. Що стосується акту звірки розрахунків станом за період з 01.01.2019-15.02.2019, то зазначений акт не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Копія акту звірки не може братися до уваги судом, оскільки не містить відтиску печатки позивача та підписана Богдановим Г.Ю., який не є керівником ПАТ "СК "Оранта-Лугань", інформація про його повноваження у даному акті відсутні, тобто даний акт підписаний неналежною особою. А тому, акт звірки взаєморозрахунків, на який посилається відповідач, не може братися судом до уваги, оскільки не є належним та допустимим доказом у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України.

Щодо надання адвокатських послуг позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер" та Адвокатським об`єднанням "Міллер" укладено договір про здійснення спільної діяльності, за умовами якого сторони домовились здійснювати спільну діяльність у сфері права, а саме, надання юридичних послуг та професійної правової (правничої) допомоги клієнтам. Саме в рамках даної спільної діяльності і було залучено Адвокатське об`єднання "Міллер" для представництва інтересів відповідача у судових органах на підставі договору від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018, укладеного між позивачем та відповідачем.

Також позивач посилається на те, що грошові кошти в сумі 4 950 грн. 00 коп. повернуто відповідачу у зв`язку з тим, що вказані кошти за послуги за договором від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 було сплачено відповідачем надмірно.

Висновки відповідача, що позивач жодним чином не стосується судового спору про стягнення гарантійного внеску з МТСБУ є безпідставними та спростовуються, зокрема, самою позовною заявою про стягнення суми гарантійного внеску, у якій зазначено, що між ПАТ "СК "Оранта-Лугань" та ТОВ "Юридична компанія Міллер" було укладено договір про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018. Тобто представництво інтересів відповідача у вказаній судовій справі позивачем документально підтверджено.

Судове засідання, призначене на 19.08.2019, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. у відпустці, про що 15.08.2019 було повідомлено сторони шляхом передачі телефонограм.

19.08.2019 на адресу суду надійшла заява позивача від 14.08.2019 № б/н про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі ціни позову, які наявні на його розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ "Альфа-Банк", а також на інших банківських рахунках, виявлених під час виконання ухвали суду, крім арешту грошових коштів, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 19.08.2019 № 187-р у зв`язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. з 12.08.2019 по 06.09.2019 був проведений повторний автоматизований розподіл заяви про забезпечення позову, яка згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2019 розподілена судді Косенко Т.В.

Ухвалою суду від 21.08.2019 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Від відповідача у справі 05.09.2019 надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача від 02.09.2019 № б/н, в яких останній зазначає, що твердження позивача, що відповідь відповідача, яка була надіслана електронною поштою підтверджує, що відповідач визнає обов`язок зі сплати відповідної суми коштів, є надуманими та не відповідають доказам, на які посилається позивач, оскільки вказана відповідь не несе будь-якої іншої інформації, та відсутнє взагалі прийняття або визнання будь-яких зобов`язань зі сплати будь-яких коштів. Електронна адреса, з якої надійшла відповідь, на має жодного відношення до електронної пошти відповідача, яка вказана у договорі від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 та яка використовується останнім.

Що стосується доводів позивача, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом та доказом, то відповідач зазначає, що якщо акт підписаний позивачем, то позивач визнає факт відсутності заборгованості відповідача, і не має значення це первинний документ чи ні, цей документ є належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України. Крім того, ОСОБА_2 , підписуючи акт, діяв на підставі довіреності від 02.07.2018 № 04-02/42, виданою Головою Правління ПАТ "СК "Оранта-Лугань" Ковальовим О.В.

Також, відповідач зазначає, що додаток № 25/06/2018 між позивачем та відповідачем не укладався, а як вбачається з долученого до відповіді на відзив додатку, останній укладений між АО "Міллер" та ТОВ "ЮК Міллер" та є додатком до договору про спільну діяльність від 22.01.2018. Більш того, договір про спільну діяльність, так і додаток № 25/06/2018 відповідач бачить вперше. Ці документи, які матимуть суттєве значення, в першу чергу для відповідача, позивачем відповідачу не надавались на ознайомлення, і ПАТ "СК "Оранта-Лугань" стороною у таких не є.

З приводу посилань позивача на справу про стягнення гарантійного внеску з МТСБУ відповідач зазначає наступне.

В додатку № 1 до договору про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 перелічено саме послуги, що стосуються представництва інтересів відповідача у спорі саме з органом ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень. У вказаному додатку немає жодного посилання на те, що такий додаток стосується супроводження двох справ, як і не містить переліку послуг по будь-якій іншій справі крім з ДФС. У спірних правовідносинах та у нашому спорі з МТСБУ ТОВ "ЮК Міллер" жодним чином не фігурує та з ТОВ "ЮК Міллер" нами жодних додатків до договору № 300/3/06-06-2018 по даному спору не укладалось. Першим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 22.01.2019 у справі № 812/1729/18 встановлено, що юридичні послуги надавались адвокатом Найємом М.-М. на підставі договору від 01.11.2018 № 10/03112018, укладеним між ПАТ "СК "Оранта-Лугань" та АО "Міллер" (а не ЮК "Міллер"). У вказаному договорі відсутнє будь-яке застереження щодо необхідності сплати на користь АО "Міллер" 10% від будь-якої суми. Крім того, у справі № 910/8952/18 інтереси товариства представляв адвокат Синявська Х.Ю. на підставі договору про співпрацю та надання правової допомоги від 28.03.2018 № б/н, укладеного між адвокатом Синявською Х.Ю. та Адвокатським об`єднанням "Міллер". В сою чергу, АО "Міллер" діяло на підставі договору від 01.11.2018 № 10/03112018, укладеного між ПАТ "СК "Оранта-Лугань" та АО "Міллер" (а не ЮК "Міллер"), в якому відсутнє будь-яке застереження щодо необхідності сплати на користь АО "Міллер" 10% від будь-якої суми.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 05.09.2019 № 196-р у зв`язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. з 12.08.2019 по 06.09.2019 у відпустці був проведений повторний автоматизований розподіл справи, яка згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2019 розподілена судді Секірському А.В.

Ухвалою суду від 05.09.2019 прийнято справу № 913/359/19 до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін зі стадії розгляду справи по суті, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду по суті на 24.09.2019.

18.09.2019 на офіційну електронну адресу від представника позивача надійшло клопотання від 17.09.2019 № б/н про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю єдиного представника, уповноваженого представляти інтереси позивача під час судового розгляду справи № 913/359/19, в іншому судовому засіданні, а саме, у Київському апеляційному суді у справі № 761/47594/17.

У судове засідання 24.09.2019 прибув представник відповідача.

Ухвалою суду від 24.09.2019 відкладено розгляд справи по суті на 15.10.2019.

Ухвалою від 27.09.2019 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 15.10.2019 в режимі відеоконференції та доручено Дніпровському районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції.

У судове засідання 15.10.2019 прибув представник відповідача.

Представник позивача прийняв участь в судовому засіданні 15.10.2019 в режимі відеоконференції.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

06.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер" (далі - Позивач (Виконавець)) та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Оранта-Лугань" (далі - Відповідач (Замовник)) було укладено договір № 300/3/06-06-2018 про надання юридичних послуг (далі - Договір), згідно п. 2.1 якого, за цим договором Виконавець зобов`язується надавати юридичні послуги (разово чи систематично) в усній чи письмовій формі Замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у даному Договорі та додатках до нього (аркуші справи 10-11).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору, розрахунки Замовника з Виконавцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахунку коштів Замовником Виконавцю на підставі рахунку-фактури, в якому зазначається вартість наданої послуги. Ціною договору є сума вартості всіх наданих послуг, перелік яких визначений у акті наданих послуг або в додатках до цього договору.

Згідно п. 5.4 Договору після надання послуг Виконавець оформлює Акт прийому-передачі наданих послуг. Вказаний акт підписується сторонами після виконання обов`язків, що випливають з цього договору, а також у разі дострокового розірвання цього договору. Якщо такий акт Замовник не підписує протягом п`яти робочих днів з моменту отримання - акт вважається підписаним, а послуги такими, що були надані.

Відповідно до п. 7.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору, між сторонами було укладено Додаток № 1 до договору від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 (аркуш справи 12).

Додатком № 1 до Договору сторони дійшли згоди, що Виконавець буде супроводжувати господарську діяльність Замовника шляхом надання наступного переліку юридичних послуг: аналіз документації клієнта та норм чинного законодавства України у спірних правовідносинах - 4 000,00 грн, аналіз судової практики у подібних правовідносинах та обрання правильної позиції для захисту в суді - 6 000,00 грн, підготовка позовної заяви - 12 000,00 грн, зустріч з клієнтом щодо обговорення позовної заяви та правової позиції - 4 800,00 грн, подання позовної заяви та захист в суді - 12 000,00 грн. Загальна сума послуг за додатком № 1 до договору складає 38 800,00 грн.

Крім того, сторони дійшли згоди, що у разі позитивного судового рішення на користь клієнта - ЮК "Міллер" отримує 10% від суми.

У позовній заяві позивач зазначає, що у справі № 910/8952/18 Північним апеляційним господарським судом 04.02.2019 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 без змін. Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 з Моторного (транспортного) бюро України стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" суму гарантованого внеску в розмірі 737 584,20 грн (аркуші справи 17-20).

Таким чином, як вважає позивач, у даній справі було прийняте позитивне судове рішення на користь клієнта (Замовника), а тому, на думку позивача, у відповідності до п. 1 Додатку № 1 до Договору, сума коштів, яка підлягає сплаті Замовником Виконавцю становить 73 758,00 грн, у зв`язку з чим Виконавцем було надіслано Клієнту на визначену Договором електронну адресу рахунок на оплату від 20.02.2019 № 26 (аркуш справи 13).

Крім того, як зазначає позивач, у справі № 812/1729/18 Першим апеляційним адміністративним судом 17.12.2018 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 задоволено частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 у справі № 812/1729/18 - змінено.

Абзац другий, третій та четвертий резолютивної частини рішення викладено наступним змістом:

"Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 № 0016241207 в частині застосування до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 3 107,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 № 0016251207 в частині застосування до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі у сумі 214 210,44 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 21.05.2018 № 10463-17 в частині сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 193 568,85 грн" (аркуші справи 21-27).

Таким чином, як вважає позивач, у даній справі також було прийняте позитивне судове рішення на користь клієнта (Замовника), а тому, на думку позивача, у відповідності до п. 1 Додатку № 1 до Договору, сума коштів, яка підлягає сплаті Замовником Виконавцю у зв`язку досягненням результату по даній справі, становить 11 144,00 грн, у зв`язку з чим Виконавцем було надіслано Клієнту на визначену Договором електронну адресу рахунок на оплату від 01.03.2019 № 37 (аркуш справи 14).

На адресу відповідача позивачем було направлено претензію від 07.03.2019 про сплату заборгованості в сумі 84 902,00 грн (аркуші справи 28-30).

Відповіддю на претензію від 11.04.2019 № 04-02/15 відповідач відмовився здійснювати оплату з огляду на безпідставність виставлених рахунків та відсутності заборгованості за Договором (аркуш справи 31).

У зв`язку з несплатою відповідачем зазначених рахунків позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 84 902,00 грн.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку невиконання п. 5.1 договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості послуг, зазначеної у п. 5.1.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у сумі 16 980,40 грн.

Крім того, за порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 5 715,18 грн.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% в сумі 488,48 грн. та інфляційні витрати в сумі 594,31 грн, що підтверджено відповідним розрахунком у позовній заяві.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № 300/3/06-06-2018 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується надавати юридичні послуги (разово чи систематично) в усній чи письмовій формі Замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у даному Договорі та додатках до нього.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору, розрахунки Замовника з Виконавцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахунку коштів Замовником Виконавцю на підставі рахунку-фактури, в якому зазначається вартість наданої послуги. Ціною договору є сума вартості всіх наданих послуг, перелік яких визначений у акті наданих послуг або в додатках до цього договору.

На виконання умов договору, між сторонами було укладено Додаток № 1 до договору від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018. Загальна сума послуг за додатком №1 до договору складає 38 800,00 грн.

Крім того, сторони дійшли згоди, що у разі позитивного судового рішення на користь клієнта - ЮК "Міллер" отримує 10% від суми .

Проаналізувавши укладений між сторонами договір та додаток № 1 до договору, суд встановив, що жодного застереження з приводу того, що 10% мають розраховуватися саме від ціни позову, як про це зазначає позивач, ні договір ні додаток № 1 до договору не містять.

Формулювання даного пункту свідчить про те, що у разі позитивного судового рішення на користь клієнта - ЮК "Міллер" отримує 10% від суми, саме тієї суми, яка визначена у додатку № 1 до договору та складає 38 800,00 грн.

Таким чином, 10% від суми, зазначеної в додатку № 1 до договору, повинні складати 3 880,00 грн, а не 73 758,00 грн та 11 144,00 грн, як про це помилково зазначає позивач.

Суд не приймає посилання позивача на додаток № 25/06/2018 до договору про здійснення спільної діяльності від 22.01.2018, оскільки відповідний додаток укладено до договору про здійснення спільної діяльності від 22.01.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер" та Адвокатським об`єднанням "Міллер", та жодним чином не стосується предмету даного спору між позивачем та відповідачем за договором № 300/3/06-06-2018 про надання юридичних послуг (аркуші справи 170-173).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Надана позивачем до матеріалів справи заява свідка судом не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України заява свідка має бути подана до суду в строк, встановлений для подання доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судом встановлено, що відповідна заява подана позивачем 24.09.2019, тобто з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу позивача про те, що відповідно до ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

В даному випадку відповідні обставини (факти) відображаються в Додатоку № 1 до договору від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 та не можуть бути підтверджені показаннями свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачем 10% від суми зазначеної в додатку, а саме, 3 880,00 грн.

З урахуванням вище викладеного, задоволенню та стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 3 880,00 грн. В решті слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

З урахуванням приписів ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства).

За порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 5 715,18 грн.

Судом встановлено, що договором від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 сторонами не передбачено такої міри відповідальності як стягнення пені.

Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 5 715,18 грн слід відмовити.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку невиконання п. 5.1 договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості послуг, зазначеної у п. 5.1.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у сумі 16 980,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 3 ст. 550 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор не має право на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (ст. 617 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що розрахунки Замовника з Виконавцем здійснюються в національній валюті України шляхом перерахунку коштів Замовником Виконавцю на підставі рахунку-фактури, в якому зазначається вартість наданої послуги.

Судом встановлено, що договором від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 та Додатком № 1 до нього не передбачено строків на оплату наданих послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки а ні рахунок, а ні вимога про сплату 3 880,00 грн позивачем відповідачу не пред`являлись, то у відповідача не виникло прострочення зобов`язання саме у сплаті зазначеної суми.

Крім того, суд не вбачає наявності вини в діях відповідача щодо не сплати 3 880,00 грн, що також є необхідною обставиною для застосування штрафних санкцій відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 16 980,40 грн слід відмовити.

Нараховані позивачем 3% річних у сумі 488,48 грн, а також інфляційні нарахування у сумі 594,31 грн відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України також задоволенню не підлягають, у зв`язку з відсутністю прострочення виконання зобов`язання по сплаті 3 880,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у сумі 3 880,00 грн. В решті слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 68 грн. 58 коп. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" про стягнення 108 680 грн. 37 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, площа Базарна, 7, ідентифікаційний код 02305867 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер", м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, ідентифікаційний код 38419366 борг в сумі 3 880 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 68 грн. 58 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

5.Повний текст рішення складено і підписано - 17.10.2019 .

Суддя А.В. Секірський