Постанова

від 20.01.2020 по справі 913/359/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. Справа № 913/359/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з Господарським судом міста Києва апеляційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" (вх. № 3663 Л/2) на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.10.2019 у справі № 913/359/19 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Фоновою О.С., повний текст додаткового рішення складено 07.11.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер", м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Старобільськ Луганської області,

про стягнення 108 680 грн 37 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2019 року ТОВ "Юридична компанія Міллер" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" 108 680,37 грн, з яких: борг за договором про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 у розмірі 84 902,00 грн, штраф у розмірі 16 980,40 грн, пеня у розмірі 5 715,18 грн, 3% річних у розмірі 488,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 594,31 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер" борг в сумі 3 880,00 грн, судовий збір в сумі 68,58 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

29.10.2019 Господарським судом Луганської області ухвалено додаткове рішення, яким у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань» адвоката Ісмаілова Р.Г. від 21.10.2019 б/н про стягнення судових витрат у справі №913/359/19 відмовлено.

Відповідач з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача судових витрат задовольнити у повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що на виконання вимог ст.123 ГПК України відповідачем у відзиві на позовну заяву було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді. В резолютивній частині відзиву на позовну заяву заявлено про намір стягнення з позивача витрат на правову допомогу, та зазначено, що представником відповідача буде надано у відповідності до вимог ГПК України відповідна заява з необхідними доказами. Також, адвокатом Ісмаіловим Р.Г. до закінчення судових дебатів 15.10.2019 заявлялось в судовому засіданні додатково про те, що буде подана заява про стягнення витрат на правову допомогу з відповідними доказами. 21.10.2019 надано до суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу з відповідними доказами.

Відповідач наголошує, що до закінчення судових дебатів представник відповідача фізично не міг надати докази по всім реально понесеним витратам відповідача на правничу допомогу, з огляду на те, що оплата послуг здійснюється відповідачем після фактичного отримання правових послуг, при тому, що представнику відповідача не могло бути відомо чи буде в судовому засіданні, призначеному на 15.10.2019 прийнято рішення по суті спору.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи ухвалою суду від 09.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом міста Києва проти апеляційної скарги заперечував, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що відповідачем у судовому засіданні 15.10.2019 не заявлялось про те, що буде подана заява про стягнення витрат на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

21.10.2019 до суду від Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань» адвоката Ісмаілова Р.Г. надійшла заява від 21.10.2019 б/н, в якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія Міллер» на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань» судові витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 11571,60 грн.

29.10.2019 Господарським судом Луганської області ухвалено оскаржуване додаткове рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Пунктом 3 ч.1 ст.244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частинами 1-4 ст.126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідач зазначає про те, що ним в підготовчому засіданні у відзиві на позовну заяву було заявлено про намір стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, про що представником буде подано у відповідності до вимог ГПК України відповідну заяву з необхідними доказами. Також зазначено, що адвокатом Ісмаіловим Р.Г. до закінчення судових дебатів 15.10.2019 заявлялось в судовому засіданні додатково про те, що буде подана заява про стягнення витрат на правову допомогу з відповідними доказами.

Колегія суддів відтворивши у судовому засіданні звукозапис судового засідання у Господарському суді Луганської області від 15.10.2019, зазначає, що відповідачем у судовому засіданні жодної заяви (усно або письмово) про намір після ухвалення судом рішення надати додаткові докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, заявлено не було.

Заява про намір стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка міститься у відзиві на позовну заяву, на яку відповідач посилається в обґрунтування своєї вимоги, та заява про подання доказів після ухвалення рішення суду з належним обґрунтуванням неможливості такого подання до ухвалення рішення у справі, не є тотожними.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідні докази можуть бути подані заявником до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, але за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву,

Відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу були подані з заявою про ухвалення додаткового рішення 21.10.2019, і останнім до закінчення судових дебатів відповідної заяви зроблено не було.

При цьому, колегія суддів зазначає, що майже всі документи на підтвердження витрат на правничу допомогу були в наявності у відповідача до прийняття судом рішення по справі, а саме: договір про надання правової допомоги №17072019 від 17.07.2019, додаткова угода №1 від 17.07.2019, рахунок на оплату №1 від 24.07.2019, рахунок на оплату №3 від 27.09.2019, платіжне доручення №91 від 24.07.2019, платіжне доручення №102 від 29.08.2019, платіжне доручення №110 від 01.10.2019.

За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно було відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань» адвоката Ісмаілова Р.Г. від 21.10.2019 б/н про стягнення судових витрат у справі №913/359/19.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на судову практику щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, наведену у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №911/1803/17, від 22.03.2018 у справі №910/9111/17, від 14.01.2019 у справі №927/26/18, з огляду на наступне.

З додаткової постанови Верхового суду від 27.06.2018 у справі №911/1803/17 вбачається, що до прийняття Верховним Судом постанови товариством було подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та надано відповідні докази .

З додаткової постанови Верхового суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 вбачається, що заявником до судового засідання були надані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , а відповідна заява про покладення судових витрат містилась в касаційній скарзі.

З постанови Верхового суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18 вбачається, що під час судового засідання до закінчення судових дебатів заявники не заявляти клопотання про компенсацію витрат за надану професійну правничу допомогу; не надали під час розгляду справи доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, а відповідні заяви були подані після винесення судом апеляційної інстанції постанови, в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяв про винесення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для винесення додаткової постанови.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, в зв`язку з чим додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.10.2019 у справі № 913/359/19 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 29.10.2019 у справі № 913/359/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.01.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова