Постанова

від 17.01.2020 по справі 913/359/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2020 р. Справа № 913/359/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Юридична компанія Міллер" (вх. № 3506 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі № 913/359/19 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Секірським А.В., повне рішення складено 17.10.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер", м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Старобільськ Луганської області,

про стягнення 108 680 грн 37 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2019 року ТОВ "Юридична компанія Міллер" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" 108 680,37 грн, з яких: борг за договором про надання юридичних послуг від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 у розмірі 84 902,00 грн, штраф у розмірі 16 980,40 грн, пеня у розмірі 5 715,18 грн, 3% річних у розмірі 488,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 594,31 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер" борг в сумі 3 880,00 грн, судовий збір в сумі 68,58 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що рішення є необґрунтованим, прийнято із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що на виконання умов договору виконавцем (позивачем) здійснювалося супроводження справ замовника (відповідача) у суді у справах: №910/8952/18 за позовом ПАТ Страхова компанія Оранта-Лугань до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення гарантійного внеску у розмірі 737587,20 грн, та №812/1729/18 за позовом ПАТ Страхова компанія Оранта-Лугань до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень.

Як зазначає апелянт, у справі №910/8952/18 рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 на користь клієнта (відповідача у даній справі) було стягнуто суму гарантійного внеску у розмірі 737584,20 грн, в зв`язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу 73758,00 грн за позитивне судове рішення (10%). У справі №812/1729/18 також було прийняте позитивне рішення на користь клієнта, в зв`язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу 11144,00 грн. Договором укладеним між позивачем та відповідачем, позивачу, як виконавцю за договором, надано право залучати третіх осіб до надання окремих юридичних послуг, що і було зроблено позивачем. Представництво інтересів відповідача третіми особами здійснювалось на підставі договірних відносин і під час виконання умов договору таке представництво не заперечувалось відповідачем. Як у відзиві на позовну заяву, так і у запереченні на відповідь на відзив відповідачем не спростовано обов`язку сплати суми коштів згідно укладеного договору та не надано належних доказів на підтвердження викладених аргументів. Разом з тим, на думку позивача, доказами наявними в матеріалах справи, підтверджується наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення коштів з відповідача за договором про надання юридичних послуг №300/3/06-06-2018 від 06.06.2018.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Юридична компанія Міллер" (вх. № 3506 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі №913/359/19 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк до 06.12.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Встановлено учасникам справи строк до 10.12.2019 для подання заяв, клопотань, тощо.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 06.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Міллер", виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Оранта-Лугань", замовником, було укладено договір №300/3/06-06-2018 про надання юридичних послуг, згідно з яким виконавець зобов`язався надавати юридичні послуги (разово чи систематично) в усній чи письмовій формі замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у даному договорі та додатках до нього.

Згідно з п.4.1.2. договору виконавець має право за необхідністю, але за погодженням із замовником залучати до надання окремих юридичних послуг третіх осіб, що не входять до складу чи структури виконавця.

Відповідно до п.5.1. договору розрахунки замовника з виконавцем здійснюються в національній валюті України шляхом перерахунку коштів замовником виконавцю на підставі рахунку-фактури, в якому зазначається вартість наданої послуги.

Вартість послуг розраховується відповідно до прайсу ТОВ "Юридична компанія Міллер". Ціною договору є сума вартості всіх наданих послуг, перелік яких визначений у акті наданих послуг або в додатках до цього договору (п.5.2. договору).

Умовами п.5.4. договору передбачено, що після надання послуг виконавець оформлює акт прийому-передачі наданих послуг. Вказаний акт підписується сторонами після виконання обов`язків, що випливають з цього договору, а також у разі дострокового розірвання цього договору. Якщо такий акт замовник не підписує протягом п`яти робочих днів з моменту отримання - акт вважається підписаним, а послуги такими, що були надані.

Пунктом 6.3. договору визначено, що у випадку невиконання п.5.1. договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості послуг, зазначеної у п.5.1.

Відповідно до п.7.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

У додатку №1 від 06.06.2018 до даного договору сторони дійшли згоди, що виконавець буде супроводжувати господарську діяльність замовника шляхом надання наступного переліку юридичних послуг: аналіз документації клієнта та норм чинного законодавства України у спірних правовідносинах - 4000,00 грн, аналіз судової практики у подібних правовідносинах та обрання правильної позиції для захисту в суді - 6000,00 грн, підготовка позовної заяви - 12000,00 грн, зустріч з клієнтом щодо обговорення позовної заяви та правової позиції - 4800,00 грн, подання позовної заяви та захист в суді - 12000,00 грн. Загальна сума послуг за додатком № 1 складає 38 800,00 грн.

Крім того, сторони дійшли згоди, що у разі позитивного судового рішення на користь клієнта - ЮК "Міллер" отримує 10% від суми.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору виконавцем здійснювалося супроводження справ замовника у суді, а саме: №910/8952/18 за позовом ПАТ Страхова компанія Оранта-Лугань до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення гарантійного внеску у розмірі 737587,20 грн, та №812/1729/18 за позовом ПАТ Страхова компанія Оранта-Лугань до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень.

У справі № 910/8952/18 Північним апеляційним господарським судом 04.02.2019 прийнято постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 залишено без змін. Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 з Моторного (транспортного) бюро України стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" суму гарантійного внеску в розмірі 737584,20 грн.

Тобто, у даній справі було прийняте позитивне судове рішення на користь клієнта (замовника), а тому, на думку позивача, у відповідності до п.1 додатку № 1 до договору сума коштів, яка підлягає сплаті замовником виконавцю становить 73758,00 грн, у зв`язку з чим виконавцем було надіслано клієнту на визначену договором електронну адресу рахунок на оплату від 20.02.2019 № 26.

У справі №812/1729/18 Першим апеляційним адміністративним судом 17.12.2018 прийнято постанову, якою рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 у справі № 812/1729/18 змінено. Абзац другий, третій та четвертий резолютивної частини рішення викладено наступним змістом:

"Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 № 0016241207 в частині застосування до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 3107,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 18.10.2017 № 0016251207 в частині застосування до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі у сумі 214210,44 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 21.05.2018 № 10463-17 в частині сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 193568,85 грн".

Тобто, у даній справі також було прийняте позитивне судове рішення на користь клієнта (замовника), а тому, на думку позивача, у відповідності до п.1 додатку № 1 до договору, сума коштів, яка підлягає сплаті замовником виконавцю у зв`язку з досягненням результату по даній справі, становить 11144,00 грн, у зв`язку з чим виконавцем було надіслано клієнту на визначену договором електронну адресу рахунок на оплату від 01.03.2019 № 37.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 07.03.2019 про сплату заборгованості в сумі 84902,00 грн.

Відповіддю на претензію від 11.04.2019 №04-02/15 відповідач відмовився здійснювати оплату, посилаючись на безпідставність виставлених рахунків та відсутність заборгованості за договором.

15.08.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення пені шляхом її виключення із позовних вимог. Решта вимог залишилась незмінною.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проаналізувавши укладений між сторонами договір про надання юридичних послуг та додаток № 1 до договору, колегія суддів зазначає, що в договорі відсутні будь-які посилання на перелік справ, по яким позивач зобов`язався надавати послуги відповідачу.

Крім того, умовами договору (п.5.4. договору) передбачено, що після надання послуг виконавець оформлює акт прийому-передачі наданих послуг. Проте, жодного акту прийому-передачі наданих послуг, згідно яких можна було б ідентифікувати справи та обсяг наданих послуг, матеріали справи не містять.

Також, в укладеному між сторонами договорі відсутня умова щодо обов`язку відповідача додатково сплатити позивачу гонорар у розмірі 10% від позитивного судового рішення на користь клієнта.

Додатком №1 від 06.06.2018 передбачено, що загальна сума послуг складає 38800,00 грн, а у разі позитивного судового рішення на користь клієнта - ЮК "Міллер" отримує 10% від суми.

Тобто, жодного застереження з приводу того, що 10% мають розраховуватися саме від суми позитивного судового рішення на користь клієнта, як про це зазначає позивач, ні договір, ні додаток № 1 до договору, не містять.

За таких обставин, 10% повинні бути розраховані саме від загальної суми послуг, яка узгоджена сторонами у додатку №1 до договору, а саме: 10% від суми 38800,00 грн, що становить 3880,00 грн.

Відповідач у наданих поясненнях визнає, що послуги йому були надані лише в межах справи №812/1729/18 щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача щодо можливості залучати до надання окремих юридичних послуг третіх осіб, що не входять до складу чи структури виконавця, на підтвердження чого надано додаток № 25/06/2018 до договору про здійснення спільної діяльності від 22.01.2018, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідний додаток укладено до договору про здійснення спільної діяльності від 22.01.2018, який укладений між ТОВ "Юридична компанія Міллер" та Адвокатським об`єднанням "Міллер", та жодним чином не стосується предмету даного спору за договором № 300/3/06-06-2018 про надання юридичних послуг.

Крім того, умовами договору № 300/3/06-06-2018 від 06.06.2018, а саме п.4.1.2. передбачено, що виконавець має право за необхідністю, але за погодженням із замовником залучати до надання окремих юридичних послуг третіх осіб, що не входять до складу чи структури виконавця. Проте, відповідач проти ознайомлення позивачем його з договором про здійснення спільної діяльності від 22.01.2018 заперечує, а в матеріалах справи відсутнє відповідне погодження відповідача на залучення АО Мілер для представництва його інтересів у суді в межах договору від 06.06.2018 №300/3/06-06-2018.

Щодо заяви свідка, на яку посилається апелянт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.88 Господарського процесуального кодексу України заява свідка має бути подана до суду в строк, встановлений для подання доказів.

Згідно з ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 2 ст.87 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Як вбачається з матеріалів справи, заява свідка була подана позивачем лише 24.09.2019, тобто з порушенням строків, визначених ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку відповідні обставини (факти) відображаються в додатку № 1 до договору від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 та не можуть бути підтверджені показаннями свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем 10% від суми зазначеної у додатку, а саме, 3 880,00 грн, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 3 880,00 грн.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у сумі 16980,40 грн.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що розрахунки замовника з виконавцем здійснюються в національній валюті України шляхом перерахунку коштів замовником виконавцю на підставі рахунку-фактури, в якому зазначається вартість наданої послуги.

Однак, договором від 06.06.2018 № 300/3/06-06-2018 та додатком № 1 до нього не передбачено строків на оплату наданих послуг.

Враховуючи те, що ні рахунок, ні вимога про сплату 3 880,00 грн, розрахованої саме згідно додатку №1 до договору, позивачем відповідачу не пред`являлись, у відповідача не виникло прострочення зобов`язання, а за таких обставин місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 16980,40 грн, 3% річних у розмірі 488,48 грн та інфляційних втрат у розмірі 594,31 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у вимозі позивача про стягнення пені у розмірі 5 715,18 грн, з огляду на те, що договором від 06.06.2018 №300/3/06-06-2018 сторонами не передбачено такої міри відповідальності як стягнення пені.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі № 913/359/19 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Юридична компанія Міллер" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 15.10.2019 у справі № 913/359/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.01.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова