Ухвала

від 16.10.2019 по справі 383/1192/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/403/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 191 (84, 86-4) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2019 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеного 27 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120110000352, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого у накладенні арешту на майно, а саме автомобіль ГАЗ-САЗ 3507, земельну ділянку, площею 213,2284 га, залишок врожаю сільськогосподарської культури соняшнику та насіння соняшнику.

Рішення мотивовано тим, що клопотання слідчого про арешт майна є необґрунтованим, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на розмір спричинення шкоди та її причинно-наслідковий зв`язок з діями посадових осіб та відсутністю доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191 КК України, а тому вказане майно не є об`єктом кримінально протиправних дій.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, прокурор Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019120110000352 від 27.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191КК України.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує,що уклопотанні слідчогопро арештмайна наведенодостатньо фактів,які підтвердженідоказами,та даютьпідстави вважати,що автомобільГАЗ-САЗ3507;насіння соняшникумасою 3140кілограм,що знаходилосьв автомобіліГАЗ-САЗ3507,з насіннямсоняшнику масою3140кг використовувалися, як знаряддя злочину, а саме: як засіб незаконного перевезення зібраного врожаю. Вказане майно, на переконання апелянта, в повному обсязі відповідає критеріям, зазначеним у статті 98КПК України і являється об`єктом кримінально протиправних дій.

Вважає, що в інтересах слідства для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане вище майно, власником якого являється Бобринецький колледж ім. В. Порика БНАУ , оскільки вказане майно є беззаперечним доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191КК України та має важливе доказове значення для даного кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, захисника-адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах Бобринецького колледжу ім. В. Порика БНАУ, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає за таких підстав.

Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372).

Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна, тощо.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з представлених матеріалів кримінального провадження, вбачається, що 26.09.2019 року до Бобринецького відділу поліції Новоукраїнського ВА ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 26.09.2019 невідомі особи здійснюють збір врожаю на земельній ділянці, що розташована біля с. Фрунзе Бобринецького району та перебуває у державній власності та розпорядником якої є Бобринецький коледж ім. В.Порика Білоцерківської НАУ. Виїздом на місце події слідчо-оперативної групи встановлено, що між Бобринецьким коледжем та ФГ «Добробут-Б» укладено договір на збір врожаю насіння соняшника з земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні Бобринецького коледжу ім. В.Порика Білоцерківської НАУ та на даний час посадовими особами Бобринецького коледжу за попередньою змовою з невстановленими слідством особами зібрано близько 30 га. Врожаю насіння соняшника, що не відповідає середній врожайності та наявності зерна в складським приміщеннях.

В ході огляду з місця події земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:02:000:9033 слідчим серед іншого вилучений комбайн, яким здійснювалось скошування зерна - КЗС-9-1,порядковий номер1125,д.н.з. НОМЕР_1 ,2015р.в.з пристосуваннямдля збираннянасіння соняшникуПЗН-7,4та візокВЖ-6,порядковий номер5,2014р.в.Вилучені автомобільГАЗ-САЗ3507,д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Білоцерківському національному аграрному університету, то вилучено насіння соняшнику масою 3140 кн., що знаходилось в автомобілі. Вилучене майно визнане речовими доказом кримінального правопорушення.

За вказаним фактом слідчим відділенням Бобринецького відділу поліції Новоукраїнського ВА ГУНП в Кіровоградській області розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120110000352 від 27.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 191 КК України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним кримінальним процесуальнимкодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали не містять достатньо даних, які вказують на відповідність конкретно зазначеного в клопотанні слідчого майна критеріям ст. 98 КПК України, тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді районного суду про те,що відсутні підстави для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль ГАЗ-САЗ 3507, який належить Білоцерківському Національному аграрному університету, земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:02:000:9033, площею 213,2284 га., право постійного користування якою належить Білоцерківському Національному аграрному університету, залишок урожаю сільськогосподарської культури соняшнику, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3520810100:02:000:9033, площею 213,2284 га., насіння соняшнику масою 3140 кілограм, що знаходилось в автомобілі ГАЗ-САЗ 3507.

Крім того, як вбачається із матеріалів кримінального провадження автомобіль, належний Білоцерківському Національному аграрному університету використовувався коледжем на законних підставах по збору врожаю, будь-яких даних про те, що вказаний автомобіль використовувався для злочинних цілей не встановлено.

Земельна ділянка площею 213,2284 га та посіви соняшнику перебувають у постійному користуванні Білоцерківського Національного аграрного університету на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та використовується Бобринецьким коледжем для забезпечення навчального процесу.

У зв`язку з вищевикладеним застосування арешту може перешкоджати господарській діяльності установи та порушити право користування земельною ділянкою, а накладення арешту в сезон збору урожаю на сільськогосподарську техніку не відповідає критеріям розумності та спів розмірності обмеження прав та відповідно не виправдовує потреби досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді про арешт майна, як про це ставиться питання апелянтом, колегія судді не знаходить, тому апеляційна скарга останнього, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеного 02 жовтня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120110000352, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України - без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4