Постанова

від 15.10.2019 по справі 328/1967/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.10.2019 Справа № 328/1967/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 328/1967/17 Головуючий у 1 інстанції: Новікова Н.В.

Провадження № 22-ц/807/2990/19 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Подліянової Г.С.,

Дашковської А.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства АГРО ЛІДЕР ПЛЮС про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,

за апеляційною скаргою Фермерського господарства АГРО ЛІДЕР ПЛЮС на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 02 липня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який було уточнено в останнє 02.05.2019 року, до ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС , в якому просила розірвати договір оренди землі від 20 березня 2012 року; стягнути з Фермерського господарства АГРО ЛІДЕР ПЛЮС на її користь орендну плату за 2012-2018 роки за у розмірі 66 896,29 гривень та понесені судові витрати. Позов обґрунтований тим, що 20.03.2012 між сторонами укладений спірний договір на строк 49 років. Договором передбачена щорічна оплата відповідачем позивачу орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або іншими послугами чи сільськогосподарською продукцією за бажанням орендодавця, до 1 грудня відповідного року. Станом на квітень 2019 року відповідач не сплатив позивачу орендну плату за 2012-2018 роки у сумі 66 896,29 гривень, з урахуванням отриманих нею 12 000 гривень, чим порушив право позивача на орендну плату. Вказана обставина, на думку позивачки, є підставою для розірвання спірного договору.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 02 липня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2013-2018 роки за Договором оренди землі від 20 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС , який зареєстрований у Держкомземі у Токмацькому районі Запорізької області від 21.03.2012 за №232128244001777, у сумі 64 924,44 грн.

Розірвано договір оренди землі від 20 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством АГРО ЛІДЕР ПЛЮС , який зареєстрований у Держкомземі Токмацького району Запорізької області від 21.03.2012 за №232128244001777.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС на користь ОСОБА_1 судові витирати у сумі 7 907,90 грн.

Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету України переплачений судовий збір у сумі 205,40 грн.

В апеляційній скарзі ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині розірвання договору оренди землі від 20.03.2012 року та змінити в частині стягнення заборгованості з орендної плати та стягнути з ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2017-2018 роки у сумі 24211,51 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи та не дав належну оцінку всім доказам по справі, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку.

В порядку статті 360 ЦПК України, ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Майсак В.О. надала відзив на апеляційну скаргу в якому вказала, що апеляційна скарга ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки її доводи свідчать лише про не згоду відповідача з рішенням суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишення судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам закону..

За положенням ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 ст.2 ЦПК України на суд і учасників процесу покладено обов`язок керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі.

Згідно з ст.ст.2, 6, 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.

Встановлено, що 20.03.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС був укладений договір оренди землі. Предметом договору є земельна ділянка з кадастровим №2325282400:09:002:0015 площею 12,3908 га. (рілля) з нормативною грошовою оцінкою 277 230,22 гривень. Строк дії договору становить 49 років з урахуванням ротації культур. Орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або 8 320 гривень щорічно, або іншими послугами чи іншою сільськогосподарською продукцією за побажанням орендодавця за цінами, існуючими на момент розрахунку. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації. Орендна плата вноситься у строк до 1 грудня кожного відповідного року. Вказані обставини підтверджуються спірним договором, актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.03.2012, актом приймання передачі земельної ділянки, схемою земельної ділянки, кадастровим номером (т.1 а.с.6-9).

21.03.2012 року була проведена державна реєстрація спірного договору, що сторони визнали під час розгляду в суді першої інстанції. Отже, спірний договір набув чинності з 21.03.2012.

ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС було створене 15.02.2011. Засновниками відповідача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Головою відповідача призначений ОСОБА_2 Державна реєстрація відповідача як юридичної особи проведена 18.02.2011. Вказані обставини підтверджуються протоколом зборів засновників ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС від 15.02.2011 №1, Статутом ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС .(т.1 а.с.49-57)

Відповідно до протоколу зборів засновників ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС від 18.02.2011 засновнику ОСОБА_3 надане право надавати грошові кошти у рахунок орендної плати, видавати та отримувати відповідні розписки (т.1 а.с.58).

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Зокрема такий правовий висновок викладений в постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року (№183/262/17).

Згідно зі ст.21 Закону №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 1 Указу Президента України від 02.02.2002 №92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток запроваджена плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки та поступове збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Отже, погодження сторонами спірного договору орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідало вимогам чинного на час укладення спірного договору законодавства.

Відповідно до листів Міжрайонного управління у Токмацькому районі та місті Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.05.2017 №1353/120-17 Про надання відомостей , від 17.04.2019 №514/120-19 Про надання відомостей , нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області, землі колишнього КСП Чистопілля (за межами населеного пункту), з урахуванням коефіцієнту індексації становить: станом на 2012, 2013, 2014 року - 24 268,46 гривень, станом на 2015 рік - 30 315,06 гривень, станом на 2016 рік - 36 374,61 гривні, станом на 2017, 2018 року - 36 374,62 гривні.

Отже, розрахунок орендної плати за 2012-2018 роки, який був наданий стороною позивача, є правильним, а саме: орендна плата за спірним договором у 2012-2014 роках мала становити 9 021,17 гривню щорічно, у 2015 році - 11 268,83 гривень, у 2016 році - 13 521,31 гривню, у 2017-2018 роках - 13 521,32 гривню.

Згідно зі ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підпунктом 10.4 спірного договору визначений обов`язок орендаря (відповідача у справі) своєчасно вносити орендну плату.

20.03.2012 позивач ОСОБА_4 отримала орендну плату за 2012-2013 роки у сумі 12 000 гривень, що підтверджується розпискою від 20.03.2012 (т.1 а.с.41), бухгалтерською довідкою (т.1 а.с.43).

Відповідно до встановленого судом грошового еквівалентну орендної плати, отримані позивачем за розпискою грошові кошти є орендною платою за період з 21.03.2012 до 31.12.2012 у сумі 7 049,32 гривень (9 021,17 грн./366 днів*286 днів), та частковою орендною платою за 2013 рік у сумі 4 950,68 гривень.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав обов`язки, покладені на нього п.10.4 спірного договору щодо своєчасного внесення орендної плати, на протязі 2013-2018 років систематично не сплачував позивачу орендну плату, що є підставою для розірвання спірного договору.

Надавши оцінку зібраним у справі доказам за правилами ст.89 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано застосував у спірних правовідносинах приписи частини другої статті 651 ЦК України та з`ясував суттєві обставини цієї справи як щодо наявності факту порушення відповідачем умов договору, так і щодо наявності критерію істотності цього порушення договору.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 також отримала орендну плату за 2011-2014 роки у сумі 24 000 гривень, що підтверджується розпискою від 24.01.2011 року, є безпідставними та ніяким чином не доведеними.

Відповідно до вказаної розписки від 24.01.2011 року, ОСОБА_5 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 14.02.2004 Токмацьким МВ ГУМВС України в Запорізькій області отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 48 000 гривень за рахунок земельного паю у розмірі 24 га. до 2015 року. Суд встановив, що ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС створене 18.02.2011 - з дня державної реєстрації господарства як юридичної особи, що підтверджується реєстраційним написом на Статуті ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС (т.1 а.с.50).

Зважаючи на те, що ФГ АГРО ЛІДЕР ПЛЮС створено 18.02.2011р., договір оренди між сторонами було укладено 20.03.2013, доводи апеляційної скарги про те, що власник земельної ділянки отримала орендну плату за 2011-2014 р. у січні 2011 р. є неспроможними..

Доводи апеляційної скарги про те, що 05.08.2016 ОСОБА_1 отримала орендну плату у сумі 15 621 гривня, що підтверджується видатковим касовим ордером від 05.08.2016 (т.1 а.с.42), є неспроможними.

Судом встановив, що підпис, який міститься у видатковому касовому ордері від 05.08.2016 в рядку Підпис одержувача виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів; підпис в рядку Підпис одержувача виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою; рукописні записи - П`ятнадцять тисяч шістсот двадцять одна (грн.) 27 (коп.) у графі Одержав , які виконані за допомогою кулькової ручки, барвником синьо-фіолетового кольору - виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою; підпис в рядку Підпис одержувача , - виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_7 за попереднім її прізвищем. Вказані обставини підтверджуються висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 20.03.2019 №813-815/19-32 (т.2 а.с.101-114).

Висновок експерта узгоджується з поясненнями свідка ОСОБА_1 , експертів ОСОБА_8 . та ОСОБА_9 , та не спростовується іншими доказами.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку поясненням свідка ОСОБА_10 , яка стверджувала, що видатковий касовий ордер підписаний особисто ОСОБА_1 , а отримана сума написана позивачем шляхом наслідування напису, зробленого свідком олівцем. Вказані пояснення не узгоджуються з висновком експертів та поясненнями експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Також, пояснення свідка ОСОБА_10 були непослідовними, оскільки вона пам`ятає, як видавала грошові кошти ОСОБА_1 у 2016 році, але при цьому не пам`ятала інших суттєвих обставин щодо отримання ОСОБА_1 орендної плати. Крім цього, у видатковому касовому ордері від 05.08.2016 в рядку найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача вказаний паспорт НОМЕР_2 , виданий Токмацьким МВ УМВС України в Запорізькій області 15.06.2011. На час укладення спірного договору документом, що посвідчував особу позивача був паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Токмацьким МВ УМВС України в Запорізькій області 15.06.2011, що підтверджується спірним договором. Але, станом на 05.08.2016 особа позивача посвідчувалась паспортом серії НОМЕР_3 , виданим Токмацьким РВ УДМС України в Запорізькій області 16.10.2015, що підтверджується паспортом позивача.

Вказані обставини дали суду підстави визнати видатковий касовий ордер від 05.08.2016 в частині отримання позивачем орендної плати недопустимим доказом.

Отже, доводи відповідача про виплату орендної плати позивачу у 2011 та 2016 році не доведені належними та допустимими доказами.

Суд встановив, що за час дії спірного договору відповідач сплатив позивачу орендну плату у сумі 12 000 гривень - за 2012 рік (за період з 21.03.2012 до 31.12.2012) у сумі 7 049,32 гривень та частину орендної плати за 2013 рік у сумі 4 950,68 гривень.

Частина орендної плати за 2013 рік у сумі 4 070,49 гривень, орендна плата за 2014 рік у сумі 9 021,17 гривня, за 2015 рік у сумі 11 268,83 гривень, за 2016 рік у сумі 13 521,31 гривня, за 2017-2018 роки у сумах 13 521,32 гривня щорічно, а всього у сумі 64 924,44 гривень, відповідачем позивачу не виплачена та обґрунтовано стягнута судом першої інстанції на користь орендодавця.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок судової почеркознавчої експертизи є неналежним доказом, оскільки дослідження проводилося із порушенням нормативних актів, які регулюють порядок її проведення, є безпідставними. Судова почеркознавча експертиза проведена у відповідності із вимогами законодавства, її висновки узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для його скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Агро Лідер Плюс залишити без задоволення.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 02 липня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2019 року.

Головуючий:

Судді: