Постанова

від 17.10.2019 по справі 917/371/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. Справа № 917/371/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Хортиця , м.Кременчук, Полтавська область, (вх.№2592П/1 від 19.08.2019) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2019 по справі №917/371/19,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Хортиця , м.Кременчук, Полтавська область,

до Публічного акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод , м.Кременчук, Полтавська область,

про стягнення 63115,20 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.07.2019 у справі №917/371/19 (суддя Ціленко В.А., повний текст складено 15.07.2019) у позові відмовлено повністю.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що Господарським судом Полтавської області помилково не застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме ст.ст. 611, 623, ч.1 ст. 610, ч.ч.1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України. При цьому, апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем до відшкодування збитки у розмірі 63115,20 грн є основним боргом є безпідставними, з огляду на умови укладеного між сторонами договору, оскільки основним боргом може бути виключно сума грошових коштів за повний об`єм виконаних робіт. Однак, з вини відповідача та з огляду на закінчення строку дії договору позивач позбавлений можливості виконати повний обсяг робіт, який був передбачений договором. А враховуючи відсутність умови в договорі про поетапну оплату роботи - взагалі позбавлений можливості відновити своє порушене право іншим чином, ніж через відшкодування збитків. Апелянт вважає, що з боку відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, як-то, протиправна бездіяльність, яка полягає у неналежному виконанні відповідачем зобов`язань за договором щодо перерахування авансового платежу, необхідного для придбання матеріалів для виконання робіт; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, який полягає в бездіяльності відповідача з несплати грошових коштів на придбання матеріалів, що унеможливило продовження виконання робіт ТОВ БФ Хортиця за договором; вина, яка полягає в тому, що грошові кошти на придбання матеріалів, необхідних для продовження виконання робіт, не сплачені відповідачем умисно, оскільки їх перерахування безпосередньо залежало від волі відповідача, оскільки саме на нього такий обов`язок покладений договором; збитки, що включають в себе понесені позивачем витрати праці робітників ТОВ БФ Хортиця , задіяних при виконанні підрядних робіт, вартість будівельних матеріалів, експлуатація машин, механізмів та прибуток, який позивач міг б одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Хортиця на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2019 по справі №917/371/19. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 10 днів, з урахуванням поштового перебігу, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Встановлено, що учасники справи мають право до 13.09.2019 (з урахуванням поштового перебігу) подати до апеляційного господарського суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Попереджено сторони, що апеляційна скарга може бути розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Хортиця заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Хортиця про розгляд справи №917/371/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали про відкриття провадження у справі згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень були отримані представником позивача - 02.09.2019, представником відповідача - 28.08.2019. Ухвали про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням учасників справи отримані представниками сторін - 13.09.2019.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Тобто, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України

Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№8733 від 13.09.2019), в яких він вказує на те, що представником відповідача в судових засіданнях та у письмових заявах по суті справи наголошувалось на тому, що ТОВ БФ Хортиця приступило до виконання робіт безпідставно, а працівники ПАТ КСЗ , які фактично допустили ТОВ БФ Хортиця до виконання робіт діяли самовільно всупереч інтересів заводу та за відсутності вказівки голови правління. На даний час, ТОВ БФ Хортиця віднайшло копію наказу ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод №372 за підписом голови правління та погоджений рядом інших посадових осіб ПАТ КСЗ Про допуск до роботи підрядної організації ТОВ БФ Хортиця . Даним наказом підтверджується, що представник відповідача, стверджуючи про самовільний початок робіт товариством вводить суд в оману. Про даний наказ представнику відповідача було достеменно відомо, оскільки на наказі міститься його особистий підпис - в.о. начальника юридичного відділу А.Ю. Максименко, що свідчить про зловживання представником своїми процесуальними правами. Позивач надає копію вказаного наказу для долучення до матеріалів справи. Також, позивач зазначає, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат в апеляційному провадженні складає 6000,00 грн: 2000,00 грн - складання апеляційної скарги; 4000,00 грн - представництво в одному судовому засіданні в Східному апеляційному господарському суді.

Щодо наказу ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод №372, який апелянт надає для долучення до матеріалів справи, колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Вказаний вище наказ не вказаний у додатках до позовної заяви, докази подання вказаного листа окремою заявою в матеріалах справи, також, відсутні. При цьому, надаючи вказаний доказ суду апеляційної інстанції апелянт не обґрунтував підстави неможливості його надання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на приписи частини 3 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не приймає вказаний наказ в якості доказу, оскільки суду першої інстанції він наданий не був та судом не досліджувався.

По-друге, положеннями ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

Досліджуючи наданий наказ колегія суддів зазначає, що він жодним чином не засвідчений, не містить ні підписів відповідальних осіб, ні засвідчення самим апелянтом, отже колегія суддів вважає, що апелянтом не дотримано приписів ст. 91 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів здійснює розгляд справи без врахування наданого апелянтом наказу.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019, у зв`язку з відпусткою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи №917/371/19 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору підряду №40-15-06 від 19.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Хортиця зобов`язалося здійснити своїми силами і засобами роботи з ремонту асфальтобетонного покриття внутрішньозаводських автодоріг та тротуарних доріжок Деївської прохідної у встановлений договором термін, відповідно до кошторисної документації, технічного завдання і графіку виконання робіт, а Публічне акціонерне товариство Кременчуцький сталеливарний завод передати підряднику у встановленому договором порядку затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт з ремонту асфальтобетонного покриття, прийняти роботи згідно з актом виконаних робіт та оплатити їх згідно з умовами договору.

Додатками до договору №40-15-06 від 19.07.2018 сторони погодили технічне завдання, загальні вимоги з ремонту асфальтобетонних доріг та тротуарів, технічні вимоги до виконаних робіт, графік виконання робіт, кошторис, акт допуску до проведення робіт.

Відповідно до п 2.2 договору №40-15-06 від 19.07.2018 сторони обумовили, що замовник здійснює попередню оплату не пізніше 3-х банківських днів після підписання договору. Остаточна оплата за виконані роботи буде виконана замовником після підписання акту виконаних робіт з відстрочкою платежу 30 календарних днів.

Згідно п. 4.1. договору роботи повинні бути виконані в термін 30 робочих днів, згідно з графіком виконання робіт (Додаток №2). Початок виконання робіт по ремонту доріг та тротуарів - не пізніше 10 календарних днів після проведення попередньої оплати замовником у сумі згідно з п. 2.2. договору, передачі будівельного майданчику по акту приймання-передачі.

24.07.2018 між представниками сторін укладено акт-допуск для виробництва будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства від 24.07.2018.

Згідно листа №114-2 від 29.08.2018 ТОВ Будівельна фірма Хортиця розпочало заїзд автотранспорту та дорожньо-будівельних механізмів на територію ПАТ КСЗ .

Як вказує позивач, 24.07.2018 ТОВ БФ Хортиця почало виконувати визначені договором роботи. Проте, станом на 01.08.2018 попередня оплата товариству перерахована не була, а тому ТОВ БФ Хортиця 01.08.2018 звернулося до ПАТ КСЗ з листом №56 з проханням виконати умови договору та перерахувати попередню оплату.

16.08.2018 ТОВ БФ Хортиця звернулося до ПАТ КСЗ з листом №65 від 15.08.2018, яким повідомило про зупинення виконання робіт за Договором до надходження на рахунок товариства грошових коштів, визначених у п. 2.2. договору.

Також, з метою уникнення нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт, 15.08.2018 комісією в складі представників ТОВ БФ Хортиця та представників ПАТ КСЗ було складено та підписано Акт про припинення виконання робіт, у зв`язку з тим, що ПАТ КСЗ станом на 14.08.2018 не перераховано аванс на придбання будівельних матеріалів.

З огляду на наведені положення, невиконання ПАТ КСЗ свого обов`язку з перерахування попередньої оплати на придбання будівельних матеріалів, враховуючи часткове виконання робіт за Договором та зупинення на невизначений строк робіт на об`єкті, ТОВ БФ Хортиця з метою оплати фактично виконаних робіт надало до Відділу капітального будівництва ПАТ КСЗ : довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2018 року №2-07-1-1; акт №2-07-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року; відомість ресурсів до Акту виконаних робіт №2-07-1-1 за серпень 2018 та розрахунок №1-1 загальновиробничі витрати за серпень 2018. Загальна вартість робіт, виконаних за Договором згідно акту №2-07-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року становить 63115,20 грн.

З огляду на зазначене, 18.09.2018 на адресу ПАТ КСЗ було надіслано листа вих.№184 з проханням: перерахувати грошові кошти, визначені п.2.2. Договору; прийняти роботи за Договором та підписати надані Відповідачу форми №КБ-3, №КБ-2 від 28.08.2018.

Вимоги вказаного листа були Відповідачем проігноровані, через що 03.10.2018 на адресу ПАТ КСЗ в черговий раз було надіслано листа №198-2 з проханням прийняти роботи, виконані ТОВ БФ Хортиця за Договором підряду та підписати надані Відповідачу форми №КБ-3, № КБ-2 від 28.08.2018.

У зв`язку з відсутністю відповідача, ПАТ КСЗ направило претензію від 30.10.2018 з проханням, серед іншого, прийняти роботи, виконані ТОВ БФ Хортиця за Договором підряду №40-15-06 від 19.07.2018 та підписати надані ПАТ КСЗ форми №КБ-3, № КБ-2 від 28.08.2018.

В свою чергу, листом №40-15/2-43 від 08.11.2018 ПАТ КСЗ направило позивачу Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої пропонує перенести виконання робіт з ремонту асфальтобетонного покриття внутрішньозаводських автодоріг та тротуарних доріжок Деївської прохідної ПАТ КСЗ на період, сприятливий для виконання даних робіт, з квітня 2019 року. ТОВ БФ Хортиця листом вих. №223 від 19.11.2018 повідомила Відповідача про неприйнятність пункту 4 Додаткової угоди.

Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду вимоги позивача щодо сплати вартості виконаних робіт відповідачем не виконані.

Відповідні обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача вартості робіт, виконаних за актом №2-07-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року, у загальній сумі 63115,20 грн. Крім того, позивач просить стягнути 7968,08 грн. пені, 2040,70 грн. інфляційних втрат, 664,00 грн. 3% річних.

04.06.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та зменшення розміру позовних вимог. Зокрема, позивач вказує, що оскільки відповідач порушив взяте на себе за договором зобов`язання (попередньої оплати не перерахував та своєчасно не повідомив про неможливість її перерахування), він зобов`язаний понести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування збитків, понесених ТОВ БФ Хортиця у розмірі 63115,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.06.2019 прийнято до розгляду зменшення позовних вимог та уточнення до позовної заяви; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 09.07.2019.

Оскаржуваним рішенням від 09.07.2019 суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Зокрема, суд вказав, що невиконання зобов`язання за договором не може розглядатися як реальна шкода, тому сума основного боргу не повинна включатися до складу збитків. Порядок примусового стягнення суми основного боргу і збитків суттєво відрізняється, і перш за все тим, що основний борг стягується згідно з правилами щодо виконання господарських зобов`язань, а збитки стягуються відповідно до правил про відповідальність. З урахуванням викладених обставин, законодавства, що регулює дані правовідносини, умов укладеного договору, вибраний позивачем спосіб захисту, а саме, вимога по проміжковій оплаті частинами виконаних підрядником робіт, що розцінюється позивачем як збитки задоволенню не підлягають, так як строк у такому зобов`язанні не визначений.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (с. 627 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 Цивільного кодексу України)

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ст. 180 Господарського кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

В уточненій позовній заяві, позивач зазначає, що йому відповідачем завдано збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Враховуючи положення ст. 224 Господарського кодексу України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

Разом з тим, у спірних відносинах колегія суддів не вбачає складу господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі.

Кошти, які позивач просить стягнути з відповідача є фактично коштами, які позивач просить стягнути як оплату за виконання робіт за договором підряду №40-15-06 на проведення робіт від 19.07.2018.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена до стягнення з відповідача сума не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Щодо доводів про закінчення строку дії договору, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд із належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 по справі №916/626/18 зазначив, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Доводи позивача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Хортиця залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2019 по справі №917/371/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя М.М. Слободін