Постанова

від 15.10.2019 по справі 908/2512/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 року м.Дніпро

Справа № 908/2512/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А.,

суддів: Верхогляд Т.А., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі №908/2512/18

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжкомбуд"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Максі Трак"

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про порушення провадження санації боржника його керівником відносно товариства; керуючим санацією призначити Кузьменка Олександра Олександровича , розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну (свідоцтво № 1714).

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі № 908/2512/18:

- припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль";

- припинено повноваження керуючого санацією - Кузьменка О.О. та розпорядника майна Овсієнко А.В.;

- визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" - банкрутом;

- відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" призначено арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну (свідоцтво Міністерства Юстиції України №1714 від 31.07.2013р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );

- зобов`язано оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- зобов`язано скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника;

- зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Приймаючи постанову місцевий господарський суд виходив з обставин того, що до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжкомбуд" про припинення процедури санації боржника та визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а враховуючи те, що 11.04.2019 відбулися збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль", на яких прийнято рішення клопотати перед господарським судом про припинення процедури санації боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В., яке оформлено протоколом № 2512/3 від 11.04.2019 та враховуючи положення ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також те, що комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, суд дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

Враховуючи подане до суду головою комітету кредиторів - ТОВ "Інжкомбуд" клопотання про призначення ліквідатором Овсієнко А.В., а також приписи ч. 8 ст. 26, ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов`язки ліквідатора у справі суд вирішив покласти на арбітражного керуючого Овсієнко А.В.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даною постановою Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 74 ГПК України та ст. 11, 29, 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без з`ясування всіх обставин справи та підлягає скасуванню, а провадження припиненню.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Посилаючись на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апелянт зазначає, що план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації. За доводами апелянта, порушуючи провадження у праві про банкрутство відповідно до ст. 94 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд повинен перевірити зміст плану санації на відповідність вимогам ст. 29 Закону про банкрутство, проте суд помилково дійшовши висновку про відповідність плану санації вимогам норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не дослідивши, чи передбачає запропонований план санації строк відновлення платоспроможності боржника та чи містить він графік та джерела погашення вимог всіх кредиторів з урахуванням встановленої Законом про банкрутство черговості відповідно до ч. 5 ст.29 Закону про банкрутство.

За твердженнями апелянта суд першої інстанції належним чином не досліджував рішення комітету кредиторів щодо їх обґрунтованості та відповідності ч. 7 ст. 29 Закону про банкрутство, зокрема, з огляду на те, що рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов плану санації на предмет досягнення поставленої мети, тобто повинно містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час його прийняття.

Апелянт посилається і на те, що встановивши обставини неможливості відновлення платоспроможності боржника згідно з планом санації, суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник - ТОВ "Бізнеспромстиль" неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Апелянт посилається на те, що розмір статутного капіталу ТОВ "Бізнеспромстиль" складає 500 000 грн., згідно даних фінансового звіту станом на 30.09.2018 оборотні активи ТОВ "Бізнеспромстиль" складають 244 344,5 тис. грн., показники доходу від будь-якої діяльності, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік складають 288 181 584 грн., за 2017 рік дохід склав 290 639 104 грн., що вказує на активну господарську діяльність боржника з позитивною економічною віддачею. Відповідно до фінансового звіту за 9 місяців 2018 року чистий дохід ТОВ "Бізнеспромстиль" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склала 60 861,1тис. грн., за аналогічний період 2017 року чистий дохід складав 168 479,4 тис. грн., тобто боржником постійно декларуються позитивні результати господарської діяльності, що може вказувати на платоспроможність боржника.

Також, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, апелянт зазначає, що до суду першої інстанції заявником не було подано таких доказів, в свою чергу судом не перевірено факт наявності у боржника активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. Враховуючи наведене апелянт вважає, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Крім того, посилаючись на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №904/809/17 від 21.02.2018, апелянт зазначає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника. Проте, за доводами апелянта, інвентаризація майна боржника була проведена керівником одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи, тобто, інвентаризація майна боржника проводилась неналежним чином.

Враховуючи наведене, на думку апелянта суд першої інстанції необґрунтовано зробив висновок про неплатоспроможність боржника та визнав його банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру з огляду на відсутність обов`язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 94 Закону про банкрутство.

Крім того, на запит Центрального апеляційного господарського суду скаржник повідомив суд про те, що згідно інформаційних баз ГУ ДПС у м. Києві, ТОВ "Бізнеспромстиль" до 31.01.2017 перебував на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві та надав відповідні докази до матеріалів справи.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити оскаржувану постанову без змін. В обґрунтування відзиву ліквідатор зазначає, що апеляційна скарга ГУ ДФС не відповідає вимогам передбаченим ч. З ст. 258 ГПК України, а саме: до апеляційної скарги підписаної представником ГУ ДФС у м. Києві Литвиненко С.С., не додано жодного документа підтверджуючого його повноваження на підписання та подання апеляційної скарги; до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у розмірі 26 430,00 грн.

Ліквідатор зазначає, що ТОВ "Бізнеспромстиль" первинно було зареєстроване у Волинській області у м. Луцьк та стояло на обліку у Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2018. Після цього боржник був взятий на облік в Головному управлінні ДФС у Запорізькій області у Вознесенівському управлінні у м. Запоріжжі. При цьому ТОВ "Бізнеспромстиль" ніколи не був на обліку у Головному управлінні ДФС у м. Києві.

На думку ліквідатора, апелянт не є ні стороною, ні учасником у даній справі про банкрутство ТОВ "Бізнеспромстиль" у розумінні ст. 1 Закону № 4212-УІ, а тому Державна податкова інспекція на момент звернення з апеляційною скаргою не набула статусу кредитора або іншого учасника провадження по справі, а отже не має право на апеляційне оскарження.

Крім того, ліквідатор вважає, що при зверненні з апеляційною скаргою Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про права та обов`язки заявника апеляційної скарги.

Ліквідатор зазначає, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Отже, у зв`язку з викладеним та враховуючи аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 10, 11, 95 Закону про банкрутство, слід зробити висновок, що ГУ ДФС в м. Києві на момент звернення з апеляційною скаргою не набула статусу кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" або іншого учасника, відтак, не є стороною у даній справі про банкрутство у розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство, а оскаржувана в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом не стосується його прав та обов`язків, а тому ГУ ДФС в м. Києві не мало права апеляційного оскарження прийнятої у справі Постанови відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Також ліквідатором до апеляційного суду було подано додаткові пояснення до відзиву, в яких зокрема, було зазначено правову позицію ліквідатора, викладену раніше у відзиві на апеляційну скаргу.

Крім того, ліквідатором у поясненнях зазначено, що місце реєстрації ТОВ "Бізнеспромстиль" зареєстроване та знаходиться на території обслуговування Головного управління ДФС у Запорізькій області, що не є територіальним органом чи структурним підрозділом ГУ ДФС у м. Києві, виходячи із Положення про Головне Управління ДФС у м. Києві.

А отже, враховуючи перебування боржника на податковому обліку у Вознесенівському управлінні м. Запоріжжя, що є структурним підрозділом ГУ ДФС у Запорізькій області, у даному випадку, ГУ ДФС у м. Києві не обґрунтувало в апеляційній скарзі чим порушені його права як контролюючого органу, забезпечення реалізації повноважень, якого відбувається на території міста Києва.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 908/2512/18 (головуючий суддя-доповідач Коваль Л.А.) апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі №908/2512/18 залишено без руху. Надано апелянтові строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

11.07.2019 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та надало докази направлення копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Інжкомбуд" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Максі Трак".

11.07.2019 розпорядженням в. о. керівника апарату суду № 905/19 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Коваль Л.А., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2019 для розгляду справи №908/2512/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 колегією суддів у складі головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Череда А.Є. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 року у справі №908/2512/18; розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 15.08.2019 року на 10:30 год.

29.07.2019 розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду № 1124/19 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із виходом на роботу після відпустки судді-доповідача Коваль Л.А.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 для розгляду справи №908/2512/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

15.08.2019 розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду № 1389/19 "Щодо автоматизованого розподілу", у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Білецької Л.М. та Чередка А.Є., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №908/2512/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019 для розгляду справи №908/2512/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2019 у справі № 908/2512/18 прийнято апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі №908/2512/18 до провадження вищевказаною колегією суддів; призначено розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі №908/2512/18 у судове засідання на 24.09.2019 о 10:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 24.09.2019 відкладено розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі №908/2512/18 у судове засідання на 15.10.2019 о 17:00 год.

У судовому засіданні 15.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрито процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль". Керуючим санацією призначено директора боржника - Кузьменка Олександра Олександровича , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Зобов`язано керуючого санацією разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до господарського суду у строк до 01.02.2019.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 56415 від 18.12.2018 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 14.03.2019 затверджений реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль"". Зобов`язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів у строк до 27.03.2019. Зобов`язано комітет кредиторів у строк до 04.04.2019 подати до суду схвалений план санації боржника.

15.04.2019 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжкомбуд" - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема якщо не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З наведеного вбачається, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить норму процесуального права яка, зокрема, визначає підстави повернення заяви про порушення справи про банкрутство (стаття 15 Закону).

Всупереч вказаним вимогам закону ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.11.2018 заяву Приватного підприємства "Бізнеспромстиль" залишено без руху в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, що в свою чергу призвело до подальшого вчинення процесуальних дій (усунення недоліків заяви, прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" до розгляду, відкриття провадження у справі про банкрутство останнього, визнання підприємства банкрутом та відкриття у його відношенні ліквідаційної процедури), тоді як вказана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" згідно наведеної норми закону підлягала поверненню заявнику без розгляду.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідає.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом першої інстанцій при винесенні оскаржуваного рішення (постанови) не були дотримані.

При цьому, порушуючи провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції не знайшов підстав для відмови в порушенні справи про банкрутство.

Відповідно до вимог ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник боржника має право подати в порядку, встановленому цим Законом, заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов: за наявності плану санації та письмової згоди всіх забезпечених кредиторів, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника. Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд не пізніше п`яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. В ухвалі про прийняття заяви господарський суд має право зобов`язати заявника, боржника та інших учасників провадження у справі надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство.

Однак, згідно приписів ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено додаткову вимогу до заяви керівника боржника про порушення справи про банкрутство за ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Водночас, апеляційним судом встановлено відсутність подання заявником доказів на підтвердження наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. Крім того, колегією суддів встановлено, що , наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" грошових коштів, за рахунок яких було оплачено судовий збір (за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство) в розмірі 17620,00 грн. (квитанція від 04.12.2018 № 5, (а.с.53 т. 1), не була відображена в фінансовому звіті.

За приписами ч. 7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

У свою чергу ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 14.03.2018 року по справі №904/1853/17).

Положеннями ч.4 ст.111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яка перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.

У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пункту 5 Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр", Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів вважає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Проте, інвентаризація майна боржника була проведена розпорядником майна та керуючим санацією без участі матеріально відповідальної особи. Тобто, як вбачається з матеріалів справи, інвентаризація майна боржника проводилась неналежним чином.

Виходячи з усього вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відкрив ліквідаційну процедуру, не врахувавши обов`язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За наведеного доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.

Проте колегією суддів не приймаються доводи скаржника щодо невідповідності плану санації вимогам ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки запропонований план санації передбачає строк відновлення платоспроможності боржника, містить графік погашення заборгованості (п.4.4. плану санації, а.с. 41 т. 1), містить внутрішні та зовнішні джерела погашення заборгованості (п.4.2., п. 4.3. плану санації, а.с. 40 т. 1), тобто відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Безпідставним є посилання ліквідатора на те, що скаржником не було сплачено судовий збір, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також недоречним є твердження ліквідатора про те, що до апеляційної скарги не додано жодного документа підтверджуючого повноваження на підписання та подання апеляційної скарги, оскільки це спростовується наявною в матеріалах справи довіреністю (а.с.173).

Крім того, аргументи ліквідатора про те, що ГУ ДФС у м. Києві не має права на апеляційне оскарження, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

На запит Центрального апеляційного господарського суду скаржник повідомив суд про те, що згідно інформаційних баз ГУ ДПС у м. Києві, ТОВ "Бізнеспромстиль" до 31.01.2017 перебував на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві та надав відповідні докази до матеріалів справи.

Так, ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 41.1.1 ч. 41.1. ст. 41 Податкового Кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб`єктів підприємницької діяльності.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у м. Києві, затвердженого наказом ДФС від 01.02.2019 № 80, Головне управління ДФС у м. Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у м. Києві є органом доходів і зборів; забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва.

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст.94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГУ ДФС у м. Києві має також правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство, незважаючи на те, що не зверталась з грошовими вимогами до боржника.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування постанови місцевого господарського суду та прийняття нової, про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі №908/2512/18 задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 у справі №908/2512/18 скасувати.

Провадження у справі № 908/2512/18 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63; код ЄДРПОУ 40239257) - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17.10.2019.

Головуючий суддя Л.М. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.В. Чус