Постанова

від 12.12.2019 по справі 908/2512/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2512/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Озерчук М.М.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Л.А. Коваль, судді: Т.А. Верхогляд, О.В. Чус) від 15 . 10.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора- не з`явився,

представник боржника - Єльчанінова І.О., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1 22.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" (далі - Боржник) звернулось із заявою про порушення провадження санації Боржника його керівником в порядку норм статті 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

1.2 18.12.2018 Господарський суд Запорізької області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Боржника в порядку норм статті 94 Закону про банкрутство, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрити процедуру санації з призначенням керуючим санацією директора Боржника - Кузьменка О.О. та розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Овсієнко А.В.

1.3 15.04.2019 голова комітету кредиторів Боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжкомбуд" (далі - Кредитор) подало клопотання про припинення процедури санації Боржника, повноважень керуючого санацією та розпорядника майна; визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

1.4 Клопотання мотивоване вирішенням 11.04.2019 на засіданні комітету кредиторів Боржника у складі Кредитора, на якому заслухано звіт розпорядника майна, відхилити план санації і звернутися до суду з клопотанням про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В., яка виконувала повноваження розпорядника майна Боржника.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1 02.05.2019 Господарський суд Запорізької області ухвалив постанову про задоволення клопотання голови комітету кредиторів, припинення процедури санації Боржника, повноважень керуючого санацією та розпорядника майна, визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В.

2.2 Рішення суду мотивоване відсутністю погодженого з комітетом кредиторів плану санації Боржника, неукладенням мирової угоди у справі, відсутністю у Боржника активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, внаслідок чого Боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. В частині призначення ліквідатора рішення мотивоване клопотанням комітету кредиторів щодо призначення ліквідатором арбітражного керуючого Реверука П.К.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1 15.10.2019 Центральний апеляційний господарський суд постановив: задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019, а провадження у справі про банкрутство Боржника закрити.

3.2 Рішення суду мотивовано безпідставністю відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника з огляду на відсутність у нього майна для покриття судових витрат, оскільки Боржником не надані докази на підтвердження наявності у нього активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних зі здійсненням провадження у цій справі, не відображенням у фінансовому звіті Боржника грошових коштів, за рахунок яких було сплачено судовий збір за подання заяви про порушення провадження у цій справі. Висновки в частині безпідставності відкриття ліквідаційної процедури у справі мотивовані порушенням встановленого законом порядку проведення інвентаризації майна боржника - одноособово розпорядником майна, без участі матеріально відповідальної особи. При цьому суд, відхиливши аргументи заявника апеляційної скарги, визнав відповідність запропонованого плану санації Боржника вимогам закону з огляду на те, що план містить строк відновлення платоспроможності Боржника, графік погашення заборгованості, відомості про внутрішні та зовнішні джерела погашення заборгованості.

4. Встановлені судами обставини

4.1 На запит Центрального апеляційного господарського суду скаржник повідомив суд про те, що згідно інформаційних баз ГУ ДПС у м. Києві, ТОВ "Бізнеспромстиль" до 31.01.2017 перебував на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві.

4.2 11.04.2019. відбулися збори комітету кредиторів Боржника, на яких прийнято рішення клопотатись перед господарським судом про припинення процедури санації боржника, визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Це рішення оформлено протоколом № 2512/3 від 11.04.2019.

4.3 Погоджений комітетом кредиторів план санації на дату проведення підсумкового судового засідання не наданий, мирова угода не укладалась.

4.4 Боржник не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість.

4.5 Боржник не надав доказів на підтвердження наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

В фінансовому звіті не відображено існування у Боржника грошових коштів, за рахунок яких було оплачено судовий збір (за подання заяви про порушення провадження у цій справі) в сумі 17 620 грн. 00 коп. (квитанція від 04.12.2018 № 5).

4.6 Інвентаризація майна Боржника була проведена одноособово -розпорядником майна, без участі матеріально відповідальної особи.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1 04.11.2019 Боржник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019, відхилити апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, а постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 про визнання Боржника банкрутом залишити без змін.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1 Апеляційний суд незаконно здійснив апеляційне провадження у справі за скаргою - Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки ця особа подала апеляційну скаргу з недоліками (не вказано посадове становище особи, що підписала скаргу, відсутній вихідний реєстраційний номер скарги та дата її складення, в додатках не зазначено документа щодо повноважень підписанта, відсутні докази направлення сторонам).

6.2 Головне управління ДФС у м. Києві не є учасником провадження у цій справі, так як заявник апеляційної скарги не заявляв кредиторські вимоги до Боржника у цій справі, не є контролюючим органом стосовно Боржника, яким є Головне управління ДФС у Запорізькій області - за місцем державної реєстрації Боржника, за результатами проведеної контролюючим органом перевірки у Боржника відсутня заборгованість перед бюджетом, а про порушення справи про банкрутство контролюючий орган був повідомлений вчасно.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо прав контролюючого органу у справі про банкрутство

7.1 Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Отже, Держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

7.2 Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

7.3 Відповідно частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 254 цього кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частинами першої та четвертою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

7.4 Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до учасників у справі про банкрутство належать у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

7.5 Частиною 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пункт 19-1.1.1 частини 19-1.1 цієї статті); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (пункт 19-1.1.45 частини 19-1.1 цієї статті).

Згідно нормами частини 19-3.1. статті 19-3 цього кодексу державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб-платників податків, Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Пунктом 20.1.43. частини 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що - контролюючі органи мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до частини 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Згідно з частиною 78.1 статті 78 цього кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пункт 78.1.7 частини 78.1 цієї статті).

За змістом наведених норм контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

7.6 Пунктом 10.13. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі -Порядок) передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Відповідно до пункту 10.14. Порядку після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата;

- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

7.7 За змістом викладених норм здійснення перереєстрації суб`єкта господарювання - платника податків у разі зміни місцезнаходження цього платника з реєстрацією в контролюючому органі за новим місцезнаходженням, а також подальше порушення в цьому ж бюджетному році за заявою суб`єкта господарювання - платника податків справи про банкрутство, зумовлює проведення стосовно цього платника перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податкових платежів, яка має бути проведена тим територіальним органом ДФС України, за яким до закінчення бюджетного періоду, у якому здійснена перереєстрація платника податків, зберігаються контролюючі функції стосовно платника, що перереєструвався, зокрема, у частині завершення процедур адміністрування.

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18.

7.8 Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у місті Києві, затвердженого наказом ДФС № 80 від 01.02.2019, Головне управління ДФС у місті Києві є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС України, є органом доходів і зборів та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва.

7.9 Водночас, апеляційний суд наведеного не врахував та, встановивши з посиланням на відомості, отримані ним на запит від скаржника - Головного управління ДФС у місті Києві, що Боржник до 31.01.2017 перебував на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві (пункт 4.1), між тим здійснив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві без надання оцінки повноваженням цього контролюючого органу стосовно Боржника на момент його звернення із заявою про порушення цієї справи та на момент її порушення судом, а відповідно і процесуальним правам Головного управлінням ДФС у місті Києві, зокрема праву на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі, не дослідивши зібрані у справі докази, а саме:

- додані до апеляційної скарги податкову декларацію та фінансові звіти Боржника, що містять відомості щодо реєстрації Боржника в контролюючому органі за місцезнаходженням - м. Луцьк, Волинська область, в 2018 році, коли було відкрито провадження у цій справі про банкрутство,

- надану Головним управлінням ДФС у місті Києві в ході здійснення апеляційного провадження інформаційну довідку з інформаційних баз даних ГУ ДПС у місті Києві, що містить відомості про неодноразову зміну місцезнаходження Боржника, дати зміни місцезнаходжень Боржника з 2016 по 2018 роки та відомості про адреси, за якими протягом зазначеного періоду неодноразово здійснювалась перереєстрація Боржника в контролюючому органі через зміну місцезнаходження,

- заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання кредиторських вимог до Боржника у цій справі в сумі 5 464 111 грн 12 коп.

7.10 Допущені судами процесуальні порушення - недослідження зібраних у справі доказів, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання:

- про повноваження Головного управління ДФС у місті Києві, у розумінні статей 19-1, 19-3, 20, 41, 78 ПК України, положень Порядку, як контролюючого органу стосовно Боржника на момент порушення провадження у цій справі,

- про право Головного управлінням ДФС у місті Києві на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі у розумінні статей 17, 254 ГПК України,

- про належний контролюючий орган стосовно Боржника у цій справі.

7.11 А тому наведені процесуальні порушення призвели до передчасного ухвалення апеляційним судом оскаржуваного рішення - без дослідження прав Головного управлінням ДФС у місті Києві на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі, без зазначення апеляційним судом мотивів здійснення апеляційного провадження за скаргою цієї особи, без визначення належного контролюючого органу стосовно Боржника, а також без урахування обставин здійсненого у справі у передбачений законом спосіб (шляхом звернення із заявою про визнання кредиторських вимог) забезпечення захисту відповідних прав та інтересів держави іншим контролюючим органом стосовно Боржника, що має значення для правильного вирішення справи апеляційним судом.

7.12 Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною четвертою цієї статті ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

7.13 Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пунктів 2 частини першої статті 308, пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 310 ГПК України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду- скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 908/2512/18 скасувати .

3. Справу № 908/2512/18 направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк