Рішення

від 08.10.2019 по справі 904/2713/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2019р.м. ДніпроСправа №904/2713/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2257642грн.96коп. за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів.

Представники:

прокурор: Соколова Н.М., довіреність №05/2-943 від 03.05.2019р.;

від позивача: Дерило В.Г., довіреність №7/10-3750 від 21.12.2018р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Дніпропетровська місцева прокуратура №4 Прокуратури Дніпропетровської області звернулась в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2257642грн.96коп. за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів.

Разом із позовом було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Класика", - будівлі і споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, Шаховий проїзд, 8, реєстраційний номер майна 1507516212101.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2019р., а також відмовлено в задоволенні заяви Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2019р. підготовче судове засідання відкладено на 06.08.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 27.08.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2019р.

На адресу суду 04.09.2019р. надійшла заява Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 №77-2938-вих.19 від 03.09.2019р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ТОВ "Класика", які стануть відомі при виконанні ухвали суду, в межах суми стягнення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019р. відмовлено у задоволенні заяви Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 №77-2938-вих.19 від 03.09.2019р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ТОВ "Класика", які стануть відомі при виконанні ухвали суду, в межах суми стягнення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2019р. розгляд справи відкладено на 08.10.2019р.

В судовому засіданні від 08.10.2019р. прокурор і представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за місцезнаходженням останнього згідно з матеріалами справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвали по справі надсилались судом завчасно у відповідності до норм, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

У матеріалах справи наявні конверти з ухвалами суду, що повернулися від відповідача з додаванням довідок оператора поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Відтак є всі підстави вважати, що відповідач свідомо не забирав рекомендовану поштову кореспонденцію суду з поштового відділення, тобто фактично відмовився від її отримання. Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про виклик до суду у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень учасникам справи були створені належні умови для надання доказів та заперечень.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд установив таке.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №170796408 від 18.06.2019р. право власності на двоповерхову будівлю та підсобні приміщення, що складаються з трьох двоповерхових корпусів літер А-2, А1-2, А2-2, з`єднаних між собою одноповерховими переходами, загальною площею 1993,1 кв.м та тимчасової споруди для охорони, огорожі, інженерно-комунікаційних мереж та траси, мощення на шлаковій основі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 8, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика" (а.с. 28-31).

Прокурор у позові зазначає, що з метою отримання інформації щодо договорів оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , Шаховий проїзд, 8, Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 на адресу Дніпровської міської ради 16.06.2017р. було направлено відповідний запит (вимога № 77-1596вих17 від 16.06.2017р. - а.с. 32).

Згідно з інформацією, наданою Дніпровською міською радою у листі за вих. №12/11-193 від 23.06.2017р. (а.с. 33) на вимогу Дніпропетровської місцевої прокуратури №4, станом на 23.06.2017р. міською радою не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку за адресою: Шаховий проїзд, АДРЕСА_2 .

В подальшому, з метою встановлення факту порушення вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика", Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 голові Чечелівської районної ради було направлено лист №77-3338вих18 від 08.11.2018р. щодо необхідності обстеження групою самоврядного контролю земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 Шаховий проїзд, 8 (а.с. 54).

Виконавчий комітет Чечелівської районної у місті Дніпрі ради листом №1115 від 09.11.2018р. (а.с. 59) повідомив керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" про те, що 14.11.2018р. о 16:30год. членами робочої групи з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель буде проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства України при користуванні земельною ділянкою за адресою: Дніпропетровська АДРЕСА_1 Шаховий АДРЕСА_3 , 8.

За результатами проведеної 14.11.2018р. позапланової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства України при користуванні земельною ділянкою за адресою: Дніпропетровська АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 Шаховий АДРЕСА_3 . 8, складено акт №38-18 від 14.11.2018р. (а.с. 46-53).

В указаному акті зафіксовано наступне:

- за результатом візуального обстеження з`ясовано, що за адресою: Шаховий проїзд, 8 розміщується двоповерхова будівля, що складається з трьох корпусів, з`єднаних між собою одноповерховими переходами та підсобні приміщення; за візуальними ознаками об`єкт нерухомості - колишній дитячий садочок; земельна ділянка огороджена частково збірно-разбірним залізобетонним парканом та цегляною огорожею, вкрита рослинністю: дерева, чагарники, поросль; будівля та прилегла територія не експлуатуються;

- згідно з даними Інтернет ресурсу "Google Earth" за адресою: Шаховий проїзд, 8 використовується земельна ділянка площею близько 0,7149 га, що відноситься до земель комунальної власності, і на якій розміщено об`єкти нерухомого майна;

- за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: Шаховий проїзд, будинок 8 знаходиться: двоповерхова будівля та підсобні приміщення, що складаються з трьох двоповерхових корпусів літ А-2, А1-2, А2-2, з`єднаних між собою одноповерховими переходами, загальною площею 1993,1 кв.м. та тимчасова споруда для охорони, огорожа, інженерно-комунікаційні мережі та траса, мощення на шлаковій основі;

- підставою виникнення права власності слугували договір купівлі-продажу, укладений 29.09.2005р. між ТОВ "Вектра" та ТОВ "Класика", рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області по справі №2-1667/2005 від 31.10.2005р. та ухвала того ж суду від 07.12.2006р.;

- за інформацією Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, Шаховий проїзд, будинок 8;

- Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомило, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру будь-яка інформація стосовно погодження місця розташування об`єкта за вищевказаною адресою відсутня.

Таким чином, зі змісту акту перевірки №38-18 від 14.11.2018р. попередньо вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика" (код ЄДРПОУ 31549773) користується земельною ділянкою за адресою: Шаховий проїзд, будинок 8, загальною площею 0,7149 га, без належним чином оформлених правовстановлюючих документів на неї.

З метою нарахування збитків та їх стягнення в установленому законом порядку Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 вищевказаний акт перевірки листом від 15.02.2019р. за № 77-528вих19 скеровано до Дніпровської міської ради (а.с. 34).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика" листом комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, Дніпровської міської ради за №1/Б-13 від 12.04.2019р. було запрошене на засідання комісії 23.05.2019р. для надання коментарів стосовно використання земельної ділянки за адресою: Шаховий проїзд, 8 (а.с. 65). Факт направлення відповідачу вказаного повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною №4900071001631 та фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" від 12.04.2019р., копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 83).

Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, Дніпровської міської ради 29.05.2019р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" направлено вимогу №1/Б-25 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, з доданим до неї розрахунком суми цих коштів (а.с. 60-62). Про направлення відповідачу вимоги №1/Б-25 від 29.05.2019р. свідчать наявні у матеріалах справи копії опису вкладення у цінний лист, накладної №4900072844942 та фіскального чеку ПАТ "Укрпошта" від 29.05.2019р. (а.с. 84).

Згідно з розрахунком, здійсненим комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, Дніпровської міської ради, сума коштів, які збережені землекористувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика" земельної ділянки площею 0,7149 га за адресою: м. Дніпро, Шаховий проїзд, будинок 8, за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, становить 2322670грн.74коп. за період з 23.05.2016р. по 23.05.2019р.

Таким чином, за доводами прокурора, з огляду на вищенаведене та в силу приписів статей 96, 122, 152, 156, 206 Земельного кодексу України та 22, 1166, 1212 Цивільного кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика" повинно відшкодувати державі збитки в сумі коштів, збережених у себе за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування земельною ділянкою площею 0,7149 га за адресою: м. Дніпро, Шаховий проїзд, 8.

З урахуванням строку загальної позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, прокурором заявлено до стягнення не всю суму безпідставно збережених коштів орендної плати, що визначена в розрахунку, а лише частину - в сумі 2257642грн.96коп. за період з 24.06.2016р. по 23.05.2019р., - яка заподіяна в межах строку позовної давності на час звернення з позовом до суду.

В обґрунтування підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі уповноваженого органу у сфері спірних правовідносин - Дніпровської міської ради - керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 зазначає, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавляє міську раду, як власника землі, ефективного використання права комунальної власності та отримання місцевим бюджетом відповідного доходу (орендної плати), які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб м. Дніпра.

Однак, Дніпропетровською міською радою, обізнаною, в тому числі з листів місцевої прокуратури №77-1596вих-17 від 16.06.2017р., №77-528вих-19 від 15.02.2019р., №77-1895вих-19 від 14.06.2019р., про наявність порушень її інтересів у сфері контролю за використанням спірною земельною ділянкою комунальної власності, додержання земельного законодавства, справляння плати за землю, захист яких відповідно до норм Земельного кодексу України покладено на міську раду, у визначений ст. 257 Цивільного кодексу України строк не вживались належні та ефективні заходи цивільно-правового характеру для припинення вказаних порушень, а саме - стягнення з ТОВ "Класика" безпідставно набутих і збережених коштів орендної плати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За приписами частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У відповідності до положень частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009р., заява №42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

У позовній заяві прокурор обґрунтував наявність інтересів держави спричиненням відповідачем шкоди інтересам територіальної громади міста Дніпра, які виражені у ненадходженні до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Більше того, сума таких коштів є дуже значною.

В питаннях оцінки "суспільного", "публічного" інтересу Європейський Суд з прав людини визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії").

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Тож, правовідносини, пов`язані з використанням та розпорядженням земель державної та комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес.

Слід зауважити, що за рахунок недоотриманої орендної плати в такій значній сумі як 2257642грн.96коп. місцевий бюджет зміг би вирішити певні соціальні питання, зокрема в галузях освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту населення, екологічного фонду, житлово-комунальної сфери інвалідність тощо. Тому наявність такого значного боргу та необхідність його повернення до місцевого бюджету становить суспільний інтерес.

Звернення прокуратури з вказаним позовом обумовлене неналежним здійсненням позивачем своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави. Незважаючи на виявлене Дніпропетровською місцевою прокуратурою №4 порушення вимог земельного законодавства, повідомлення Дніпровської міської ради про вказаний факт та неодноразові звернення щодо застосування заходів, спрямованих на стягнення з відповідача безпідставно набутих і збережених коштів орендної плати, позивач безпідставно не звертався за судовим захистом інтересів держави.

Отже, вказані обставини обумовили необхідність застосування прокурором наданих Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" повноважень щодо представництва інтересів держави в суді та є підставою для звернення до суду із позовною заявою на захист інтересів держави.

З огляду на наведене, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивача.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика" є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Шаховий проїзд, будинок 8, а саме - двоповерхової будівлі та підсобних приміщень, що складаються з трьох двоповерхових корпусів літер А-2, А1-2, А2-2, з`єднаних між собою одноповерховими переходами, загальною площею 1993,1 кв.м та тимчасової споруди для охорони, огорожі, інженерно-комунікаційних мереж та траси, мощення на шлаковій основі (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №170796408 від 18.06.2019р. - а.с. 28-31).

Право власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомого майна виникло на підставі договору купівлі продажу від 29.09.2015р., укладеного між ТОВ "Вектра" та ТОВ "Класика", рішення від 31.10.2005р. та ухвали від 07.12.2006р. Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у справі №2-1667/2005. і зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.04.2006р. та 26.12.2017р.

Таким чином, у період, за який заявлено позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,7149 га, власником нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, Шаховий проїзд, буд. 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1507516212101), розташованого на вказаній земельній ділянці, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика".

У відповідності до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою припиняється, зокрема, набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Право власності на землю та право користування нею набувається і реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст. 13, 14), Земельним кодексом України (ст.ст. 78, 92, 93, 102-1, 116, 118, 119, 122, 123, 125, 126), а також іншими законами, що видаються відповідно до них (Закон України "Про оренду землі", Цивільний кодекс України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 Земельного кодексу України).

Тож, відповідно до вказаних приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Зважаючи на ці положення, новий власник (користувач) земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею, а також обов`язок по сплаті орендної плати за користування такою земельною ділянкою.

Відповідно до інформації, наданої Дніпровською міською радою, за результатами пошуку в інформаційній (автоматизованій) підсистемі "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська (МЗІС) не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку за адресою: Шаховий проїзд, 8.

А отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення цього договору, до набувача не перейшло.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані зобов`язання та норми земельного законодавства були відповідачем порушені та право користування земельною ділянкою площею 0,7149 га під належним йому нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Шаховий проїзд, 8, загальною площею 1993,1 кв.м, оформлене не було.

Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

У відповідності до положень статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно зі ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у сфері земельних відносин на території міст належить розпорядження землями комунальної власності та контроль за їх використанням та охороною, додержання земельного законодавства.

Таким чином, Дніпровська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - брати участь у реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням земель, у т.ч. шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів за фактичне використання земельної ділянки.

Статтею 64 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджету міст належить податок на майно, до складу якого за приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про охорону земель" здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Порядок здійснення контрольних повноважень органами місцевого самоврядування визначається насамперед Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, пункт б) частини першої статті 33 цього Закону надає органам місцевого самоврядування повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №34/18 від 14.07.2004р. "Про організацію здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті" затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті.

Пунктом 2.1 вищевказаного Порядку передбачено, що забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель у місті покладається на виконавчі комітети районних у місті рад.

До повноважень виконавчих комітетів районних у місті рад при здійсненні самоврядного контролю, серед інших, належить складання актів про порушення вимог земельного законодавства (п. 3.1.2 Порядку).

Так, робочою групою з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель 14.11.2018р. було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Чечелівського району м. Дніпра №38-18, яким зафіксовано факт використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика" земельної ділянки площею 0,7149 га за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_5 Шаховий проїзд, 8 для розміщення двоповерхової будівлі, що складається з трьох корпусів, з`єднаних між собою одноповерховими переходами та підсобні приміщення.

Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 284.1 ст. 284 цього Кодексу встановлено, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку.

Відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу України річна сума орендної плати не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, для визначення розміру земельного податку використовуються дані державного земельного кадастру щодо площі земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад щодо ставок земельного податку.

З метою визначення розміру збитків заподіяних Дніпровській міській раді, та їх подальшого відшкодування, керуючись ст. 156, 157 Земельного кодексу України, "Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р., Дніпровською міською радою 19.02.2019р.прийнято рішення №221 "Про створення комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок".

Вказаним рішенням створено комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, затверджено склад комісії та Положення про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок.

Відповідно до п. 1.3.2 цього Положення до основних завдань комісії віднесено визначення суми коштів, які зберіг у себе користувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави.

Згідно з п. 3.1 Положення розрахунок розміру збитків здійснюється на підставі акту, який фіксує порушення земельного чи екологічного законодавства, довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, довідки про сплату земельного податку або орендної плати за землю, а також інших документів необхідних для з`ясування обставин заподіяних збитків.

На виконання вищевказаного Положення, з метою визначення розміру завданих збитків, виконавчим комітетом Чечелівської районної в м. Дніпрі ради направлено в комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, акт перевірки дотримання вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Чечелівського району м. Дніпра №38-18 від 14.11.2018р..

За наданою Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у листі №2545/9/04-36-12-04-18 від 26.02.2019р. інформацією ТОВ "Класика" протягом 2016-2019 років не подавались податкові декларації з плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, Шаховий проїзд, 8 (а.с. 63).

Таким чином, використання відповідачем земельної ділянки, власним якої є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, без правових підстав (за відсутності правовстановлюючих документів на землю) призвело до ненадходження до міського бюджету платежів у вигляді орендної плати.

В подальшому, листом комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, Дніпровської міської ради №1/Б-13 від 12.04.2019р. відповідача було запрошено на засідання комісії, яке відбудеться 23.05.2019р. о 16:00год.

Згідно з протоколом №4 засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, Дніпровської міської ради від 23.05.2019р.було вирішено, зокрема:

- запропонувати землекористувачам до наступного засідання комісії розглянути питання про добровільне відшкодування збитків;

- скласти розрахунки суми коштів, які зберегли у себе землекористувачі земельних ділянок за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави;

- доручити секретарю комісії направляти вимоги щодо сплати коштів, які зберегли у себе землекористувачі земельних ділянок за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави землекористувачам, у відношенні яких складено розрахунки, у тому силі, направити вимоги землекористувачам, у відношенні яких раніше було складено розрахунки (у т.ч. ТОВ "Класика", адреса - Шаховий проїзд, 8).

Судом встановлено, що під час розрахунку розміру недоотриманої орендної плати позивачем використовувались показники з нормативної грошової оцінки, наведені в листі Відділу у м. Дніпро Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.38-412/107-19 від 19.03.2019р. (а.с. 64).

Відповідачу, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, 29.05.2019р. комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, Дніпровської міської ради було направлено вимогу №1/Б-25 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, з доданим до неї розрахунком суми цих коштів у розмірі 2322670грн.74коп. (а.с. 60-62).

Відповідно до листа Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету від №3/13-293 від 19.06.2019р. кошти від ТОВ "Класика" до міського бюджету не надходили.

Тож, недоотримана орендна плата в сумі 2257642грн.96коп. коштів, які зберіг у себе відповідач за рахунок позивача внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, в добровільному порядку сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика" на користь Дніпровської міської ради не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Згідно із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти Дніпровській міській раді як власнику земельної ділянки на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" безпідставно збережених коштів орендної плати в розмірі 2257642грн.96коп. за використання в період з 24.06.2016р. по 23.05.2019р. земельної ділянки площею 0,7149 га за адресою: м. АДРЕСА_1 , Шаховий проїзд, 8 без правовстановлюючих документів. У зв`язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 33864грн.64 коп. покладаються на відповідача, а судові витрати зі сплати судового збору за подання заяв про забезпечення позову в сумі 1921грн. (960грн.50коп.+960грн.50коп.) віднести за рахунок заявника.

Керуючись нормами Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, статями 4, 13, 14, 20, 41, 42, 53, 74, 76-79, 86, 129, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2257642грн.96коп. за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" (ідентифікаційний код 31549773; місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вулиця Шмідта, буд. 43, кв. 26) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75) суму безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2257642грн.96коп. за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" (ідентифікаційний код 31549773; місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вулиця Шмідта, буд. 43, кв. 26) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38) витрати зі сплати судового збору в розмірі 33864грн.64коп.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 08.10.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 18.10.2019р.

Суддя Р.Г. Новікова