Ухвала

від 25.05.2020 по справі 904/2713/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.05.2020 м.Дніпро Справа № 904/2713/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіна О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 , ухвалене суддею Новіковою Р.Г., повний текст якого складений 18.10.2019, у справі №904/2713/19

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2257642 грн. 96коп. за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 у справі №904/2713/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" на користь Дніпровської міської ради суму безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2257642 грн. 96 коп. за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" на користь Прокуратури Дніпропетровської області витрати зі сплати судового збору в розмірі 33864 грн. 64 коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, яке виразилось у не застосуванні закону, який підлягав застосуванню, та норм процесуального права, яке виразилось у прийнятті оскаржуваного рішення за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, нез"ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Одночасно з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано прийняттям рішення за відсутності сторони (відповідача) не повідомленої належним чином про дату, час та місце судового засідання. Також апелянт зауважує, що 27.04.2020 бухгалтер Товариства виявила наявність невстановленої заборгованості у розмірі 2 291 507,60 грн, втім, не змогла встановити джерело боргу; 06.05.2020 Товариство отримало лист від Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з якого дізналось про відкриття виконавчого провадження за рішенням від 08.10.2019; в цей же день представник Товариства подав заяву до господарського суду про ознайомлення з матеріалами справи та фактично ознайомився з наявним рішення 08.05.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи.

При цьому зауважує, що є безпідставним висновок суду про належне повідомлення сторони, оскільки ухвали повернулись до суду з формулюванням "за закінченням терміну зберігання", та таким, що не відповідає нормам процесуального права щодо підстав вручення рішення суду, визначених ст.242 ГПК України, а спеціальні норми права, які регулюють діяльність оператора зв"язку щодо пересилання та вручення рекомендованих листів з позначкою "судова повістка" не передбачають можливості зберігання таких листів у відділенні поштового зв"язку до запитання та повернення з підстав "закінчення терміну зберігання". Тому апелянт вважає висновок суду щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи, таким, що суперечить нормам процесуального права, а відтак, вважає, що Товариство не було належним чином проінформоване про наявність судової справи відносно нього, що дає право стверджувати про пропуск строку на апеляційне оскарження рішення з поважних причин та, відповідно, наявністю всіх законних підстав для його поновлення.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Згідно із частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи зі змісту ст. 119 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки на апеляційне оскарження, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість поновлення строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне провадження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності.

Так, скаржник зазначає, що про судове провадження не знав, жодних процесуальних документів від суду не отримав.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулась Дніпропетровська місцева прокуратура №4 Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 2257642 грн. 96 коп. за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів.

Адресою відповідача, яка збігається з адресою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у позові зазначено: 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд.43, кв.26 .

Ухвалою суду від 27.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2713/19; її розгляд призначений на 17.07.2019 (а.с.1). Вказана ухвала, направлена відповідачу, повернулась до суду 06.08.2019 з формулюванням "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 119-121).

Ухвалою від 17.07.2019 через неявку відповідача розгляд справи відкладений на 06.08.2019 (а.с.106). Вказана ухвала, направлена відповідачу, повернулась до суду 29.08.2019 знов з формулюванням "за закінченням терміну зберігання" (а.с.131-133).

Ухвалою суду від 06.08.2019 строк підготовчого засідання продовжений; розгляд справи відкладений на 27.08.2019 (а.с.125). Вказана ухвала повернулась до суду 05.12.2019 з аналогічним формулюванням (а.с.188-190).

В судовому засіданні 27.08.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 11.09.2019 з постановленням відповідної ухвали (а.с.129, 130), втім, в даті ухвали міститься описка (зазначена дата 02.09.2019, тобто дата виготовлення її повного тексту). Ця ухвала, направлена відповідачу, повернулась до суду 04.10.2019 з формулюванням "за закінченням терміну зберігання" (а.с.160-161).

04.09.2019 прокуратурою подана заява про забезпечення позову, в задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 05.09.2019 (а.с.134-137, 141-142). Ця ухвала. Направлена відповідачу, повернулась до суду 18.10.2019 з формулюванням "за закінченням терміну зберігання" (а.с.173-175).

Ухвалою від 11.09.2019 розгляд справи відкладений на 08.10.2019 (а.с.152). Відповідна ухвала повернулась до суду 23.09.2019 з аналогічним формулюванням (а.с.155-158).

В судовому засіданні 08.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 18.10.2019 (а.с.164-169). Вказаний процесуальний документ, направлений відповідачу, також повернувся до суду 11.12.2019 з аналогічним формулюванням (а.с.192-198).

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 висловила правову позицію, подібну правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду.

Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин колегія суддів враховує висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та у постановах Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 909/940/18, від 10.02.2020 у справі № 90/1744/19.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що всі процесуальні документи, направлені відповідачу, жодного разу йому не були вручені та повернуті суду з формулюванням "за закінченням терміну зберігання", що не може свідчити про вручення процесуального документу, а отже, вказує на необізнаність апелянта із наявною судовою справою відносно нього, відповідно, не можливістю висловити свою позицію щодо заперечення позову вчасно, під час судового розгляду. Єдиною можливістю для апелянта в контексті доступу до суду з метою захисту свого порушеного права та заперечення позову, є поданням ним апеляційної скарги.

Таким чином, наведені скаржником підстави для відновлення строку на апеляційне оскарження визнаються колегією суддів поважними, в зв"язку з чим суд вважає необхідним вказане клопотання задовольнити та відносити строк для подачі апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Як вбачається з поданих документів, апеляційна скарга оформлена у відповідності до вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, відповідно до вимог статей 256, 258, 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі №904/2713/19.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Керуючись ст. ст.119, 256, 262, 263, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1 . Відновити строк на подання апеляційної скарги.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 у справі №904/2713/19.

3 . Розгляд справи № 904/2713/19 призначити у судовому засіданні на 06.07.2020 року на 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

4. Зупинити дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.

5. Прокурору та Позивачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду відзив на апеляційну скаргу; власні заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

6. Відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

7. В разі продовження карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, рекомендувати учасникам справи:

- утриматись від безпосередньої присутності в залі суду;

- прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв"язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, для чого подати відповідне клопотання в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (зокрема, частинами 1-4 ст.197 та частинами 6, 8 ст.197 ГПК України);

- надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

У випадку безпосередньої участі учасників справи в судовому засіданні обов`язковою є наявність засобів особистого захисту (масок, рукавичок, тощо).

Визнати явку представників в судове засідання не обов`язковою.

8. Роз`яснити учасникам справи, що:

- відповідно до частин 3, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції;

- відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції;

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до ч.1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, тощо, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна