Рішення

від 10.10.2019 по справі 520/6732/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/6732/19

Провадження № 2/520/3361/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О. ,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

представника позивача - Єнчева О.О.

представника відповідача - Максимець О.Б. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Парадайс Релакс до ОСОБА_1 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю Сауспальм , приватне підприємства Спрут , товариство з обмеженою відповідальністю Рубікон-ІІ про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_1 суму збитків, що були заподіяні заходами забезпечення позову за заявою її представника у справі №496/2239/18 Біляївського районного суду Одеської області у загальному розмірі 2 102 258, 20 грн., що складається з : заборгованості з орендної плати 400 000 грн., - сума витрат на відновлення комплексу 470 887,00 грн., сума виставлених рахунків на використану воду 44 571,22 грн., сума упущеної вигоди - 1 186 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно договору оренди №2018/06/01 від 01.06.2018 року ( з урахуванням додаткової угоди 31 від 01.06.2018 року ) позивач отримав у платне користування будівлі дорожнього сервісу, за адресою: АДРЕСА_1 обл.. АДРЕСА_2 район АДРЕСА_3 с АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 км. Шляху Одеса-Київ, загальною площею 11217,5 кв.м який розташовано на земельної ділянці площею 14,9577 га., строком до 01.06.2019 року для здійснення господарської діяльності - готельного бізнесу, з метою отримання прибутку, з вартістю оренди 100 000,00 грн. на місяць. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11.06.2018 року було задоволено заяву представника ОСОБА_2 про забезпечення позову : накладено арешт на нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу за адресою Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, шлях АДРЕСА_5 ., загальною площею 11217,5 кв.м та земельну ділянку за даною адресою ( кадастровий номер 5121084200:03:001:0008 ) та передано зазначене нерухоме майно на зберігання ПП Спрут . Під час виконання даної ухвали з 12.06.2018 року по 09.10.2018 року , коли ухвала була скасована постановою Одеського апеляційного суду , фактична була заблокована господарська діяльність позивача, внаслідок чого стало завдання збитків.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні та надала письмову відповідь на відзив.

Представник відповідача надав письмовий відзив проти позову, який підтримав у судовому засіданні, та наполягав на тому, що вищезазначеною ухвалою жодних збитків позивачу не було спричинено, так як договір оренди не набрав чинності, жодної дії щодо здійснення господарської діяльності позивач на даному об`єкті не здійснював, та ї взагалі сама ухвала не забороняла проведення господарської діяльності позивачу так як заборон на здійснення будь-яких дій не містила.

2. Процесуальні дії у справі

Позовна заява ТОВ Парадайс Релакс з доказами надійшла до суду 28.03.2019 року ( а/с 10 ) з одночасним клопотанням про відстрочення сплати судового збору у розмірі 31533,87 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2019 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження із відстрочкою судового збору ( а/с 52).

Згідно платіжного доручення №1 від 06.06.2019 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 31 533,00 грн. (а/с 74).

19.06.2019 року від представника відповідача надано до суду відзив на позов та докази в обґрунтування заперечень (а/с 79). , та ухвалою суду у судовому засіданні 20.06.2019 року було поновлення строку для подання відзиву і прийнято відзив з надання позивачу додаткового строку на подання відповіді на відзив (а/с 209).

04.07.2019 року надано письмова відповідь на відзив ( а\с 211).

Ухвалою суду від 27.08.2019 року, за погодженням з представниками сторін, було закрито підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів

Як встановлено у судовому засіданні між ТОВ Рубікон -ІІ , директором якого є ОСОБА_1 та ТОВ Сауспальм існує тривалий спір щодо права власності на об`єкти нерухомості : будівлі дорожнього сервісу, за адресою: АДРЕСА_5 . Шляху АДРЕСА_1 , загальною площею 11217,5 кв.м. та земельну ділянку, на якої розташовані дані будівлі, площею 14,9577 га., кадастровий номер 5121084200:03:001:0008.

Наявність спору підтверджується наданими до суду: - ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 15.03.2018 року по справі № 374/68/18 якою було накладено арешт на нерухоме майно - будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальною площею 11 217,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 / АДРЕСА_6 ); - витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію 04.11.2015 року кримінального провадження 12015100100013216 по заяві ТОВ Рубікон-ІІ щодо дій посадових осіб ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал , ПАТ Банк Петрокоммерц Україна , ТОВ Соуспальм по приваласенню нерухомим майном і земельною ділянкою, розташованих в Одеської області, Біляївський район, село Нерубайське, шлях Одеса АДРЕСА_7 15 АДРЕСА_8 ., та реєстрації інших пов`язаних заяв протягом 2016-2018 року ( а/с 115 ); - ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2018 року про накладення арешту на обладнання боулінга, приміщення кафе, банкетного залу, більярду, дискотеки, СТО які знаходяться за адресою Одеська обл., Біляївський район, с Нерубайське, шлях АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 ., за клопотанням представника ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал Єнчевої О.О. ( а/с 123) та інші процесуальні документи ( а/с 128-154).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11.06.2018 року було задоволено заяву представника позивача Святець І.В. про забезпечення позову і накладено арешт на нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу за адресою Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, шлях Одеса-Київ 15 км., загальною площею 11217,5 кв.м та земельну ділянку за даною адресою ( кадастровий номер 5121084200:03:001:0008 ) та передано зазначене нерухоме майно на зберігання ПП Спрут ( а/с 29).

З наданих одночасно із позовом документах вбачається укладення договору №2018/06/01 оренди нерухомого майна від 01.06.2018 року між ТОВ Сауспальм , як власника об`єктів нерухомості (орендодавця) та ТОВ Парадайс Релакс (орендар) про прийняття в строкове платне користування будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальною площею 11 217,50 кв.м., за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, шлях Одеса-Київ 15 км., узгодженою сторонами вартістю 19 073 452,00 грн. та земельною ділянкою, загальною площею 14,9577 га, на якої розташований даний комплекс для здійснення підприємницької діяльності з функціонуванням готелів, засобів тимчасового розміщення, кемпінгів, ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових справ для подій, обслуговування напоями тощо, на період до 01.06.2020 року включно, зі сплатою щомісячної суми у 100 000 грн. ( а/с 20).

Відповідно до п.11.1 договору він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення, та у відповідності до умов п.11.4.2 договір може бути достроково припинений орендодавцем або орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій стороні письмового повідомлення не менш ніж за 30 календарних днів до дати припинення.

Пунктом 3.8 договору сторони визначили що оренда за перший місяць розраховується за фактичний період використання, визначеного відповідно до акту приймання-передачі майна в оренду.

Актом приймання-передачі від 01.06.2018 року ( а/с 27) ТОВ Парадайс Релакс прийняло у користування об`єкти нерухомості згідно договору оренди від 01.06.2018 року у задовільному технічному та санітарному стані.

В той же день 01.06.2018 року ТОВ Сауспальм та ТОВ Парадайс Релакс уклали додаткову угоду №1 до договору №2018/06/01 оренди нерухомого майна від 01.06.2018 року, та виклали пункт 11.1 Договору у редакції про набуття чинності Договору з моменту його укладання та підписання та дію договору до 01.06.2019 року включно (а/с 26).

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини стосовно відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову врегульовані статтею 159 ЦПК, частиною першою якої встановлено, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Поняття збитків визначено Цивільним кодексом України ( далі ЦК), та у відповідності до ч.1 ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно частиною другою зазначеної статті збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5. Оцінка судом аргументів сторін та обґрунтування мотивів рішення суду

При розгляді даної справи судом повинно бути встановлено доведеність факту спричинення збитків позивачу, наявність прямого причинного зв`язку між збитками та забезпеченням позову, здійсненим по заяві відповідача та обґрунтованість розміру збитків які підлягають відшкодуванню.

Відповідно до заявлених вимог збитками, які представник позивача вважає такими, що завдані внаслідок дії ухвали про забезпечення позову, визначені: 1) заборгованість по сплаті орендної плати на час дії вищезазначеної ухвали: з 11.06.2018 року по 09.10.2018 року, по якої позивачу виставлена претензія від ТОВ Сауспальм від 09.10.2018 року на суму 400 000 грн. (а/с 48); 2) втрати ринкової вартості об`єктів нерухомості згідно звіту від 14.03.2019 року виконаному ПП Ажіо за замовленням ТОВ Сауспальм на суму 470 887,00 грн. ( а/с 45) ; 3) сумою упущеної вигоди за неможливість використання позивачем готельного комплексу у зазначений період на суму 1 186 800,00 грн., згідно розрахунку вартості номерів готельного комплексу з урахуванням низького та високого періодів (а/с 47); 4) заборгованість за споживання води, згідно квитанції Філії Інфоксводоканал на суму 44 571,22 грн. (а/с 46).

Суд критично відноситься до заперечень представника відповідача про те, що договір оренди від 01.06.2018 року не набрав чинності а тому не міг бути підставою для здійснення господарської діяльності позивача, з наступних підстав.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ч.1 ст. 204 ЦК).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені ч.1-3,5-6 ст. 203 ЦК, або якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) і в такому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається ( ч.1,2 ст. 215 ЦК). Правочин є нікчемним у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення ( ч.1 ст. 220 ЦК). Законом України Про оренду землі та ст. 794 ЦК визначено, що при укладенні договору найму (оренди) будівлі на три роки і більше обов`язкове нотаріальне посвідчення такого договору.

Таким чином нікчемність договору оренди у випадку відсутності нотаріального посвідчення визначена лише у разі укладення договору на три роки і більше, а у даному випадку сторони узгодили строк дії договору від 01.06.2018 року до 01.06.2020 року.

Посилання що договір не є чинним у зв`язку із невиконання сторонами його умов щодо нотаріального посвідчення не може прийматись судом від особи, яка не є стороною договору та без визначення недійсності такого договору судом, враховуючи презумпцію правомірності правочину.

Що стосується втрати ринкової вартості об`єкта нерухомості суд вважає, що розмір ринкової вартості даного об`єкта як різниця між його вартістю на момент укладення договору та проведеної оцінкою не є збитками заподіяними саме позивачу, як користувачу даного об`єкту, так як права орендаря не порушуються у зв`язку із зміною вартості об`єкта оренди, а захисту у цивільному процесі підлягають лише порушені, невизнані або оспорюванні права ( ч.1 ст. 15 ЦК) .

Суд також звертає увагу, що з даного звіту взагалі не вбачається яким саме чином визначена вищезазначена втрата ринкової вартості, тому як у звіті взагалі відсутні дані про ринкову ( не договірну яка зазначена у договорі оренди а саме ринкову ) вартість даного об`єкта на момент укладення договору оренди та ринкова вартість об`єкта на момент оцінки, відсутні також і відомості про дійсний стан об`єкту на момент укладення договору та момент оцінки, при тому визначено, що втрата ринкової вартості об`єкта нерухомості полягає в необхідності відновлення території та нерухомості до належного стану, тобто такого, в якому вони перебували до завдання збитків.

Відносно вимог про стягнення у вигляді збитків заборгованості по орендної платі, суд вважає їх необґрунтованими та недоведеним того факту що вимоги орендодавця по виконанню зобов`язань по договору оренди до орендаря є збитками у розумінні ст. 22 ЦК - витрати які понесені або повинні бути понесені для відновлення порушеного права. Орендар не скористався своїм правом по достроковому припиненню договору за неможливістю користування об`єктом оренди, вважає договір чинним а тому у будь якому випадку повинен виконувати умови правочину - сплачувати орендну плату, і ці виплати є виконанням зобов`язань а ні витратами для відновлення порушеного прав.

Необхідність сплати за водопостачання також не вважається судом обґрунтованими збитками позивача у зв`язку із дією ухвали про забезпечення позову від 11.06.2018 року, так як згідно наданої копії квитанції вбачається що договір між ТОВ Сауспальм та ТОВ Інфоксводоканалом укладено 05.07.2018 року саме під час дії вищевказаної ухвали суду, коли було відомо про складнощі із користуванням об`єктом , переважна більшість зазначеної суми - 29144, 49 грн., складається з заборгованості за минули періоди, без визначення цих періодів.

Упущена вигода, яка обґрунтовується лише розрахунком вартості номерів готельного комплексу, не є доведеною у судовому засіданні, так як відсутні будь-які докази дійсності вартості даних номерів, взагалі можливість їх використання для підприємницької діяльності враховуючи, що як встановлено у судовому засіданні за період з 02.06.2018 року до 12.06.2018 року реальних дій по користуванню готельним комплексом з боку ТОВ Парадайс Релакс не здійснювалось: доказів ціноутворення, погоджених бізнес планів, наявності прийому на роботу працівників готельного комплексу, доказів підготовки готельних номерів, відомостей про дохід за зазначені два тижні а також за період після скасування ухвали до суду не надавалось. Також відсутні відомості погіршення стану готельних номерів що унеможливлює їх використання після скасування ухвали суду про забезпечення позову.

Судом також приймається до уваги той факт що відповідною ухвалою Біляївського районного суду Одеської області не було заборонено будь-яким особами здійснювати підприємницьку діяльність у готельному комплексу в тому числі і стосовно використання готельних номерів, а є лише арешт майна та передання його на відповідальне зберігання, тому відсутність підприємницької діяльності з боку орендаря за час дії ухвали не пов`язана напряму із дією ухвали.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та частиною п`ятою зазначеної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.7ст. 81 ЦПК ) а суд, згідно ч.8 ст. 81 ЦПК не може збирати докази з власної ініціативи.

Вищенаведені обставини дозволяють суду прийти до висновку, що позовні вимоги ТОВ Парадайс Релакс не обґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказами а тому у позовних вимогах слід відмовити у повному обсязі.

6. Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

Таким чином відсутні правові підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат у зв`язку із відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Парадайс Релакс ( код ЄДРПОУ: 42170763, місце реєстрації: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 36А ) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю Сауспальм ( код ЄДРПОУ: 41962384, місце реєстрації: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липського, 45 ), приватне підприємства Спрут ( код ЄДРПОУ: 30826766, місце реєстрації: 54038, Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Леваневців, 8 ), товариство з обмеженою відповідальністю Рубікон-ІІ ( код ЄДРПОУ: 21018487, місце реєстрації: 67661, Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, шлях Одеса-Київ 15 км. ) про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.

Повне судове рішення складено 18.10.2019 року