Ухвала

від 28.12.2019 по справі 520/6732/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/6732/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Жигилія С.П.,

Суддів Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року по справі № 520/6732/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінктрейдінг"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінктрейдінг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року по справі № 520/6732/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору в розмірі - 5 763,00 грн.

Роз`яснено, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

28.11.2019 року до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі або стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області після вирішення справи.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі або стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області після вирішення справи відмовлено. Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження строку на апеляційне оскарження задоволено, продовжено Головному управлінню Державної фіскальної служби у Харківській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору в розмірі - 5 763,00 грн.

Роз`яснено апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, скарга буде повернута скаржнику.

23.12.2019 року до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі або стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області після вирішення справи, посилаючись на положення ст.ст.2,8,14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст.121, 133 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначено, що на рахунку ГУ ДФС у Харківській області відсутні кошти для сплати судового збору. До клопотання додано копію повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про необхідність здійснення безспірного списання коштів № 11403/9/ від 28.11.2019 року та копію довідки про відсутність коштів на рахунках ГУ ДФС у Харківській області за КЕКВ 2800 для сплати судового збору та наявність кредиторської заборгованості станом на 25.11.2019 в розмірі 367977,62 грн.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому продовженням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Слід вказати, що доданими до клопотання копіями документів підтверджується наявність кредиторської заборгованості на рахунках відповідача станом на 25.11.2019 року. Разом з тим, надані документи не свідчать про наявність перешкод для сплати Головним управлінням ДФС у Харківській області судового збору по даній справі станом на час подання даного клопотання (23.12.2019 року) та неможливість вчасного та повного виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року.

Крім того, надана до клопотання копія повідомлення ГУ ДКС України у Харківській області щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів від 28.11.2019 №11403/9/, також, не підтверджує відсутність на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору станом на дату подання клопотання - 23.12.2019 року.

Вказаними повідомленнями зазначено про необхідність надати інформацію, пов`язану з виконанням рішення про стягнення коштів, у термін до 5 робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення, і на цей період припинено виконання платіжних доручень.

Разом з тим, станом на дату подання даного клопотання (23.12.2019) вказаний строк сплив.

Інших обставин, окрім відсутності коштів, в даному клопотанні не наведено.

Лише відсутність коштів для сплати судового збору та наявності заборгованості по виконавчим листам без вжиття відповідних заходів, у строк, встановлений ухвалою суду не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Крім того, апелянтом вже надавалось аналогічне клопотання, чим було використане право на продовження терміну для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки, строк на усунення недоліків апеляційної скарги був продовжений судом.

Зазначені обставини ставлять під сумнів виконання в подальшому ухвали від 13.11.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, вказані обставини не звільняють скаржника від обов`язку дотримання процесуальних строків, встановлених КАС України.

Враховуючи, що право відповідача на апеляційне оскарження рішення було забезпечено, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та наданням десятиденного строку для усунення недоліків, та продовженням строку для усунення недоліків ще на 10 днів, беручи до уваги ненадання доказів на підтвердження відсутності можливості виконати ухвалу суду від 13.11.2019 року, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання від 23.12.2019 року про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі або стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області після вирішення справи.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області отримано копію ухвали про продовження строків для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - 13.12.2019 року.

Таким чином, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 23.12.2019 року.

На момент постановлення ухвали, скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у строк, встановлений судом, з урахуванням 5-денного строку, встановленого ст.298 КАС України, відповідачем не було виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі або стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області після вирішення справи - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року по справі № 520/6732/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінктрейдінг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис)Т.С. Перцова В.Б. Русанова