Ухвала

від 17.10.2019 по справі 461/2118/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2118/18

Провадження № 1-кс/461/8928/19

УХВАЛА

17.10.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42017140000000185 від 31.05.2017 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.191, ст.219, ч.2 ст.367 КК України.

Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора прокуратури Львівської області звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на об`єкти нерухомості, речі та предмети, які перебувають у володінні ДП «Львівське агроторгове підприємство» (ЄДРПОУ: 3144806898), за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, а саме:

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «Ф-1» загальною площею 88,9 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «М-3» загальною площею 1562,2 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «Н-1» загальною площею 124,2 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «У-1» загальною площею 418 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «С-1» загальною площею 180 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, рампа, склад готової продукції під літерою «К-1» загальною площею 284,1 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «А-2» загальною площею 3020,1 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «А-1» загальною площею 4046 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «Б-1» загальною площею 1407,9 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «П-1» загальною площею 193,3 кв.м;

*нежитловий об`єкт нерухомості, будівля під літерою «Т-2» загальною площею 574,6 кв.м.;

*водонапірну лінію від каптажних колодців;

*водонапускну мережу внутрішню;

*водопровід напірний від насосної станції;

*газопровід середнього тиску;

*електропідстанцію (трансформаторну);

*кабельну підземну лінію від розподільного трансформатора;

- зовнішню каналізаційну мережу від головного корпусу та цехів до міської каналізації;

- каналізацію двірну для побутових і стічних вод;

- коптаж.

Клопотання мотивує тим, що вказане нерухоме та рухоме майно має суттєве значення для проведення досудового розслідування та може бути використане як доказ вчиненого кримінального правопорушення. Враховуючи те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що представниками ДП «Львівське агроторгове підприємство» може бути відчужене вказане нерухоме майно, з метою збереження речових доказів та недопущення відчуження державного майна просить клопотання задовольнити. Також, вказує, що в порівнянні з попереднім аналогічним клопотанням, яке було залишено без задоволення, кримінальне провадження містить ще одну кваліфікацію злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а тому, на думку слідчого, наявні достатні підстави для задоволення клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.

Представник ДП «Львівське агроторгове підприємство» клопотання заперечив та вказав, що у клопотанні відсутні дані, які свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту. Просив відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 13.09.2019 року було скасовано ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.07.2017 року про накладення арешту на вказане у клопотання нерухоме майно. Вказав, що мотиви органу досудового розслідування не змінились, а суд апеляційної інстанції вже надавав їм правову оцінку. Крім цього, вказав, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.09.2019 року відмовлено у задоволення аналогічного клопотання слідчого. При цьому, зазначив, що в клопотанні не наведено жодних додаткових аргументів та мотивів, окрім констатації факту наявності додаткової кваліфікації.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1ст.170 КПК України,передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий покликається на те, що посадові особи ДП «Львівське агроторгове підприємство» вчинили протиправні дій при укладенні договорів, що сприяло доведенню до банкрутства ДП "Львівське агроторгове підприємство" та вчинили замах на розтрату ввіреного їм майна ДП «Львівське агроторгове підприємство». Водночас, в діях посадових осіб ДП «Львівського агроторгового підприємства», вбачаються ознаки службової недбалості, яка полягала в неналежному виконанні службових обов`язків при укладенні 08.09.2014 року угоди про позасудове врегулювання грошових вимог, 12.09.2014 року складення та підписання акту про затвердження результатів оцінки щодо визначення вартості невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, виконаних в період 2003 - 2005 р.р. в будівлях об`єктів нерухомого майна по вул. Погулянка, 26, у м. Львові та, відповідно, визнання боргових зобов`язань перед ПП «ПЛ» на суму 3 004 892,00 гри., що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України у власності якого перебували об`єкти нерухомості за адресою м. Львів, вул. Погулянка, 26.

Вказує, що у ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що 04.09.2014 року ТзОВ «Макс Фріз» (правонаступник ТзОВ «Галка Макс») уклало договір про відступлення права вимоги відшкодування вартості безпідставно набутого майна з Приватним підприємством «ПЛ», згідно якого до нового кредитора переходить право вимоги до боржника про сплату відшкодування вартості невідокремлюваних поліпшень, виконаних за рахунок ТзОВ «Галка Макс» у нерухомому майні, за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, у приміщеннях, які ТзОВ «Галка Макс» орендувала, згідно Договору оренди нерухомого державного майна №26 від 22.12.2003 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ТзОВ «Галка-Макс».

Надалі, 08.09.2014 року між ПП «ПЛ» та ДП «Львівське агроторгове підприємство» укладено угоду про позасудове врегулювання грошових вимог, а саме тих, які перейшли ПП «ПЛ» від ТзОВ «Макс Фріз». Відповідно до вказаної угоди, проведення оцінки, для визначення вартості поліпшень зроблених в будівлях у м. Львові по вул.Погулянка, 26, доручено -ПП «ЕкспертМАШ». Відповідно до проведеної оцінки, вартість будівельно - монтажних робіт, які є невід`ємними поліпшеннями орендованого нерухомого майна, виконані в період 2003 - 2005 р.р. в будівлях за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, станом на 31.08.2014 року становить 3 004 892,00 грн.

12.09.2014 року складено акт про затвердження результатів оцінки щодо визначення вартості поліпшень об`єктів нерухомого майна по вул. Погулянка, 26, у м. Львові та, відповідно, посадові особи ДП «Львівське агроторгове підприємство» визнали боргові зобов`язання перед ПП «ПЛ» на суму З 004 892,00 грн.

27.11.2014 року ПП «ПЛ», в межах розгляду справи про банкрутство ДП «Львівське агроторгове підприємство», подано заяву про грошові вимоги до боржника на суму 3 004 892 грн., які перейшли до ПП «ПЛ», згідно укладених договорів, про які зазначено вище. Дані грошові вимоги Приватного підприємства «ПЛ», згідно ухвали господарського суду Львівської області від 17.12.2014 року були визнані в сумі 3006110,00 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ДП «Львівське агроторгове підприємство», з яких 1218,00 грн.(судовий збір) - перша черга, 3004892,00грн. - четверта черга. Згідно постанови Господарського суду Львівської області від 11.07.2019 року, ДП «Львівське агроторгове підприємство» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

04.09.2019 року в ході проведеного аукціону Українською універсальною біржою, ТзОВ «Сі Ейч Корпореишн» визначено переможцем з продажу майна ДП «Львівське агроторгове підприємство», у вигляді цілісного майнового комплексу - нерухомого майна та інженерних мереж, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівля, під літерою «М-3» -адмінбудинок; будівля, під літерою «А-1» - виробничий цех; будівля, під літерою «А-2» - виробничий цех; будівля, під літерою «Б-1» - купажний цех; рампа, склад готової продукції, літера «К-1»; будівля, під літерою «С-1» - склад спирту; будівля, під літерою «П-1» - гаражі; будівля, під літерою «Н-1» - прохідна; будівля, під літерою «Т-2» - котельня; будівля, під літерою «У-1» -мехмайстерня; будівля, під літерою «Ф-1» - насосна; водонапірна лінія від каптажних колодців; водонапускна мережа внутрішня; водопровід напірний від насосної станції; газопровід середнього тиску; електропідстанція (трансформаторна); кабельна підземна лінія від розподільного трансформатора; зовнішня каналізаційна мережа від головного корпусу та цехів до міської каналізації; каналізація двірна для побутових і стічних вод; коптаж.

Згідно договору купівлі продажу від 17.09.2019 року, ТзОВ «Сі Ейч Корпореишн» придбало нерухоме майно за ціною 6165211,15 грн.

У подальшому, згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 24.09.2019 року, звіт ліквідатора ДП «Львівське агроторгове підприємство» затверджено, ліквідовано ДП «Львівське агроторгове підприємство».

Крім цього, встановлено, що ДП «Львівське агроторгове підприємство» створено згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №140 від 21.03.2012 року та згідно наказу вказане підприємство зобов`язано забезпечити прийняття майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу «Укрвино», яке повернулось з оренди від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

Згідно акту прийому передачі між ліквідатором ЗАТ «Львівський виноробний завод» та в.о. директора ДП «Львівське агроторгове підприємство» від 18.04.2012 року, останнє прийняло державне майно - цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу «Укрвино», за адресою: м. Львів, вул. Погулянка,26.

Одночасно встановлено, що ЗАТ «Львівський виноробний завод» ліквідовано, згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 14.05.2013 року.

В ході досудового розслідування також встановлено, що, відповідно до статуту, ДП «Львівське агроторгове підприємство» не є правонаступником жодних боргових зобов`язань підприємств, у тому числі Львівського державного виноробного заводу «Укрвино». Згідно, п.9.1.3 статуту, підприємство має право самостійно, без погодження з Уповноваженим органом укладати договори та угоди на суму, яка не перевищує одного мільйона гривень.

Згідно п.6.4 Договору оренди нерухомого державного майна №26 від 22.12.2003 року, укладеного між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області «Орендодавцем» та ТзОВ «Галка-Макс» «Орендарем», невідокремлювані поліпшення здійснювані Орендарем з дозволу чи без дозволу Орендодавця є державною власністю і компенсуються тільки у випадку продажу об`єкту оренди, згідно чинного законодавства.

За таких обставин, слідство вважає, що посадові особи ДП «Львівське агроторгове підприємство», всупереч вимог п.9.1.3 Статуту, уклали угоду про позасудове врегулювання грошових вимог на суму, яка перевищує один мільйон гривень, визнавши неіснуючі боргові зобов`язання.

07.10.2019 року на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.09.2019 у справі №914/3533/13 прокуратурою Львівської області подано апеляційну скаргу.

Вивченням судових рішень, органом досудового розслідування з`ясовано, що ДП «Львівське агроторгове підприємство», в порушення вимог пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», укладало договори:

-з ТзОВ «ВІФА «Проектбуд» про розробку погоджувальної частини робочого проекту для улаштування індустріального парку «Погулянка» на території ДП «Львівське агроторгове підприємство» на суму 930 тис. грн;

-з ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» про надання консалтингових послуг щодо підготовки заходів до створення індустріального парку на суму 800 тис.грн;

-з ПП «Градієнт Плюс Буд» щодо підсилення будівельних конструкцій, демонтажу металоконструкцій, виконання робіт з обстеження та оцінки технічного стану будівель на суму, відповідно, 139 110,83 грн., 459 900 грн, 174 903,92 грн, 397 003,85 грн.

Слідчий покликається на те, що будь-яких розпорядчих документів щодо створення індустріального парку «Погулянка», його державної реєстрації у відповідності до вимог Закону України «Про індустріальні парки» на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, не виявлено.

Внаслідок невиконання державним підприємством вказаних договорів, за рішеннями судів на користь:

-ТзОВ «ВІФА «Проектбуд» - було стягнуто 1 009 716,98 грн. (рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року у справі 914/3740/13);

-ПП «Градієнт Плюс Буд» - 744 914,13 грн. (рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2013 року у справі 914/3741/13) та 386 333,6 грн. (рішення цього ж суду від 20.02.2014 року у справі 914/4767/13);

-ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» - 834 191,78 грн. (рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року у справі №914/4344/13).

У ході виконання вищезгаданих судових рішень, було здійснено заміну сторони виконавчого провадження по стягненню з ДП «Львівське агроторгове підприємство» сум заборгованостей на користь ПП «Інвестиційна компанія «Сервіс» (код 38558061, вул. Антоновича 122 -122А, м. Львів, 79057), з вимогами в розмірі 2,9 млн. грн.

Внаслідок подальшого невиконання судових рішень та непогашення суми заборгованості з боку ДП «Львівське агроторгове підприємство», ПП «Інвестиційна компанія «Сервіс» ініційовано у господарському суді Львівської області справу про банкрутство державного підприємства і 29.10.2014 року судом порушено провадження у справі № 914/3533/14 про банкрутство.

Постановою слідчого СУ ГУ НП у Львівській області вищезазначені об`єкти нерухомості, за адресою м. Львів, вул.. Погулянка, 26, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до матеріалів провадження наявні достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.09.2019 року відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання слідчого.

Даним судовим рішенням встановлено, що прокуратурою Львівської області 21.03.2017 року здійснено вступ у розгляд господарським судом Львівської області справи про банкрутство державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство", в ході якого органом досудового розслідування виявлено, що дії посадових осіб ДП "Львівське агроторгове підприємство", містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст. 191 та ст. 219 КК України. Однак, доводи слідства, що теперішні представники ДП «Львівське агроторгове підприємство» мають на меті реалізувати залишки нерухомого державного майна, а відтак є необхідність у накладенні арешту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім цього, ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року в справі №461/4695/17 було скасовано ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2017 року про накладення арешту на зазначене у даному клопотанні нерухоме майно.

У поданому, фактично аналогічному, клопотанні слідчим та прокурором жодних нових доводів не наведено.

Оцінюючи клопотання про арешт майна, виходу з наступних мотивів.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. З ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Як вбачається з матеріалів клопотання, кримінальне провадження зареєстроване у 2017 році. З моменту початку досудового розслідування пройшло достатньо часу для встановлення необхідних обставин справи, проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування. Водночас, з часу початку досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру. ДП «Львівське агроторгове підприємство» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, санкція статті, за якою здійснюється кримінальне провадження, не передбачає спеціальної конфіскації, як покарання, цивільного позову у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Нових даних на підтвердження доводів слідчого в ході розгляду вказаного клопотання не встановлено.

Крім цього, клопотанням не обґрунтовано, яке значення, як речові докази, мають наведені об`єкти, і які обставини можуть бути підтверджені та спростовані за їх допомогою. Слідчим не вказано жодного обґрунтування щодо існування загрози приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, нерухомого майна ДП «Львівське агроторгове підприємство» та чи можуть якось вплинути зазначені дії на результати досудового розслідування, а лише наведено загальні підстави для арешту майна. Додаткова кваліфікація злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України у даному кримінальному провадженні, не породжує за своєю суттю нових підстав для існування обставин заявлених у поданому клопотанні. Таким чином, слідчим жодних нових підстав для арешту майна не наведено.

Суд повторює, що матеріали клопотання не містять чіткого тлумачення того, яке саме відношення до кримінального провадження має зазначене у клопотанні нерухоме майно в поєднанні з обставинами, які б давали підстави для застосування арешту.

Як встановлено, у 2014 році порушено справа про банкрутство ДП «Львівське агроторгове підприємство».

Постановою Господарського суду Львівської області від 11.07.2019 року по справі № 914/3533/14 про банкрутство ДП «Львівське агроторгове підприємство», дане підприємство визнано банкрутом. Ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 Ліквідатору вказано, відповідно до ст. ст. 37-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», здійснити ліквідаційну процедуру та подати звіт про виконану роботу, відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у строк, встановлений ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Абзацом 8 частини 1 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

На виконання даного положення Закону, у п. 5 Постанови Господарського суду Львівської області від 11.07.2019 року по справі 914/3533/14 про банкрутство ДП «Львівське агроторгове підприємство», зазначено: скасувати всі арешти, накладені на майно Державного підприємства «Львівське агроторгове підприємство» (ідентифікаційний код 38172382) чи інші обмеження щодо розпорядження майном Державного підприємства «Львівське агроторгове підприємство» (ідентифікаційний код 38172382). Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Державного підприємства «Львівське агроторгове підприємство» (ідентифікаційний код 38172382) не допускається.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», строк ліквідаційної процедури встановлюється у дванадцять місяців. Протягом зазначеного строку ліквідатор має здійснити ліквідаційну процедуру, тобто виконати повноваження, передбачені статтею 41 даного Закону, в тому числі: провести інвентаризацію майна банкрута, проаналізувати його фінансове становище, продати майно банкрута для задоволення вимог кредиторів, внесених до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, процедура ліквідації передбачає необхідність скасування всіх арештів, накладених на майно банкрута.

Водночас, слідчим не надано суду жодних доказів щодо існування загрози відчуження ДП «Львівське агроторгове підприємство» нерухомого майна всупереч вимогам закону. Більше того, доводи слідчого суперечать вищенаведеним положенням чинного законодавства.

Крім цього, не обґрунтовано належним чином необхідність накладення арешту на водонапірну лінію від каптажних колодців; водонапускну мережу внутрішню; водопровід напірного від насосної станції; газопровід середнього тиску; електропідстанцію (трансформаторну); кабельну підземну лінію від розподільного трансформатора; зовнішню каналізаційнумережу відголовного корпусута цехівдо міськоїканалізації; каналізацію двірної для побутових і стічних вод; коптаж.

З цього приводу, слідчим не представлено жодного доказу та відповідного обґрунтування.

Таким чином, доводи слідчого наведені у клопотанні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами по справі, являються не обґрунтованими.

Відтак, слідчим не доведено наявність правових підстав для арешту майна.

Відповідно до ч.6ст.100 КПК України,речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Статтями 7 та 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи не доведення слідчим правових підстав для арешту майна, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, те, що повторне клопотання слідчого фактично не містить нових обставин, встановлених в ході слідства, приходжу до висновку, що відсутні належні правові підстави для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, а в ході розгляду клопотання слідчим не доведено необхідності застосування арешту.

При цьому, органом досудового розслідування, відповідно до ч. 2ст. 173 КПК України, не доведено наявності правових підстав для накладення арешту на майно, а тому клопотання до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1