Рішення

від 17.10.2019 по справі 420/2544/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2544/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача Розенбойм Ю.О. (за ордером),

представника відповідача Мунтян Є.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛОРС" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ МЕЙЛОРС до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року №0057861410 форма Р, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області, яким ТОВ МЕЙЛОРС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами Господарювання на загальну суму 725 гривень 19 копійок, в тому числі 580 гривень 15 копійка за податковим зобов`язанням та 145 гривень 04 копійки за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем складено Акт від 14 листопада 2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару Комплектуючі до кондиціонерів: компресори під час митного оформлення за митною декларацією від 05.06.2018 №UА500060/2018/017040 на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року №0057861410 форма Р . Позивач зазначає, що висновки Акту перевірки ґрунтуються на наступному доводі: компресор кондиціонера - як і будь-який компресор, призначений на нагнітання, створення манометричного тиску. Після компресора рідина слідує до конденсатору, де значно охолоджується і далі на шляху теплообмінник кондиціонера, в якому все той же холодоагент вбирає в себе тепло, що надходить в салон повітря, і цикл повторюється. Схема роботи компресора кондиціонера не відрізняється від роботи холодильного обладнання. . На підставі цього твердження, в Акті перевірки зроблено висновок про те, що за своїми характеристиками та принципом дії компресори кондиціонера відносяться до холодильного обладнання та не можуть класифікуватись у товарній під категорії згідно з УКТ ЗЕД 8414807398, яка є кошиковою у товарній позиції 8418 УКТ ЗЕД з Описом Інші .

Позивач зазначає, що за висновками Акту з урахуванням правил 1.6 ОПІ, примітки 2 (а) до Розділу XVI Пояснень до товарних позицій 8414 УКТ ЗЕД, товар: компресори Кондиціонера підлягає класифікації у товарній під позиції 8414308190 (ставка ввізного мита - 5%) як компресори, які використовуються у холодильному Обладнанні, потужністю понад 0.4 кВ.т. .

Водночас, на думку позивача, наведений вище ланцюг висновків та кожне з них окремо є помилковими за наступних причин та підстав. Так, відповідно до Пояснення до товарної позиції 8418 Холодильники, Морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415 до цієї товарної позиції включаються: холодильники та холодильні установки цієї товарної позиції, які є переважно машинами або складаннями агрегатів, здатними в режимі безперервної роботи підтримувати низьку температуру (біля 0 градусів і нижче) на активному охолоджувальному елементі за допомогою абсорбції прихованої теплоти випарюваний скраплених газів (наприклад, аміак, галогеновані вуглеводні), летких рідин або у випадку деяких суднових холодильників - води. Компресори відносяться як такі до товарної позиції 8414, навіть якщо розроблені для Встановлення в холодильниках. Неспеціалізовані частини (тобто трубки і баки) включаються у відповідні товарні позиції. Згідно Пояснення до товарної позиції 8415 Установки для кондиціонування повітря, до складу яких входять вентилятори з двигуном та прилади для змінювання температури і вологості повітря, включаючи кондиціонери, в яких вологість не регулюється окремо , проте до цієї товарної позиції не входять холодильні установки, розраховані на підтримку температури нижче 0 °С в закритих камерах (наприклад, трейлерів, вантажних машин або контейнерів) і які мають опалювальну систему для підвищення температури в камері у встановлених межах, якщо температура зовнішнього повітря дуже низька. Це обладнання включається до товарної позиції 8418 як рефрижераторне або морозильне обладнання, в якому нагрівальні функції мають другорядне значення стосовно основної функції - зберегти швидкопсувні продукти охолодженими під час перевезення.

Позивач зазначає, що згідно загального положення до розділу XVI (II) Частини (Примітка 2 до цього розділу), частини, які самі утворюють виріб, охоплений однією з товарних позицій цього розділу; вони у всіх випадках включаються до відповідних товарних позицій, навіть якщо вони спеціально призначені для роботи як частина конкретної машини. Зокрема, це стосується таких частин: (1) Насоси і компресори (товарні позиції 8413, 8414).

Таким чином, на думку позивача, товар: Запасні частини кондиціонерів, компресор однороторний т/м GМСС у відповідності до вимог УКТ ЗЕД та Правил- 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, товар передбачено класифікувати в Товарній позиції 8414, а саме в товарній під категорії НОМЕР_1 . Вказаний висновок відображений також в Кваліфікаційному висновку 02/19 від 14 лютого 2019 року, виготовленому Товариством з обмеженою відповідальністю Хамарат Логістик .

У позовній заяві зазначено, що Розділ XVI Пояснень до товарних позицій 8414 УКТ ЗЕД взагалі не містить наведеного в Акті висновку щодо того, що компресор кондиціонера - як і будь-який компресор, призначений на нагнітання, створення манометричного тиску. Після компресора рідина слідує до конденсатору, де значно охолоджується і далі на шляху теплообмінник кондиціонера, в якому все той же холодоагент вбирає в себе тепло, що надходить в салон повітря, і цикл повторюється. Схема роботи компресора кондиціонера не відрізняється від роботи холодильного обладнання. . Відсутні такі формулювання й в інших розділах/статтях/нормах УКТ ЗЕД.

Отже, як вказує позивач, вказане вище твердження податкового органу, інші наведені в Акті твердження є виключно припущеннями, які не підтверджені жодними доказами та не ґрунтуються на законодавстві України. Посилання в Акті на лист ДФС України від 21.06.2018 року №18876/7/99-99-14-04-01-17 та листи органів ДФС обласного рівня не є обґрунтуванням доводів податкового органу, оскільки вказані листи не можуть змінювати положень УКТ ЗЕД й Пояснень до них, а також створювати обов`язки для платників податків.

Зважаючи на викладене, позивач зазначає, що ТОВ МЕЙЛОРС не допущено порушень законодавства України при митному оформленні вказаного в Акті перевірки товару, податкові зобов`язання визначені правильно та підстав для їх корегування немає, зважаючи на ТОВ МЕЙЛОРС що просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 07 травня 2018 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

27 травня 2019 року (вх. №19045/19) від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37-40), в якому зазначено, що Головне управління ДФС в Одеській області не визнає даний адміністративний позов, не погоджується з доводами позивача та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у відзиві зазначено, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 29.11.2018 №8351 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) , проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару Комплектуючі до кондиціонерів: компресори під час митного оформлення товарів за МД від 05.06.2018 №UA500060/2018/017040 з питань правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, (перевірено митну декларацію від 05.06.2018 №UA500060/2018/017040, за якою ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) було здійснено ввезення на митну територію України товару компресор кондиціонера .

Відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що ТОВ МЕЙЛОРС за МД від 05.06.2018 №UA500060/2018/017040 здійснено митне оформлення товару № 2 - 1.Ремонтні частини) кондиціонерів повітря: Компресор однороторний електричний до кондиціонерів.-20шг. Торговельна марка GМСС виробник Guangdong Meizhi Compressor Co.Ltd , країна виробництва СN , за кодом 8414807398, ставка ввізного мита 2%. Митна вартість визначена за основним методом визначення митної вартості та становить 19338,33 грн. Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , з урахуванням Основний правил інтерпретації УКТ ЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

У відзиві на позовну заяву відповідач, з посиланням на пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, зазначає, що за своїми характеристиками та принципом дії компресори кондиціонера відносяться до холодильного обладнання та не можуть класифікуватись у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД- 8414807398, яка є кошиковою у товарній позиції 8418 УКТ ЗЕД з описом Інші . Разом з тим, у товарній підпозиції 841430 згідно з УКТЗЕД класифікуються компресори, які використовуються у холодильному обладнанні. На підставі викладеного вище, товар компресори кондиціонера… підлягає класифікації у товарній підпозиції 841430 (ставка мита 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні . Зазначена позиція щодо класифікації даного товару компресори кондиціонера , зазначає відповідач, узгоджуються з позицію ДФС України, яка викладена у листі від 21.06.2018 року №18876/7/99-99-14-04-01-17 та з позицією Департаменту адміністрування митних платежів, яка зазначена у листі від 20.06.2018 №1187/99-99-19-03-01-18 та листі Одеської митниці ДФС від 21.06.2018 №726/12/15-70-19-03.

Враховуючи зазначене вище, у відзиві зазначено, що декларування товару компресори кондиціонера , ввезеного за МД від 05.06.2018 №UA500060/2018/17040 (товар 2) у товарній підкатегорії 8414807398 не відповідає вимогам УКТ ЗЕД. З урахуванням правил 1, 6 ОПІ, примітки 2(а) до Розділу XVI Пояснень до товарних позицій 8414 УКТ ЗЕД, товар: компресори кондиціонера підлягає класифікації у товарній підпозиції 8414308190 (ставка ввізного мита - 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні, потужністю понад 0,4 кВт .

Отже, зазначає відповідач, проведеною перевіркою правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару компресори кондиціонера , щодо якого проведено митне оформлення від 05.06.2018 № UA 500060/2018/017040 (товар 2) встановлено порушення ТОВ МЕЙЛОРС Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1. 6. затверджених Законом України Про Митний тариф України .

03 червня 2019 року (вх. №19949/19) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.41-44), в якій ТОВ "МЕЙЛОРС" зазначає, що відзив на позовну заяву ГУ ДФС в Одеській області не містить жодних спростувань фактів, які викладені позивачем у позовній заяві. Також, позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог ст.69 Митного кодексу України, оскільки відповідач не надав до суду рішення про зміну класифікації вказаного в акті товару з коду, зазначеного при митному декларуванні товару, на код, який вважає вірним ГУ ДФС в Одеській області.

26 червня 2019 року (вх. №ЕП/4722/19) до суду від ТОВ МЕЙЛОРС надійшли письмові пояснення (а.с.45-51), в яких представника позивача зазначає, що висновки податкового органу щодо аналогічності роботи кондиціонерів та холодильного обладнання є нераціональними, довільними та не підтвердженими жодними доказами. Окрім того, у поясненнях зазначено, що ані в ході митного оформлення товару, ані в ході складання акту перевірки, відповідачем не було призначено та проведено жодної експертизи або експертного дослідження.

08 липня 2019 року (вх. №ЕП/5001/19) від ТОВ МЕЙЛОРС надійшли письмові пояснення разом із додатками, згідно переліку, зазначеного у них (а.с.52-64).

Станом на 08.07.2019 року заперечень до суду не надходило.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року судом зобов`язано Головне управління ДФС в Одеській області надати до Одеського адміністративного суду у десятиденний строк від дати отримання даної ухвали суду належним чином засвідчені копії:

- акту від 14.11.2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899;

- документів на підставі яких була призначена та проведена перевірка за результатами якої Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 року №0057861410;

- документів, які були предметом перевірки за результатами якої Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 року №0057861410;

Вказаною ухвалою судом також запропоновано ТОВ "МЕЙЛОРС" надати до суду належним чином засвідчені копії:

- МД від 05.06.2018 року №UA500060/2018/17040;

- документів, які подавались до митного оформлення разом із МД від 05.06.2018 №UA500060/2018/17040.

Водночас, зважаючи на те, що для вирішення даної адміністративної справи існує необхідність в отриманні додаткових доказів від відповідача та позивача, а також, беручи до уваги строки розгляду даної адміністративної справи в порядку ст.262 КАС України, вказаною ухвалою суду від 08.07.2019 року судом вирішено розглядати справу за позовом ТОВ "МЕЙЛОРС" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення за правилами загального позовного провадження.

22 липня 2019 року (вх. №26347/19) на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2019 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому (а.с.65-76).

У судовому засіданні 23.07.2019 року представником позивача надано до суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку, наведеного у ньому (а.с.77-81).

Ухвалою суду від 23.07.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено термін підготовчого провадження 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.08.2019 року о 10:00 год.

Зважаючи на перебування головуючого судді по справі у відпустці, слухання справи, призначене на 20.08.2019 року було перенесено на 26.09.2019 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 26.09.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2019 року о 12:30 год.

У судовому засіданні 07.10.2019 року під час вступного слова представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача під час вступного слова позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмежено відповідальністю Мейлорс код ЄДРПОУ 41644899, зареєстровано 09.10.2017 року, місцезнаходження: 65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Грецька, будинок 11, з 09.10.2017 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з ч.3 ст.345 Митного кодексу України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до ч.1 ст.351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 29.11.2018 року №8351 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) , проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару Комплектуючі до кондиціонерів: компресори під час митного оформлення товарів за МД від 05.06.2018 року №UA500060/2018/017040, за якою ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) було здійснено ввезення на митну територію України товару компресор кондиціонера .

За результатами вказаної перевірки 14.11.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 41644899) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару Комплектуючі до кондиціонерів: компресори під час митного оформлення товарів за МД від 05.06.2018 року №UA500060/2018/017040 №2487/15-32-14-10-11/41644899 (а.с.66-68).

Перевіркою встановлено, що ТОВ МЕЙЛОРС за МД від 05.06.2018 №UA500060/2018/017040 здійснено митне оформлення товару № 2 - 1.Ремонтні частини кондиціонерів повітря: Компресор однороторний електричний до кондиціонерів.-20шг.Торговельна марка GМСС виробник Guangdong Meizhi Compressor Co.Ltd , країна виробництва СN , за кодом 8414807398, ставка ввізного мита 2%. Митна вартість визначена за основним методом визначення митної вартості та становить 19338,3 3грн. Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , з урахуванням Основний правил інтерпретації УКТ ЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

В акті вказано, що за своїми характеристиками та принципом дії компресори кондиціонера відносяться до холодильного обладнання та не можуть класифікуватись у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД- 8414807398. яка є кошиковою у товарній позиції 8418 УКТ ЗЕД з описом Інші . Разом з тим, у товарній підпозиції 841430 згідно з УКТЗЕД класифікуються компресори, які використовуються у холодильному обладнанні. На підставі викладеного вище, товар компресори кондиціонера.. підлягає класифікації у товарній підпозиції 841430 (ставка мита 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні . Зазначена позиція щодо класифікації даного товару компресори кондиціонера , зазначає відповідач, узгоджуються з позицію ДФС України, яка викладена у листі від 21.06.2018 року №18876/7/99-99-14-04-01-17 та з Департаментом адміністрування митних платежів, яка зазначена у листі від 20.06.2018 №1187/99-99-19-03-01-18, листі Одеської митниці ДФС від 21.06.2018 №726/12/15-70-19-03.

Враховуючи зазначене вище, перевіркою встановлено, що декларування товару компресори кондиціонера , ввезеного за МД від 05.06.2018 №UA500060/2018/17040 (товар 2) у товарній підкатегорії 8414807398 не відповідає вимогам УКТ ЗЕД. З урахуванням правил 1, 6 ОПІ, примітки 2(а) до Розділу XVI Пояснень до товарних позицій 8414 УКТ ЗЕД, товар: компресори кондиціонера підлягає класифікації у товарній підпозиції 8414308190 (ставка ввізного мита - 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні, потужністю понад 0,4 кВт .

Отже, вказано в акті, проведеною перевіркою правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару компресори кондиціонера , щодо якого проведено митне оформлення від 05.06.2018 № UA 500060/2018/017040 (товар 2) встановлено порушення ТОВ МЕЙЛОРС Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1. 6. затверджених Законом України Про Митний тариф України .

У розділі IV акту від 14.11.2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899 зазначено, що документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ МЕЙЛОРС :

- 1) ч.1 ст.69 Митного кодексу України, Закону України Про митний тариф України , правил 1.6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України Про Митний тариф України в частині правильної класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного митна на суму 580,15 грн.;

2) п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 116,03 грн.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту від 14.11.2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 року №0057861410 (а.с.12), яким за порушення ч.1 ст.69 Митного кодексу України, Закону України Про митний тариф України , правил 1.3 (а), 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Закону України Про митний тариф України, товариству з обмеженою відповідальністю МЕЙЛОРС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито та товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 725,19 грн., з яких: 580,15 грн. за податковим зобов`язанням та 145,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Також відповідачем складено розрахунок грошових зобов`язань ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 4144899), які виникли через неправильне декларування коду згідно УКТЗЕД за МД від 05.06.2018 року №UA500060/2018/017040 (а.с.13) та розрахунок податкових зобов`язань ТОВ МЕЙЛОРС (код ЄДРПОУ 4144899), які виникли через неправильне декларування коду згідно УКТЗЕД за МД від 05.06.2018 року №UA500060/2018/017040 (а.с.14).

Судом встановлено, що 29.01.2019 року відносно ОСОБА_1 , який працює декларантом ТОВ МЕЙЛОРС складено протокол про порушення митних правил №0316/50000/19, в якому відображені порушення, встановлені під час перевірки за результатами якої складено спірне рішення (а.с.17-23).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 22 грудня 2018 року №0057861410 таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Так, спірні правовідносини врегульовані, зокрема, але не виключно, Митним кодексом України, Законом України Про митний тариф України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 67 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з ч.1 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Частиною 4 статті 69 МК України визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно з ч.5 ст.69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною 6 статті 69 МК України визначено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч.7 ст.69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначено Порядом роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, зареєстрованимв Міністерстві юстиції України 02.07.2012 № 1085/21397 (далі - Порядок №650),

Відповідно до Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з цим Порядком №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Розділом ІІІ вказаного Порядку №650 встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року по справі №808/1341/14, адміністративне провадження №К/9901/7237/18.

Водночас, судом встановлено, що органом доходів і зборів відповідне рішення щодо класифікації імпортованого ТОВ МЕЙЛОРС товару не приймалося.

Приписами статті 69 МК України визначено, що у разі незгоди з таким рішенням декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином, відсутність такого рішення та відображення класифікації імпортованого ТОВ МЕЙЛОРС товару лише в описовій частині акту перевірки, який не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України, фактично позбавила позивача можливості оспорити таку класифікацію.

При цьому, під час митного оформлення товару ТОВ МЕЙЛОРС у митного органу не виникло сумнівів щодо коду УКТ ЗЕД імпортованого товару, проби зразків товару не відбирались, відповідна експертиза не проводилась. Будь-яких зауважень або відмови у прийнятті вищезазначених митних декларацій митний орган не надавав.

Так, посадовими особами митниці були прийняті та оформлені митні декларації позивача шляхом поставлення відбитків штампу у відповідних графах митних декларацій; імпортований позивачем товар був випущений у вільний обіг без обмежень з боку митного органу.

При вирішенні даної адміністративної справи суд також враховує, що відповідно до п.3 ч.3 ст.345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно з ч.2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Таким чином, МК України уповноважує органи доходів і зборів здійснювати заходи митного контролю після завершення митного оформлення відповідного товару за певних умов, перелік яких є вичерпаним.

В той же час, на думку суду, приписи вказаних статей слід розглядати у взаємозв`язку зі статтею 69 МК України, частиною третьою якої передбачено, що у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів, орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Тобто відповідний орган наділяється як правом самостійно класифікувати імпортовані товари, так і правом здійснювати митний контроль шляхом проведення перевірок правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення у тому разі, - якщо буде встановлено, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України декларантом було допущено порушення законодавства України з питань державної митної справи.

У межах спірних правовідносин, як на підставу для проведення митного контролю після завершення митного оформлення відповідач у акті перевірки посилався на приписи пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України.

В той же час, за матеріалами перевірки вбачається, що до початку відповідного заходу контролю не було виявлено ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; та виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що ним не були порушені приписи законодавства України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на висновки суду про задоволення позовних вимог, враховуючи лише часткову плату позивачем судового збору, сума сплаченого судового збору ТОВ "МЕЙЛОРС" у розмірі 1921,00 грн., підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛОРС" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року №0057861410 форма "Р, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області, яким ТОВ "Мейлорс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами Господарювання" на загальну суму 725 гривень 19 копійок, в тому числі 580 гривень 15 копійка за податковим зобов`язанням та 145 гривень 04 копійки за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛОРС" судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано суддею 17.10.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛОРС" (площа Грецька, буд.1 м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41644899).

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Суддя Корой С.М.

.