Постанова

від 25.01.2021 по справі 420/2544/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2544/19 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Димерлія О.О.

суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року по справі № 420/2544/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛОРС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛОРС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 22.12.2018 року №0057861410.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що товар - Запасні частини кондиціонерів, компресор однороторний т/м GMCC у відповідності до мимог УКТ ЗЕД та Правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, необхідно класифікувати в товарній позиції 8414, а саме в товарній під позиції 8414 80 73 98.

Відповідач з позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що за своїми характеристиками та принципом дії компресори кондиціонера відносяться до холодильного обладнання та не можуть класифікуватися у товарній під категорії згідно із УКТ ЗЕД 8414807398, яка є кошиковою у товарній під позиції 8418 УКТ ЗЕД з описом Інші . Разом з тим, у товарній під позиції 841430 згідно із УКТЗ класифікуються компресори, які використовуються у холодильному обладнанні. Отже, товар компресори кондиціонера… підлягає класифікації у товарній під позиції 841430 (ставка мита 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні .

Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом ТОВ «МЕЙЛОРС» до суду подано відповідь на відзив та письмові пояснення, у яких зазначено, що викладені ГУ ДФС в Одеській області в Акті перевірки від 14.11.2018р. №2487/15-32-14-10-11/41644899 твердження є виключно припущеннями податкового органу, які не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не підтверджено жодними доказами. Також, позивач наголошує, що податковим органом не надано рішення органу доходів і зборів про зміну класифікації вказаного у акті перевірки товару з коду, зазначеного при митному декларуванні товару, на код, який вважає вірним ГУ ДФС в Одеській області. Крім того, контролюючим органом жодним чином не спростовано відомості Класифікаційного висновку №02/19, складеного ТОВ Хамарат Логістик . На думку позивача, податковим органом помилково взято до уваги лист ДФС від 21.06.2018р. №18876/7/99-99-14-04-01-17, лист Департаменту адміністрування митних платежів від 20.06.2018р. №1187/99-99-19-03-01-18 та лист Одеської митниці ДФС від 21.06.2018р. №726/12/15-70-1903, оскільки вони не є нормативно правовими-актами. Позивач також зазначає, що митне оформлення даного товару завершено 05.06.2018р. за відсутності жодних зауважень та заперечень з боку фіскальних органів. Таким чином, висновки відповідача щодо аналогічної роботи кондиціонерів та холодильного обладнання є нераціональними, довільними та не підтвердженими жодними доказами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 р. по справі № 420/2544/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛОРС» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року №0057861410 форма "Р, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області, яким ТОВ "Мейлорс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами Господарювання" на загальну суму 725 гривень 19 копійок, в тому числі 580 гривень 15 копійка за податковим зобов`язанням та 145 гривень 04 копійки за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Мейлорс судом першої інстанції вказано на те, що відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації. Водночас, органом доходів і зборів відповідне рішення щодо класифікації імпортованого ТОВ МЕЙЛОРС товару не приймалося. Крім того, під час митного оформлення товару ТОВ МЕЙЛОРС у митного органу не виникло сумнівів щодо коду УКТ ЗЕД імпортованого товару, проби зразків товару не відбирались, відповідна експертиза не проводилась. Будь-яких зауважень або відмови у прийнятті вищезазначених митних декларацій митний орган не надавав. Також, до початку відповідного заходу контролю не було виявлено ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; та виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки Товариства позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції не наведено належних та обґрунтованих обставин для задоволення позову платника податків.

При цьому, вимоги апеляційної скарги відповідача належним чином не обґрунтовано, із зазначенням у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (а.с.37-38, а.с.144-147).

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегію суддів установлено, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 29.11.2018 року №8351 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС , фахівцем контролюючого органу проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ МЕЙЛОРС щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару Комплектуючі до кондиціонерів: компресори під час митного оформлення товарів за МД від 05.06.2018 року №UA500060/2018/017040.

За результатами вказаної перевірки 14.11.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №2487/15-32-14-10-11/41644899 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару Комплектуючі до кондиціонерів: компресори під час митного оформлення товарів за МД від 05.06.2018 року №UA500060/2018/017040 , у висновках якого наголошено на порушенні ТОВ МЕЙЛОРС приписів ч.1 ст.69 Митного кодексу України, Закону України Про митний тариф України , правил 1.6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України Про Митний тариф України в частині правильної класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного митна на суму 580,15 грн.; п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 116,03 грн.

Колегією суддів установлено, що вищенаведених в акті перевірки від 14.11.2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899 висновків фахівець контролюючого органу дійшов з огляду на те, що ТОВ МЕЙЛОРС за МД від 05.06.2018 р. №UA500060/2018/017040 здійснено митне оформлення товару № 2 - 1.Ремонтні частини кондиціонерів повітря: Компресор однороторний електричний до кондиціонерів.-20шг. Торговельна марка GМСС виробник Guangdong Meizhi Compressor Co.Ltd , країна виробництва СN , за кодом 8414807398, ставка ввізного мита 2%. Митна вартість визначена за основним методом визначення митної вартості та становить 19338,33грн. Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

Як зазначено в акті перевірки, за своїми характеристиками та принципом дії компресори кондиціонера відносяться до холодильного обладнання та не можуть класифікуватись у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД- 8414807398, яка є кошиковою у товарній позиції 8418 УКТ ЗЕД з описом Інші . Разом з тим, у товарній підпозиції 841430 згідно з УКТЗЕД класифікуються компресори, які використовуються у холодильному обладнанні. На підставі викладеного вище, товар компресори кондиціонера.. підлягає класифікації у товарній підпозиції 841430 (ставка мита 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні . Зазначена позиція щодо класифікації даного товару компресори кондиціонера узгоджуються з позицію ДФС України, яка викладена у листі від 21.06.2018 р. №18876/7/99-99-14-04-01-17 та з Департаментом адміністрування митних платежів, яка зазначена у листі від 20.06.2018 р. №1187/99-99-19-03-01-18, листі Одеської митниці ДФС від 21.06.2018 р. №726/12/15-70-19-03.

Отже, перевіркою установлено, що декларування товару компресори кондиціонера , ввезеного за МД від 05.06.2018 р. №UA500060/2018/17040 (товар 2) у товарній підкатегорії 8414807398 не відповідає вимогам УКТ ЗЕД. З урахуванням правил 1, 6 ОПІ, примітки 2(а) до Розділу XVI Пояснень до товарних позицій 8414 УКТ ЗЕД, товар: компресори кондиціонера підлягає класифікації у товарній підпозиції 8414308190 (ставка ввізного мита - 5%) як компресори, які використовуються у холодильному обладнанні, потужністю понад 0,4 кВт .

На підставі вказаного акту від 14.11.2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 року №0057861410.

Структуру та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначено статтею 67 Митного кодексу України відповідно до якої українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно із ч.1 ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Частиною 4 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно із ч.5 ст.69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною 6 статті 69 Митного кодексу України визначено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч.7 ст.69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України, порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності визначено Порядом роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 650, згідно із пунктом 3 якого контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Пунктами 1-3 розділу ІІІ Поряду роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 650 передбачено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Поряду роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 650, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

- опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;

- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії:

а) ідентичні товари;

б) подібні (аналогічні) товари;

в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів «а» та «б» абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі:

- характеристики, які є визначальними для класифікації товару;

- призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару;

- перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом «а» абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом «б» абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами «б» , «в» абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Натомість, жодних доказів на підтвердження прийняття органом доходів і зборів рішення щодо класифікації імпортованого ТОВ МЕЙЛОРС товару відповідачем, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, до матеріалів справи не додано, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе стверджувати про його відсутність.

Також, у матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що під час митного оформлення товару ТОВ МЕЙЛОРС у митного органу виникли сумніви щодо коду УКТ ЗЕД імпортованого товару.

Водночас, з матеріалів справи убачається, що митне оформлення вказаного в акті перевірки від 14.11.2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899 товару завершено 05.06.2018р., що підтверджується митними деклараціями із відповідними відмітками митного органу.

Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно із ч.2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Таким чином, положеннями Митного кодексу України надано органам доходів і зборів повноваження на здійснення заходів митного контролю після завершення митного оформлення відповідного товару за певних умов, перелік яких є вичерпаним.

Водночас, приписи вказаних статей слід розглядати у взаємозв`язку із положеннями статті 69 Митного кодексу України, частиною 3 якої передбачено, що у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів, орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Тобто, відповідний орган наділяється як правом самостійно класифікувати імпортовані товари, так і правом здійснювати митний контроль шляхом проведення перевірок правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення у тому разі, - якщо буде встановлено, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України декларантом було допущено порушення законодавства України з питань державної митної справи.

Як установлено судом, та зазначено в наказі ГУ ДФС в Одеській області від 29.10.2018р. №8351 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС , акті перевірки від 14.11.2018 року №2487/15-32-14-10-11/41644899, підставою для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ МЕЙЛОРС був пункт 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України.

Натомість, з матеріалів перевірки убачається, що до початку відповідного заходу контролю не було виявлено ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; та виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного адміністративного суду щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 22.12.2018 року №0057861410 та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для його скасування.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 р. по справі № 420/2544/19 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.